Постанова

від 10.12.2020 по справі 805/4254/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2020 року

Київ

справа №805/4254/17-а

адміністративне провадження №К/9901/59328/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.

суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Донецькій області до Білозерського професійного гірничого ліцею, третя особа - Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Білозерського професійного гірничого ліцею на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, прийняте у складі судді Михайлик А.С. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г. (головуючий), Сіваченка І.В., Сухарька М.Г.

І. Суть спору:

1. Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області звернувся до суду в інтересах держави в особі 19 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - позивач) з позовом до Державного навчального закладу Білозерський професійний гірничий ліцей , третя особа: Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, в якому просив:

1.1. визнати незаконною бездіяльність відповідача з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

1.2. зобов`язати вчинити дії щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки № 147 від 17.11.2017;

1.3. застосувати заходи реагування у вигляді повної експлуатації (роботи) об`єкту - Державного навчального закладу Білозерський професійний гірничий ліцей за адресою: 85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозірське, вул. Фестивальна, 8а до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкту до моменту усунення порушень, що зазначені в акті № 147 від 17.11.2017 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 19 Державним пожежним рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за наслідком проведення перевірки державного навчального закладу Білозерський професійний гірничий ліцей встановлено низку порушень нормативно-правових актів України у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Наявність цих порушень є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, експлуатації будівель та окремих приміщень навчального закладу.

3. Відповідач та третя особа позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Білозерський професійний гірничий ліцей зареєстрований в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 02543354, місцезнаходження: 85013, Донецька обл., м.Добропілля, м. Білозерське, вулиця Фестивальна, буд. 8 а.

5. Пунктом 30 наказу 19 ДПРЗ ГУ ДСНС у Донецькій області № 218 від 18 жовтня 2017 року на підставі наказу МВС від 02.11.2015 № 1337 Деякі питання проведення перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки , розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки у період з 13 до 17 листопада 2017 року призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради Донецької області: м.Білозерське, вул. Фестивальна, 8.

6. В період з 13 листопада 2017 року до 17 листопада 2017 року на підставі наказу 19 ДПРЗ ГУ ДСНС у Донецькій області № 218 від 18.10.2017 та посвідчення на перевірку №162 від 09.11.2017 посадовими особами 19 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Донецькій області проведено позапланову перевірку Білозерського професійного гірничого ліцею щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт № 147 від 17 листопада 2017 року.

7. Актом перевірки виявлені порушення пункту 8 розділу VI Правил пожежної безпеки України для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 974 від 15.08.2016, пунктів 1.6, 1.8, 1.18, 1.21 глави 1 розділу IV, пункт 2.26 глави 2 розділу IV, пункту 1.2. глави 1 розділу V; підпунктів 2, 6, 9 пункту 2.2. глави 2 розділу V, пункт 1.10 глави 1 розділу ІІІ, пунктів 2.5, 2.16, 2.27, 2.37 глави 2 розділу ІІІ, пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, пунктів 9 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України; № 98 від 23.02.2006 зареєстрованим Міністерством юстиції України 20.03.2006 за № 286/12160, підпунктів 4.6.3, 4.6.5 , 4.6.8, 4.6.12, 4.7.3, 4.10.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту в підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 15.08.2007 за № 557, пунктів 1.2, 2.4, підпунктів 2.1.1., 2.1.2, 2.2.3, 2.2.5, 2.3.1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.11.2013 № 771.

8. Крім того, 19-м Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за результатами планової (акт від 25.04.2017 року №39) та позапланової перевірок (акт від 28.07.2017 року №90) директору Державного професійно-технічного навчального закладу Білозерський ПГЛ виносились приписи №39 від 25.04.2017 року та №90 від 28.07.2017, які до теперішнього часу в повному обсязі не виконані.

9. Позивач зазначає, що неусунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.

10.1. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) Державного навчального закладу Білозерський професійний гірничий ліцей до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у акті перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту № 147 від 17 листопада 2017 року.

10.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності порушень у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки та враховуючи створення цими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей за своїм змістом, наявні підстави для задоволення вимог в частині зупинення діяльності державного навчального закладу Білозерський професійний гірничий ліцей до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у акті перевірки.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог.

13. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що в період з 24 по 31 січня 2018 року 19 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Донецькій області на підставі звернення адміністрації ліцею від 17.01.2018 проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт №2 від 31.01.2018, згідно до якого порушень додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки викладених у листі Білозерського професійного гірничого ліцею не виявлено. Проте судами ця обставина не прийнята до уваги, натомість визнано, що усунута тільки частина порушень. Разом з тим, відповідачем суду надавалися документи, які об`єктивно підтверджували виконання приписів та ліквідацію порушень: обладнання протипожежних щитів, комплектація пожежних кранів-комплектів пожежними рукавами однакового діаметру, триває робота по заміні труб пожежного стану у якого вийшов строк експлуатації; проведено допорогові електронні закупівлі на проведення розробки проектно- кошторисної документації та системи оповіщення про пожежу; розробка проектно- кошторисної документації з улаштування блисковозахисту будівель; проектно-кошторисну документацію на вогнегасну обробку дерев`яних конструкцій горішніх приміщень. Придбані протигази цивільні ГП-7, які є у наявності в ліцеї. Все це порушує принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи та критерієм повноти та всебічності з`ясування обставин справи, які доводять обґрунтованість судового рішення.

13.1. Крім того, скаржник посилається на те, що судами, при розгляді справи, не прийнято до уваги те, що хоча Білозерський професійний гірничий ліцей і є суб`єктом господарювання, але він знаходиться і є власністю держави, а тому не може планувати придбання матеріалів або послуг без дозволу Департаменту з освіти та Міністерства освіти і науки України, так як бюджет навчального закладу встановлюється вказаними органами державної влади, що унеможлює швидке виконання приписів які потребують значних фінансових вкладень. Крім того, для проведення робіт, які вказані у приписах та актах необхідно проводити конкурси виконавців, що потребує витрат часу та додаткових коштів, які на теперішній час виділені з державного бюджету частково, та можуть бути виділені тільки з дозволу Міністерства освіти та науки. Ці факти не були враховані судами, хоча і з боку відповідача надавалися всі необхідні фінансові документи та листи з проханням виділити кошти, щоб не зупинити роботу навчального закладу, який є профільним та одним з таких, що готує кадри для гірничої промисловості у вказаному регіоні.

13.2. В касаційній скарзі відповідач також посилається на те, що значна кількість порушень, які можливо було ліквідувати, вже ліквідовані та продовжують усуватися, наявність реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдженню вогню, виникненню аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища. Проте, позивачем докази об`єктивної здатності цих порушень закону спричинити шкоду життю і здоров`ю людини не надані.

13.3. Крім того, скаржник зазначає, що судами не прийнято до уваги та обставина, що Білозерський професійний гірничий ліцей неодноразово звертався до Департаменту освіти і науки Донецької області про надання на протипожежні заходи 392 000 грн., та на цій підставі Головою держадміністрації, керівником обласної військово-цивільної адміністрації Жебрівським П.І. було виділено на вказані нужди кошти з обласного бюджету, але Департамент освіти і науки призупинив використання виділених коштів до особливих розпоряджень, що підтверджується листом Департаменту освіти і науки Донецької ОДА від 01.03.2018 №01/25-0180 за підписом директора департаменту Н.В. Оксенчук, що також не прийнято судом і що привело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення.

13.4. Також, на думку скаржника, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель ліцею до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту є заходом обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю або здоров`ю людей. Ніяких фактів, що вказані у рішенні адміністративного суду, про те. що виявлені недоліки реально створюють загрозу людям не виявлено та суду не надано. У той же час, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Державного навчального закладу Білозерський професійний гірничий ліцей до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки позивачем по справі і судом не було враховано принцип співрозмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим які залишилися не усунутими на час розгляду справи, та фінансовим можливостям установи, а також дотримання справедливості балансу між інтересами відповідача і публічним інтересам та не були враховані інтереси педагогічного колективу, який працює на належну підготовку робітничих кадрів для вугільної промисловості, інтересів учнів ліцею, які повинні у процесі навчання перервати своє навчання, абітурієнтів, які подали заяви про вступ до ліцею для отримання почесної професії гірника чим буде порушено право громадян України на освіту.

14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

15. Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації у відзиві на касаційну скаргу погоджується з вимогами та обставинами, викладеними у касаційній скарзі та просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

V. Джерела права й акти їх застосування

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

18. Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

19. За змістом частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

19.1. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

19.2. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

20. Так, згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

21. Частиною першою статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон №1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

22. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

23. Окремими абзацами частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

24. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

25. Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

VI. Висновок Верховного Суду

26. Із наведених норм чинного законодавства необхідно зробити висновок, що прокурор, як посадова особа органу державної влади, з метою реалізації встановлених Конституцією України функцій має право звертатися до адміністративного суду з позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянин чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а лише тоді, коли для цього існують виняткові умови і дотримано визначений законом порядок такого звернення.

27. Конституція України та чинні законодавчі акти не передбачають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак установлюють випадки, критерії та умови, за яких таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає у тому випадку, коли прокурор діє в інтересах особи, яка за певних очевидних і об`єктивних причин не здатна захистити свої порушені або оскаржувані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

28. Існування інтересу і необхідності його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або пояснити (аргументувати) чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не орган державної влади чи суб`єкт місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можливо встановити інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

29. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

30. Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

31. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

32. У другому випадку - законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

33. Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.

34. Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, визначено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їхньому виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

35. Відповідно до частин першої і другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Цей орган реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

36. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу (пункт 1); складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11); звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12); складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту (пункт 14); застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (пункт 18); розгляд відповідно до закону справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, і накладення адміністративних стягнень (пункт 19) (частина перша статті 67 КЦЗ).

37. Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, які, у визначений законом спосіб, реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Саме органи Державної служби з надзвичайних ситуацій уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

38. У позовній заяві прокурор причиною, яка перешкоджає відповідному органу ДСНС самостійно звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування для реалізації законодавчо встановленого за ними обов`язку здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, які водночас збігаються з інтересами держави, а саме, перешкоджати створенню загрози життю та здоров`ю людини, зазначає відсутність бюджетного фінансування на вказані цілі.

39. Водночас недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави в суді.

40. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі №805/4074/17-а.

41. Суд указує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати за мету підміну суб`єкта виконання владно-управлінських функцій, а спонукати до їхнього виконання, у разі неналежного виконання таких функцій, суб`єктом владних повноважень, інтереси якого він буде представляти в суді.

42. Отже, захищати інтереси держави у належний спосіб повинні, у першу чергу, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який, усупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це у неналежний спосіб, або у випадку, коли такий орган публічної влади взагалі відсутній.

43 . У зв`язку з указаним Суд зазначає про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) з позовом про застосування заходів реагування

44. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постановах від 20 травня 2020 року у справі №№1440/1671/18, від 18 жовтня 2019 року в справі №320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року в справі №0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року в справі №804/4728/18, від 30 липня 2019 року в справі №0440/6927/18 і Суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.

45. Суд вважає, що неврахування вищевказаних обставин, порушення норм матеріального та процесуального права призвело до помилкових висновків судів попередніх інстанцій та неправильного вирішення спору.

46. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

47. Оскільки доводи касаційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права знайшли підтвердження під час касаційного перегляду, Суд дійшов висновку, що відповідні судові рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови - про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Білозерського професійного гірничого ліцею задовольнити.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі №805/4254/17-а скасувати.

3. Відмовити у задоволенні позову першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Донецькій області до Білозерського професійного гірничого ліцею, третя особа - Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, застосування заходів реагування.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

Ж.М. Мельник-Томенко