Рішення

від 27.11.2020 по справі 326/1968/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 326/1968/19

Провадження № 2/326/47/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Бородай А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Соловйова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Аграрної приватної фірми Істок про стягнення заробітної плати (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача АПФ Істок заробітну плату (середній заробіток) за час вимушеного прогулу з 10.09.2013 по 31.10.2019 у сумі 301 834,99 грн.

Представником відповідача ОСОБА_3 в порядку ст. 178 ЦПК України подано відзив на позовну заяву, в якому вказується, що наказом директора АПФ Істок Іванчука А.І. від 10.09.2013 № 18-к ОСОБА_2 було звільнено 10.09.2013 за прогул без поважних причин. Запис про звільнення в трудовій книжці внести після надання її ОСОБА_2 до керівництва АПФ Істок . Підстава: акти відсутності працівників на роботі. Відсутність ОСОБА_2 на своєму робочому місці було зафіксовано актами про відсутність працівників на роботі від 31.08.2013, 02.09.2013 та від 04.09.2013. Копія наказу № 18-к від 10.09.2013 направлена на адресу ОСОБА_2 12.09.2013 року, та отримана ним особисто 14.09.2013. ОСОБА_2 , отримавши копію наказу від 10.09.2013 № 18-к з повідомленням про те, що запис про звільнення в трудовій книжці буде внесений після надання ним її до керівництва АПФ Істок , до відповідача з цього питання не звернувся. Трудова книжка НОМЕР_1 із записом № 9 про прийняття його на роботу 28.01.2004 в АПФ Істок на посаду головного механіка, весь цей час знаходилась саме у ОСОБА_2 . За наслідками перевірки АПФ Істок з питань додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування складено акт перевірки № 08-27-0026/0025 від 25.05.2015, згідно якого під час перевірки порушень вимог законодавства не виявлено. Одночасно з цим перевіркою було встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в період з 01.05.2014 по 01.01.2015 на АПФ Істок не працювали, що підтверджується табелями обліку робочого часу за відповідний період. У зв`язку з чим, заробітна плата їм не нараховувалась та відповідно не виплачувалась, що відповідає вимогам трудового законодавства. Після звільнення ОСОБА_2 з посади ніякої належної йому заробітної плати від АПФ Істок не існує. Заперечує проти позову та позовні вимоги не визнає (а.с.86-96) Просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність, та у зв`язку зі спливом позовної давності відмовити позивачу у задоволенні позову (а.с.153-158).

Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву в якій він зазначає, що під час проведення процедури банкрутства АПФ Істок у 2011-2012 роках, ні в подальшому ОСОБА_2 ніхто не звільняв з посади головного механіка. Ніякого повідомлення про звільнення він не отримував, запису про звільнення з займаної посади до трудової книжки роботодавець не вніс, тому до теперішнього часу ОСОБА_2 вважається працівником АПФ Істок . Факт невиконання ОСОБА_2 обов`язків головного механіка АПФ Істок з вини керівництва з 21.09.2011 (відкрита процедура банкрутства) по теперішній час, надає йому право на отримання заробітної плати у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як працівнику цього підприємства, відповідно до ст.ст. 235, 237 КЗпП. Саме з вини керівництва АПФ Істок ОСОБА_2 був позбавлений можливості працювати на своїй посаді та позбавлений права на звільнення у визначений законодавством спосіб (а.с.224-225).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 28.01.2004 позивач був прийнятий в АПФ Істок на посаду головного механіка. 21.09.2011 АПФ Істок було визнано банкрутом. В подальшому були погашені борги підприємства і на АПФ Істок до виконання обов`язків приступив новий засновник-керівник ОСОБА_11 . Далі ОСОБА_11 перепродав АПФ Істок (корпоративні права) ОСОБА_12 , який в подальшому перепродав його ОСОБА_13 під час проведення процедури банкрутства АПФ Істок у 2011-2012 роках, ні в подальшому, позивача ніхто не звільняв з посади головного механіка. Посилання нового керівництва АПФ Істок , що у них немає трудових книжок працівників, які працювали в АПФ Істок до початку процедури банкрутства не має під собою правового обґрунтування тому, що під час процедури банкрутства АПФ Істок в 2011-2012 році, призначений господарським судом Запорізької області арбітражний керуючий - ліквідатор ОСОБА_14 повинен здійснити заходи щодо збереження, вилучення та передачі новому власнику корпоративних прав АПФ Істок , разом з іншою документацією, трудових книжок його працівників, новий власник корпоративних прав АПФ Істок повинен був прийняти по акту приймання-передачі від ліквідатора Біцюти А.О., у тому числі і трудові книжки його працівників. А вийшло так, що майно та іншу документацію організатори банкрутства вилучили та прийняли на свій баланс, а працівників АПФ Істок звільнили. Ніяких наказів про звільнення позивач не отримував, ніхто із керівництва АПФ Істок не ознайомлював його з цими наказами. В день нібито його звільнення 10.09.2013 він своєї трудової книжки з відповідним заспимо від АПФ Істок не отримав, тому до теперішнього часу він не є звільненим працівником і АПФ Істок повинна виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо він дійсно був звільнений з АПФ Істок , то це звільнення не можна вважати законним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши сторони, свідка, вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Актами в складі директора АПФ Істок Іванчук А.І., юрисконсульта ОСОБА_15 , власника АПФ Істок ОСОБА_13 від 31.08.2013, 02.09.2013, 04.09.2013 встановлено відсутність на роботі працівників, в тому числі ОСОБА_16 (головного механіка АПФ Істок ), за адресою: вул. Річна. 10 с. Борисівка Приморського району Запорізької області (а.с.97-99).

Наказом директора АПФ Істок № 18-к від 10.09.2013 ОСОБА_16 - головного механіка АПФ Істок звільнено 10.09.2013 за прогул без поважних причин (а.с.100). Того ж дня на адресу проживання ОСОБА_16 було надіслано повідомлення про звільнення з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП в зв`язку з прогулом без поважних причин; запропоновано з`явитися до керівника АПФ Істок для внесення відомостей про звільнення в трудову книжку та розрахунку, необхідно надати трудову книжку (а.с.101). Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_16 особисто отримав цей лист 14.09.2013 (а.с.102).

Актом № 1 від 03.01.2015 директора АПФ Істок ОСОБА_17 , юрисконсульта ОСОБА_15 , власника АПФ Істок ОСОБА_13 встановлена відсутність на підприємстві АПФ Істок трудових книжок працівників, в тому числі ОСОБА_18 . Трудові книжки керівництву АПФ Істок не передавалися та утримуються навмисно працівниками з метою недопущення внесення в них записів про звільнення та надання будь-яких письмових та усних пояснень та заволодіння коштами АПФ Істок про що подано в квітні 2013 року та серпні 2013 року заяви про вчинення злочинів до Приморського РВ УМВС України в Запорізькій області та прокуратури Приморського району Запорізької області (а.с.103).

Згідно з актами перевірки АПФ Істок з питань додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 08-27-0026/0025 від 25.05.2015, № 08-27-0026/0016 від 30.03.2015 будь-яких порушень не виявлено (а.с.104-122, 123-139).

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 15.04.2015 стягнуто на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з аграрної приватної фірми Істок суму заборгованості по заробітній платні станом на 30.09.2011р. - 6 634 грн. 75 коп., за вирахуванням обов`язкових платежів, зобов`язавши відповідача, - розрахувати та утримати у встановленому у законі порядку суму таких платежів з присудженої ОСОБА_2 . В частині стягнення суми зарплатні ОСОБА_2 допустити негайне виконання рішення. В іншій частині позову ОСОБА_2 - відмовлено за безпідставністю. Стягнуто з аграрної приватної фірми Істок на користь Держави судового збору - 243 грн. 60 коп. Арешт майна АПФ Істок , накладений ухвалою суду від 05.03.15р. на суму 23461,20 грн. змінено, та залишено чинним в частині цієї суми - 6878,35 грн., до повного виконання цього рішення, а в іншій частині - арешт майна АПФ Істок скасовано (а.с.184).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 08.07.2015 рішення Приморського районного суду Запорізької області від 15.04.2015 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі станом на 30.09.2011 в сумі 6 634,75 грн. та стягнення з АПФ Істок в доход держави судового збору в сумі 243,60 грн. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 15.04.2015 в частині відмови у стягненні заборгованості по заробітній платі за період з 01.10.2011 по 01.01.2012 скасовано, провадження у справі в цій частині закрито (а.с.140-144).

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 28.07.2014 зобов`язано аграрну приватну фірму Істок код 20472623, провести нарахування заборгованості по заробітної платні за період: 01 травня 2013р. - 01 травня 2014р., працівникам: ОСОБА_5 (заступник директора), ОСОБА_6 (охоронець), ОСОБА_9 (охоронець), ОСОБА_7 (охоронець), ОСОБА_2 (механік), ОСОБА_8 (охоронець), ОСОБА_4 (директор), з урахуванням всіх обов`язкових платежів, які підлягають сплаті відповідно до діючого законодавства, з урахуванням посадових окладів затверджених на цей період в АПФ Істок , а щодо посад, які не включено в штатний розпис за сумами середнього заробітку таких посад для даної місцевості, з урахуванням індексації в порядку ст. 95 КЗпП України, та виплатити нараховані суми заборгованості, за виключенням обов`язкових платежів, вказаним особам в строк - один місяць з дати набрання чинності цим рішенням. Стягнуто з АПФ Істок на користь держави судового збору 243 грн. 60 коп. (а.с.188).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25.09.2014 рішення Приморського районного суду Запорізької області від 28.07.2014 залишено без змін (а.с.189-190).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.03.2015 рішення Приморського районного суду Запорізької області від 28.07.2014 та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25.09.2014 скасовано, справу за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до АПФ Істок про стягнення заборгованості по заробітній платі передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.191-192).

Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 28.05.2015 позовну заяву ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до АПФ Істок про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду (а.с.193).

Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 12.06.2015 повернуто позовну заяву ОСОБА_2 до Аграрної приватної фірми Істок про стягнення заборгованості по заробітній платі (а.с.195).

Згідно з довідками директора АПФ Істок ОСОБА_19 від 30.09.2020 з 01.01.2013 посада головного механіка на підприємстві Аграрної приватної фірми Істок була відсутня і більше не вводилася. Після звільнення з посади головного механіка АПФ Істок на підставі наказу від 10.09.2013 № 18-к, в період з 10.09.2013 по 29.09.2020 ОСОБА_2 не звертався до АПФ Істок з приводу свого звільнення та не оскаржував наказ в установленому законом порядку. Жодного дня після 10.09.2013 ОСОБА_2 в АПФ Істок не працював, ніякої роботи в період з 10.09.2013 по 30.09.2020 не виконував, відповідно йому не нараховувалась заробітна плата. З приводу отримання трудової книжки НОМЕР_1 або її дублікату ОСОБА_2 до АПФ Істок в період часу з 10.09.2013 по 30.09.2020 не звертався. Дана трудова книжка весь цей час знаходиться у його матері ОСОБА_5 , колишнього керівника АПФ Істок . Письмова згода про пересилання дублікату трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу від ОСОБА_2 до АПФ Істок в період з 10.09.2013 по 30.09.2020 не надходила (а.с.196-197).

Наказом директора АПФ Істок Іванчук А.І. № 13-к від 30.12.2012 затверджено штатний розпис на 2013 рік, відповідно до якого посада головного механіка відсутня (а.с.199). Наказом директора АПФ Істок Іванчук А.І. № 1-к від 08.01.2014 затверджено штатний розпис на 2014 рік, відповідно до якого посада головного механіка відсутня (а.с.201).

Керівництвом АПФ Істок 20.01.2015 на адресу проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було надіслано письмову вимогу про передачу в добровільному порядку, як колишньому керівництву АПФ Істок , в строк до 01.02.2015, активи підприємства, бухгалтерську документацію, трудові книжки всіх працівників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ), для внесення в них записів про звільнення, накази про прийом та звільнення з роботи, трудові договори, контракти, печатку, державні акти на землю 420 га, свідоцтва про власність з технічною документацією, хлібопекарське обладнання та інше (а.с.202), яку особисто отримано ОСОБА_5 28.01.2015 (а.с.203).

Керівництвом АПФ Істок 25.11.2014 та 03.12.2014 на адресу ОСОБА_2 надсилались листи про необхідність прибути для внесення відповідних записів до трудової книжки (а.с.204-205).

Згідно з довідкою КНП Санаторій медичної реабілітації Глорія ЗОР від 01.10.2020 ОСОБА_2 , 1976 року народження дійсно працює на посаді охоронця з 06.11.2015 по теперішній час (а.с.216), що підтверджується наказом головного лікаря Санаторію Глорія № 209 від 04.11.2015 (а.с.217) та копією трудової книжки ОСОБА_2 заведеною ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.218).

Постановою старшого слідчого СВ Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Мілєва В.Л. від 25.04.2013 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42013080340000001 трудову книжку на ім`я ОСОБА_20 № НОМЕР_1 від 30.07.1994. Речові докази передані на відповідальне зберігання особам на ім`я яких вони видані відповідно (а.с.232-233).

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21.08.2014 ОСОБА_14 засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду арбітражного керуючого на строк 2 роки без сплати штрафу, з іспитовим строком на 2 роки. Потерпілим у даній справи є ОСОБА_16 (а.с.234-237)

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що в 2014 році їй стало відомо про звільнення працівників АПФ Істок в апеляційному суді. Слідчим Приморського РВ були вилучені трудові книжки та потім повернуті працівникам особисто.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 2 ст. 77 ЦПК України визначає, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже під час розгляду справи встановлено, що відповідачем на адресу позивача надсилався лист від 10.09.2013, відповідно до змісту якого позивача повідомлено про те, що його звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП в зв`язку з прогулом без поважних причин, а також роз`яснено про необхідність з`явитися до керівника АПФ Істок , за адресою вул. Річна, 10 в с. Борисівка Приморського району Запорізької області, для внесення відомостей про звільнення в трудову книжку та розрахунку; надати трудову книжку або він має право одержати дублікат трудової книжки особисто або поштою, для чого необхідно надати письмову згоду. Разом з цим листом надіслано копію наказу № 18-к від 10.09.2013. Позивачем отримано цей лист особисто 14.09.2013 (а.с.100-102).

Позивач, ОСОБА_2 наказ про звільнення із займаної посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України не оскаржував.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Всупереч положенням ст. 12 ЦПК України позивач не довів суду належними і допустимими доказами ту обставину, що йому не було відомо про його звільнення. Крім того у судовому засіданні позивач підтвердив, що в апеляційному суді йому стало відомо, що постановою слідчого в тому числі його трудову книжку було визнано речовим доказом, яку передано йому на відповідальне зберігання.

Відповідальність, визначена ч. 5 ст. 235 КЗпП України , за затримку видачі трудової книжки, настає лише у випадку наявності вини роботодавця.

Зі змісту п. 4.2. Інструкції №58 Про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що обов`язок роботодавця направити працівнику, який не був присутній на роботі, у день його звільнення поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки вичерпується саме надсиланням повідомлення у встановлений п. 4.2. строк.

Відповідачем виконано обов`язок щодо надіслання звільненому працівнику у день звільнення з роботи, якщо він в цей день відсутній на роботі, поштового повідомлення про необхідність отримати трудову книжку. Обставин, які б свідчили про те, що позивач звертався до відповідача про внесення відповідних відомостей до трудової книжки судом не встановлено, а отже невнесення відомостей до трудової книжки, яка знаходилась саме у позивача, відбулася не з вини роботодавця, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 №640/20012/18.

Таким чином, представником позивача в судовому засіданні не доведено належними і допустимими доказами обставини , що позивачу не було відомо про його звільнення з Аграрної приватної фірми Істок та він не отримував наказу № 18-к від 10.09.2013 про його звільнення, а також, що невнесення відомостей до трудової книжки позивача, відбулося з вини відповідача, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 40, 116, 117, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 18, 77, 81, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Аграрної приватної фірми Істок про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено - 07 грудня 2020 року.

Суддя: Д.О. Каряка

Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка

27.11.20