Рішення
від 30.11.2020 по справі 910/6176/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/6176/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена-медіа експерт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекс Адвертайзинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекс20"

про визнання недійсним договорів.

Представники учасників справи:

від позивача: Янів Х.І., ордер серія АА № 1020001;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.

19.05.2020 від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

04.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Арена-медіа експерт , Товариство з обмеженою відповідальністю Мекс Адвертайзинг та Товариство з обмеженою відповідальністю Мекс20 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Арена-медіа експерт від 23.05.2019; Договору купівлі-продажу частки в статутному капітал ТОВ Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019; Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Мекс20 від 01.06.2019, підготовче засідання призначено на 06.07.2020.

06.07.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача-1 про відкладення судового засідання, яке суд не приймає до розгляду у зв`язку з тим, що воно не підписане уповноваженою особою з використанням електронного цифрового підпису, який прирівнюється до власноручного підпису, враховуючи ст. ст. 6, 170 ГПК України.

У судове засідання 06.07.2020 представник позивача з`явився, інші учасники судового процесу не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 03.08.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

28.07.2020 представником третьої особи-2 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

30.07.2020 представником третьої особи-2 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 03.08.2020 представник позивача з`явився, інші учасники судового процес не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 14.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 14.09.2020 представники учасників справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 05.10.2020 та повторно витребувано у відповідачів докази.

У судове засідання 05.10.2020 представник позивача з`явився, інші учасники справи не з`явились.

За результатами судового засідання 05.10.2020, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

Судове засідання 02.11.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 розгляд справи по суті призначено на 30.11.2020.

30.11.2020 представником третьої особи-1 подано письмові пояснення, які судом до уваги не приймаються, оскільки подані поза межами встановленого судом строку для подання таких пояснень та без доказів їх направлення учасникам справи.

У судове засідання 30.11.2020 представник позивача з`явився, інші учасники судового процесу не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників відповідачів та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2007 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", в якості позикодавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар", в якості позичальника укладено було кредитний договір № 010/14/043, відповідно до якого позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 7 000 000, 00 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month) + 6,18 % річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99 % від ліміту кредитної лінії.

03.04.2007 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн.

29 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" (далі первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (далі - новий боржник), за згодою кредитора Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" укладено Договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов`язання, що випливають із кредитного договору від 03.04.2007 № 010/14/043, укладеного банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар". 29.09.2008 року "Райффайзен Банк Аваль" та первісний боржник уклали додаткову угоду № 010/14/04/443 до кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2007, згідно з якою досягли домовленість про переведення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" на товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" згідно з договором про переведення боргу від 29.09.2008 р. та про внесення змін до преамбули і п. 1.1, 3.4, 5.1, 6.1, а також до розділу "Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін". Відповідно до п. 1.1 кредитного договору з урахуванням внесених змін позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 6 200 000 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2012 у справі №5011-35/11839-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013, позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з відповідачів 1, 2 6525639,57 дол. США, з яких 5851048,73 дол. США заборгованості за кредитом що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на дату подачі позову становить 52 159 437грн.08коп.; заборгованості за відсотками в розмірі 578 838,12 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 4 626 653,09 грн.; пені за прострочення сплати за кредитом в розмірі 95 752,72 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 765 351,49 грн. та 64 380,00 грн. - судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі № 5011-33/7282-2012 з урахуванням ухвали від 03.02.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки за вищевказаним договором іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований за № -873/50, укладений між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", предметом якого є нерухоме майно - нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60) в рахунок погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007 року у загальній сумі 6 276 720 дол. США 44 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 073 677 дол. США 19 центів, заборгованість за відсотками в розмірі 1 773 327 дол. США 50 центів, пеня за кредитом в розмірі 386260 дол. США 90 центів та пеня за відсотками в розмірі 43 454 дол. США 85 центів. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - нежилої будівлі (літ. Г), розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60), шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/29799/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/29799/15 змінено, викладено у наступній редакції: позов задовольнити частково. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за тілом кредиту 3 959 677,19 дол. США, за відсотками 2 274 480,19 дол. США, пеня за тілом кредиту 19 506 155,85 грн, пеня за відсотками 10 621 877, 60 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 700,00 грн. В частині стягнення штрафу в позові відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (03164, м. Київ, вулиця Підлісна, будинок 1, ідентифікаційний код 33640659) 38 194,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16 порушено провадження у справі № 910/18739/16 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про банкрутство, визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на суму 625 780,00 грн., з яких: 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 612 000,00 грн. - вимоги четвертої черги, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника з 15.11.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/4650/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18.04.2018, позовні вимоги задоволено повністю, визнано за Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль право іпотеки на будівлю виробничого корпусу №8б (літ.Г), загальною площею 7 818,3 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 року державним реєстратором Дахно А.М., згідно з Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017 року, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 46684421, видане 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальною площею 5 859 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , видане 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Стягнуто з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 2 800 грн. 00 коп. Стягнути з Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 2 800 грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 2 800 грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Проджектс Медіа на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 2 800 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі № 910/10832/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.04.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, предметом якого є нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" майно, отримане на виконання умов договору купівлі-продажу від 05.04.16, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" грошові кошти, отримані на виконання умов договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, в сумі 2 351 520,00 грн.; скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 14025089 (вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29105996 від 05.04.2016), який внесений на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003.

19 листопада 2018 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева (далі - позивач) укладено Договір, відповідно до п. 1.1. якого Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева набуло у власність всі права вимоги, а саме:

- всі належні акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007, укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю Інкрістар та всіма- додатками та додатковими договорами до нього (далі - кредитний договір № 010/14/043 від 03.04.2007).

- всі належні акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги за договором іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 872, з усіма змінами, доповненнями і додатковими угодами до нього.

У п. 2.1 Договору визначено, що кредитор зобов`язується передати у власність набувача права вимоги в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а набувач - зобов`язується прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість.

За умовами п. 2.3 Договору перехід прав вимоги від кредитора і набуття їх набувачем у власність відбувається в дату відступлення прав вимоги, після повної оплати набувачем кредитору вартості прав вимоги відповідно до п. п. 3.1. - 3.2. договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору з дати відступлення прав вимоги кредитор перестає бути стороною кредитного договору, а набувач стає виключним та єдиним кредитором за відповідним кредитним договором та набуває всіх прав за ним. Права вимоги переходять до набувача в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення на користь кредитора (без регресу).

Також 19.11.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева укладено Договір відступлення прав за договором іпотеки (далі - Договір відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018), посвідчений Розсохою С.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 93, відповідно до якого акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева набуло у власність всі права вимоги, а саме (п.1.1 договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018):

- Договором іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченим 03 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.1. та зареєстрованим в реєстрі-за № 872, укладений між цедентом та товариством з обмеженою відповідальністю Західбудінвест Компані Консалтинг , в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007 разом з усіма змінами, доповненнями та додатковими угодами до нього;

- Договором про внесення змін № 010/14/04/442 від 29 вересня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 3929, до договору іпотеки № 2010/14/03/043/1, посвідченого 03 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І.; та зареєстрованого в реєстрі за № 872;

- Договором про внесення змін № 010/14/03/043/1/474 від 31 березня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованим в реєстрі за №1280, до договору іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченого 03 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І..1 та зареєстрованого в реєстрі за № 872;

- Договором про внесення змін № 2010/14/03/043/1/3 від 15 квітня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 840, до договору іпотеки № 010/14/03/043/1 посвідченого 03 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 872.

Відповідно до п. 1.2 дДоговору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018 відступлення прав за договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права, включаючи:

- всі права цедента, як іпотекодержателя, що передбачені умовами договору іпотеки;

- право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки.

Згідно з п. п. п. 2.1., 2.2., 2.З., 3.1 Договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018 року права за договором іпотеки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору відступлення, але не раніше ніж з визначеного договором моменту переходу від цедента до цесіонарія прав, що є предметом договору. З моменту передання (відступлення) прав за договором іпотеки цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, які склалися між ним та іпотекодавцем за договором іпотеки. В день підписання та нотаріального посвідчення цього договору відступлення, але не раніше дати відступлення прав за договором іпотеки згідно п. 2.1. цього договору відступлення, цедент зобов`язаний передати цесіонарію документи, що засвідчують права, які передаються за цим договором відступлення. Передача документів оформлюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками акту приймання-передачі документів, який після його підписання уповноваженими представниками сторін буде вважатися невід`ємною частиною цього договору.

Цей договір відступлення набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань ( п. 3.1 Договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі 753/8556/19, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева про забезпечення позову до пред`явлення позову - задоволено, накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), зокрема на: 61% (шістдесят один відсоток) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА-МЕДІА ЕКСПЕРТ (далі - третя особа -1); 94 % (дев`яносто чотири відсотки) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МЕКС20 (далі - третя особа 2); 45 % (сорок п`ять відсотків) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МЕКС АДВЕРТАЙЗИНГ (далі - третя особа 3).

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Західбудінвест Компані Консалтинг , про стягнення часткової заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 18.09.2019 у справі № 753/11157/19 , залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2019, провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Західбудінвест Компані Консалтинг про стягнення часткової заборгованості - закрито та роз`яснено позивачу його право на звернення із відповідною заявою до Господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2019 у справі 753/8556/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.02.2020, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Женева про забезпечення позову до його пред`явлення.

Як зазначає позивач, ознайомлюючись з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ФК Женева дізналось, що не зважаючи на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19, в період вищезазначених судових процесів, ОСОБА_1 вибув з числа засновників товариств, а частки статутних капіталів товариств, які належали йому - були відступлені на користь третіх осіб, про що було внесено записи до ЄДР, зокрема

- запис №10741070012032773 від 30.05.2019, що був здійснений державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Арена-Медіа Експерт ;

- запис №10731070008021819 від 17.10.2019, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро , Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Мекс Адвертайзинг ;

- запис № 10731070017032979 від 17.10.2019, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро , Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Мекс20 .

Позивач зазначає, що зважаючи на такі обставини, 31.01.2020 представник ТОВ ФК Женева звернувся з адвокатським запитом до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням надати пояснення та направити копії документів на підставі яких були внесені зазначені зміни до відомостей про склад засновників ТОВ Арена-Медіа Експерт , який також 31.01.2019 був направлений приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Борозинець Ю.Г. 06.02.2020 року, представником позивача до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації додатково було подано оплатний запит на отримання належним чином завіреної копії документів із реєстраційної справи ТОВ Арена-Медіа Експерт . 16.04.2020 року, представником позивача до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації додатково було подано оплатні запити на отримання належним чином завірених копій документів із реєстраційних справ ТОВ Мекс Адвертайзинг та TOB Мекс20 .

Як зазначає позивач, у відповідь на дані запити, ТОВ ФК Женева отримало наступні документи: копію Акту прийому-передачі часток у статутному капіталі ТОВ Арена-Медіа Експерт від 23.05.2019; копію Протоколу №01/06 Загальних зборів учасників ТОВ Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019; копію Акту прийому-передачі часток у статутному капіталі ТОВ Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019; копію Протоколу №01/06 Загальних зборів гасників TOB Мекс20 від 01.06.2019; копію Акту прийому-передачі часток у статутному капіталі TOB Мекс20 від 01.06.2019;

Позивач зазначає, що з отриманих документів, було установлено наступне:

1) щодо ТОВ Арена-Медіа Експерт : Актом прийому-передачі часток у статутному капіталі ТОВ Арена-Медіа Експерт від 23.05.2019 підтверджується укладення Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, де продавцями є ОСОБА_1 та його дружина, ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), а Покупцем - ОСОБА_3 (далі - відповідач 3). Зокрема, з даного Акту вбачається, що зазначеним Договором, ОСОБА_1 , належну йому частку у розмірі 61 % статутного капіталу вартістю 37 210,00 грн., з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику ТОВ Арена-Медіа Експерт відповідно до законодавства України, на підставі рішення загальних зборів ТОВ Арена-Медіа Експерт (протокол № 23/05 від 23.05.2019 р.) було передано у власність ОСОБА_3 . На підставі вказаних документів, 30.05.2019, державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною, було внесено зміни №10741070012032773 до відомостей про юридичну особу ТОВ Арена-Медіа Експерт .

2) щодо ТОВ Мекс Адвертайзинг : Актом прийому-передачі часток у статутному капіталі TOB Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019 підтверджується укладення Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, де продавцем є ОСОБА_1 а його дружина, ОСОБА_2 є покупцем. Зокрема, з даного Акту вбачається, що зазначеним Договором, ОСОБА_1 , належну йому частку у розмірі 45 % статутного капіталу вартістю 45,00 грн., з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику ТОВ Мекс Адвертайзинг відповідно до законодавства України, на підставі рішення загальних зборів ТОВ Мекс Адвертайзинг (протокол № 01/06 від 01.06.2019 р.) було передано у власність ОСОБА_2 . Зміни №10731070008021819 до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників ТОВ Мекс Адвертайзинг було здійснено 17.10.2019, тобто більше ніж за 4 місяці після фактичного відчуження ОСОБА_1 належної йому частки в статутному капіталі ТОВ Мекс Адвертайзинг .

3) щодо ТОВ Мекс20 : Актом прийому-передачі часток у статутному капіталі TOB МЕКС20 від 01.06.2019 підтверджується укладення Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, де продавцем є ОСОБА_1 а його дружина, ОСОБА_2 є покупцем. Зокрема, з даного Акту вбачається, що зазначеним Договором, ОСОБА_1 , належну йому частку у розмірі 94 % статутного капіталу вартістю 37 600,00 грн., з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику TOB Мекс20 відповідно до законодавства України, на підставі рішення загальних зборів TOB Мекс20 (протокол № 01/06 від 01.06.2019) було передано у власність ОСОБА_2 . Зміни №10731070017032979 до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників TOB Мекс20 було здійснено 17.10.2019, тобто більше ніж за 4 місяці після фактичного відчуження ОСОБА_1 належної йому частки в статутному капіталі TOB Мекс20 .

Як зазначає позивач, в супереч вимогам ухвали суду, яка була чинною на момент прийняття рішень загальними зборами засновників товариства, про яке останні достеменно знали, прийнято рішення в результаті яких фактично повністю було відчужені відсоткові частки статутних капіталах товариств на користь третіх осіб, корпоративні права в яких були арештовані, оскільки як на момент відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_3 часток в статутних капіталах згадуваних вище товариств, так і на момент внесення змін до відомостей про юридичні особи ТОВ Арена-Медіа Експерт , ТОВ Мекс Адвертайзинг , TOB Мекс20 , ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19 не скасовувалась та була діючою.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Арена-Медіа Експерт від 23.05.2019, Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019 та Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Мекс20 від 01.06.2019 містять елементи фіктивності оскільки дії сторін під час його укладення направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених Договорів, а на фіктивний перехід права власності на частки в статутних капіталах товариств з метою приховання такого майна від наступного звернення стягнення в рахунок виконання рішення суду про стягнення з керівника ТОВ Західбудінвест компані консалтинг коштів, а відповідно такі обставини є підставою для визнання зазначених вище Договорів недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Обґрунтовуючи наявне право на звернення до суду з позовом, позивач зазначає, що укладені Договори, згідно яких ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних йому часток в статутних капіталах ТОВ Арена-Медіа Експерт , ТОВ Меркс Адвертайзинг та ТОВ МЕКС20 , порушує права ТОВ ФК Женева , як кредитора ТОВ Західбудінвест компані консалтинг , засновником та керівником якого являється ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Арена-Медіа Експерт від 23.05.2019;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Мекс20 від 01.06.2019;

- скасувати запис №10741070012032773 від 30.05.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Арена-Медіа Експерт ;

- запис №10731070008021819 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро , Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Мекс Адвертайзинг ;

- запис № 10731070017032979 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро , Поліщук Вікторією Миколаївною, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Мекс20

Оскільки предметом позову є, зокрема визнання недійсними договорів, враховуючи відсутність означених договорів у матеріалах справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії: Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Арена-медіа експерт від 23.05.2019; Договору купівлі-продажу частки в статутному капітал ТОВ Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019 та Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Мекс20 від 01.06.2019.

Водночас, вимоги ухвали, постановленої 09.06.2020, залишені відповідачами без задоволення, в зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 повторно витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Арена-медіа експерт" від 23.05.2019; Договору купівлі-продажу частки в статутному капітал ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019 та Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс20" від 01.06.2019.

Однак, вимоги ухвали, постановленої 09.06.2020 залишені відповідачами без виконання та реагування.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу, відповідачам та третім особам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 13 та ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з`ясувати, зокрема, підстави для визнання його недійсним, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними № 11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Згідно статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними № №11 від 29.05.2013 року передбачено, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Відповідний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

При цьому, у відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Як зазначає позивач, в супереч вимогам ухвали суду про забезпечення позову у справі № 753/8556/19 від 15.05.2019, прийнято рішення в результаті яких фактично повністю було відчужені відсоткові частки статутних капіталах товариств на користь третіх осіб, корпоративні права в яких були арештовані, оскільки як на момент відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_3 часток в статутних капіталах згадуваних вище товариств, так і на момент внесення змін до відомостей про юридичні особи ТОВ Арена-Медіа Експерт , ТОВ Мекс Адвертайзинг , TOB Мекс20 , ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19 не скасовувалась та була діючою, а отже Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Арена-Медіа Експерт від 23.05.2019, Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Мекс Адвертайзинг від 01.06.2019 та Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ МЕКС20 від 01.06.2019 містять елементи фіктивності оскільки дії сторін під час його укладення направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених Договорів, а на фіктивний перехід права власності на частки в статутних капіталах товариств з метою приховання такого майна від наступного звернення стягнення в рахунок виконання рішення суду про стягнення з керівника ТОВ Західбудінвест компані консалтинг коштів, а відповідно такі обставини є підставою для визнання зазначених вище Договорів недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

При цьому, позивач не є довірителем (стороною) за оспорюваними правочинами, а сторони оспорюваного правочину не ставлять під сумнів його дійсність.

За змістом постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними (частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") або можуть бути визнані недійсними (частина 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина 4 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження"). У юридичній науці такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів). Загальної норми, яка безпосередньо би встановлювала нікчемність або можливість бути визнаними недійсними договорів, які мають такий юридичний дефект, цивільне законодавство не містить. Разом з тим у судовій практиці договір, укладений з метою уникнення виконання грошового зобов`язання кваліфіковано як фіктивний у справах за позовами осіб, на шкоду чиїм майновим інтересам відповідачами у цих справах були за твердженнями позивачів вчинені відповідні правочини (постанови Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-1873цс16, від 23.08.2017 у справі № 306/2952/14-ц, від 09.09.2017 у справі № 359/1654/15-ц). Отже такі правочини можуть вважатись фіктивними правочинами…. Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання…. Встановлені у справі № 910/7547/17 обставини свідчать про умисел обох сторін правочину приховати справжні наміри учасників правочину, а саме виведення нерухомості з власності Позивача без отримання оплати за це майно під час існування майнового спору за участю Позивача як одного із солідарних боржників у цьому спорі, з метою уникнути виконання відповідного грошового зобов`язання, а тому оспорюваний у цій справі правочин може бути визнаний фіктивним відповідно до статті 234 ЦК України. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин 1 та 5 статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц наведено висновок, що "згідно з частинами 2, 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, а тому у разі, якщо сторони, які укладають договір, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, то правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (частина 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), з одночасним посиланням на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок навів Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 06.07.2016 у справі № 910/1891/14, від 21.09.2016 у справі № 902/841/15).

