Рішення

від 08.12.2020 по справі 922/2899/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2899/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн" (07443,Ктївська область, Броварський район, смт.Калинівська, вул.Ігорева, буд.7) до Приватного підприємства "Браун Вуд" (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Набережна Здоров`я буд.12,кім.25) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Улько С. С., адвокат;

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Браун Вуд" , в якій просить суд стягнути з останнього 267 748,63грн. грошових коштів, витрати по сплаті судового збору в сумі 4016,24грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №16/06/2020 від 16.06.2020 року та специфікації №1.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання "07" жовтня 2020 р. о 11:00.

06.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн", через канцелярію суду (вх.№23131) надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, посилаючись на нетримання від відповідача відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2020 року, відкладено підготовче засідання до 28 жовтня 2020 року.

Протокольною ухвалою господарського суду від 28.10.2020 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2899/20 на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на "18" листопада 2020 р. о 10:30 год.

05.11.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн", через канцелярію суду надійшла заява про зміну підстав позову (вх.№25856) .

09.11.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн", через канцелярію суду (вх.№26125) надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи в порядку ст.80 ГПК України.

09.11.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн", через канцелярію суду надійшла заява про зміну предмету позову (вх.№26127) .

З приводу поданих заяв суд зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначає тільки позивач, який може в установленому порядку змінювати їх тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу. Ефективність національного засобу правового захисту за змістом статті 13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту.

Щоб вважатися ефективним і в такий спосіб відповідати статті 13 Конвенції, внутрішній засіб правового захисту повинен надати змогу компетентному національному органу як розглянути суть відповідної скарги за Конвенцією, так і забезпечити належний захист .

Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивач звертаючись з вимогою про стягнення коштів змінює тільки предмет позову а не підстави позову, оскільки змінена лише матеріально - правова вимога позивача до відповідача.

Протокольною ухвалою господарського суду від 18.11.2020 року,прийнято заяву про зміну предмету позову, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08 грудня 2020 року о 10:30.

В призначене судове засідання 08.12.2020 з`явився представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвали господарського суду від 11.09.2020року, від 07.10.2020року, від 28.10.2020 року, які були направлені на адресу відповідача - 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Набережна Здоров`я буд.12,кім.25, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою .

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.12.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством Браун Вуд (за Договором - Постачальник, на далі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю РУДНЯ ЛАМБЕР ПРОДАКШН (за Договором - Покупець, на далі - Позивач) укладено Договір поставки (на далі - Договір) від 16.06.2020 року № 16/06/2020 та специфікацію №1 до Договору .

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю Товар пиломатеріали в асортименті, кількості та по ціні відповідно до Специфікації, а Покупець зобов`язується оплачувати та приймати Товар на умовах даного Договору.

Розділом другим , сторонами визначено порядок поставки товару .

2.1. Поставка Товару здійснюється партіями, на підставі замовлень Покупця, відповідно до Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Договору.

2.2. Допускається дострокова поставка товару або зміна терміну поставки за попереднім погодженням Постачальника. Зміна до цього Договору укладається Сторонами у письмовій формі і є невід`ємною ні цього Договору.

2.3. Датою передання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної на товар та видатковій накладної на приймання товару. Представник Покупця при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідно до кількості 2.3. Датою передання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної на товар та видатковій накладної на приймання товару. Представник Покупця при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідно до кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі. говаро-транспортній накладній і ви. накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику Постачальника доручення на оті даної партії товару. і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі. говаро-транспортній накладній і ви. накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику Постачальника доручення на оті даної партії товару.

2.4. Підпис уповноваженої особи Покупця в накладній на отримання товару з одночасним підтвердженням покупця факту прийому від Постачальника товару по їх кількості і якості.

2.5. Право власності на Товар, ризик його випадкового ушкодження або знищення, переході Постачальника до Покупця після підписання представником Покупця видаткової накладної та транспортної накладної та після виїзду Товару з території постачальника

2.6. Приймання товару по кількості та якості здійснюється в місці прийому Товару склад Покут виявленні невідповідності товару замовленій кількості або якості, кількість фактично поставленого оформляється актом приймання - передачі товару.

Згідно п. 3.3. Договору, Покупець зобов`язаний сплачувати за Товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 14-ти (чотирнадцяти календарних днів) з моменту отримання Товару

Відповідно до п.7.1. договору сторонами передбачено строк дії договору, а саме цей договір вступає в силу у момент визначений п.7.1. договору та діє до 21.12.2021 року.

Позивачем 22.06.2020 р. було сплачено грошові кошти Відповідачеві в сумі 267 748,63 грн. відповідно до договору поставки № 16/06/2020.

Отже, на виконання умов Договору, Позивачем було сплачено грошові кошти Відповідачеві товар, однак Товар не був переданий (поставлений) Позивачеві та отримані грошові кошти в сумі 267 748,63 грн. повернуті не були, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом ( з врахування заяв про зміну предмету позову) щодо повернення попередньої оплати в розмірі 267 748,63грн.

Відповідач письмового відзиву на позов, доказів на спростування вищевказаних обставин не надав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Згідно положень ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, позивач шляхом оплати товару, а відповідач шляхом виставлення рахунку та прийняття попередньої оплати, створили права та обов`язки за договором поставки, встановленим статтею 712 Цивільного кодексу України, зокрема, у позивача виникло право вимагати поставки товару, а у відповідача виник обов`язок його передати у розпорядження/власність відповідача у визначеному законом порядку шляхом підписання первинних документів про його поставку.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Позивачем до позову додано претензію про повернення коштів у сумі 267 748,63 грн. до 30 .08.2020 року.

Проаналізувавши обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що строк повернення коштів є таким, що настав 03.09.2020, враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, твердження позивача про настання строку повернення коштів 30.08.2020 є невірними, з огляду на те що сторонами в договорі не визначено строк поставки товару.

Тож, за відсутності доказів поставки товару або повернення коштів на суму 267 748,63 грн. у добровільному порядку, суд дійшов висновку, що грошові кошти у сумі 267 748,63 грн. є такими, що підлягають поверненню позивачу в силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині їх стягнення з відповідача.

При цьому, суд виходив із того, що у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: "суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (пункти 85, 86)".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, не спростованого відповідачем та підтвердженого матеріалами справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 692 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Браун Вуд" (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Набережна Здоров`я буд.12,кім.25, код 39884449 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівська, вул. Ігорева, буд.7, код 42970600) - 267 748,63грн. попередньої оплати, витрати по сплаті судового збору в сумі 4016,24грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудня Ламбер Продакшн" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівська, вул. Ігорева, буд.7, код 42970600).

Відповідач: Приватне підприємство "Браун Вуд" (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Набережна Здоров`я буд.12,кім.25, код 39884449 ).

Повне рішення складено "08" грудня 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк