Постанова

від 09.12.2020 по справі 826/12937/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа №826/12937/17

адміністративне провадження №К/9901/51137/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія НБМ-РАДІО до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія НБМ-РАДІО на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кобаля М.І., Епель О.В., Карпушової О.В. від 23 квітня 2018 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія НБМ-РАДІО (далі - ТОВ ТРК НБМ-РАДІО ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 5 жовтня 2017 року № 1886 Про заяву ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР № 00437-м від 23 травня 2009 року, ефірне мовлення, позивні: Ретро ФМ ).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в оскаржуваному рішенні не наведено конкретних норм закону, що надавали б право Нацраді самостійно приймати рішення про відмову в продовженні ліцензії. Оскаржуване рішення, на думку позивача, безпідставно вмотивовано тим, що подані позивачем документи не дають змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у юридичній особі чи можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність юридичної особи ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити кінцевого бенефіціарного власника. З огляду на наведене, позивач вважає, що таке рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню з причин відсутності правових підстав для його прийняття.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що засновник і кінцевий бенефіціар позивача на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення відповідали вимогам статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення , а тому на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у позивача був повний пакет документів відповідно до запиту відповідача та норм чинного законодавства, необхідний для продовження дії ліцензії.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу Нацради задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідає положенням чинного законодавства, оскільки в ньому зазначено правові підстави для відмови в продовженні ліцензії позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ ТРК НБМ-РАДІО звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 лютого 2018 року залишити у силі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 21 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/12937/17, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

ТОВ ТРК НБМ-РАДІО та представника Нацради подані клопотання про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного Суду від 8 грудня 2020 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 1 та 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення , зробивши висновок, що у разі, якщо в ланцюгу володіння корпоративними правами є нерезиденти, які є володільцями опосередкованої істотної участі суб`єкта інформаційної діяльності, що зареєстровані в одній з офшорних зон, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, то це є безумовною підставою для відмови у продовженні дії ліцензії на мовлення. Скаржник вважає, що зі змісту наведених статей Закону вбачається, що заборона встановлена лише щодо наявності на всіх рівнях ланцюгу володіння корпоративними правами суб`єкта інформаційної діяльності фізичних та юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора або держави-окупанта, однак обмеження щодо реєстрації в офшорній зоні за переліком, визначеним Урядом, стосується, на думку скаржника, тільки кінцевих власників (а не власників на всіх рівнях ланцюгу володіння корпоративними правами). У зв`язку з цим скаржник зазначає, що оскільки кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ТРК НБМ-РАДІО є громадянин України, то у Нацради були відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення, на що суд апеляційної інстанції не звернув уваги.

Також скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме - не надано належної оцінки поданому позивачем доказу - декларації про довірчу власність від 13 листопада 2016 року, яка, на думку скаржника, підтверджує довірчий характер участі громадянина ОСОБА_1 та спростовує висновки відповідача про наявність підстав для прийняття рішення про відмову у продовженні дії ліцензії на мовлення.

Від Нацради надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , в якому вказується на законність постанови суду апеляційної інстанції; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ТОВ ТРК НБМ-РАДІО (код 34818518), місцезнаходження - 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 104А, зареєстроване як юридична особа 31 січня 2007 року; має ліцензію на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00437-м від 23 травня 2009 року, вид мовлення: ефірне радіомовлення, позивні: Ретро ФМ .

16 листопада 2015 року позивач звернувся до Нацради із заявою щодо продовження строку дії вищевказаної ліцензії на мовлення.

Листом від 22 січня 2016 року № 17/126 відповідач повідомив позивача про низку недоліків у поданих документах, що унеможливлюють розгляд його заяви про продовження строку дії ліцензії на мовлення та які необхідно усунути. Так, зокрема, зазначено про необхідність доопрацювати фінансово-інвестиційні зобов`язання; вказати кінцевого бенефіціара та надати структуру власності; потужність у передавача м. Львів не відповідає дозволу УДЦР; необхідно уточнити адреси передавачів згідно дозволів УДЦР.

У зв`язку з неусуненням, на думку відповідача, станом на 7 квітня 2016 року позивачем недоліків, було прийнято рішення від 7 квітня 2016 року № 532 про залишення заяви ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ щодо продовження строку дії ліцензії від 23 травня 2009 року серії НР № 00437-м без розгляду. Цим же рішенням позивачеві запропоновано упродовж 10 календарних днів з дня прийняття цього рішення подати до відповідача документи, які відповідають вимогам щодо прозорості структури власності.

Листом від 19 травня 2016 року № 16/1444 відповідач на клопотання позивача щодо продовження строку виправлення недоліків на 30 днів повідомив останнього про необхідність виконання рішення Нацради від 7 квітня 2016 року № 532 щодо надання інформації стосовно бенефіціарних власників (контролерів) телерадіоорганізації, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера), бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

18 травня 2016 року позивачем надано відповідачу додаткові документи, зокрема, інформацію про структуру власності і кінцевого бенефіціара - громадянина України ОСОБА_2

18 квітня 2017 року, 24 квітня 2017 року та 4 жовтня 2017 року позивачем додатково надавалась низка документів, зокрема, інформація про структуру власності, відомості відповідно до декларації про майно, доходи і витрати, програмна концепція мовлення, фінансові та інвестиційні зобов`язання і відомості про кінцевого бенефіціара - громадянина ОСОБА_3 .

Рішення від 5 жовтня 2017 року № 1886 Про заяву ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення серії НР № 00437-м від 23 травня 2009 року (ефірне, позивні: Ретро ФМ) відповідач відмовив позивачу у продовженні строку дії ліцензії на мовлення від 23 травня 2009 року серії НР № 00437-м.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року відповідає, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, законами України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , Про телебачення і радіомовлення (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Відповідно до частин першої-другої статті 5 Закону України Про телебачення і радіомовлення з метою реалізації та додержання законодавства в галузі телебачення і радіомовлення та інших нормативних актів створюється Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Національна рада є позавідомчим державним контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за розвиток, якісний стан телебачення і радіомовлення України, за зростання професійного, художнього та етичного рівня програм та передач телерадіоорганізацій.

Відповідно до статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення кожний ліцензіат має право на продовження строку дії ліцензії на мовлення.

Для продовження строку дії ліцензії на мовлення необхідно не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до Нацради заяву про продовження ліцензії на мовлення відповідно до вимог статті 24 цього Закону. Заяву про продовження строку дії ліцензії, подану раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, Нацрада повертає ліцензіату без розгляду протягом п`яти робочих днів з дня її надходження (частина друга статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення ).

Заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії (частина третя статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення ).

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення за результатами розгляду заяви Нацрада приймає рішення про продовження строку дії ліцензії на мовлення або про відмову у продовженні строку дії ліцензії. Протягом п`яти робочих днів після прийняття відповідного рішення Нацрада письмово повідомляє заявника про результати розгляду його заяви. Копія рішення надсилається або видається. У рішенні про відмову у продовженні строку дії ліцензії Нацрада визначає підстави прийняття такого рішення відповідно до вимог частини сьомої цієї статті.

Частиною сьомою статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення встановлено, що Нацрада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо:

а) ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії;

б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями;

в) ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої статті 12 цього Закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій зі змісту оскаржуваного рішення Нацради, підставою для відмови у продовженні ліцензії на мовлення ТОВ ТРК НБМ-Радіо , м. Київ, стало недотримання позивачем вимог статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення . Зокрема, зазначено, що подані позивачем документи свідчать про наявність підстав для переоформлення у зв`язку із зміною кінцевого бенефіціарного власника (контролера); неоприлюднення структури власності на офіційному сайті позивача; наявність власників фізичної та юридичної особи, які зареєстровані в офшорних зонах.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення в Україні забороняється засновувати та брати участь в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги:

- органам державної влади та органам місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації;

- юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, а також особам без громадянства;

- фізичним і юридичним особам, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичним особам, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації і кінцевим вигодоодержувачам;

- політичним партіям, профспілковим, релігійним організаціям та юридичним особам, які вони заснували, на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги;

- громадянам, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними.

Як вбачається зі змісту наведених правових норм, однією з підстав відмови у продовженні строку дії ліцензії є невідповідність ліцензіата вимогам, наведеним у частині другій статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення , зокрема, якщо засновник або учасник суб`єкта інформаційної діяльності є фізичною або юридичною особою, зареєстрованою в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, а також особою без громадянства.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що порушення ТОВ ТРК НБМ-РАДІО заборони щодо наявності у його структурі серед учасників фізичної або юридичної особи, зареєстрованої в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, є самостійною підставою для відмови в продовженні дії ліцензії відповідно до пункту в частини сьомої статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, контролерами та відповідно власниками опосередкованої істотної участі ТОВ ТРК НБМ-РАДІО є ОСОБА_4 , зареєстрований в Белізі, а також Trilado Enterprise Inc, яка зареєстрована на Британських Віргінських островах.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 143-р Про перелік офшорних зон , Британські Віргінські Острови (Карибський регіон) та Беліз (Центральна Америка) віднесено до офшорних зон.

Стосовно доводів скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 1 та 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення , оскільки, на думку скаржника, судом не прийнято до уваги, що цими нормами заборона встановлена виключно щодо бенефіціарних власників або учасників істотної участі, але не для власників на всіх рівнях ланцюгу володіння корпоративними правами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про телебачення і радіомовлення власник суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення.

Істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб`єктом інформаційної діяльності. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб`єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб`єкта інформаційної діяльності.

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб`єктом інформаційної діяльності. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб`єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб`єкта інформаційної діяльності.

Ланцюг володіння корпоративними правами - інформація про склад засновників, учасників, акціонерів суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, що включає дані про засновників, учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб`єкта інформаційних послуг у сфері телебачення і радіомовлення.

Отже, положення Закону України Про телебачення і радіомовлення чітко встановлюють заборону діяльності телерадіокомпаній засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), в тому числі, які є власниками опосередкованої істотної участі суб`єкта інформаційної діяльності, що зареєстровані в одній з офшорних зон, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

При цьому, метою запровадження відповідного обмеження є забезпечення прозорості структури телерадіокомпанії, недопущення контролю з боку фізичних чи юридичних фірм телерадіокомпанії, які передбачені статтею 12 цього Закону, в тому числі через компанії зареєстровані в офшорних зонах, контроль щодо яких з боку регулятора в частині прозорості структури є утрудненим у силу забезпечення конфіденційності інформації таких компаній.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 826/12943/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 815/5508/17.

У зв`язку з наведеним колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що власниками суб`єкта інформаційної діяльності виступають не лише прямі власники ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , а й всі наступні юридичні та фізичні особи, що опосередковано володіють істотною участю у компанії.

На цій підставі колегія суддів робить висновок, що суд апеляційної інстанції надав правильну оцінку встановленим обставинам справи та правильно застосував норми матеріального права, дійшовши до висновку про правомірність прийняття Нацрадою оскаржуваного рішення від 5 жовтня 2017 року № 1886, яким вирішено відмовити ТОВ ТРК НБМ-РАДІО у продовженні строку дії ліцензії на мовлення НР № 00437-м від 23 травня 2009 року, ефірне мовлення, позивні: Ретро ФМ .

При цьому доводи скаржника про неприйняття судом апеляційної інстанції до уваги та ненадання правової оцінки декларації про довірчу власність, відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 зобов`язується не передавати свою частку акцій іншим особам без вказівки власника, є необґрунтованими, оскільки наведений документ не спростовує наявності у структурі власності ТОВ ТРК НБМ-РАДІО особи, зареєстрованої в офшорній зоні.

Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 826/13524/17 задоволено касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року та залишено у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 вересня 2019 року, яким задоволено адміністративний позов Нацради про скасування ліцензій ТОВ ТРК НБМ-РАДІО на мовлення від 21 вересня 2012 року Серії НР № 00435-м, від 16 лютого 2015 року Серії НР № 00432-м, від 22 січня 2013 року Серії НР № 00436-м. Судове рішення мотивовано тим, що у ліцензіата виникло зобов`язання щодо переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною кінцевого бенефіціара, однак останній цього зобов`язання не виконав.

При цьому в частині позовних вимог щодо анулювання ліцензії на мовлення від 23 травня 2009 року Серії НР № 00437-м судами було відмовлено на тій підставі, що на момент розгляду справи у судах строк дії цієї ліцензії закінчився, а тому відсутні підстави для її анулювання.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія НБМ-РАДІО залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко