Рішення

від 08.12.2020 по справі 546/622/17

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/622/17

номер провадження 2/546/15/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., позивачки ОСОБА_1 , представників позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представниці відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю БУРАТ-АГРО , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Комунальне підприємство Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,-

встановив:

З позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вбачається, що позивачі, відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯК №238730, виданим 12.12.2011 р. Відділом Держкомзему у Решетилівському районі Полтавської області, є власниками земельної ділянки загальною площею 4,0603 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324280900:00:009:0081, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Державний акт від 12.12.2011 р. був виданий на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 11.02.2009 р., реєстровий номер 720 та 715, посвідчених державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

За життя ОСОБА_6 уклав договір оренди належної йому земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю Бурат Агро . Після смерті ОСОБА_6 позивачів було повідомлено про те, що укладений з померлим ОСОБА_6 договір оренди діє до 2015 року, після чого позивачі матимуть можливість обробляти свою ділянку самостійно. В зазначений термін відповідач земельну ділянку позивачам не повернув та пообіцяв повернути її в 2017 році.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 31.03.2017 р. позивачі дізналися, що існує договір оренди землі, б/н, виданий 19.03.2012 р. зі строком дії 10 років.

Як вказується у позовній заяві, у кінці травня 2017 року ТОВ Бурат - Агро надав позивачам для ознайомлення належним чином завірений договір оренди землі від 19.03.2012 р., укладений між сторонами, та акт приймання - передачі земельної ділянки від 19.03.2012 р. Позивачі зазначають, що підпис на цих документах належить не їм, а невідомій особі чи особам.

Посилаючись на вищевикладені обставини, положення Закону України Про оренду землі , статті 203, 207 ЦК України та на те, що оспорюваний договір оренди землі позивачі не підписували, тобто було відсутнє волевиявлення не укладення договору оренди землі, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулися до суду з цивільним позовом, в якому просили визнати недійсним договір оренди землі від 19.03.2012 року, б/н, зареєстрований 21.07.2016 р. Комунальним підприємством Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради та скасувати його державну реєстрацію, а також стягнути судові витрати у справі (т.1 а.с.а.с.2-3).

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді ОСОБА_7 від 11.07.2017р.

До суду від представника відповідача ТОВ Бурат - Агро Кобрися О.М. надійшли заперечення на позовну заяву від 23.01.2018 р. в яких він зазначив, що орендна плата в грошовій та натуральній формі виплачувалася позивачам з моменту укладення договору оренди від 19.03.2012 р. і суми, які отримували позивачі є підтвердженням та визнанням факту укладення договору оренди. А тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити (т.1, а.с.73-74).

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.01.2018 р. по справі за клопотання сторони позивача було призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження по справі. Проведення експертизи доручено експертам Полтавського відділення Харківського Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл.професора М.С.Бокаріуса. Цією ж ухвалою суду у відповідача було витребувано оригінал спірного договору оренди землі від 19.03.2012 року, зареєстрованого 21.07.2016 р. Також було відібрано у позивачів експериментальні зразки почерку та підпису. Всі матеріалі цивільної справи були направлені в експертну установу.

У зв`язку зі звільненням 27.03.2018 р. у відставку судді ОСОБА_7 , справа була розподілена судді ОСОБА_8 . Після звільнення у відставку судді ОСОБА_8 до суду 19.11.2018 р. надійшло повідомлення від експертної установи про неможливість надання висновку 3415-416/417-420 судово - почеркознавчої експертизи по цивільній справі №546/622/17. Після звільнення у відставку 27.09.2018 р. судді ОСОБА_8 справу передано судді Лизенко І.В., яка була відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 р. №175/о/15-19 строком на один рік.

26 червня 2019 року від представника відповідача ТОВ Бурат - Агро Кобрися О.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що орендна плата в грошовій та натуральній формі виплачувалася позивачам з моменту укладення договору оренди від 19.03.2012 р. і суми, які отримували позивачі є підтвердженням та визнанням факту укладення договору оренди. Крім того перебіг позовної давності щодо визнання вказаного договору оренди землі закінчився в 2015 році. А тому просив застосувати позовну давність до позовних вимог та у їх задоволенні відмовити (т.2, а.с.18-20).

Ухвалою суду від 28.03.2019 р. справу прийнято до провадження судді Лизенко І.В. Ухвалою судді Лизенко І.В. від 01.08.2019 р. по справі призначено почеркознавчу експертизу, яку доручено експертам Полтавського відділення Харківського Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл.професора М.С.Бокаріуса.

До Решетилівського районного суду висновок судової почеркознавчої експертизи №1416-1419 від 24.02.2020 р. надійшов 07.04.2020 р.

У зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. дана справа в порядку ст. 33 ЦПК України передана на розгляд судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_9 .

Ухвалою судді ОСОБА_9 від 04.08.2020 року справу прийнято до свого провадження.

01.09.2020 року по даній цивільній справі проведено підготовче засідання, і розгляд справи призначений на 02.10.2020 року (т.2 а.с.170).

В судових засіданнях 02 жовтня 2020 року та 08 грудня 2020 року представниці позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 адвокати Нестеренко Н.М. та Ткаченко А.В. підтримали заявлені позовні вимоги, в своїх поясненнях посилалися на доводи, що викладені в позові і просили позов задовольнити, а також просили стягнути з відповідача судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати, пов`язані з проведення відповідної судової експертизи у справі та витрати, на професійну правничу допомогу.

Представниця відповідача ОСОБА_4 вказала, що орендна плата отримувалася відповідачами в повному обсязі, позивачі для укладення договору оренди надавались паспорта та ідентифікаційні номери, що свідчить про намір укласти договір. З 2012 року до 2017 року жодних звернень від позивачів до відповідача не надходило, вимог про повернення земельної ділянки до відповідача не надходило. До того ж відповідач мав переважне право на продовження договірних відносин з позивачами. Крім цього зазначила, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту, з огляду на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. просила відмовити в задоволенні даного позову. Заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності не підтримала.

Представник третьої особи у справі - Комунального підприємства Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської радив судове засідання не з`явився. Розгляд справи просили проводити за відсутності їх представника (т.2, а.с.147).

Суд, заслухавши пояснення сторін, детально дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, та всі докази в їх сукупності і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯК №238730 та додатком до нього, виданим ОСОБА_1 12.12.2011 р. Відділом Держкомзему у Решетилівському районі Полтавської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є співвласниками земельної ділянки загальною площею 4,0603 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324280900:00:009:0081, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області; частка у спільній власності даної земельної ділянки становить по Ѕ частині (т.1 а.с.а.с.11-12).

Дана земельна ділянка в рівних частках належить позивачці ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.2009 р., зареєстрованому в реєстрі №720 та позивачці ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.2009 р., зареєстрованому в реєстрі №715 (т.1, а.с.а.с.9,10).

З договору оренди землі від 19.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з одного боку та ТОВ Бурат - Агро з іншого, вбачається, що у графі Підписи сторін містяться підписи від імені орендодавців ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та орендаря - директора ТОВ Бурат - Агро ОСОБА_10 (т.1 а.с.а.с.123-125). Згідно п.8 даного договору, договір оренди укладено на 10 (десять) років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; пунктом 9 цього договору визначається розмір, умови та порядок виплати орендної плати.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №64188002 державним реєстратором Товстолітом О.А. 21.07.2016 року було проведено державну реєстрацію вищевказаного договору оренди землі від 19.03.2012 року, номер запису про інше речове право 15546113 (дата формування витягу 23.07.2016 року) - (т.1 а.с.а.с.89-90).

Зі змісту обґрунтувань позовної заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та пояснень їх представниць ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається, що позивачки не підписували вищевказаний договір оренди землі від 19.03.2012 року і повноважень щодо підписання такого договору третім особам не надавали. Також вказували, що вони дізналися про наявність укладеного між ними та відповідачем письмового договору оренди належної їм земельної ділянки тільки в 2017 році з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна. Тільки в кінці травня 2017 року ТОВ Бурат - Агро надав їм на ознайомлення належним чином завірений договір оренди землі від 19.03.2012 року. Позивачки вважають, що договір оренди земельної ділянки від їх імені підписаний невідомими особами чи особою.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порядку ст.ст.103,104 ЦПК України для з`ясування належності підписів у вищевказаному оспорюваному правочині (договорі оренди землі від 19.03.2012 року) за письмовим клопотанням сторони позивача (т.1 а.с.а.с.71-72) ухвалою суду від 25.01.2018 року та від 01.08.2019 р. була призначена судова почеркознавча експертиза (т.1 а.с.а.с.116-117, т2, а.с.112-115). З метою проведення вищевказаної експертизи, проводилося витребування відповідних документів, відбиралися експериментальні зразки підпису та почерку (тексти) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , уточнялися інші питання в межах проведення відповідної судової експертизи (т.1 а.с.а.с.91-109; т.2 а.с.а.с.101-110).

Згідно висновку експерта №1416-1419 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 24.02.2020 року, проведеної старшим судовим експертом Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса Гритченком А.В., по першому питанню - підпис від імені ОСОБА_5 у графах Орендодавець _____ М.Ф. Шкурупій договору оренди землі №б/н від 19.03.2012 року, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою; по другому питанню - підпис від імені ОСОБА_5 у графах Орендодавець _____ М.Ф. Шкурупій акту приймання - передачі земельної ділянки від 19.03.2012 р., виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою; (т.2 а.с.а.с.21-26); по третьому питанню - підписи від імені ОСОБА_1 у графах Орендодавець _____ ОСОБА_11 договору оренди землі №б/н від 19.03.2012 року, виконаний ОСОБА_1 ; по четвертому питанню підпис від імені ОСОБА_1 у графах Орендодавець _____ ОСОБА_11 акту приймання - передачі земельної ділянки від 19.03.2012 р., виконаний ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні старший судовий експерт Полтавського відділення ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса Гритченко А.В. повністю підтримав обґрунтування та висновок проведеної ним судово-почеркознавчої експертизи №1416-1419 від 24.02.2020 року; вказав, що при аналізі щодо належності підписів відповідним особам було враховано сукупність ознак; щодо підпису ОСОБА_1 ним було проведено більш глибокий аналіз, враховуючи 24 окремі ознаки, при середньому - 11-12 ознак, тому категорично зробив висновок щодо того, що саме ОСОБА_1 підписала договір оренди та акт - приймання передачі земельної ділянки; щодо підпису ОСОБА_5 пояснив, що ним було враховано і вікові особливості даної особи, тому також категорично зробив висновок про те, що вона не підписувала договір оренди та акт - приймання передачі земельної ділянки.

Позивачка ОСОБА_1 на запитання суду повідомила, що могла підписати даний договір та акт - приймання передачі земельної ділянки, однак не усвідомлюючи, що підписує саме договір оренди земельної ділянки, оскільки підписувала багато документів коли працювала в столовій ТОВ Бурат - Агро .

Суд зазначає, що відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.2,3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єктом оренди є земельна ділянка.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Положення абзацу другого частини першої цієї статті визначають істотні умови договору.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі . При цьому, саме Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин - це юридичний факт, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України). Договір оренди землі як вид правочину відновиться до двосторонніх правочинів.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Таким чином, судом було встановлено і доведено належними доказами по справі, що підпис в договорі оренди землі №б/н від 19.03.2012 року та акті приймання - передачі земельної ділянки від 19.03.2012 р., належить саме позивачці ОСОБА_1 , що по суті нею не заперечувалося.

Суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 щодо того, що вона не знала, що підписує саме договір оренди землі, як таке, що не містить жодного підтвердження належними доказам. Тим більше остання сторінка договору містить реквізити сторін, вказівку на статус сторін договору (орендодавець та орендар) і лише після цього - графи для підписів сторін догоовору.

З огляду на це в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

В той же час судом було встановлено, що ОСОБА_5 договір оренди землі №б/н від 19.03.2012 р. не підписувала, а той факт, що вона протягом декількох років отримувала орендну плату за договором, про що зазначала представниця відповідача ОСОБА_4 та не спростовано належним чином стороною позивачок, в даному випадку не може свідчити про укладення договору оренди землі з ОСОБА_5 та ТОВ Бурат - Агро , щодо якого нормами законодавства визначено ряд обов`язкових умов.

Згідно ч. 1. ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч.1 ст. 358 ЦК України).

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч.2, ч.3 ст. 358 ЦК України).

Як було встановлено в судовому засіданні, земельна ділянка належить позивачам на праві спільної часткової власності (по Ѕ частки).

Спірний договір оренди землі від 19.03.2012 р. стосувався всієї земельної ділянки, площею 4,06 га. Таким чином, волевиявлення на укладення договору оренди землі мало б бути в обох співвласників земельної ділянки. Однак відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи договір оренди земельної ділянки, був підписаний тільки одним із її співвласників - ОСОБА_1 , що підтверджується висновком експерта, показаннями позивачки ОСОБА_1 , про те, що вона могла підписати даний договір , та не спростовується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно ч.1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Водночас згода співвласника земельної ділянки ОСОБА_5 на укладення договору оренди землі від 19.03.2012 року № б/н, шляхом його підписання, спростовується дослідженими в судовому засідання доказами.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в позові просили визнати недійсним договір оренди землі від 19.03.2012 року, б/н, зареєстрований 21.07.2016 р. Комунальним підприємством Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради та скасувати його державну реєстрацію.

Оскільки судом було встановлено, що позивач ОСОБА_5 спірний договір оренди землі не підписувала, цей договір не може вважатися укладеним.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 145/204716-ц.

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Таким чином позовні вимоги позивачки ОСОБА_5 в частині визнання недійсним договору оренди землі від 19.03.2012 року, б/н, зареєстрований 21.07.2016 р., задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_5 в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі № б/н від 19 березня 2012 року суд зазначає наступне.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладеного з боку позивачки ОСОБА_5 та ТОВ Бурат -Агро договору оренди землі порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження власністю - земельною ділянкою загальною площею 4,0603 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324280900:00:009:0081, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області .

Отже, реєстрація права оренди ТОВ Бурат -Агро на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_5 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Даний висновок суду базується на висновках Верховного Суду, висловлених у постанові від 05.08.2020 р. по справі №125/702/17.

Отже, в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача . Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З квитанції про сплату судового збору від 07.07.2017 року №170 філії ПОУ АТ Ощадбанк вбачається, що позивачками при зверненні до суду з даним цивільним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 640 грн (а.с.1). Позивачками було заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, тобто вимоги немайнового характеру.

В пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами) зазначено про те, що якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Враховуючи вищевикладене, положення ч.1 ст.131, ч.1 ст.141 ЦПК України та те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_5 та відмову в позові ОСОБА_1 , з відповідача на користь позивачки ОСОБА_5 слід стягнути 160,00 грн (половину від суми сплаченого збору ОСОБА_5 )

Положеннями ст.139 ЦПК України визначаються витрати, пов`язані, зокрема, з проведенням експертиз. Відповідно до частини 7 цієї статті, розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 25.01.2018 року за клопотанням сторони позивачів у справі призначалась судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Полтавського відділення Харківського Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл.професора М.С.Бокаріуса (т.1 а.с.а.с.116-117).

Відповідно до рахунку №412 від 23.02.2018 року Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім.засл.професора М.С.Бокаріуса, де платником зазначена ОСОБА_5 , вартість проведення вищевказаної експертизи склала 6006,00 грн (т.1 а.с.132).

Відповідно до рахунку №413 від 23.02.2018 року Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім.засл.професора М.С.Бокаріуса, де платником зазначена ОСОБА_1 , вартість проведення вищевказаної експертизи склала 6006,00 грн (т.1 а.с.131).

Відповідно з Акту здачі-приймання висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1416-1419 по цивільній справі №546/622/17 та Акту попереднього розрахунку вартості вищевказаного експертного висновку, за проведення даної експертизи сплачено 12012,00 грн.; в даному акті зазначається, що даній експертизі встановлена категорія складності - складна, період проведення експертних робіт з 05.08.2019 року по 24.02.2020 року, для проведення даної експертизи затрачено 84 години (т.1 а.с.137, в т.ч. зворот даного аркуша).

Враховуючи вищевикладене, положення про співмірність зі складністю відповідної виконаної експертом роботи, з урахуванням обсягу цієї роботи та затраченим часом для проведення вищевказаної експертизи у справі, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення і нею було сплачено за проведення вищевказаної експертизи кошти в сумі 6006,00 грн, витрати, пов`язані із залученням експерта підлягають стягненню з відповідача ТОВ Бурат-Агро в сумі 3003,00 грн на користь позивачки ОСОБА_5 (6006,00 / 2).

Позивачем до закінчення судових дебатів на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом судової справи - витрат на професійну правничу допомогу подано суду договір від 07.11.2017 р. №02-9/11/17 про надання правової допомоги та додаткова угода по нього, акт наданих послуг та виконаних робіт від 08.12.2020 р. та квитанції від 07.11.2017 р. №Н-02-9/11/17 та № Т-02-9/11/17 (т.2, а.с.а.с.200-203, 204,205,206).

Предметом договору від 07.11.2017 р. №02-9/11/17 про надання правової допомоги, який укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та адвокатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є юридичний супровід повернення земельної ділянки загальною площею 4,0603 га, кадастровий номер 5324280900:00:009:0081, яку в даний момент використовує ТОВ Бурат - Агро . Пунктом 1 розділу 3 договору визначено фіксовану суму вартості послуг адвокатів. Так, клієнт зобов`язується сплатити адвокатам гонорар в розмірі 5000 грн: адвокату ОСОБА_2 - 2500 грн та адвокату Ткаченко А.В. - 2500 грн. Додатковою угодою по договору №02-9/11/17 було встановлено, що гонорар в сумі 5000,00 грн сплачується наступним чином: ОСОБА_2 -3500,00 грн, ОСОБА_3 - 1500,00 грн. Згідно наданих квитанцій від 07.11.2017 р. 07.11.2017 р. №Н-02-9/11/17 та № Т-02-9/11/17 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було сплачено адвокату Нестеренко Н.М. гонорар в розмірі 3500,00 грн та адвокату Ткаченко А.В. гонорар в розмірі 1500 грн, в сумі - 5000,00 грн. Відповідно до акту наданих послуг та виконаних робіт адвокатами приведено детальний опис робіт та послуг: формування правової позиції у справу, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень по справі, складання адвокатських запитів, складання позовної заяви, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи тощо, участь в судових засіданнях 25.01.2018 р., 01.07.2019 р., 01.09.2020 р., 08.12.2020 р.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зробила висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд вважає, що витрати позивачки ОСОБА_5 на професійну правничу допомогу підтверджені належним чином, їх розмір в даній справі є співмірним із складністю справи і виконаних адвокатами робіт (наданих послуг).

Зважаючи на часткове задоволення позову ОСОБА_5 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , на положення ч.1 ст.141 ЦПК України та роз`яснення, наведені в пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах на користь позивачки ОСОБА_5 з відповідача ТОВ Бурат-Агро підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1250,00 грн (5000,00 грн / 2 = 2500,00 грн - витрати, понесені ОСОБА_5 ; 2500,00 грн / 2 = 1250,00 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,11,16,202,203,207-208,215,216,626,627 ЦК України, ст.ст.13,15,19 Закону України Про оренду землі , ст.ст.4,5,11,12,13,76-80,81,83,89,127,133,139,141,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Комунальне підприємство Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № б/н від 19 березня 2012 року, укладеного від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,06 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324280900:00:009:0081, здійснену 21.07.2016 року, номер запису про інше речове право 15546113, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 30602164 від 23.07.2016 року.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_5 відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро на користь ОСОБА_5 судові витрати у справі: витрати по сплаті судового збору в розмірі 160,00 грн, витрати, пов`язані з проведенням у справі судово-почеркознавчої експертизи №1416-1419 від 24.02.2020 року в розмірі 3003,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1250,00 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Комунальне підприємство Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: 38414, с. Шкурупії Решетилівського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

позивачка - ОСОБА_5 , місце проживання: 38414, с. Шкурупії Решетилівського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

представниця позивачок - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представниця позивачок - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат - Агро , місцезнаходження: 38410, с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 30152327;

представниця відповідача - Дробот Інна Вікторівна, службова адреса: с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 30152327;

представник відповідача - Кобрись Олександр Миколайович, службова адреса: с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 30152327;

третя особа - Комунальне підприємство Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36039, м. Полтава, вул. Сапіго, 6.

Повний текст рішення складений 10 грудня 2020 року.

Суддя Ю.В. Зіненко