Обґрунтовуючи наявне право на звернення до суду з позовом, позивач зазначає, що укладені Договори, згідно яких ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних йому часток в статутних капіталах ТОВ Арена-Медіа Експерт , ТОВ Меркс Адвертайзинг та ТОВ Мекс20 , порушує права ТОВ ФК Женева , як кредитора ТОВ Західбудінвест компані консалтинг , засновником та керівником якого являється ОСОБА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі 753/8556/19, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева про забезпечення позову до пред`явлення позову - задоволено, накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_1 , зокрема на: 61% (шістдесят один відсоток) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Арена-Медіа Експерт ; 94 % (дев`яносто чотири відсотки) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мекс20 ; 45 % (сорок п`ять відсотків) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Меркс Адвертайзинг .

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Західбудінвест Компані Консалтинг , про стягнення часткової заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 18.09.2019 у справі № 753/11157/19 , залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2019, провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Західбудінвест Компані Консалтинг про стягнення часткової заборгованості - закрито та роз`яснено позивачу його право на звернення із відповідною заявою до Господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2019 у справі 753/8556/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.02.2020, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Женева про забезпечення позову до його пред`явлення.

Будь-яких доказів постановлення рішення, якими би було визначено задоволення вимог позивача до ТОВ Західбудінвест компані консалтинг за рахунок часток у статутному капіталі ТОВ Арена-Медіа Експерт , ТОВ Мекс20 , ТОВ Мекс Адвертайзинг , які належали ОСОБА_1 та які продані за оспорюваними договорами купівлі-продажу матеріали справи не містять, а сторонами про наявність таких рішень не зазначено, як і не зазначено наявності у ТОВ Фінансова компанія Женева права на частки у статутному капіталі ТОВ Арена-Медіа Експерт , ТОВ Мекс20 , ТОВ Мекс Адвертайзинг , які належали ОСОБА_1 та які відчужені за оспорюваними договорами купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно з ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Критеріями визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі є:

1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором;

2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені;

3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

Однак, позивачем не доведено яким чином його права чи інтереси можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення про визнання недійсними оспорюваних договорів, з огляду на недоведеність наявність прав саме на частки у статутних капіталах товариств, які є предметами оспорюваних правочинів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про визнання недійсними Договорів задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було доведено порушення його прав, щодо захисту яких було пред`явлено позов у цій справі, відсутність порушення оспорюваними Договорами прав та інтересів якого є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу внаслідок існування укладених між відповідачами Договорів купівлі-продажу, в зв`язку з чим, вимоги про визнання недійсними Договорів задоволенню не підлягають.

Оскільки вимоги про визнання недійсними Договорів залишаються судом без задоволення, похідні вимоги про:

- скасувати запис №10741070012032773 від 30.05.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА-МЕДІА ЕКСПЕРТ ;

- запис №10731070008021819 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро , Поліщук Вікторією Миколаївною, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю МЕКС АДВЕРТАЙЗИНГ ;

- запис № 10731070017032979 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро , Поліщук Вікторією Миколаївною, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю МЕКС20 , залишаються судом також без задоволення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.12.2020

Суддя О.А. Грєхова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.11.2020
Оприлюднено09.12.2020
Номер документу93398323
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/6176/20

Постанова від 31.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 04.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Постанова від 27.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 30.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 08.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 07.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 18.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 01.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 30.11.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Рішення від 30.11.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні