Постанова

від 08.12.2020 по справі 911/535/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа№ 911/535/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Тімко К.І. ордер серії СЕ № 1013748 від 03.11.20

від відповідача: адвокат Гасанов Р.А., договір про надання правової допомоги № 10-1 від 10.03.20

розглянувши матеріали апеляційної скарги Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври"

на рішення Господарського суду Київської області від 10 серпня 2020 року (повний текст складено 28.08.2020 р.)

у справі № 911/535/20 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма Старе" ,

до Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" ,

про стягнення 320 779,67 грн., -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. ТОВ "ФЕРМА СТАРЕ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" (далі - відповідач, ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської лаври") про стягнення 320779,67 грн.: 75000,00 грн. основного боргу, 61185,67 грн. пені, 37680,89 грн. процентів річних, 131883,11 грн. товарного кредиту та 15030,00 грн. інфляційних втрат, що загалом складає (а.с. 1-14).

1.2. В обґрунтування підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 01/07-17 від 13.07.2017, укладеним між ТОВ "СТАРА ФЕРМА" та ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Право вимоги позивача до відповідача за вказаним договором обґрунтовується тими обставинами, що 23.03.2018 між ТОВ "Стара Ферма", як первісним кредитором, та ТОВ "ФЕРМА СТАРЕ", як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 01/03/2018, відповідно до якого, первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і став кредитором за договором поставки №01/07-17 від 13.07.2017, укладеними між первісним кредитором та ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської лаври".

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 10 серпня 2020 року у справі № 911/535/20 позов задоволено частково, стягнуто з Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма Старе" 75 000,00 грн. основного боргу, 61 185,89 грн. пені, 20% річних, 131 883,11 грн. процентів за користування товарним кредитом, 15 030,00 грн. інфляційних втрати. В іншій частині позову відмовлено (а.с.166-179).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. Підприємство релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 10.08.2020 у справі № 911/535/20, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким частково задовольнити позовні вимоги", а саме в частині стягнення 48000,00 грн. основного боргу та 38753, 60 грн. пені.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що підпис ОСОБА_1 на видаткових накладних №3 та №29 та додатковій угоді №2 є підробленими.

4.2. На переконання відповідача договір про відступлення права вимоги не містить моменту виникнення права вимоги у позивача, водночас відповідно до п 1.3 вказаного договору право вимоги підтверджується Актом звіряння за період від 13.07.2017 р. - 15.07.2017 р. та видатковими накладними.

4.3. Відповідач зазначає, що розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення становить 427% від загальної вартості договору, що є неспіврозмірним. Приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про завдання Позивачу збитків в результаті дій Відповідача, а також враховуючи що понесені Позивачем витрати можуть становити 75 000 грн. згідно п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги №01/03/2018 від 23.03.2018, визначені судом першої інстанції штрафні санкції є неспіврозмірними та становлять непосильний тягар для Відповідача. Відповідач зазначає, що виходячи з того, що сторона Відповідача, не зважаючи на факт підробки документів, в судовому засіданні визнала факт поставки Ортопедичного комплекту для ВРХ (вартість 48 000 грн.), суд мав врахувати всі неточності та перевірити докази на належності, допустимість, достовірність, водночас судом вказані дії не були проведені.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 судову справу № 911/535/20 разом з апеляційною скаргою Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" на рішення Господарського суду Київської області від 10.08.2020 у справі № 911/535/20 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

6.3. Підприємство релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" звернулось із клопотанням про усунення недоліків.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2020 поновлено АТ "НАК "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/1175/20. Апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/1175/20 залишено без руху встанволено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

6.5. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги.

6.6. 17.11.2020 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали судової справи № 910/179/20 разом з матеріалами апеляційної скарги ЗАТ "Українська будівельна компанія" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" на рішення Господарського суду Київської області від 10 серпня 2020 року у справі № 911/535/20 та повідомлено сторін, що судове засідання у справі № 911/535/20 відбудеться 03 листопада 2020 року.

6.8. Судове засідання, призначене на 03.11.2020, не відбулось в зв`язку з перебуванням головуючого судді Чорногуза М.Г. на лікарняному.

6.9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 р. учасників справи повідомлено справи про те, що судове засідання відбудеться 08.12.2020 р.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 08.12.2020 р. представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким частково задовольнити позовні вимоги, а саме в частині стягнення 48000,00 грн. основного боргу та 38753, 60 грн. пені.

7.2. У судовому засіданні 08.12.2020 р. представник позивача надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 13.07.2017 між ТОВ "Стара Ферма" (постачальник) та ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 01/07-17 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти товар та оплатити його вартість (а.с. 16-20).

8.2. Ціна товару встановлюється в національній валюті України та погоджується сторонами шляхом усних домовленостей та/або відповідними рахунками до сплати. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку товару, що є невід`ємними частинами цього договору (п. 2.1. договору купівлі-продажу).

8.3. Згідно з п. 2.2., 2.3. договору купівлі-продажу сторони погодились, що оплата за поставлений товар буде здійснена на протязі 15 робочих днів від дня відвантаження товару постачальником . Оплата товару проводиться в безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

8.4. За умовами п. 3.1. договору купівлі-продажу кількість товару по цьому договору погоджується сторонами в видатково-прибутковій накладній до цього договору.

8.5. Приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною або актом приймання-передачі товару, що підписується уповноваженими представниками сторін (п. 5.10. договору купівлі-продажу).

8.6. Пунктом 5.11. договору купівлі-продажу обумовлено, що датою поставки товару є дата прийняття товару покупцем, що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця у видатковій накладній, акті приймання-передачі товару після його завантаження постачальником на транспорт покупця . Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця, з моменту прийняття товару покупцем.

8.7. Згідно з п. 6.6. договору купівлі-продажу у випадку прострочення строку оплати поставленого товару, покупець за вимогою постачальника, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

8.8. Сплата штрафних санкцій (пені та неустойки) не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по цьому Договору. Нарахування штрафних санкцій є правом сторін. Неустойки (пені, штрафи) нараховуються і виплачуються лише в тому випадку, якщо вони прямо встановлені цим Договором або законодавчим актом України, і лише за умови, що одна сторона направила іншій стороні, що порушила свої зобов`язання, письмову претензію з нарахованою неустойкою (пенею, штрафом) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (п. 6.7. договору купівлі-продажу).

8.9. Відповідно до п. 8.1. договору купівлі-продажу останній вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання.

8.10. Пунктом 10.5. договору купівлі-продажу обумовлено, що зміни та доповнення до цього Договору будуть дійсні при умові, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками сторін та скріплені печатками.

8.11. 13.07.2017 на підставі договору № 01/07-17 від 13.07.2017 постачальник передав, а покупець прийняв у власність товар: ортопедичний комплект для ВРХ вартістю 48000,00 грн., що оформлено видатковою накладною № 3; гранулятор 7,5 кВт F-200 f-6 вартістю 27000,00 грн., що оформлено видатковою накладною № 29 (а.с. 22, 23).

Зазначені видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, товар прийнято покупцем без будь-яких зауважень щодо кількості та якості.

8.12. Між сторонами 14.07.2017 укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу, якою, зокрема:

- викладено пункт 2.2 розділу 2 договору в наступній редакції: "Оплата товару здійснюється покупцем на протязі 20 календарних днів з моменту фактичного отримання товару та оформлення відповідної видатково-прибуткової накладної." (п. 1);

- викладено пункт 6.6 розділу 6 договору в наступній редакції: "У разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу та 20% річних від простроченої суми заборгованості за весь час прострочення." (п. 2);

- доповнено розділ 6 договору пунктом 6.9 в наступній редакції: "Отриманий покупцем у власність товар на умовах відстрочення кінцевого розрахунку визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки в розмірі 70% річних від вартості несплаченого товару. Перебіг користування товарним кредитом починається з 21 календарного дня після отримання товару покупцем та припиняється в день оплати вартості товару покупцем." (п. 3);

- доповнено розділ 6 договору пунктом 6.10 в наступній редакції: "Сторони погодили, що нарахування пені у разі прострочення виконання зобов`язань здійснюється протягом 3-х років від моменту прострочення виконання грошового зобов`язання. Строк позовної давності для стягнення такої пені становить 3 роки." (п. 5) (а.с. 21).

8.13. Між сторонами 21.07.2017 укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу, якою, зокрема:

- викладено п. 6.7. договору пунктом в наступній редакції: "6.7. Сплата штрафних санкцій (пені та неустойки) не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по цьому Договору. Нарахування штрафних санкцій є правом сторін. Неустойки (пені, штрафи) нараховуються і виплачуються лише в тому випадку, якщо вони прямо встановлені цим Договором або законодавчим актом України." (п. 1);

- виключено з договору пункт 10.6, що викладений в договорі в наступній редакції: "10.6. Постачальник не може передавати свої права та зобов`язання за цим договором третім особам без письмової згоди на це покупця." (п. 2) (а.с. 144).

8.14. 23.03.2018, між ТОВ "Стара Ферма" (первісний кредитор) та ТОВ "ФЕРМА СТАРЕ" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №01/03/2018 (далі - договір про відступлення), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки № 01/07-17 від 13.07.2017 (далі - Договір купівлі-продажу), укладеними між первісним кредитором та ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" (008352, Київська обл., Бориспільський р-н с. Вороньків, вул. Українська, 127 А, код ЄДРПОУ 34162297) (далі - боржник) (а.с. 25-26).

8.15. Згідно з п. 1.2. договору про відступлення новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу, у тому числі сплати прострочених сум, які підлягають чи будуть підлягати до сплати в якості штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних (далі - основне зобов`язання).

8.16. Право вимоги первісного кредитора до боржника за договором купівлі-продажу, підтверджується, зокрема Актом звіряння взаємних розрахунків за період: 13.07.2017 року - 15.07.2017 року між ПРО "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" та ТОВ "СТАРА ФЕРМА" за Договором купівлі-продажу та видатковими накладними (п. 1.3. договору про відступлення).

8.17. Відповідно до п. 2.1. договору про відступлення підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору: оригіналу договору купівлі-продажу № 01/07-17 від 13.07.2017; додаткову угоду № 1 до Договору № 01/07-17 від 14.07.2017; додаткову угоду № 2 до договору № 01/07-17 від 21.07.2017; всі інші оригіналів документів на підтвердження права вимоги за Договором купівлі-продажу.

8.18. За умовами п. 2.3. договору про відступлення протягом 5 років від дня підписання цього договору, новий кредитор, на виконання п. 4.1. договору, повністю сплачує на користь первісного кредитора суму в розмірі 75000,00 грн.

8.19. Пунктом 2.4. договору про відступлення обумовлено, що одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор передає новому кредитору повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Обов`язок направлення повідомлення боржнику покладається на нового кредитора.

8.20. Сторони встановлюють, що за відступлення права вимоги новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору протягом 5 років від дня підписання цього договору, але не раніше 31.12.2022, ціну, встановлену п. 4.2. цього договору (п. 4.1. договору про відступлення).

8.21. Згідно з п. 4.2. договору про відступлення ціна договору відповідає номінальній вартості розміру відступлених прав вимоги та становить 75000,00 грн.

8.22. Відповідно до п. 5.1. договору про відступлення цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

8.23. Пунктом 5.2. договору про відступлення обмовлено, що моментом переходу права вимоги до боржника, що є предметом даного договору, від первісного кредитора до нового кредитора є момент набрання чинності цим договором.

8.24. Строк дії права вимоги нового кредитора до боржника починається від моменту набрання чинності цього договору та до фактичного виконання боржником своїх зобов`язань (п. 5.3. договору про відступлення).

8.25. 23.03.2018 ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" отримано від ТОВ "ФЕРМА СТАРЕ" повідомлення про відступлення права вимоги. Повідомлення отримано особисто директором ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври", про що свідчить наявний на повідомленні підпис ОСОБА_1 скріплений печаткою підприємства (а.с. 27).

