Рішення

від 01.12.2020 по справі 912/1410/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 рокуСправа № 912/1410/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1410/20 від 10.04.2020

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Агрокемікал" (далі - ТОВ "Бест Агрокемікал"), код ЄДР 41568001, вул. Собінова, буд. 1, кімнати 515, 517-519, м. Дніпро, 49083)

до відповідачів:

1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Віра" (далі - ПСП "Віра"), код ЄДР 31493087, вул. Перогова, буд. 7, с. Мар`янівка, Маловисківський р-н, Кіровоградська обл., 26240

2. гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 384 134,93 грн

та за зустрічним позовом 1. ПСП "Віра", код ЄДР 31493087, вул. Перогова, буд. 7, с. Мар`янівка, Маловисківський р-н, Кіровоградська обл., 26240

та 2. гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" (далі - ТОВ "Агросфера ЛТД"), код ЄДР 37213747, вул. Собінова, буд. 1, кімн. 516, м. Дніпро, 49083

про визнання недійсними положень договору купівлі-продажу

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача (за первісним позовом) - адвокат Зайцев В.А., ордер №1038032 19.10.2020 (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1. (позивача 1. за зустрічним позовом) - адвокат Дуковська Т.М., ордер серія ВА №1004150 від 03.05.2020;

відповідач 2. (позивач 2. за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , особисто;

від відповідача за зустрічним позовом - участі не брав.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Агросфера ЛТД" до відповідачів про стягнення солідарно 384 134,93 грн, з яких 163 251,59 грн - сума боргу по договору купівлі-продажу, 204 221,65 грн - сума процентів за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу, 16 661,69 грн - сума пені по договору купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агросфера ЛТД" посилається на невиконання відповідачем 1. зобов`язань за договором купівлі-продажу №3947 від 18.04.2018 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару. Вимоги до відповідача 2. обґрунтовані укладенням між ТОВ "Агросфера ЛТД" та відповідачами Договору поруки №3947/1-ПОР від 18.04.2018, згідно з яким відповідач 2. виступив Поручителем за виконання відповідачем 1. умов Договору №3947 від 18.04.2018.

Ухвалою від 10.04.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1410/20. Ухвалив справу № 912/1410/20 розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 05.05.2020 - 12:30. Встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

Ухвалою від 05.05.2020 господарський суд відклав підготовче засідання, зазначивши, що про час і дату підготовчого засідання учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

04.05.2020 до господарського суду надійшла позовна заява (зустрічна) ціна позову - 157 192,88 грн за підписом директора ПСП "Віра" Підлубної О.В. У такій заяві зазначено позивач 1. - ПСП "Віра", позивач 2. - ОСОБА_1 , відповідач - ТОВ "Агросфера ЛТД".

У прохальній частині позовної заяви (зустрічної) зазначено:

Ухвалити рішення, яким:

1. Визнати недійсними:

- положення п. 7.2 та 7.3 договору купівлі-продажу щодо збільшення процентів за користування кредитом до 35% та до 350% у випадку прострочення оплати як такі, що не узгоджуються з вимогами закону;

- положення договору, вказані у третьому та четвертому реченнях п. 4.2., щодо визначень "правомірне користування товарним кредитом" та "неправомірне користування товарним кредитом", які не узгоджуються з вимогами закону.

2. Відмовити ТОВ "Агросфера ЛТД" у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПСП "Віра" та ОСОБА_1 процентів за користування товарним кредитом у сумі 204 221,65 грн.

3. Стягнути з ПСП "Віра" на користь ТОВ "Агросфера ЛТД" 157 192,88 грн. боргу та 9 509, 58 грн. пені за прострочення виконання договору купівлі-продажу №3947 від 18 квітня 2018 року (по специфікаціям 5, 6,7).

4. При ухваленні рішення вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

5. Відмовити позивачу ТОВ "Агросфера ЛТД" у задоволенні позовних вимог в частині, що перевищує суми, які визнаються позивачами - ПСП "Віра" та ОСОБА_1 по зустрічному позову.

13.05.2020 від гр. ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачами визнаються позовні вимоги у частині відшкодування вартості товару і не визнаються у частині стягнення процентів за користування кредитом у сумі 204 221,65 грн.

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначає таке:

- чинним законодавством не передбачено визначення ціни товару не на час виконання договору, а на час звернення до суду. Обрахування вартості товару станом на час складання позовної заяви (16 березня 2020 року) є фактичним незаконним збільшенням ціни на товар. Доказом на користь аргументів відповідача є наданий позивачем розрахунок ціни позову. Ціна товару, визначена позивачем на час подання позовної заяви, в них береться за основу для нарахування пені та відсотків. Таким чином за одне прострочення санкції застосовуються двічі;

- у спірному договорі вказується, що продаж здійснюється не в кредит з відстроченням платежу (ст. 694 ЦК України), а саме "на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу". При цьому товарний кредит по даному Договору надається на умовах оплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом. Оскільки в договорі зазначається про продаж товару на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу, то у цій частині правовідносини регулюються саме ст. 1057 ЦК України, з застосуванням наслідків, передбачених для такого типу угод. Наслідки порушення договору комерційного кредиту, як і договору кредиту, визначаються ст. 1050 ЦК України. Цією нормою не передбачено можливості застосувати, при несвоєчасному виконанні грошового зобов`язання, ст. 536 ЦК України, як це зазначається у позовній заяві. Також цивільний кодекс не містить визначень "правомірне користування товарним кредитом" та "неправомірне користування товарним кредитом". Ці положення договору не узгоджуються з вимогами закону, отже в цій частині договір є недійсним у відповідності до ст. 215 - 217 ЦК України. За таких обставин нарахування відповідачам 204 221, 65 грн відсотків за користування кредитом є незаконним;

- з величиною нарахованої пені відповідачі погодитись не можуть, спираючись на положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ст. 232 ГК України.

Також відповідачі за первісним позовом вважають, що позовна заява підписана неповноважною особою - адвокатом Маліковою О.В., оскільки прикладений в якості додатку до позову договір про надання послуг у сфері права не є таким документом, оскільки таких повноважень адвокату не надає, що випливає із змісту цього договору.

Стосовно неналежного оформлення позовної заяви, то суд вважає її такою, що підписана особою, яка має процесуальну дієздатність, виходячи з приписів ст. 56 (ч. 1), ст. 58 (ч. 1) ст. 60 (ч. 4) Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зі змісту яких випливає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі через представника, яким може бути адвокат. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". До позовної заяви додано ордер серія АЕ №1018857 від 16.03.2020 на надання правничої допомоги ТОВ "Агросфера ЛТД" адвокатом Маліковою О.В., виданий адвокатським об`єднанням "Адвокатське бюро "БАРРІСТЕР"; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №2864 від 31.10.2014, посвідчення адвоката України №0164 від 31.10.2014 Малікової О.В. (а.с. 70-72, т. 1) Копії вказаних документів направлені разом із позовною заявою відповідачам, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.03.2020. (а.с. 74, т. 1)

Ухвалою від 08.05.2020 суддя Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. залишила позовну заяву (зустрічну) №б/н від б/д ПСП "Віра" та гр. ОСОБА_1 без руху, надавши строк для усунення недоліків.

У строк, визначений судом, 26.05.2020 надійшло клопотання від ОСОБА_1 , директора ПСП "Віра", до якого додано документи про усунення недоліків позовної заяви (зустрічної). У прохальній частині позовної заяви (зустрічної) в новій редакції позивачами зазначено:

1. Визнати недійсними:

- положення п. 7.2 та 7.3 розділу 7 "Правові наслідки порушення умов договору (зобов`язання)" договору купівлі - продажу № 3 947 від 18 квітня 2018 року, укладеного між ТОВ "Агросфера" та ПСП "Віра", щодо збільшення процентів за користування кредитом до 35% та до 350% у випадку прострочення оплати, як такі, що не узгоджуються з вимогами закону;

- положення договору купівлі - продажу № 3 947 від 18 квітня 2018 року, укладеного між ТОВ "Агросфера" та ПСП "Віра", вказані у третьому та четвертому реченнях п. 4.2., розділу 4 "Умови оплати", щодо визначень "правомірне користування товарним кредитом" та "неправомірне користування товарним кредитом", як такі, що не узгоджуються з вимогами закону.

2. Відмовити ТОВ "Агросфера" у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПСП "Віра" та ОСОБА_1 процентів за користування товарним кредитом у сумі 204 221,65 грн.

3. Стягнути з ПСП "Віра" на користь ТОВ "Агросфера" 157 192,88 грн. боргу та 9 509, 58 грн. пені за прострочення виконання договору купівлі-продажу № 3947 від 18 квітня 2018 року, укладеного між ТОВ "Агросфера" та ПСП "Віра" (по специфікаціям 5, 6, 7).

4. При ухваленні рішення вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

5. Відмовити позивачу ТОВ "Агросфера" у задоволенні позовних вимог в частині, що перевищує суми, які визнаються позивачами - ПСП "Віра" та ОСОБА_1 по зустрічному позову.

Дослідивши пред`явлений зустрічний позов, господарський суд встановив, що його предметом є визнання недійсним деяких положень договору купівлі - продажу № 3 947 від 18 квітня 2018 року, що укладений між ТОВ "Агросфера" та ПСП "Віра", тобто позивачі за зустрічним позовом просять визнати недійсними положення договору, на підставі якого позивач за первісним позовом набув право на пред`явлення вимог за первісним позовом.

Ухвалою від 29.05.2020 господарський суд прийняв зустрічну позовну заяву ПСП "Віра" та гр. ОСОБА_1 до ТОВ "Агросфера ЛТД" про визнання недійсними положень договору купівлі-продажу до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Агросфера ЛТД" до ПСП "Віра" та гр. ОСОБА_1 про стягнення 384 134,93 грн, об`єднавши їх в одне провадження. Також суд в ухвалі зазначив, що про дату і час підготовчого засідання у справі №912/1410/20 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду. Сторонам визначено строки для подання заяв по суті.

