Ухвала

від 23.04.2021 по справі 326/1968/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 326/1968/19

провадження № 61-6176ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Білоконь О. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Венецького Сергія Володимировича на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до аграрної приватної фірми Істок про стягнення заробітної плати (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до аграрної приватної фірми Істок про стягнення заробітної плати (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У квітні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Венецького С. В. на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.

Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 10 квітня 2021 року.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У своєму клопотанні представник ОСОБА_1 - адвокат Венецький С. В. просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови він отримав 18 березня 2021 року, про що надає відповідні докази.

Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропущення строку на касаційне оскарження судового рішення, вважаємо за можливе його поновити.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Венецький С. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що ціна позову у вказаній справі становить 301 834,99 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*250=567 500,00 грн).

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у вказаній справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно висловлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Венецький С. В. подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 175, 176, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Венецького Сергія Володимировича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Венецькому Сергію Володимировичу строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року .

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Венецького Сергія Володимировича на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до аграрної приватної фірми Істок про стягнення заробітної плати (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

О. В. Білоконь