Постанова

від 07.12.2020 по справі 922/148/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа № 922/148/20

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Склярук О.І.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

прокурор - Трофіменко О.О., наказ №3161/к від 16.11.2020 року;

позивача - Тягнибок І.В., довіреність № 183 від 14.01.2020 року;

відповідача - адвокат Василинич О.А., посвідчення № 868 від 13.01.2011 року, ордер серія ХВ № 172В000139 від 24.01.2020 року; Новікова Л.М., довіреність №8 від 21.01.2020 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Весотра-Харків» , с. Пісочин, Харківський район, Харківська область (вх. № 1583Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі №922/148/20, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Байбак О.І.), повний текст якого складено 18.06.2020 року

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах держави в особі Пісочінської селищної ради, с. Пісочин, Харківський район, Харківська область

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Весотра-Харків» , с. Пісочин, Харківський район, Харківська область

про стягнення 1695321,41 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі №922/148/20 позов задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Весотра - Харків» на користь Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області 1695321,41 грн. безпідставно збережених коштів; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Весотра - Харків» на користь Прокуратури Харківської області 25429,82 грн. судового збору.

Приватне акціонерне товариство «Весотра-Харків» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує таке.

Прокурором не дотримано вимог ст. 53 ГПК України та не обґрунтовано в позові в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для його звернення до суду.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі №924/1256/17, від 23.10.2018 року у справі №926/03/18, від 23.09.2018 року у справі №924/1237/17, від 06.02.2019 року у справі №927/246/18 та зазначає, що позовна заява підлягала поверненню прокурору на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки відсутні підстави для його звернення до суду.

Земельна ділянка під нерухомим майном відповідача не є сформованою як об`єкт цивільних прав в розумінні ст. 79-1 ЗК України, доказів такого оформлення земельної ділянки не надано, що виключає реальну можливість її передачі в оренду в заявлений прокурором період та обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути лише земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Позивачем не доведено відповідними доказами існування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; реальної можливості її передачі в оренду відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» в період з 01.01.2017 року по 01.05.2019 року; розмір земельної ділянки, що використовується саме відповідачем; обґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів) у розмірі орендної плати, основою для визначення розміру якої для земель державної та комунальної власності є нормативно грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якою користується відповідач, до позову не додано, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів виходячи з розрахунку орендної плати за землю.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі №904/4737/18, від 11.09.2019 року у справі №922/393/18, від 13.02.2019 року у справі №922/392/18, від 07.02.2019 року у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 року у справі №923/9217/17, від 27.01.2020 року у справі №924/653/18.

На території земельної ділянки, за яку позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти саме з відповідача, знаходяться інші співвласники, частина земель зайнята під об`єктами Фонду державного майна України, інша частина зайнята третіми особами, які приватизували об`єкти нерухомого майна Фонду державного майна України.

Розрахунок суми позову позивач обґрунтовує підробленим Актом про визначення розміру збитків власнику землі від 02.12.2019 року, в якому наведено розрахунок суми безпідставно збережених коштів у сумі 1695321,41 грн., який не затверджувався рішенням Пісочінської селищної ради ХХVIII сесії VII скликання від 03.12.2019 року, якою зазначеної дати затверджено Акт про визначення розміру збитків власнику землі від 03.12.2019 року на суму 2002115,65 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Весотра-Харків» на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі; прокурору та позивачу встановлено строк до 23.07.2020 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "29" липня 2020 року; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

09.07.2020 року на адресу суду від Харківської місцевої прокуратури №6 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6508), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що з`ясування питань, чи потребують захисту державні інтереси у конкретному випадку, чи замінює прокурор орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, який не здійснює захисту або робить це неналежно, причин, які свідчать про невжиття позивачем заходів щодо захисту інтересів держави; встановлення відповідних обставин можливе лише під час здійснення розгляду справи по суті.

22.07.2020 року на адресу суду від позивача - Пісочинської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6896), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства України, з метою підтвердження площі самовільного використання земельної ділянки відповідачем та розрахунку безпідставно збережених коштів надано належні та допустимі докази на підтвердження предмету позову та правомірності його задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 року, для забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у справі, дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, оголошено перерву у розгляді справи до 17.08.2020 року.

07.08.2020 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№7393), в якому останній просить відкликати позовні вимоги позивача щодо стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 695 321,41 грн., у зв`язку з тим, що в період з 01.01.2017 року по 01.05.2019 року земельна ділянка у розмірі 0,8178 га знаходилась під об`єктами нерухомості, що належали відповідачу, а тому відповідач висловлює готовність сплатити за користування землею у відповідності до розрахунку, наведеного в позовній заяві; вартість користування земельною ділянкою 0,8178 га під об`єктами нерухомості за період з 01.01.2017 року по 01.05.2019 року становила 306754,24 грн., яке долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 року, з урахуванням ухвали від 20.08.2020 року, апеляційне провадження у справі №922/148/20 зупинялось до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №920/418/19 та оприлюднення повного тексту постанови, з таких підстав.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов у справі №920/418/19 виходив, зокрема з того, що ПАТ «Весотра-Харків» є правонаступником АТП 16360, доказів отримання ні АТП 16360 ні його правонаступником - ПАТ «Весотра-Харків» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою матеріали справи не містять; представники ПАТ «Весотра-Харків» в процесі розгляду справи визнали, що такий державний акт ПАТ «Весотра-Харків» не оформлювало та не мало. Як вбачається з положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Зважаючи на зазначені положення, власники нежитлових приміщень, які розміщені, зокрема на земельній ділянці комунальної власності, не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку, на якій розміщені ці приміщення. Крім того, оскільки земельна ділянка, на якій здійснює господарську діяльність ПАТ "Весотра-Харків" перебуває у комунальній власності. Зазначене також свідчить про обов`язок ПАТ "Весотра-Харків" оформити з Пісочинською селищною радою відповідний договір оренди земельної ділянки; ПАТ "Весотра-Харків" є власником комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8 (будівлі складаються з: насосної, Р-1 загальною площею 19,30 кв.м.; вбиральні, С-1 загальною площею 6,50 кв. м.; підсобного приміщення, П-1 загальною площею 47,80 кв. м.; авто вагової, Б-1 загальною площею 69,70 кв. м.; будівлі КПП з диспетчерською, А-2 загальною площею 1459, кв. м.; побутового приміщення, 1-1 загальною площею 141,80 кв. м.; профілакторію № 2 ,0-1 загальною площею 1366,70 кв. м.; складу з ділянкою ТО, Н-1 загальною площею 1697,90 кв. м.; складу агрегатів, К-1 загальною площею 465,30 кв. м.; ділянки ТО та ремонту, Т-2 Т1-1 Т2-1 загальною площею 1265,70 кв. м.; сараю, допоміжними спорудами) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.01.2012 року.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, зокрема, на те, що відповідно до ст. 80 ЗК України, суб`єкти права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, а позивачем не доведено відповідними доказами існування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; реальної можливості її передачі в оренду відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» в період з 01.01.2017 року по 01.05.2019 року; розмір земельної ділянки, що використовується саме відповідачем; обґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів) у розмірі орендної плати, основою для визначення розміру якої для земель державної та комунальної власності є нормативно грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Разом з тим, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року було прийнято до розгляду справу №920/418/19 в якій, місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову у справі №920/418/19, виходив з приписів ч. 1 ст. 124 ЗК України, за змістом якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки; з положень ч. 1 ст.377 ЦК України якою передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) та ч. 2 ст. 120 ЗК України, відповідно до якої якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову у справі №920/418/19 зазначив про те, що посилання відповідача на положення ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України , як на правомірне користування спірною земельною ділянкою так і правову підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, колегією суддів відхиляються, оскільки розірвання договору не порушує права власності на майно, яке виникло у відповідача на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна та знаходилося на спірній земельній ділянці, та не позбавляє його права на укладання з новим власником договору оренди, а у разі недосягнення згоди звернутися до суду з відповідним позовом. Також, колегією суддів враховано, що в матеріалах справи міститься копія протоколу №11 засідання тимчасово створеної комісії Верхньосироватської сільської ради від 23.07.2019 року, в якому вказано, що на спірній земельній ділянці незаконно збудовано споруди, тобто земельна ділянка використовується не за призначенням, з порушенням вимог чинного законодавства.

В ухвалі від 23.06.2020 року у справі №920/418/19, Великою Палатою Верховного Суду, між іншим, зазначено на те, що за доводами касаційної скарги, задовольняючи позовні вимоги Сільради про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» . Натомість у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 626/601/19 про розірвання договору оренди землі у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки, з посиланням на встановлені обставини про те, що сторони у договорі оренди землі врегулювали спірні відносини відповідно до диспозитивних приписів частини четвертої ст. 32 Закону України «Про оренду землі» , колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала про те, що перехід права власності на предмет оренди (орендовану земельну ділянку) є підставою для розірвання договору в силу пункту 14.5 цього договору, однак дійшов висновків, що перехід права власності на предмет оренди (орендовану земельну ділянку) не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій кожна із сторін договору має право вимагати його розірвання, адресуючи цю вимогу іншій стороні; іншими словами, відповідне положення договору закріплює відкладальну (суспензивну), а не скасувальну (резолютивну) умову у сенсі ст. 212 ЦК України , а сам факт зміни власника предмета оренди (орендованої земельної ділянки) є правозмінюючим, а не правоприпиняючим юридичним фактом. Водночас колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила про те, що зміна спірних правовідносин у вигляді виникнення на боці кожної із сторін договору оренди землі права вимагати його розірвання внаслідок зміни власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить, що будь-яке суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес сторони цього договору (у тому числі й позивача у справі) якимось чином порушені, не визнаються чи оспорюються.

16.09.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов лист (вх.№8756), в якому останній просить долучити до матеріалів справи відповідь Пісочинської селищної ради від 13.08.2020 року №2384, який, разом з додатком, долучено до матеріалів справи.

15.10.2020 року на адресу суду від Пісочинської селищної ради надійшов лист (вх.№9844), який долучено до матеріалів справи, в якому остання повідомляє про те, що від ПАТ «Весотра-Харків» надійшли листи про визнання частини боргу за користування земельною ділянкою, що розташована під належними ПАТ «Весотра-Харків» будівлями, надання номеру розрахункового рахунку для сплати заборгованості та проханням відкликати позовні вимоги; Пісочинська селищна рада листом від 13.08.2020 року №2384 повідомила апелянту номер вказаного рахунку; висновок апелянта у листі №76 від 16.09.2020 року про задоволення Пісочинською селищною радою прохання про відкликання позовних вимог є необґрунтованим та хибним.

22.10.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов лист (вх.№10136), в якому останній вказує на те, що намір щодо сплати за користування земельною ділянкою є саме добровільним рішення відповідача, оскільки договору оренди земельної ділянки укладено не було та відповідач не є платником земельного податку в силу положень п. 297.1 ст.297 ПК України, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 року, у зв`язку з оприлюдненням на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі №920/418/19, поновлено апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Весотра-Харків» на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі; розгляд скарги призначено на "12" листопада 2020 року; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

02.11.2020 року на адресу суду від позивача - Харківської місцевої прокуратури №6 надійшов лист (вх.№10512), в якому останній повідомляє, що погоджується з правовою позицією, викладеною Пісочинською селищною радою у відзиві на апеляційну скаргу, який долучений до матеріалів справи.

06.11.2020 року на адресу суду від Пісочинської селищної ради надійшов лист (вх.№10719), в якому останній вказує на те, що твердження апелянта про відмову у прийнятті грошових коштів не відповідає дійсності, листом від 23.10.2020 року №3100 Пісочинська селищна рада повідомила відповідачу інший розрахунковий рахунок для сплати частини боргу, який долучено до матеріалів справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Слободіна М.М., на підставі п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І.

11.11.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов лист (вх.№10935), в якому останній вказує на те, що 10.11.2020 року відповідач провів частково оплату та перерахував на вказаний розрахунковий рахунок у розмірі 50 000,00 грн. за платіжним дорученням №1107, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року, для забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у справі, дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи зміну складу колегії суддів, оголошено перерву до 07.12.2020 року; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

У судовому засіданні 29.07.2020 року, 17.08.2020 року та 07.12.2020 року представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 29.07.2020 року, 17.08.2020 року та 07.12.2020 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, прокурора та позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з довідкою №38 від 26.03.2019 року відповідач у справі - Приватне акціонерне товариство "Весотра-Харків" (код ЄДРПОУ: 05461326) є правонаступником Харківського автотранспортного підприємства 16360.

24.06.2016 року шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань було змінено тип товариства на Приватне акціонерне товариство "Весотра-Харків" на підставі протоколу загальних зборів № 2016/1 від 04.05.2016 року.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Весотра-Харків" є Харківська обл., Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 8.

Приватне акціонерне товариство "Весотра-Харків" є власником комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8 (будівлі складаються з: насосної, Р -1 загальною площею 19,30 кв.м.; вбиральні, С-1 загальною площею 6,50 кв. м.; підсобного приміщення, П-1 загальною площею 47,80 кв. м.; авто вагової, Б-1 загальною площею 69,70 кв. м.; будівлі КПП з диспетчерською, А-2 загальною площею 1459, кв. м.; побутового приміщення, 1-1 загальною площею 141,80 кв. м.; профілакторію № 2 ,0-1 загальною площею 1366,70 кв. м.; складу з ділянкою ТО, Н-1 загальною площею 1697,90 кв. м.; складу агрегатів, К-1 загальною площею 465,30 кв. м.; ділянки ТО та ремонту, Т-2 Т1-1 Т2-1 загальною площею 1265,70 кв. м.; сараю, допоміжними спорудами) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.01.2012 року.

Рішенням виконавчого комітету Пісочинської селищної ради народних депутатів №476 від 12.04.1994 року було закріплено в постійне користування земельну ділянку площею 8,7 га., яка розташована по вул. Автомобільна, 8 в смт. Пісочин за АТП 16360, правонаступником якого є ПАТ «Весотра-Харків» .

Доказів отримання ні АТП 16360 ні його правонаступником - ПАТ «Весотра-Харків» державного акту на право постійного користування вказаною вище земельною ділянкою матеріали справи не містять, а представники ПАТ «Весотра-Харків» в процесі розгляду справи визнали, що такий державний акт ПАТ «Весотра-Харків» ніколи не оформлювало та не мало.

У зв`язку з необхідністю оформлення договірних відносин щодо користування земельною ділянкою комунальної власності по вул. Автомобільна, 8 в смт. Пісочин рішенням XIV сесії V скликання Пісочинської селищної ради від 27.09.2007 року ВАТ «Весотра-Харків» (правонаступником якого є ПАТ «Весотра-Харків» ) було надано дозвіл на оформлення технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, розташованої за адресою: смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8, для оформлення договору оренди землі з Пісочинською селищною радою.

Технічна документація ВАТ «Весотра-Харків» так і не була виготовлена, а відповідний договір оренди щодо користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8 між Пісочинською селищною радою та ВАТ «Весотра-Харків» укладений не був.

Рішенням XXIV сесії Пісочинської селищної ради VI скликання від 11.10.2013 року, на підставі заяви директора ПАТ «Весотра-Харків» було надано дозвіл ПАТ «Весотра-Харків» (правонаступником якого є ПрАТ «Весотра-Харків» ) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель (комерційного використання), розташованих в смт. Пісочин по вул. Автомобільна,8 орієнтовною площею 5,95 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

ПАТ «Весотра-Харків» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не виготовило, а відповідний договір оренди щодо користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8 між Пісочинською селищною радою та ПАТ «Весотра-Харків» укладений не був.

У зв`язку з прийняттям Пісочинською селищною радою Рішення від 11.10.2013 року, рішенням XX сесії VII скликання Пісочинської селищної ради від 21.09.2017 року визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Пісочинської селищної ради № 476 від 12.04.1994 року «Про закріплення земельної ділянки, що знаходиться під виробничими спорудами АТП 16360» .

На даний час між ПАТ «Весотра-Харків» та Пісочинською селищною радою договору оренди землі не укладено.

Згідно з листом Пісочинської селищної ради вих. № 2894 від 12.12.2019 року остання повідомляє, що ПАТ «Весотра - Харків» станом на дату надання листа користується земельною ділянкою комунальної форми власності за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Автомобільна, 8 без правовстановлюючих документів; не сплачує орендну плату до місцевого бюджету; до селищної ради з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не зверталось, та рішень селищної ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ «Весотра - Харків» не приймалось.

Провідними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у Дергачівському, Зміївському, Харківському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель - державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Сімоновим А.О., та ОСОБА_1 , а також провідними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у Богодухівському, Валківському, Золочівському, Коломацькому та Краснокутському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель - державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Васильцовим Р.А., за участю начальника юридичного відділу Пісочинської селищної ради Тягнибока І.В., землевпорядника Пісочинської селищної ради Андрюхіна В.Б., спеціаліста з питань містобудування та архітектури Коротовських А.В., головного державного аудитора Третьякова І.В., у присутності інженера - будівельника Іванченко О.О. проведено обстеження земельної ділянки на території Пісочинської селищної ради орієнтовною площею 6,6 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки № 68 ДК/76/А0/1010-19 від 15.03.2019 року, яким встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходяться багато великовантажних авто які проводять технічне обслуговування та ремонт на цій території та використовують її в якості стоянки; що всі ці заходи здійснює ПАТ «Весотра - Харків» , представник якої не надав жодних документів на дану земельну ділянку.

З метою встановлення площі земельної ділянки комунальної форми власності, яку фактично використовує ПАТ «Весотра - Харків» , інженером - геодезистом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бердишевим С.В. (який діє на підставі кваліфікаційного сертифікату інженера - геодезиста № 011601 від 19.12.2013 року) було проведено топографо - геодезичні роботи, а саме, кадастрова зйомка нежитлових будівель та прилеглої території за адресою: вул. Автомобільна, 8, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області.

Надалі, провідними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у Дергачівському, Зміївському, Харківському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель - державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Сімоновим А.О., та Беденко П.Є, за участю директора ПАТ «Весотра - Харків» Потія М.І. було складено акт № 68-ДК/98/АП/09/01/-19 від 10.04.2019 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки, яку самовільно використовує ПАТ «Весотра-Харків» .

Згідно з актом, «Обстеженням на місцевості встановлено що земельна ділянка яка знаходиться с західної сторони від земельної ділянки кадастровим номером 6325157900:00:004:0092 орієнтовною площею 6,6 га повністю з усіх сторін огороджена капітальним бетонним парканом, вхід на ділянку зачиняється металевою брамою та має пропускний пункт охорони (додаток № 1, фото №1,3,4) на півночі від входу розташована адміністративна будівля з сірого бетону (Додаток №1. (фото №4) праворуч від неї на північ ділянки йде ще одна капітальна будівля з червоної цегли (Додаток №1, фото №8), далі на схід від входу знаходиться капітальна будова з білої цегли (Додаток фото № 2,5) на північно-східному напрямку знаходиться капітальна триповерхова будівля з білої цегли (Додаток № 1 фото № 6, 7) земельна ділянка під цією будівлею має к.н. (45325157900:00:004:0122 розмір ділянки 0,07 га, державна форма власності) та к.н. (6325157900:00:004:0123 розмір ділянки 0.0265 га, державна форма власності) праворуч від неї знаходиться будівля котельної, земельна ділянка якої також має к. н. (6325157900:00:004:0106 розмір ділянки 0,2066 га, комунальна власність) з червоної цегли та купа будівельного та іншого сміття (Додаток №1, фото №13), далі на північно-східній частині ділянки з обох боків знаходяться декілька капітальних будівель з червоної та білої цегли (орієнтовно бокси для великовантажних авто) (Додаток №1 Фото № 16,14) з правого боку між цих будівель розташована металева авто естокада для вантажних авто (Додаток № 1 фото № 16) на півночі ділянки на межі з земельною ділянкою з к.н. 6325157900:00:004:0020 знаходиться капітальна будівля з сірим фасадом та білими воротами (Додаток № 1 фото № 19), в північно-західній частині ділянки розташована водонапірна башта (Додаток № 1 фото №17.19).

На території обстежуваної ділянки знаходяться багато великовантажних авто які проводять технічне обслуговування та ремонт на даній території та використовують її в якості стоянки. Усі вищевказані заходи здійснює ПАТ «Весотра-Харків» . При обстежені земельної ділянки представник ПАТ «Весотра-Харків» не надав жодних документів на дану ділянку. Виходячи з цього за цим фактом вбачається не законне використання даної ділянки.»

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №551860 за адресою: вул. Автомобільна. 8. смт. Пісочин. Харківський район, Харківська область, (Додаток №8 ) та інформації наданої представниками ПАТ «Весотра-Харків» всього на території знаходяться п`ятнадцять споруд загальною площею 0,8178 га.

Відповідно до рішення Пісочинської селищної ради VII сесії VII скликання від 01.04.2016 року «Про встановлення відсотків від нормативної грошової оцінки для розрахунку орендної плати за земельні ділянки на території населених пунктів Пісочинської селищної ради» , яке встановлює для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення відсоткову ставку від нормативної грошової оцінки за використання земельних ділянок на умовах оренди у розмірі З (трьох) відсотків, комісією було встановлено, що з 01.01.2017 року по 01.05.2019 року ПАТ «Весотра-Харків» завдала збитків територіальній громади смт. Пісочин в особі Пісочинської селищної ради у вигляді безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки площею 4,5191 га. на загальну суму 1 695 321,41 грн., з яких безпідставно збережені кошти за 2017 рік - 481785,77 грн., з 01.01.2018 року по 16.07.2018 року - 261614, 85 грн., з 17.07.2018 року по 31.12.2018 року - 550430,39 грн., з 01.01.2019 року по 01.05.2019 року - 401490,40 грн.

Загальна сума безпідставно збережених ПАТ «Весотра-Харків» коштів за фактичне використання земельною ділянкою площею 4,5191 га з 01.01.2017 року по 01.05.2019 року складає 1 695 321,41 грн.

Рішенням XXVIII Пісочинської селищної ради VII скликання № 65/28-2019 від 03.12.2019 року затверджено акт комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на території Пісочинської селищної ради про визначення розміру збитків власнику землі від 02.12.2019 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому останній просив стягнути з ПАТ «Весотра-Харків» 1 695 321,41 грн. безпідставно збережених коштів.

09.06.2020 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що прокурором належним чином доведено як факт фактичного користування ПАТ «Весотра-Харків» земельною ділянкою площею 4,51 га за адресою: вул. Автомобільна, 8, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області з метою здійснення господарської діяльності, так і обґрунтованості визначення комісією Пісочинської селищної ради розміру безпідставно збережених грошових коштів за користування цією земельною ділянкою; матеріали справи не містять та ПАТ «Весотра-Харків» не надано доказів встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наявності у ПАТ «Весотра-Харків» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8,7 га., яка розташована по вул. Автомобільна, 8 в смт. Пісочин, або проведення державної реєстрації права постійного користування цією земельною ділянкою.

Колегія суддів вважає передчасними вказані висновки місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Щодо повноважень прокурора на звернення до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом у справі, колегія суддів зазначає таке.

Керівник Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області обґрунтовуючи необхідність звернення до господарського суду першої інстанції вказував таке.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до ч. ч. З, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інших суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

«Інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів). Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави» , про які зазначено в ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

За ст. ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № З-рп/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі ст. 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Прокурор вказував на те, що земельна ділянка по вул. Автомобільна, 8 смт. Пісочин Харківського району Харківської області належать Пісочинській селищній об`єднаній територіальній громаді на праві комунальної власності; до теперішнього часу між ПАТ «Весотра-Харків» та Пісочинською селищною радою договору оренди укладено не було, як наслідок, оренда плата не сплачується; неповернення Пісочинській селищній раді безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси об`єднаної територіальної громади в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб територіальної громади.

З метою захисту інтересів держави Харківська місцева прокуратура №6 зверталась до Пісочинської селищної ради листом від 30.10.2019 року №04-25-1079вих19, проінформувавши орган місцевого самоврядування про встановлені порушення та надавши строк до 20.11.2019 року для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом порушень у сфері використання земель комунальної власності.

Листом від 12.11.2019 року № 2896 Пісочинська селищна рада з метою наповнення місцевого бюджету та розвитку територіальної громади просила прокуратуру вжити заходів представницького характеру відносно ПАТ «Весотра-Харків» відповідно до вимог чинного законодавства.

22.11.2019 року Харківською місцевою прокуратурою № 6 повторно направлено лист №04-25-1489вих19 щодо роз`яснення вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині можливості самостійного звернення Пісочинської селищної ради до суду, надавши строк до 02.12.2019 року; відповідь від Пісочинської селищної ради на вказаний лист до місцевої прокуратури не надходила.

Місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №910/3486/18, де, зокрема, вказано на те, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі № 920/477/18, де, між іншим, зазначено на те, що невжиття органом місцевого самоврядування заходів з контролю за використанням та охороною земель та усунення порушень надає підстави для звернення з позовом прокурору.

З наявного в матеріалах справи листа Пісочинської селищної ради від 12.11.2019 року №2894 слідує, що органом місцевого самоврядування цивільно-правові заходи з метою стягнення безпідставно збережених коштів не вживались.

А отже, місцевий господарський суд вірно вказав на те, що прокурор, на виконання ст. 53 ГПК України, належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах справи та дійшов вірного висновку про те що вказаний позов підлягає розгляду судом на загальних підставах.

Разом з тим, предметом позову у справі є вимога про стягнення з відповідача, як власника частини нерухомого майна, безпідставно збережених коштів на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій ці об`єкти розміщені.

Згідно ч.1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79 -1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. ст. 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. 14.1.147 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Зі змісту ст. 14, 288 ПК України слідує, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України «Про оцінку землі» ).

За ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку землі» , витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Разом з тим, з наведених вище норм чинного законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення у вигляді Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі №922/3443/18 від 29.08.2019 року, у справі №922/1276/18 від 08.08.2019 року, у справі №922/2927/18 від 12.08.2019 року, у справі №922/393/18 від 11.09.2019 року, де, зокрема, вказано на те, що позивачем не надано до суду технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку займає відповідач. Наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати також не містить даних щодо технічної документації земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки землі. Таким чином, з розрахунку позивача неможливо встановити, чи правильними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем.

Так, за матеріалами справи, відповідач з 19.01.2012 року є власником комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8 (будівлі складаються з: насосної, Р -1 загальною площею 19,30 кв.м.; вбиральні, С-1 загальною площею 6,50 кв. м.; підсобного приміщення, П-1 загальною площею 47,80 кв. м.; авто вагової, Б-1 загальною площею 69,70 кв. м.; будівлі КПП з диспетчерською, А-2 загальною площею 1459, кв. м.; побутового приміщення, 1-1 загальною площею 141,80 кв. м.; профілакторію № 2 ,0-1 загальною площею 1366,70 кв. м.; складу з ділянкою ТО, Н-1 загальною площею 1697,90 кв. м.; складу агрегатів, К-1 загальною площею 465,30 кв. м.; ділянки ТО та ремонту, Т-2 Т1-1 Т2-1 загальною площею 1265,70 кв. м.; сараю, допоміжними спорудами).

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 року у справі №923/921/17, де, між іншим, вказано на те, що позивачем мають бути надані докази існування протягом вказаного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. Закон України «Про Державний земельний кадастр» , Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

За змістом ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» , до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Отже, з огляду на предмет позову, позивач мав надати докази існування протягом вказаного у позові періоду земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України «Про оренду землі» , а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Таким чином, для вирішення спору встановленню підлягають, зокрема, обставини щодо площі спірної земельної ділянки, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, та нормативна грошова оцінка, яка є необхідною для визначення розміру позовних вимог та їх обґрунтованості.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі №920/739/17, від 29.01.2019 року у справі №922/3780/17, від 19.02.2019 року у справі №908/220/18, де, зокрема, вказано на те, що об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Втім, позивачем не доведено, що земельна ділянка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8, є сформованим об`єктом цивільних прав, а саме позивачем не надано Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів, виходячи з розрахунку орендної плати за землю.

А за таких обставин, позивачем необґрунтовано здійснено нарахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою по вул. автомобільній, 8 в смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області.

Окрім того, за відсутності Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки неможливо встановити правильність застосування позивачем в розрахунках позову відповідних технічних даних та коефіцієнтів.

А тому, враховуючи положення ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст. 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» , здійснений позивачем розрахунок суми втрат бюджету за користування земельною ділянкою є недоведеним, зокрема, в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що прокурором належним чином доведено як факт фактичного користування ПАТ «Весотра-Харків» земельною ділянкою площею 4,51 га за адресою вул. Автомобільна, 8, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області з метою здійснення господарської діяльності, так і обґрунтованості визначення комісією Пісочинської селищної ради розміру безпідставно збережених грошових коштів за користування цією земельною ділянкою, є помилковим.

Разом з тим, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги виходячи з інформації, вказаної в акті обстеження земельної ділянки, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: вул. Автомобільна, 8, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області, виконаними інженером - геодезистом топографо - геодезичними роботами та складеного на підставі цього акту про визначення розміру збитків, в якому враховано розмір нормативно - грошової оцінки виходячи з вартості 1 кв.м. землі в м. Харкові, що не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку земель» та ст. 79-1 ЗК України.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №922/2811/18, де, між іншим, зазначено на те, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативно грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не можу бути меншим, ніж встановлено положеннями п.288.5.1 ст. 288 ПК України.

Також, колегією суддів враховуються правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі №920/418/19, де, зокрема, зазначено на те, що ч. 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Подібні положення закріплює й частина перша ст. 120 ЗК України , за змістом до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Разом з тим, апелянт вказує на наявність на спірній земельній ділянці об`єктів держави, управління якими здійснює Фонд державного майна України, а саме, башта водонапірна інв. № 105, водопровід зовнішній, інв. № 203, роз`єднальник в комплекті, інв. № 804.

Відповідно до відомостей Фонду державного майна за формою № 26 (т. 2 а.с. 49-56), вказані об`єкти державного майна дійсно знаходяться за адресою вул. Автомобільна, 8, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області.

Вказане державне майно було передано на баланс Акціонерного товариства відкритого типу «Весотра-Харків» при його перетворенні з Державного підприємства «Харківське АТП-16360» 11.12.1995 року, та не увійшло до статутного капіталу Акціонерного товариства відкритого типу «Весотра-Харків» .

А отже, за відсутності у відповідача права користування об`єктами нерухомості, яке належить Фонду державного майна України, у останнього не виникає й обов`язку сплачувати орендну плату за землю, яка зайнята під вказаними об`єктами нерухомості, що спростовує висновок місцевого господарського суду про те, що «Весотра-Харків» є відповідальною особою за належне утримання башти водонапірної інв. № 105, водопроводу зовнішьного, інв. № 203, роз`єднальника в комплекті, інв. № 804.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Отже, місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, поклавши судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, п. 1, 2 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Весотра-Харків» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі №922/148/20 скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Прокуратури Харківської області (61000, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького,4, код ЄДРПОУ 02910108, р/р 35217001007171, банк одержувача ГУДКСУ у Харківській області) на користь Приватного акціонерного товариства «Весотра-Харків» , с. Пісочин, Харківський район, Харківська область (62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8, код ЄДРПОУ 05461326 ) 38 144,74 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11.12.2020 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Склярук