25.06.2020 до господарського суду надійшла відповідь на відзив відповідача 2., у якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

У спростування доводів ОСОБА_1 про неправильне визначення дати, на яку розраховується сума боргу в національній валюті представник ТОВ "Агросфера ЛТД" вказує, що пункт 4.7 Договору визначає порядок визначення суми, що підлягає сплаті у гривнях. Згідно з положеннями даного пункту Продавець має право зокрема здійснювати індексацію суми боргу на дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати вказаної в Умовах оплати у Специфікації, як останній день строку оплати вартості Товару проданого в кредит. Отже, розрахунок боргу на дату звернення до суду повністю відповідає п. 4.7 Договору, який в свою чергу не суперечить статтям 524, 533, 627, 628, 632 ЦК України. У відповіді на відзив наголошується про правомірність нарахування пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами одночасно із посиланням на п. 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань". Також звертається увага суду, що у ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України визначено, що до комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов`язання, і не суперечить суті такого зобов`язання. Для продажу товарів у кредит такі "інші вимоги" встановлює ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Позивач апріорі не може бути стороною кредитного договору, так як це буде порушенням ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що стороною кредитного договору може бути банк або інша фінансова установа. Позивач не є банком і не є фінансовою установою. Узгодження в договорі сторонами понять правомірне та неправомірне користування товарним кредитом, яких не має у Цивільному кодексі України, які не суперечать нормам останнього, не є підставою для визнання договору недійсним. До речі ці поняття широко використовуються у судовій практиці та роз`ясненнях. Незрозумілість розрахунку пені не може бути підставою для відмови у позові.

01.07.2020 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (зустрічну) про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині, що стосується наслідків порушення його умов, відповідно до якого відповідач за зустрічним позовом не визнає позовні вимоги повністю та не визнає обставини, зазначені у позовній заяві (зустрічній), не погоджується з правовою оцінкою обставин, наданою позивачами. Зміст такого відзиву загалом схожий зі змістом відповіді на відзив за первісним позовом. Також представник ТОВ "Агросфера ЛТД" зазначає, що позивачі помилково стверджуючи про недійсність частин договору не приводять конкретних підстав для визнання їх недійсним (ч. 1 ст. 215, ч. 1 - 3, 5,6 ст. 203 ЦК України). Узгодження в договорі сторонами відповідних понять, яких не має у ЦК України, які не суперечать нормам ЦК України, не є підставою для визнання договору недійсним.

09.07.2020 до господарського суду надійшла відповідь на відзив за підписом директора ПСП "Віра" Підлубної О.В., у якій спростовуються, на думку останньої, твердження представника ТОВ "Агросфера ЛТД", викладені у відзиві на позовну заяву (зустрічну). Так Директор ПСП "Віра" Підлубна О.В. зазначає про свавільне тлумачення позивачем п. 4.7. Договору; про визнання пені в розмірі 9 509,58 грн. Наголошується, що п. 7.2., 7.3. у договорі позначені як "правові наслідки порушення умов договору" і у зустрічній позовній заяві наводиться обґрунтування їх недійсності, як таких, що не узгоджуються з вимогами закону. Стаття 1057 Цивільного кодексу України не передбачає того, що стороною договору, за яким надається комерційний кредит має бути обов`язково фінансова установа. ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ "Агросфера ЛТД" не просто вживає у тексті договору купівлі-продажу №3947 визначення, які відсутні у ЦК України, а, як свідчить п. 4.2. договору, пов`язує з цими визначеннями настання певних негативних наслідків для набувача за договором, які також суперечать цивільному закону. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави, суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, це є підставою для визнання недійсності правочину.

Ухвалою від 22.07.2020 господарський суд призначив підготовче засідання на 13.08.2020 - 11:40.

Ухвалою від 13.08.2020 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, оголосив перерву у підготовчому засіданні у справі №912/1410/20 до 22.10.2020 - 11:00 год.

14.08.2020 до суду надійшла заява №3974/господарська від 11.08.2020 про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну позивача його правонаступником за підписом директора ТОВ "Бест Агрокемікал" Калілей В.В., у якій містяться вимоги:

1. Залучити до участі у справі №912/1410/20 правонаступника позивача -ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕСТ АГРОКЕМІКАЛ" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Собінова, будинок 1, кімн. 515, 517-519, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083; ідентифікаційний код юридичної особи: 41568001).

2. Замінити позивача у справі № 912/1410/20 - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОСФЕРА ЛТД" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Собінова, будинок 1, кімн. 516, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083; ідентифікаційний код юридичної особи: 37213747) його правонаступником -ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕСТ АГРОКЕМІКАЛ" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Собінова, будинок 1, кімн. 515, 517-519, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083; ідентифікаційний код юридичної особи: 41568001).

До заяви додані документи на підтвердження правонаступництва.

16.09.2020 до суду надійшла заява №3974/відступлення від 01.06.2020 про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну позивача його правонаступником за підписом директора ТОВ "Агросфера ЛТД" Гуленко О.І., у якій містяться ті ж вимоги, що і в заяві №3974/господарська від 11.08.2020 ТОВ "Бест Агрокемікал".

Ухвалою від 22.10.2020 господарський суд замінив позивача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Агрокемікал" (код ЄДР41568001, вул. Собінова, буд. 1, кімнати 515, 517-519, м. Дніпро, 49083).

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

ТОВ "Агросфера ЛТД" висловлювало свою правову позицію щодо первісного позову у заявах по суті, які є обов`язковими і для його правонаступника - ТОВ "Бест Агрокемікал".

Ухвалою від 22.10.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначити справу №912/1410/20 до судового розгляду про суті на 16:20 - 02.11.2020. Визначено наступну дату судового засідання 11:30 - 01.12.2020.

Судове засідання, призначене на 02.11.2020 - 16:20 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коваленко Н.М.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Копія ухвали, направлена на адресу ОСОБА_1 , повернута органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У судовому засіданні 01.12.2020 брали участь представник ТОВ "Бест Агрокемікал" у режимі відеоконференції та представник ПСП "Віра" та Підлубної О.В.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 16:30 01.12.2020.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини справи.

18.04.2018 між ТОВ "АГРОСФЕРА ЛТД" (далі - Продавець) та ПСП "ВІРА" (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 3 947 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість Засобів Захисту Рослин, Мікродобрив іменованих у подальшому ТОВАР, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Конкретний вид Товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід`ємною частиною даного Договору. Ціна Товару встановлена по домовленості Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті - Долар США. Оплата вартості Товару (виконання зобов`язання) підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору. (п. 3.1. Договору)

Умови оплати Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях) до Договору. (п. 4.1. Договору)

Товарний кредит з відстроченням або з розстроченням платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування Товарним кредитом. Товарний кредит наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених Умовами оплати Товару у Специфікації - с строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати Товару - с неправомірне користування Покупцем товарним кредитом. Якщо Покупець прострочив оплату Товару, він продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3. Договору. (п. 4.2. Договору)

Нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості Товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період: з моменту фактичного відвантаження Товару до дня фактичної оплати Покупцем суми вартості Товару отриманого на умовах "товарного кредиту. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній. Якщо буде мати місце факт, що передбачений п. 4.7., 4.8. даного Договору, то відповідно і нарахування процентів за користування товарним кредитом здійснюється на уже проіндексовану згідно п.4.7. чи п. 4.8. суму вартості Товару (боргу) по Договору, тобто на ПСП. (п. 4.3. Договору)

При розрахунку процентів день надання товару у кредит та оплата вартості Товару проданого у кредит вважається як один день, при цьому день надання Товару у кредит не включається до розрахунку, а день оплати - включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. Якщо Покупець прострочив оплату Товару проданого в кредит, проценти нараховуються на суму заборгованості по Товарному кредиту і за весь період прострочення, до дати його фактичної оплати. Дата фактичної оплати це - дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. (п. 4.4. Договору)

Відповідно до п. 4.5. Договору сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється Покупцем у термін, який визначається:

- датою, яка вказана в УМОВАХ ОПЛАТИ у Специфікації, як останній день строку оплати вартості Товару проданого в кредит, а якщо Покупець прострочив оплату Товару (неправомірне користування), оплата процентів здійснюється Покупцем щоденно і по дату фактичної оплати вартості Товару проданого в кредит;

- датою фактичної оплати вартості Товару проданого в кредит, у випадку дострокової оплати Товару;

Товар вважається оплаченим Покупцем у момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Оплата вартості Товару та нарахованих процентів проводиться з гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на Товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7. та згідно способів викладених у пунктах 4.7., 4.8., Договору. (п. 4.6. Договору)

У п. 4.7. Сторони погодили зміну ціни на Товар:

Якщо у періоди часу: з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки Товару) та протягом всього строку користування Покупцем товарним кредитом (як правомірне користування так і неправомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США), що визначений у Специфікації до Договору на момент її підписання Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму вартості Товару у гривні по Договору.

Далі наведено формули визначення зміни ціни Товару.

Відповідно до п. 4.8. Договору якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) А1 існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п.4.7. Договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), підтвердженого довідкою банку, то Продавець має право на індексацію суми вартості Товару у гривні, а Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю уже проіндексовану суму вартості Товару у гривні, з врахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), згідно формули, наведеної далі за текстом.

У п. 4.8. Договору сторони також узгодили, що міжбанківський курс гривні до Долара США (курс продажу) підтверджується довідкою банку: ПАТ "ПУМБ", а якщо діяльність ПАТ "ПУМБ" припинено чи/або відсутня інформація щодо ставки валютного курсу на певну дату, то ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "УКРСОЦБАНК". Кількість разів при яких може бути задіяна індексація суми вартості Товару у гривні (боргу) є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів зміни курсу гривні до Долара США, згідно пунктів 4.7., 4.8. Договору, у періоди: починаючи з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки Товару Покупцю), та протягом всього періоду користування Покупцем товарним кредитом (як правомірного користування так і неправомірного).

Сторони Договору домовились про те, що грошовий еквівалент суми вартості товару (зобов`язання) у іноземній валюті визначається у Специфікації по офіційному курсу гривні до долара США. Зміна ціни на Товар при підписанні видаткової накладної (відвантаження Товару) здійснюється у спосіб передбачений пунктом 4.7. Договору, а у подальшому ціна на Товар коригується до міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курсу продажу) - М1. і здійснюється у спосіб передбачений пунктом 4.8., якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - А1, на дату відвантаження Товару буде величиною меншою ніж міжбанківський валютний курс - М1 на ту ж дату. (п. 4.9. Договору)

Відповідно до п. 7.1. Договору у випадку порушення строків оплати, обумовлених у Специфікаціях) до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-и календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього Договору. (п. 7.2. Договору)

Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплаченний, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом. (п. 7.3. Договору)

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019р. (п. 13.1 Договору)

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов Договору сторони підписали Специфікації №1 від 18.04.2018; №2 від 18.04.2018; №3 від 14.06.2018; №4 від 14.06.2018; №5 від 29.10.2018; №6 від 29.10.2018, №7 від 03.06.2019, якими узгодили конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися позивачем.

Специфікації №1 від 18.04.2018; №2 від 18.04.2018; №3 від 14.06.2018; №4 від 14.06.2018 та передача-приймання товару, яка відбулася відповідно до наступних видаткових накладних №2477 від 26.04.2018 (специфікація №1 від 18.04.2018) на суму 56 198,00 грн; №3906 від 22.05.2018 (специфікація №1 від 18.04.2018) на суму 27 307,56 грн; №2478 від 26.04.2018 (специфікація №2 від 18.04.2018) на суму 113 022,60 грн; №5581 від 14.06.2018 (специфікація №3 від 14.06.2018) на суму 33 521,04 грн; №5582 від 14.06.2018 (специфікація №4 від 14.06.2018) не є предметом цього позову, оскільки відповідач 1 розрахувався в повному обсязі, здійснивши наступні платежі: від 10.10.2018 в сумі 189 149,36 грн; від 11.10.2018 в сумі 48 097,08 грн; від 01.11.2018 в сумі 18 653,70 грн.

А передплата у розмірі 27,00 грн, яка виникла від останнього платежу була зарахована позивачем в рахунок часткового погашення товарного кредиту по специфікації №5 від 29.10.2018, яка є предметом цього позову.

Поставка всього товару, визначеного:

- у Специфікації №5 від 29.10.2018 здійснена ТОВ "Агросфера" Покупцю - ПСП "Віра" відповідно до видаткової накладної №8548 від 31.10.2018;

- у Специфікації №6 від 29.10.2018 здійснена ТОВ "Агросфера" Покупцю - ПСП "Віра" - відповідно до видаткової накладної №8552 від 31.10.2018;

- у Специфікації №7 від 03.06.2019 здійснена ТОВ "Агросфера" Покупцю - ПСП "Віра" відповідно до видаткової накладної №3194 від 04.06.2019.

Враховуючи, що відповідач 1 за первісним позовом не виконав взяті на себе зобов`язання та не розрахувався з ТОВ "Агросфера ЛТД" за специфікаціями №5 від 29.10.2018; №6 від 29.10.2018, №7 від 03.06.2019, ТОВ "Агросфера ЛТД", правонаступником якого є ТОВ "Бест Агрокемікал" подано даний позов до ПСП "Віра".

18.04.2018 між ТОВ "АГРОСФЕРА ЛТД" - кредитором, ОСОБА_1 - поручителем та ПСП "ВІРА" - боржником був укладений договір поруки №3 947/1-ПОР (далі - договір поруки).

Предметом цього договору поруки є зобов`язання поручителя перед кредитором відповідати за порушення боржником перед кредитором зобов`язань по договору купівлі-продажу.

Пунктом 5.1. цього договору поруки узгоджено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до пункту 8.1. Договору поруки він набирає чинності з дати його підписання Сторонами Договору та діє протягом 4-х (чотирьох) років.

Договір поруки підписано Кредитором, Боржником та Поручителем.

В ухвалі від 22.10.2020 судом досліджено та встановлено перехід за Договорами відступлення права вимоги №3947/2-ВПВ та №3947/3-ВПВ/ПОР від 01.06.2020 всіх прав та обов`язків ТОВ "Агросфера ЛТД" як за Договором купівлі-продажу №3974 від 18.04.2018, так і за Договором поруки №3947/1-ПОР від 18.04.2018 до ТОВ "Бест Агрокемікал".

Господарський суд вважає за необхідне спочатку розглянути зустрічні позовні вимоги, і в залежності від їх визнання чи невизнання розглядати первісний позов.

Так відповідачі заявляють зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсними умов Договору купівлі-продажу № 3947 від 18 квітня 2018 року, вказаних у п. 7.2, 7.3 договору, та у реченнях третьому та четвертому п. 4.2 договору, зміст яких наведено вище.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2) тощо.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, наведеними правовими нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судом обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

ПСП "Віра" та ОСОБА_1 , посилаючись на ст. 628 ЦК України зазначають, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір), проте Договір, щодо якого ведеться спір не містить жодних застережень з цього приводу.

Вказані доводи спростовуються змістом самої статті 628 ЦК України, у якій не встановлено обов`язку вміщувати такі застереження у Договорі. Позивачі за зустрічним позовом не навели жодної правової норми, якою вимагається зазначати застереження про елементи різних договорів у Договорі.

ПСП "Віра" та ОСОБА_1 , посилаючись на ч. 2 ст. 1057 ЦК України, зазначають, що до комерційного кредиту застосовуються положення ст. 1054 - 1056 ЦК України (тобто положення про кредитний договір), якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов`язання, і не суперечить суті такого зобов`язання. Ч. 2 ст. 1054 ЦК України, у свою чергу, вказує, що до таких відносин застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України ("Позика"). Оскільки в договорі зазначається про продаж товару на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу, то у цій частині правовідносини регулюються саме ст. 1057 ЦК України, з застосуванням наслідків, передбачених для такого типу угод. Наслідки порушення договору комерційного кредиту, як і договору кредиту, визначаються ст. 1050 ЦК України. Цією нормою не передбачено можливості застосувати, при несвоєчасному виконанні грошового зобов`язання, ст. 536 ЦК України, як це зазначається у позовній заяві. Окрім цього, актами цивільного законодавства, що регулюють правовідносини, які виникають з договору комерційного кредиту, не передбачено можливості збільшення процентної ставки за таким договором, в тому числі, як наслідку порушення умов договору. За таких обставин, положення п. 7.2 та 7.3 договору купівлі - продажу щодо збільшення процентів за користування кредитом до 35 % та до 350 % у випадку прострочення оплати є недійсними як такі, що не узгоджуються з вимогами закону.

З приводу зазначеної підстави зустрічного позову, господарський суд зазначає таке.

Саме визначення Договору - Договір купівлі-продажу №3 947 від 18.04.2018 означає, що даний договір є договором купівлі-продажу, взаємовідносини за яким регулюються нормами ст. 655-697 параграфу 1 Глави "Купівлі-продаж" підрозділу 1. "Договірні зобов`язання" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" ЦК України. Саме серед вказаних статей міститься ст. 694 "Продаж товару в кредит", за змістом своїм визначення "продаж товару в кредит" та "товарний кредит", за переконанням суду, є тотожні поняття. Так відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України "Продаж товару в кредит", якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Позивачі за зустрічним позовом посилаються на норми ст. 1057 ЦК України, яка міститься в параграфі 2. "Кредит" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" підрозділу 1. "Договірні зобов`язання" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" ЦК України. У вказаному параграфі перша стаття - ст. 1054. Кредитний договір, у якій передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто для укладення між сторонами кредитного договору одна зі сторін (кредитодавець) мала бути саме фінансовою установою, проте "кредитодавець", як вважають позивачі за зустрічним позовом, ТОВ "Агросфера ЛТД" не є фінансовою установою.

Також суд наголошує, що словосполучення "товарний кредит" та "комерційний кредит" містять різні прикметники кредиту, які не є синонімами, тому застосування ст. 1057 ЦК України в даних правовідносинах є невірним.

Щодо неможливості збільшення процентної ставки у зв`язку з простроченням повернення кредиту, господарський суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена в постанові від 05.06.2020 у справі №922/3578/18, відповідно до якої Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Отже, сторони вільні у визначенні розміру процентної ставки. Крім того у даній правовій позиції колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду використовує поняття "неправомірне користування чужими грошовими коштами", яке є схожим за змістом із поняттям "неправомірне користування товарним кредитом", що міститься в п. 4.2. Договору та оспорюється позивачами за зустрічним позовом.

Право сторін на узгодження в договорі зміни розміру процентної ставки, залежно від кількості днів прострочення підтверджено Великою Палатою у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, предметом якої було стягнення відсотків річних, які нараховані в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яносто календарних днів. (п. 8.13, 8.18 постанови) Далі у п. 8.34. цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за змістом пункту 5.5 укладеного сторонами договору, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання. Тобто Велика Палата Верховного Суду визнала можливість нарахування відсотків річних поруч із нарахуванням пені у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання (оскільки у справі №902/417/18 заявлена до стягнення і пеня).

У п. 7.2., 7.3. визначено саме в процентах річних, а не за кожен день прострочення, тому позивач має право на їх стягнення.

Позивачі за зустрічним позовом зазначають, що цивільний кодекс не містить визначень "правомірне користування товарним кредитом" та "неправомірне користування товарним кредитом". Ці положення договору, вказані у третьому та четвертому реченнях п. 4.2., не узгоджуються з вимогами закону, тому на підставі ст. 215 ЦК України (якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)) є недійсними.

Поняття "правомірне" та "неправомірне" користування чужими коштами чи кредитом є достатньо вживаними поняттями в судовій практиці, в тому числі Верховного Суду, приклад чого наведено вище.

Позивачі за зустрічним позовом не навели підстав, встановлених законом, які б заперечували дійсність. Незазначення у законі формулювань, які вживаються у договорі, не є підставою, встановленою законом, яка заперечує дійсність правочину.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання положень Договору недійсними, тому зустрічний позов ПСП "Віра" та гр. ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Розглядаючи первісні позовні вимоги господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1 ст. 692 ЦК України)

Стаття 694 ЦК України визначає порядок продажу товару в кредит.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. (ч. 1)

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 2)

У разі невиконання продавцем обов`язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. (ч. 3)

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. (ч. 4)

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. (ч. 5)

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У Специфікації №5, відповідно до п. 4.1. Договору, визначено строк оплати товару - до 25.10.2019. Вартість товару по Специфікації №5 - 82 657,26 грн, еквівалент вартості товару (зобов`язання) в доларах США - 2 924,27. Офіційний курс 1 грн/1дол. США за 29.10.2018 - 28,266 грн.

Позивач за первісним позовом частково зарахував сплату 27 грн 01.11.2018 в погашення боргу ПСП "Віра" по Специфікації №5 за міжбанківським курсом банку ПАТ "ПУМБ", як узгоджено сторонами у п. 4.8. Договору.

Відповідачі за первісним позовом наголошують, що позивачем за первісним позовом невірно визначено курс долара США до гривні, за яким необхідно перераховувати борг. На їх думку, якщо у Специфікації визначено конкретний день, до якого має відбутися така сплата, то саме на цей день необхідно розраховувати борг по курсу НБУ.

По-перше, як узгоджено у п. 4.8. Договору, сторони вирішили для розрахунків брати міжбанківський курс гривні до Долара США (курс продажу), який підтверджується довідкою банку ПАТ "ПУМБ", а не курсом НБУ, як стверджують відповідачі за первісним позовом у відзиві. Позивачем додано до матеріалів справи відповідні довідки банку ПАТ "ПУМБ".

По-друге, у п. 4.7. Сторони погодили зміну ціни на Товар так:

Якщо у періоди часу: з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки Товару) та протягом всього строку користування Покупцем товарним кредитом (як правомірне користування так і неправомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США), що визначений у Специфікації до Договору на момент її підписання Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму вартості Товару у гривні по Договору.

Із вказаного пункту Договору випливає, що у Покупця виникає обов`язок сплатити за користування товарним кредитом, в разі його як правомірного так і неправомірного користування, тобто за межами строку, визначеного у Специфікації. Вказаним спростовуються доводи відповідача про необхідність розрахунку боргу по курсу до долару США виключно станом на день, визначений як останній день сплати боргу у відповідній Специфікації.

Господарський суд погоджується із твердженням позивача за первісним позовом, що зі змісту п. 4.7. Договору випливає право Продавця здійснювати індексацію боргу по визначеним та узгодженим сторонами у п. 4.7., 4.8. Договору формулах, як на дату, визначену як останній строк оплати - в разі здійснення Покупцем оплати в такий день, так і будь-яку наступну дату, в разі неправомірного користування товарним кредитом, тобто в разі невиконання відповідачем взятого на себе обов`язку по оплаті товару у строк, визначений у відповідній Специфікації.

Залишок боргу ПСП "Віра" по Специфікації №5 станом на 16.03.2020 за обґрунтованим розрахунком позивача за первісним позовом, враховуючи міжбанківський курс станом на 16.03.2020 складає 76 264,54 грн.

У Специфікації №6, відповідно до п. 4.1. Договору, визначено строк оплати товару - до 25.10.2019. Вартість товару по Специфікації №6 - 72 811,62 грн, еквівалент вартості товару (зобов`язання) в доларах США - 2 575,95. Офіційний курс 1 грн/1дол. США за 29.10.2018 - 28,266 грн.

За такою Специфікацією ПСП "Віра" не проведено розрахунків.

Борг по Специфікації №6 станом на 16.03.2020 за обґрунтованим розрахунком позивача, враховуючи міжбанківський курс станом на 16.03.2020 складає 67 203,84 грн.

У Специфікації №7, відповідно до п. 4.1. Договору, визначено строк оплати товару - до 25.10.2019. Вартість товару по Специфікації №7 - 20 363,76 грн, еквівалент вартості товару (зобов`язання) в доларах США - 758,30. Офіційний курс 1 грн/1дол. США за 03.06.2019 - 26,8546 грн.

За такою Специфікацією ПСП "Віра" не проведено розрахунків.

Борг по Специфікації №7 станом на 16.03.2020 за обґрунтованим розрахунком позивача, враховуючи міжбанківський курс станом на 16.03.2020 складає 19 783,21 грн.

Підсумовуючи викладене, господарський суд задовольняє первісний позов в частині стягнення з ПСП "Віра" основного боргу в сумі 163 251,59 грн.

На підставі ч. 5 ст. 694 ЦК України позивач за первісним позовом нарахував проценти у сумі 204 221,65 грн на прострочену суму заборгованості відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплаченим (з 25.10.2019) до 16.03.2020. Розмір процентів сторони визначили у п. 7.2., 7.3. Договору.

Проценти правомірно нараховані на суму боргу - 158 001,56 грн, яка визначена шляхом індексації відповідно до міжбанківського курсу долара США на підставі довідки ПАТ "ПУМБ" станом на день, коли настав строк виконання зобов`язання по сплаті по Специфікаціям (на 25.10.2019).

Так за період 25.10.2019-03.11.2019 на суму заборгованості 158 001,56 грн нараховано 35% річних у розмірі 1 515,08 грн (перші 10 днів прострочення, нарахування відсотків на підставі п. 7.2. Договору).

За період 04.11.2019-31.12.2019 на суму заборгованості 158001,56 грн нараховано 350% річних у розмірі 87 874,84 грн (процентна ставка, визначена у п. 7.3. Договору, за період, який починається через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений).

За період 01.01.2020-16.03.2020 на суму заборгованості 158001,56 грн нараховано 350% річних у розмірі 114 831,73 грн (процентна ставка, визначена у п. 7.3. Договору).

Правомірність застосування процентної ставки в різному розмірі в залежності від кількості днів прострочення сплати заборгованості досліджена судом при розгляді зустрічного позову.

Господарський суд перевірив розрахунки позивача за первісним позовом і дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, тому первісний позов в частині стягнення з ПСП "Віра" 204 221,65 грн процентів річних є таким, що підлягає задоволенню.

Позивач за первісним позовом заявив до стягнення 16 661,69 грн пені, що нарахована на суму заборгованості в розмірі 158001,56 грн за період 25.10.2019-16.03.2020.

За ч. 1 ст. 546 ЦК України - виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст. 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі п. 7.1. Договору, зміст якого наведено вище, позивач за первісним позовом нарахував пеню.

Господарським судом встановлено, що при розрахунку позивачем за первісним позовом дотримано вимог чинного законодавства, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України, такий розрахунок є арифметично вірним, тому первісні позовні вимоги в частині стягнення з ПСП "Віра" пені в сумі 16 661,69 грн підлягають задоволенню господарським судом.