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. За своєю правовою природою укладений між відповідачем та ТОВ "Стара Ферма" договір купівлі-продажу № 01/07-17 від 13.07.2017 є договором поставки.

9.2. Доказів визнання недійсним договору та додатків до нього, - до матеріалів справи не надано.

9.3. На виконання умов договору купівлі-продажу ТОВ "Стара Ферма" поставлено відповідачу товар на загальну суму 75000,00 грн. згідно з видатковими накладними від 13.07.2017 № 3 та № 29, яка підписані відповідачем без заперечень та зауважень, а також скріплені печатками підприємств-учасників таких господарських операцій.

Відповідач піддає сумніву підпис його представника на видаткових накладних №3 та №29, проте відповідач не піддає сумніву ідентичність відтиску його печатки на договорі та накладних.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що будь-яка особа підприємства відповідача була притягнута до відповідальності за незаконне користування печаткою чи докази втрати печатки (в т.ч. і у період підписання Договору, додаткових угод до нього та видаткових накладних № 3 та № 29). Також відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів з приводу підроблення документів або викрадення чи привласнення штампів чи печаток відповідача.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний на договорі, додаткових угодах до нього та видаткових накладних № 3 та № 29 є не обов`язковим, але підтверджує факт підпису договору, додатків до нього та видаткових накладних уповноваженою особою підприємства, а відповідно і участь відповідача у таких господарських операціях.

Наявні у матеріалах справи заяви свідка ОСОБА_1 додатково підтверджують те, що підприємством отримано товар за видатковими накладними № 3 та № 29 (а.с. 101, 134).

Тобто враховуючи принцип вірогідності доказів, колегія суддів приходить до висновку про те, що товар за видатковими накладними № 3 та № 29 відповідачем отримано.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність підстав враховувати викладені в Заяві свідка ОСОБА_1 (зареєстрованій в реєстрі за №1352 (а.с. 134) твердження про те, що гранулятор 7,5 кВт F-200 f-6 на загальну суму отримувався підприємством однак через 7 днів був повернутий, як такий, що був в несправному стані.

Алгоритм дій та права покупця у випадку поставки товару неналежної якості визначено п. 5.14 Договору поставки №01/07-17 від 13.07.2017 р., пп.5.14.1 якого, в т.ч. передбачено право покупця відмовитися від неякісного Товару та вимагати повернення сплачених за нього грошових коштів. В цьому випадку Постачальник зобов`язується протягом 2 банківських днів з дати отримання вимоги від Покупця повернути останньому в повному обсязі сплачені Покупцем грошові кошти за отриманий Товар неналежної якості […]. Після отримання Покупцем в повному обсязі грошових коштів за поставлений (отриманий Покупцем) Товар неналежної якості, […], Покупець зобов`язується протягом 14 календарних днів повернути у власність Постачальнику неякісний Товар. Повернення Товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні, як докази встановлення того, що поставлений за накладною № 29 товар був неналежної якості, докази виставлення покупцем постачальнику вимоги щодо повернення неякісного товару, так і докази повернення такого товару постачальнику (первинні документи у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які б містили відомості про господарську операцію повернення товару).

Вказане, у сукупності, свідчить про те, що товар за накладними №3 та №29 є прийнятим та таким, що підлягає оплаті.

9.4. Згідно з п. 2.2. договору купівлі-продажу (в редакції додаткової угоди № 1 від 14.07.2017) оплата товару здійснюється покупцем на протязі 20 календарних днів з моменту фактичного отримання товару та оформлення відповідної видатково-прибуткової накладної.

9.5. Докази оплати вартості поставленого товару у матеріалах справи відсутні.

9.6. За вказаним договором, відповідно до п. 1.2 Договору відступлення новий кредитор набув право вимоги в обсязі "сплати прострочених сум, які підлягають чи будуть підлягати до сплати в якості штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних". Положень щодо відступлення на корить нового кредитора права вимоги оплати процентів за користування товарним кредитом - договір відступлення не містить.

9.7. Оскільки первісний кредитор в силу укладення договору про відступлення права вимоги №01/03/2018 від 23.03.2018 та вручення 23.03.2018 відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги був замінений новим кредитором (позивачем у даній справі) в частині сплати прострочених сум, які підлягають чи будуть підлягати до сплати в якості штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних (обсяг яких визначено у п. 1.2 Договору відступлення) , відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 75000,00 грн.

9.8. Доказів на підтвердження оплати заборгованості у повному обсязі, до матеріалів справи не надано.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Враховуючи те, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за договором купівлі-продажу не спростований відповідачем, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 75000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

10.2. У зв`язку з простроченням відповідачем оплати вартості товару позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в загальному розмірі 61185,67 грн.

10.3. Умовами договору купівлі-продажу передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу (п. 6.6. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 14.07.2017).

10.4. Додатковою угодою № 1 від 14.07.2017 сторонами договору купівлі-продажу доповнено розділ 6 договору пунктом 6.10, яким сторони погодили, зокрема, що нарахування пені у разі прострочення виконання зобов`язань здійснюється протягом 3-х років від моменту прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже сторони договору купівлі-продажу за взаємною згодою збільшили тривалість періоду нарахування пені від дня, коли зобов`язання мало бути виконане, до трьох років.

У позовній заяві наведено розрахунок пені, який здійснено позивачем від кожної накладної окремо за загальний період з 03.08.2017 (дата виникнення прострочення) по 05.02.2020. При цьому вказаний період нарахування розділено на проміжки часу в залежності від зміни облікової ставки НБУ.

Перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга:Закон" розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично правильним, окрім суми в межах загального періоду за проміжок часу з 13.12.2019 по 30.01.2020.

Здійснюючи перевірку розрахунку пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в межах заявленого періоду пеня за проміжок часу з 13.12.2019 по 30.01.2020 від суми боргу в розмірі 48000,00 грн за видатковою накладною № 3 від 13.07.2017 (таблиця № 1) складає 1739,84 грн (за розрахунком позивача - 1735,08 грн), від суми боргу в розмірі 27000,00 грн за видатковою накладною № 29 від 13.07.2017 (таблиця № 2) - 978,66 грн (за розрахунком позивача - 975,98 грн).

Також колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, згідно з якою суд при ухваленні рішення не може виходити в рішенні за межі позовних вимог.

Підсумувавши нараховану пеню, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач при розрахунку допустив арифметичні помилки та те, що пеня у таблиці № 1 становить у сумі 39158,82 грн., у таблиці № 2 - 22026,83 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 61185,65 грн.

10.5. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20% річних у загальному розмірі 37680,89 грн, які розраховані від кожної накладної окремо за період прострочення з 03.08.2017 по 05.02.2020.

Пунктом 6.6. договору купівлі-продажу (в редакції додаткової угоди № 1 від 14.07.2017) сторони погодили, зокрема, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника, у тому числі 20% річних від простроченої суми заборгованості за весь час прострочення.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача 20% річних в межах заявленого періоду та колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим заявлені до стягнення 37680,89 грн 20% річних підлягають задоволенню повністю.

10.6. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15030,00 грн. інфляційних втрат, які нараховано від кожної поставки окремо за період з 03.08.2017 по 05.02.2020.

10.7. Здійснивши за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга:Закон" перевірку нарахованих до стягнення інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума інфляційних втрат складає загалом 15300,80 грн. та разом з тим, з огляду на те, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі (15030,00 грн.).

10.8. Разом з тим, колегія суддів визнає помилковими висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 131883,11 грн. товарного кредиту з огляду на те, що у п. 1.2 Договору відступлення, яким визначається обсяг відступлених прав, не передбачено право вимоги сплати відсотків за користування товарним кредитом, з огляду на що у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що колишній директор ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" не підписував накладні №3 та №29, а також додаткову угоду № 1 від 14.07.2017, а відповідно твердження відповідача у вказаній частині зводяться до припущень.

Натомість, наявні в матеріалах справи в т.ч. додаткова угода № 1 від 14.07.2017, видаткові накладні від 13.07.2017 №3 та № 29, містять підписи директора ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" ОСОБА_1 та скріплені печаткою вказаного підприємства.

Керівником ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" з 28.02.2017 був ОСОБА_1, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформовано на запит від 29.04.2020 за №1006589677 станом на 01.05.2018.

У матеріалах справи містяться дві заяви свідка - колишнього директора ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" ОСОБА_1, датовані 16.05.2020 та 22.05.2020, за змістом яких ОСОБА_1 не заперечує обставин укладення між ТОВ "Стара Ферма" та ПРО "ПГ Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" договору купівлі-продажу № 01/07-17 від 13.07.2017, а також факту отримання від ТОВ "Стара Ферма" спірного товару.

Про факт участі відповідача у вказаних господарських операціях свідчить також відтиск печатки вказаного підприємства.

Додатковим свідченням на підтвердження факту здійснення спірної поставки є копія податкової накладної № 1 від 13.07.2017 та квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрованої 13.07.2017 за №9135003399 (а.с. 105-111). Отже реєстрація податкової накладної додатково підтверджує реальність здійснення господарської операції між ТОВ "Стара Ферма" та відповідачем у справі і є доказом податкової звітності щодо поставки товару ТОВ "Стара Ферма" та отримання товару відповідачем за спірними видатковими накладними.

11.2. Також колегія суддів зазначає про помилковість тверджень відповідача про те, що договір про відступлення права вимоги не містить моменту виникнення права вимоги у позивача, з огляду на те, що відповідно до п. 5.2 вказаного договору, моментом переходу права вимоги є момент набрання чинності цим договором, який набирає чинності в силу п. 5.1 з моменту його підписання, тобто з 23.03.2018.

11.3. Твердження відповідача щодо не співмірності розміру штрафних санкцій правильних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині не спростовує з огляду на те, що пеню, 20% річних та інфляційні втрати нараховано позивачем за період прострочення, яких складає майже три роки, відповідно є співмірним з періодом прострочення виконання зобов`язання.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Матеріалами справи підтверджено те, що відповідачем порушено право позивача на отримання оплати поставленого за договором №01/07-17 від 13.07.2017 товару, яке ним набуто на підставі Договору про відступлення права вимоги №01/03/2018 від 23.03.2018 р. Разом з тим, враховуючи те, що право вимоги в частині стягнення вартості користування товарним кредитом позивачу за Договору про відступлення права вимоги №01/03/2018 від 23.03.2018 р. не передавалось, - таке право не є порушеним.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ГПК України).

13.3. Відповідно до ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

13.4. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).

13.6. Відповідно до ст. 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.7. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.8. Відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

13.9. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

13.10. Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

13.11. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

13.12. Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

13.13. Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

13.14. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

13.15. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Пунктами 8, 10, 11, 12, 13, 14 цього Порядку передбачено, що податкова накладна складається та реєструється постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України, зокрема, порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу.

13.16. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

13.17. Статтею 514 Цивільного кодексу України врегульовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

13.18. Частина 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначає, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

13.19. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

13.20. Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

13.21. Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

13.22. Штрафними санкціями, згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

13.23. Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

13.24. Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

13.25. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

13.26. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

13.27. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення в оскаржуваній частині ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Разом з тим, враховуючи те, що судом першої інстанції не враховано, що умови договору відступлення не передбачають передачу вимоги по стягненню товарного кредиту, а відповідно і неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення ст. 514 ЦК України, рішення Господарського суду Київської області від 10 серпня 2020 року у справі № 911/535/20 підлягає зміні, шляхом виключення з його резолютивної частини висновків про необхідність стягнення процентів за користування кредитом.

14.3. Апеляційну скаргу Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" на рішення Господарського суду Київської області від 10 серпня 2020 року у справі № 911/535/20 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" на рішення Господарського суду Київської області від 10 серпня 2020 року у справі № 911/535/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10 серпня 2020 року у справі №911/535/20 змінити, шляхом виключення з його резолютивної частини тексту наступного змісту "131883 (сто тридцять одну тисячу вісімсот вісімдесят три) грн. 11 коп. процентів за користування кредитом".

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Підприємство релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври".

4. Справу №911/535/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 09.12.2020 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова