Ухвала

від 30.11.2020 по справі 461/7634/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7634/20

Провадження № 1-кс/461/7812/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у досудовому розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000707 від 09.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло, погоджене з прокурором з прокурором клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у досудовому розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000707 від 09.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України, в якому слідчий просить слідчого суддю накласти арешт, що полягатиме у тимчасовому позбавлені права відчужувати частку права власності підозрюваної ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (спільна суміжна власність).

Відповідно до клопотання, Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000707 від 09.09.2020.

03.11.2020 про підозру одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12, ст. 45 КК України, відноситься до тяжких корупційних злочинів, повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Львова, громадянці України, українці, яка працює на посаді начальника відділу інструментально-лабораторного контролю старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Державної екологічної інспекції у Львівській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима. Проведеним досудовим слідством встановлено, що діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 04.09.2020, близько 13.41 год., використовуючи службовий автомобіль ЛМКП «Львівводоканал» марки «МАЗ» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) з причепом (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_7 , який не був обізнаний зі справжніми злочинними намірами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , привіз 2 металевих труби довжиною 12 м. кожна та діаметром 159 мм загальною вартістю 21 240 грн., які належать ЛМКП «Львівводоканал», додомоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_4 начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області, та за вказівкою останньої вивантажив вказані металеві труби біля зазначеного домоволодіння, чим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, надали, а ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника відділу інструментально-лабораторного контролю старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Львівської області Державної екологічної інспекції у Львівській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, одержала для себе від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді 2 металевих труб довжиною12м. кожна та діаметром 159 мм загальною вартістю 21 240 грн. за вчинення нею в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дій з використанням свого службового становища, а саме за не виявлення порушень та невжиття у межах своїх повноважень заходів реагування при здійсненні Державною екологічною інспекцією у Львівській області державного контролю за дотриманням ЛМКП «Львівводоканал» правил, нормативів, стандартів у сфері вимог законодавства про охорону навколишнього середовища та умов виданих дозволів.

Слідчий вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою,яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі настрок від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України та ч. 1 ст. 75 КК України, у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення особі не може бути призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або судуправа на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб,конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 належить на праві спільної приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від18.12.2000 №16679-3, виданого Львівською міською радою, згідно з розпорядженням від18.12.2000 №1154.

Слідчий в судове засідання не прибув, однак в своєму клопотанні просить розглядати дане клопотання без повідомлення власника майна, у відповідності до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч.2ст. 172 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Власник майна на підставі ч.2ст. 172 КПК Українипро розгляд клопотання не повідомлявся.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000707 від 09.09.2020.

03.11.2020 про підозру одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12, ст. 45 КК України, відноситься до тяжких корупційних злочинів, повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Львова, громадянці України, українці, яка працює на посаді начальника відділу інструментально-лабораторного контролю старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Державної екологічної інспекції у Львівській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Вивчивши матеріали клопотання, перевіривши надані докази в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку, погоджене з прокурором клопотання про арешт майна, не відповідає вимогамст. 171 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1ст.171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Частиною 2 даної статті передбачено, що повинно бути зазначено у клопотанні про арешт майна.

Відповідно до ч.2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Санкція ч. 3ст. 368 КК Українипередбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацію майна.

Санкція ч. 3ст. 369 КК Українипередбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацію майна.

Водночас, відповідно до положень ч. 5ст. 170 КПК України, арешт майна, який накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, може бути застосований лише до майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Вказане означає, що застосування арешту майна на підставі п. 3 ч. 2ст. 170 КПК Україниє неможливим щодо майна третьої особи.

Згідно представлених слідчим копій документів, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві спільної приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 18.12.2000 № НОМЕР_4 , виданого Львівською міською радою, згідно з розпорядженням від 18.12.2000 №1154.

Таким чином, враховуючи, що накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання можливо лише щодо майна підозрюваного, а майно на яке пропонується накласти арешт належить ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності, тобто не визначено її частки та воно не є виділеним в натурі, підстав для застосування такого арешту немає.

Відповідно до ст.371ЦК Україникредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом . Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленомустаттею 366 цього Кодексу.

Відповідно дост. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положеньстатті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

За змістом ч. 1, 3ст. 368 ЦК Україниспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тож, оскільки частки у праві спільної сумісної власності не визначені, суд позбавлений можливості їх визначати поза межами цивільного позовного провадження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволені клопотання необхідно відмовити.

Натомість суд вважає, що в даному випадку потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, виходячи з наступного.

Керуючись ст.ст.131,132,167,170,172,173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у досудовому розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000707 від 09.09.2020 року про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до судупротягом п`яти днів з дня її отримання

Слідчий суддя ОСОБА_1