Щодо посилання відповідачів за первісним позовом про відсутність підстав для нарахування пені після введення карантину, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до п. 8 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Тобто позичальник звільняється від сплати пені лише у разі прострочення ним виконання грошового зобов`язання за договором у період дії карантину. Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 від 11.03.2020 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 та №239 від 25.03.2020) установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. Проте, як досліджено вище, строк виконання за Договором купівлі-продажу, з урахуванням умов, зазначених у Специфікаціях №№ 5, 6, 7 закінчився до введення на території України карантину, тому підстави для ненарахування пені за період дії карантину відсутні.

Посилання відповідачів на необхідність обрахунку пені із величини облікової ставки Національного банку України на теперішній час, яка становить 8% є помилковим, оскільки у п. 7.1. Договору сторони погодили пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Аналогічно за ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", на яку у відзиві посилається ОСОБА_1 , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи досліджене, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов ТОВ "Бест Агрокемікал", як правонаступника ТОВ "Агросфера" до ПСП "Віра" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно відповідача 2 за первісним позовом - ОСОБА_1 , то відповідно до відповідно до п. 5.1. договору поруки у разі порушення Боржником (ПСП "Віра") зобов`язання, забезпеченого порукою, Боржник (ПСП "Віра") і Поручитель ( ОСОБА_1 ) відповідають перед Кредитором (ТОВ "Агросфера ЛТД") як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

В ухвалі від 22.10.2020 судом досліджено та встановлено перехід за Договорами відступлення права вимоги №3947/2-ВПВ та №3947/3-ВПВ/ПОР від 01.06.2020 всіх прав та обов`язків ТОВ "Агросфера ЛТД" як за Договором купівлі-продажу №3974 від 18.04.2018, так і за Договором поруки №3947/1-ПОР від 18.04.2018. Тобто ТОВ "Бест Агрокемікал" є Кредитором за договором поруки.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач 2. за первісним позовом) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої Палати у постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення зобов`язання Боржником по основному договору, Кредитор має право, на власний вибір, направити Поручителю письмову вимогу виконати забезпечене порукою зобов`язання або пред`явити позов з вимогами до Поручителя.

Кредитор скористався своїм правом, подавши даний позов у справі.

Згідно з п. 4.2. договору поруки Поручитель повинен виконати забезпечене порукою зобов`язання, викладене у письмовій вимозі чи/або викладене у тексті позовної заяви Кредитора згідно умов, що передбачені основним договором.

Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за Договором відповідачі за первісним позовом не здійснили.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач за первісним позовом набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за Договором.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, під час вирішення спору встановлений факт заборгованості ПСП "Віра" за Договором у сумі 384 134,93 грн, з яких 163 251,59 грн сума основного боргу, 204 221,65 грн процентів за користування товарним кредитом по Договору, 16 661,69 грн пені, яка з урахуванням договору поруки підлягає стягненню з відповідачів за первісним позовом солідарно.

Підсумовуючи викладене, господарський суд задовольняє первісний позов ТОВ "Бест Агрокемікал" до ПСП "Віра" та гр. ОСОБА_1 повністю.

Судовий збір за подання первісного позову відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів за первісним позовом.

При цьому суд враховує, що відповідно до абзацу 3 п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Судовий збір за подання зустрічного позову відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на позивачів за зустрічним позовом.

Представником позивачів за зустрічним позовом у судовому засіданні подано заяву №б/н від 01.12.2020, у якій адвокат Дуковська Т.М. просить при постановленні рішення у справі вирішити питання про розподіл судових витрат; у відповідності до ст. 129 ГПК України, просить надати можливість надати докази на підтвердження витрат на правову допомогу після ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5. ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення.

На підставі вказаних процесуальних норм господарський суд призначає таке судове засідання.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 221, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Агрокемікал" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Віра" та гр. ОСОБА_1 про стягнення 384 134,93 грн задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства "Віра" (код ЄДР 31493087, вул. Перогова, буд. 7, с. Мар`янівка, Маловисківський р-н, Кіровоградська обл., 26240) та гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Агрокемікал" (код ЄДР 41568001, вул. Собінова, буд. 1, кімнати 515, 517-519, м. Дніпро, 49083) по договору купівлі-продажу №3 947 від 18.04.2018 борг у сумі 163 251,59 грн, проценти за користування товарним кредитом у сумі 204 221,65 грн, пеню у сумі 16 661,69 грн.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Віра" (код ЄДР 31493087, вул. Перогова, буд. 7, с. Мар`янівка, Маловисківський р-н, Кіровоградська обл., 26240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Агрокемікал" (код ЄДР 41568001, вул. Собінова, буд. 1, кімнати 515, 517-519, м. Дніпро, 49083) 2881,01 грн судового збору.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Агрокемікал" (код ЄДР 41568001, вул. Собінова, буд. 1, кімнати 515, 517-519, м. Дніпро, 49083) 2881,01 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Віра" та гр. ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" про визнання недійсними положень договору купівлі-продажу повністю.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 15:00 - 15.12.2020.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №206, тел. 0(522)32-05-11.

Зобов`язати позивачів за зустрічним позовом до 14.12.2020 подати суду докази щодо розміру понесених ними судових витрат з доказами їх направлення позивачу за первісним позовом та відповідачу за зустрічним позовом.

Явка учасників справи в засідання суду необов`язкова.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 09.12.2020.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.