Дата документу 15.01.2021 Справа № 326/1968/19
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 326/1968/19 Головуючий у 1 інстанції: Каряка Д.О.
Провадження № 22-ц/807/803/21
УХВАЛА
15 січня 2021 р. м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кочеткової І.В. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Аграрної приватної фірми Істок про стягнення заробітної плати (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить в собі посилання скаржника про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою, у порушення вимог п.3 ч.4 статті 356 ЦПК України, не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом, який містить в собі вимоги: стягнення з Аграрної приватної фірми ІСТОК заробітну плату (середній заробіток) за час вимушеного прогулу у розмірі 301 834,99 грн.
Згідно до п. 1 ст. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , на який посилається скаржник - позивач, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України та ч.1 ст.1 ЗУ Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Статтею 2 ЗУ Про оплату праці передбачено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи За рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку (вимушеного прогулу) при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому заявлена позивачем позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не підпадає під категорії пільгової та підлягає оплаті судовим збором.
Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі 910/4518/16 від 30.01.2019 року.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, ОСОБА__3 де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Про судовий збір , зі змінами внесеними згідно із Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018 року, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
На момент подання позову , відповідно до вимог п.п. 1.1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги закону, при поданні фізичною особою позовної заяви до суду першої інстанції з вимогою майнового характеру ставка судового збору становила 3018,35 грн.
Отже, судовий збір за подачу цієї апеляційної скарги становить 3018,35х150%= 4527,52 грн.
З 01 січня 2021 року вступають в дію нові платіжні реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Запорізького апеляційного суду.
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст. 185, ст. 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а апелянту - надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2020 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 4527,52 грн. на рахунок банківської установи, уповноваженої на його отримання.
Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту відповідно до ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду І.В. Кочеткова
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2021 |
Оприлюднено | 16.01.2021 |
Номер документу | 94169662 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Кочеткова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні