Рішення

від 01.12.2020 по справі 560/4260/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4260/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.

за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача Загребельного В.В. представника відповідача Трасковської С.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АР-БУД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АР-БУД" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 №0008441413, від 10.07.2019 №0008431413.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов до висновку про нереальність господарських операцій товариства у зв`язку з відсутністю у контрагентів активів для поставки будівельних матеріалів, виробничих та трудових ресурсів для виконання будівельно-ремонтних робіт. Внаслідок чого, занижені податок на прибуток на суму 3284252,00 грн та податок на додану вартість в сумі 3324797,00 грн. Зазначив, що на підтвердження реальності господарських операцій надав договори, які є чинними, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, докази безготівкових розрахунків. Всі контрагенти під час здійснення операцій були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В свою чергу, відповідач до висновків про нереальність господарських операцій дійшов виключно на підставі податкової інформації без дослідження первинних документів податкового обліку. Вказав, що наявність кримінальних проваджень у контрагентів не є підставою для визнання операцій позивача нереальними. Вважає, що наявність у товариства всіх первинних бухгалтерських документів свідчить про реальність господарських операцій та безпідставність спірних податкових повідомлень-рішень. Просив позов задоволити.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що ТОВ "АІРКО", ТОВ "Теонік", ТОВ "Компанія Лайтекс", ТОВ "Адонора ЛТД", ТОВ "Лірейн Плюс", ТОВ "Мінрейл Про", ТОВ "Гронлайн", ТОВ "Олдерні пром", ТОВ "Велтесар Плюс", ТОВ "Дакнет", ТОВ "Рейка", ТОВ "Лафт", ТОВ "Юкрейн Код", ТОВ "Деларі", ТОВ "Сталь Холдинг", ТОВ "Інтекс Пром", ТОВ "Платінум Холд", ТОВ "Глобал прайд", ТОВ "Павермонт Інвест", ТОВ "Техногруп-Інжиніринг", ТОВ "Техногруп-інвест" фактично будівельні роботи та ТМЦ до ТОВ "АР-БУД" не поставляли, в порушення вимог Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту - Закон №996-XIV) надали недостовірні документи. Також у вказаних контрагентів були відсутні матеріальні та трудові ресурси, активи для здійснення господарських операцій. Отримання будівельних послуг та ТМЦ на суму 16808147,00 грн від вказаних операцій призвело до збільшення активів позивача, у зв`язку з цим, сума 16808147,00 грн є доходом позивача. Оформлені за господарськими операціями з вказаними контрагентами податкові накладні не є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. У відзиві на позов відповідач послався на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти позивача.

Відповідач також зазначив, що позивач безпідставно списав з балансу дебіторську заборгованість ТОВ "Екотехноком-Прогрес" в сумі 1437696,00 грн, оскільки за нею не сплинув термін позовної давності. Позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму 8338,00 грн, яка не підтверджена податковою накладною. Вказане свідчить про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, з підстав їх необґрунтованості.

Позивач надав пояснення, в яких зазначив, що у зв`язку з укладенням договору прощення боргу від 25.09.2017 правильно сформував витрати в сумі 1431696,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, в пояснення зазначив, що вказаний договір позивач не надавав під час перевірки, тому цей договір не є належним доказом правомірного списання дебіторської заборгованості.

Ухвалою від 10.08.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ТОВ "АР-БУД".

Ухвалою від 25.08.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 01.10.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 03.04.2019 №783, на підставі направлень від 09.04.2019 №1217, від 09.04.2019 №1218, від 18.04.2019 №1389, від 18.04.2019 №1390, від 09.04.2019 №1219 посадові особи Головного управління ДФС у Хмельницькій області провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ "АР-БУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складений акт від 23.05.2019 №0331/22-01-14-13/38148009, яким встановлені порушення, зокрема:

- підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 4, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, статті 9 Закону №996-XIV, пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, - занижений податок на прибуток на загальну суму 3284252,00 грн;

- пункту 44.1 статті 44, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - занижений податок на додану вартість на загальну суму 3324797,00 грн.

На підставі висновків перевірки Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 10.07.2019 №0008431413, яким збільшило позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4105315,00 грн (3284252,00 грн за податковим зобов`язання, 821063,00 грн за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 10.07.2019 №0008441413, яким збільшило позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 4155996,00 грн (3324797,00 грн за податковим зобов`язанням, 831199,00 грн за штрафними санкціями).

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Досліджуючи правомірність цих податкових повідомлень-рішень, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Разом з тим, ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "АІРКО" уклали ряд договорів підряду на виконання будівельних робіт від 25.09.2017 №25-09, від 29.09.2017 №29-09, від 13.11.2017 №13-11, від 17.11.2017 №17-11, від 08.02.2018 №08-02. На підтвердження здійснення господарських операцій по вказаним договорам позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року, за грудень 2017 року, за лютий 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, за грудень 2017 року, за лютий 2018 року, податкові накладні від 18.10.2017 №5, від 18.10.2017 №6, від 23.10.2017 №7, від 01.12.2017 №1, від 01.12.2017 №3, від 01.12.2017 №2, від 16.02.2018 №26.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Теонік" уклали договори підряду на виконання будівельних робіт від 17.11.2017 №17-11, від 21.11.2017 №21-11/17/1. На підтвердження здійснення господарських операцій за цими договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 року, за грудень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, за грудень 2017 року, податкові накладні від 21.11.2017 №8, від 12.12.2017 №8, від 12.12.2017 №9, від 01.12.2017 №5.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Компанія Лейтекс" уклали договір підряду на виконання будівельних робіт від 05.11.2017 №05-11/17. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, податкову накладну від 01.12.2017 №2.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Адонора ЛТД" уклали договори підряду на виконання будівельних робіт від 21.09.2017 №21-09/17, від 01.10.2017 №1, від 01.12.2017 №01-12, від 04.01.2018 №04-01. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року, за грудень 2017 року, січень 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, за грудень 2017 року, податкові накладні від 18.10.2017 №3, від 18.10.2017 №4, від 11.12.2017 №4, від 02.11.2017 №2, від 22.01.2018 №11, від 22.01.2018 №12. Також на підтвердження придбання ТМЦ позивач надав видаткові накладні від 01.12.2017 №1, від 01.12.2017 №2, від 01.12.2017 №3, товаро-транспортні від 01.12.2017 №МВФ-0000141/1, від 01.12.2017 №МВФ-0000141/0, від 01.12.2017 №08030003, податкові накладні від 01.12.2017 №1, від 01.12.2017 №2, від 01.12.2017 №3.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Лірейн Плюс" уклали договори підряду на виконання будівельних робіт від 23.03.2017 №10, від 02.08.2017 №02-08/17, від 21.09.2017 №21-09/17. На підтвердження виконання робіт за цими договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року, жовтень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року, за жовтень 2017 року, податкові накладні від 23.08.2017 №111, від 23.08.2017 №110, від 23.08.2017 №108, від 31.10.2017 №52, від 31.10.2017 №54, від 31.10.2017 №51, від 31.10.2017 №50, від 31.10.2017 №53, від 10.10.2017 №28, від 10.10.2017 №30, від 10.10.2017 №29, договір про відступлення права вимоги від 21.08.2017 №8-П.

Крім цього, ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Лірейн Плюс" уклали договір купівлі-продажу від 01.09.2017 №7. На підтвердження здійснення господарських операцій за цим договором позивач надав видаткові накладні від 13.10.2017 №31, від 13.10.2017 №27, товаро-транспортні накладні від 13.10.2017 №РВФ-0000145/0, від 14.10.2017 №0000001255, від 13.10.2017 №0000001254, від 14.10.2017 №000248, від 13.10.2017 №000247, податкові накладні від 13.10.2017 №31, від 13.10.2017 №27.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Менрейл Про" уклали договір підряду на виконання будівельних робіт від 15.06.2017 №3. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт липень 2017 року, податкові накладні від 26.07.2017 №2, від 26.07.2017 №1, договір про відступлення права вимоги від 12.09.2017 №12/09-17.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Гронлайн" уклали договори підряду на виконання будівельних робіт від 05.06.2017 №05-06/17, від 23.06.2017 №6. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, податкові накладні від 17.07.2017 №2, від 17.07.2017 №3, договір про відступлення права вимоги від 12.09.2018 №09/17.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Олдерні пром" уклали договір купівлі-продажу від 01.12.2018 №01-02. На підтвердження здійснення операції з купівлі ТМЦ позивач надав видаткові накладні від 02.05.2018 №6, від 02.05.2018 №7, від 03.05.2018 №9, товаро-транспортні накладні від 03.05.2018 №РВФ-000085, від 03.05.2018 №РВФ-000084, податкові накладні від 02.05.2018 №6, від 02.05.2018 №7, від 03.05.2018 №2.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Велтесар Плюс" уклали договір купівлі-продажу від 01.11.2016 №01-11/16. На підтвердження здійснення операції з купівлі ТМЦ позивач надав видаткові накладні від 08.11.2016 №3, від 09.11.2016 №4, товаро-транспортні накладні від 08.11.2016 №0001347, від 10.11.2016 №0001349, від 09.11.2016 №0001348, податкові накладні від 09.11.2016 №35, від 09.11.2016 №33, від 09.11.2016 №30, від 09.11.2016 №28, від 09.11.2016 №27, від 09.11.2016 №26, від 08.11.2016 №25, від 08.11.2016 №24, від 08.11.2016 №23, від 08.11.2016 №22, від 08.11.2016 №21, від 08.11.2016 №1.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Даркнет" уклали договір купівлі-продажу від 02.02.2018 №4. На підтвердження здійснення операції з купівлі ТМЦ позивач надав видаткові накладні від 02.05.2018 №27, від 02.05.2018 №26, від 02.05.2018 №25, від 02.05.2018 №24, від 02.05.2018 №18, від 02.05.2018 №20, від 02.05.2018 №22, від 02.05.2018 №21, від 02.05.2018 №16, від 02.05.2018 №23, від 02.05.2018 №17, від 02.05.2018 №19, від 02.05.2018 №15, від 07.05.2018 №40, від 07.05.2018 №41, від 07.05.2018 №43, товаро-транспортні накладні від 02.05.2018 №0803007, від 02.05.2018 №0803008, від 02.05.2018 №0803009, від 02.05.2018 №08030013, від 02.05.2018 №08030010, від 02.05.2018 №08030011, від 02.05.2018 №08030012, від 07.05.2018 №08030024, від 07.05.2018 №08030025, від 07.05.2018 №08030026, податкові накладні від 02.05.2018 №27, від 02.05.2018 №40, від 02.05.2018 №39, від 02.05.2018 №38, від 02.05.2018 №16, від 02.05.2018 №9, від 02.05.2018 №11, від 02.05.2018 №13, від 02.05.2018 №12, від 02.05.2018 №10, від 02.05.2018 №14, від 02.05.2018 №8, від 02.05.2018 №6, від 02.05.2018 №1, від 07.05.2018 №41, від 07.05.2018 №42, від 07.05.2018 №43.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Рейка" уклали договори підряду на виконання будівельних робіт від 26.11.2018 №26-11/18, від 15.12.2018 №15-12/18, від 20.12.2018 №20-12/18. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, податкові накладні від 22.12.2018 №150, від 18.12.2018 №144, від 18.12.2018 №152, від 22.12.2018 №149, від 22.122018 №148, від 22.12.2018 №147, від 21.12.2018 №154, від 18.12.2018 №151, від 21.12.2018 №153, від 27.12.2018 №13, від 17.12.2018 №159, від 17.12.2018 №158, від 17.12.2018 №157, від 17.12.2018 №156, від 17.12.2018 №155, від 17.12.2018 №143, від 20.12.2018 №142, від 20.12.2018 №146.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Лафт" уклали ряд договорів підряду на виконання будівельних робіт від 23.07.2018 №23-07, від 02.07.2018 №02-07, від 26.06.2018 №26-06, від 25.06.2018 №25-06, від 01.07.2018 №01-07, від 02.07.2018 №02-07. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року, за серпень 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року, за серпень 2018 року, податкові накладні від 16.08.2018 №57, від 20.08.2018 №56, від 30.07.2018 №69, від 26.07.2018 №52, від 31.08.2018 №79, від 26.07.2018 №51, від 31.08.2018 №80, від 31.08.2018 №78. Також ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Лафт" уклали договір купівлі-продажу від 03.09.2018 №03-09/18. На підтвердження купівлі ТМЦ позивач надав видаткові накладні від 10.09.2018 №131, від 28.09.2018 №149, від 28.09.2018 №148, товаро-транспортні накладні від 10.09.2018 №МВФ-0000165/0, від 28.09.2018 №МВФ-0000166/0, від 28.09.2018 №МВФ-0000167/10, податкові накладні від 10.09.2018 №133, від 28.09.2018 №196, від 28.09.2018 №148.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Юкрейн код" уклали договір купівлі-продажу від 20.09.2018 №20-09/18. На підтвердження здійснення операції з купівлі ТМЦ позивач надав видаткові накладні від 01.10.2018 №196, від 03.10.2018 №197, від 04.10.2018 №198, від 08.10.2018 №199, від 09.10.2018 №200, від 11.10.2018 №202, товаро-транспортні накладні від 01.10.2018 №070200005, від 03.10.2018 №070200006, від 04.10.2018 №070200009, від 08.10.2018 №070200010, від 09.10.2018 №070200007, від 11.10.2018 №070200011, податкові накладні від 01.102018 №73, від 03.10.2018 №236, від 04.10.2018 №237, від 08.10.2018 №238, від 09.10.2018 №239, від 11.10.2018 №240.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Делері" уклали договір підряду на виконання будівельних робіт від 19.09.2017 №19-09/17. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивач надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, податкову накладну від 31.10.2017 №1.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Сталь Холдинг" уклали договір поставки від 15.03.2017 №1-15/03/17. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивач надав видаткову накладну від 15.03.2017 №РН0000012, від товаро-транспортну накладну від 15.03.2017 №РВФ-0000165/0, податкові накладні від 06.03.2017 №4, від 07.03.2017 №6.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Інтекс Пром" уклали договори підряду на виконання будівельних робіт від 14.05.2018 №14-05/18, від 21.05.2018 №21-05/18, від 01.07.2018 №8. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року, податкові накладні від 02.07.2018 №2, від 05.07.2018 №5, від 09.07.2018 №17. Крім цього, ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Інтекс Пром" уклали договір про надання послуг з технічного обслуговування від 04.06.2018 №04-06/18. На підтвердження виконання цього договору позивач надав акт виконаних робіт/надання послуг від 09.07.2018, податкову накладну від 09.07.2018 №16.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Платінум Холд" уклали договір підряду на виконання будівельних робіт від 19.11.2018 №19-11/18. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року, податкові накладні від 20.11.2018 №42, від 20.11.2018 №41, від 30.11.2018 №43, від 30.11.2018 №45, від 30.11.2018 №44, від 20.11.2018 №39, від 20.11.2018 №40.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Глобал Прайд" уклали договори підряду на виконання будівельних робіт від 14.05.2018 №14-05, від 25.04.2018 №25-04/1, від 25.04.2018 №25-04, від 23.04.2018 №23-04. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року, податкові накладні від 30.11.2018 №3, від 30.05.2018 №4, від 30.05.2018 №7, від 30.05.2018 №6, від 30.05.2018 №5, від 30.05.2018 №2.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Павермонт Інвест" уклали договори субпідряду на виконання будівельних робіт від 04.07.2016 №04-07/16, від 05.07.2016 №05-07/16. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року, податкові накладні від 17.08.2016 №10, від 10.08.2016 №6, від 22.08.2016 №12, від 11.08.2016 №8.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Техногруп-Інжиніринг" уклали договори субпідряду на виконання будівельних робіт від 17.11.2016 №17-11/16, від 28.10.2016 №28-10/16. На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016, січень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016, січень 2017 року, податкові накладні від 15.12.2016 №4, від 12.12.2016 №2, від 05.12.2016 №1, від 20.01.2017 №14. ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Техногруп-Інжиніринг" уклали договір підряду на виконання будівельних від 07.11.2016 №7. На підтвердження виконання умов цього договору позивач надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, податкову накладну від 20.12.2016 №16. Також вказані товариства уклали договір купівлі-продажу від 01.12.2016 №01-12/16, на підтвердження здійснення господарських операцій за яким позивач надав видаткові накладні від 13.12.2016 №3, від 13.12.2016 №6, від 15.12.2016 №5, товаро-транспортні накладні від 14.12.2016 №0001452, від 15.12.2016 №0001456, від 16.12.2016 №0001457, від 16.12.2016 №0000026, від 15.12.2016 №0000025, від 16.12.2016 №000013, податкові накладні від 14.12.2016 №3, від 15.12.2016 №5, від 13.12.2016 №6.

ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Техногруп Інвест" уклали договір субпідряду на виконання будівельних робіт від 30.11.2016 №30-11/16 На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016, податкові накладні від 29.12.2016 №161, від 29.12.2016 №162, від 29.12.2016 №159. ТОВ "АР-БУД" та ТОВ "Техногруп Інвест" уклали договір купівлі-продажу від 05.12.2016 №05-12/16. На підтвердження виконання умов цього договору позивач надав видаткові накладні від 12.12.2016 №18, від 21.12.2016 №45, від 22.12.2016 №46, від 26.12.2016 №103, від 28.12.2016 №105, від 28.12.2016 №145, товаро-транспортні накладні від 12.12.2016 №18, від 21.12.2016 №00000035, від 22.12.2016 №0000168, від 22.12.2016 №0000169, від 26.12.2016 №00000040, від 28.12.2016 №0930002, від 28.12.2016 №0930001, від 28.12.2016 №0000180, податкові накладні від 12.12.2016 №18, від 21.12.2016 №45, від 22.12.2016 №46, від 26.12.2016 №106, від 28.12.2016 №105, від 28.12.2016 №106, від 29.12.2016 №145.

На підтвердження здійснення розрахунків з ТОВ "АІРКО", ТОВ "Теонік", ТОВ "Компанія Лайтекс", ТОВ "Адонора ЛТД", ТОВ "Лірейн Плюс", ТОВ "Мінрейл Про", ТОВ "Гронлайн", ТОВ "Олдерні пром", ТОВ "Велтесар Плюс", ТОВ "Дакнет", ТОВ "Рейка", ТОВ "Лафт", ТОВ "Юкрейн Код", ТОВ "Деларі", ТОВ "Сталь Холдинг", ТОВ "Інтекс Пром", ТОВ "Платінум Холд", ТОВ "Глобал прайд", ТОВ "Павермонт Інвест", ТОВ "Техногруп-Інжиніринг", ТОВ "Техногруп-інвест" по вказаним вище договорам позивача надав сальдо-оборотні шахматки по рахунку 631 за 2016-2018 роки, за січень-грудень 2016 року, за січень-грудень 2017 року, за січень-грудень 2018 року, сальдо-оборотні шахматки по рахунку 361 за січень-грудень 2016 року, за січень-грудень 2017 року, за січень- грудень 2018 року, сальдо-оборотні шахматки по рахунку 231 за січень-грудень 2016 року, за січень-грудень 2017 року, за січень-грудень 2018 року, сальдо-оборотні шахматки по рахунку 644 за січень-грудень 2016 року, за січень-грудень 2017 року, за січень-грудень 2018 року, сальдо-оборотні шахматки по рахунку 903 за січень-грудень 2016 року, за січень-грудень 2017 року, за січень- грудень 2018 року, податкові декларації з податку на додану вартість із додатком №5 "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за січень-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2016-2018 роки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає закон України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту - Закон №996-XIV).

Статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Разом з тим, право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару або послуги виникає у покупця товару чи послуги за умови отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару чи надання послуги.

Контролюючий орган не надав доказів того, що надані позивачем документи складені з порушенням вимог Закону №996-XIV та Податкового кодексу України. Тому такі документи суд вважає достатніми підставами для висновку про реальність господарських операцій ТОВ "АР-БУД" з своїми контрагентами.

Водночас, висновки про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ґрунтуються лише на наявній в Головного управління ДПС у Хмельницькій області податковій інформації. Так, відповідно до інформаційних баз даних податкового органу на момент постачання у зазначених постачальників були відсутні активи для поставки будівельних матеріалів, а також відсутні виробничі та трудові ресурси для виконання будівельно-ремонтних робіт.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 (справа №826/23538/15) зазначив, що висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснені на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація також носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є достатнім доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Поняття добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

У постановах від 27.02.2020 (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 03.10.2019 (справа №813/4079/15), від 10.09.2019 (справа №814/2412/17) Верховний Суд визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

В постанові від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 Верховний Суд дійшов до висновку, що нереальність господарських операцій з продажу платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість придбати товар та не є підставою для виключення з податкового обліку господарських операцій по продажу товару, адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні платником податків законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність продавця про зазначення покупцями недостовірних відомостей.

Відповідач, в свою чергу, не надав доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом частин 1, 2 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Тобто, господарська операція (правочин) може бути визнана нереальною (фіктивною) виключно в судовому порядку на підставі судового рішення.

Судові рішення про визнання недійсними правочинів, укладених ТОВ "АР-БУД" з ТОВ "АІРКО", ТОВ "Теонік", ТОВ "Компанія Лайтекс", ТОВ "Адонора ЛТД", ТОВ "Лірейн Плюс", ТОВ "Мінрейл Про", ТОВ "Гронлайн", ТОВ "Олдерні пром", ТОВ "Велтесар Плюс", ТОВ "Дакнет", ТОВ "Рейка", ТОВ "Лафт", ТОВ "Юкрейн Код", ТОВ "Деларі", ТОВ "Сталь Холдинг", ТОВ "Інтекс Пром", ТОВ "Платінум Холд", ТОВ "Глобал прайд", ТОВ "Павермонт Інвест", ТОВ "Техногруп-Інжиніринг", ТОВ "Техногруп-інвест" матеріали перевірки не містять. Таких рішень відповідач суду також не надав.

Податковий орган під час перевірки встановив, що на дату 30.09.2017 списання із балансу дебіторської заборгованості в сумі 1437696,00 грн по ТОВ "Екотехноком-Прогрес" термін позовної давності не минув. Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у зв`язку з вказаним, до складу інших операційних витрат віднесена списана з балансу дебіторська заборгованість в сумі 1437696,00 грн, що не відповідає ознакам безнадійної.

Однак позивач надав суду укладений з ТОВ "Екотехноком-Прогрес" договір прощення боргу від 25.09.2017, відповідно до умов якого ТОВ "АР-БУД" звільнило боржника від сплати боргу в розмірі 1437696,00 грн. Доказів визнання недійсним вказаного договору матеріали справи не містять.

В свою чергу, відповідач послався на ту обставину, що позивач не надавав цього договору під час перевірки. Проте на підтвердження зазначеного контролюючий орган не надав будь-яких доказів, зокрема, опису наданих позивачем документів для перевірки.

Тому суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу інших операційних витрат списану з балансу дебіторську заборгованість в сумі 1437696,00 грн.

Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження, в яких фігурують контрагенти позивача, суд відхиляє з огляду на таке.

Верховний суд в постанові від 12.06.2018 по справі №822/2198/17 дійшов до правового висновку, що наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів товариства не є підставою для визнання операцій нереальними. А якщо вже контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як доказ, то повинен надати підтвердження причетності товариства до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження.

В постанові від 27.03.2018 по справі №816/809/17 Верховний Суд зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), попри те, що контрагенти можливо і мають наміри порушити податкове законодавство.

Проте, доказів того, що на час проведення планової перевірки посадовим особам контрагентів ТОВ "АР-БУД" було повідомлено про підозру у вчиненні фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, посадові особи контрагентів ТОВ "АР-БУД" мали процесуального статусу підозрюваних у таких провадженнях чи по них були винесені обвинувальні вироки, відповідач суду не надав.

Водночас, податковий орган встановив, що в порушення підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивач до складу податкового кредиту у травні 2017 року відніс податок на додану вартість в сумі 8338,00 грн, що не підтверджений зареєстрованою податковою накладною в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач в додатку Д5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту" до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року відніс до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 16676,00 грн по податкових накладних, складених ТОВ "Дрімбуд Контракти" від 19.05.2017 №10 на суму 50028,00 грн (ПДВ 8338,00 грн), від 19.05.2017 №10 на суму 50028,00 грн (ПДВ 8338,00 грн).

Однак ТОВ "Дрімбуд Контракшн" в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвало лише одну податкову накладну від 19.05.2017 №10 на суму 50028,00 грн (ПДВ 8338,00 грн).

Тобто, позивач завищив податковий кредит в травні 2017 року в сумі 8338,00 грн в результаті віднесення до його складу податку на додану вартість, не підтвердженого зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною.

У пункті 110 рішення у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Враховуючи викладене, відповідач в процесі судового розгляду не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 10.07.2019 №0008431413 та податкового повідомлення-рішення від 10.07.2019 №0008441413 в частині основного платежу в розмірі 3316459,00 грн (три мільйони триста шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень) та 829115,00 грн (вісімсот двадцять дев`ять сто п`ятнадцять гривень) штрафних санкцій.

За таких обставин, позов слід задоволити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

У зв`язку з частковим задоволенням позовний вимог сплачений позивачем судовий збір в розмірі 41987,45 грн відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Водночас, за змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.

При цьому, у постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 02.06.2020, акт приймання-передачі послуг №1 від 29.07.2020, звіт про надання правничої допомоги за договором від 02.06.2020, рахунок від 29.07.2020 №4.

Відповідно до платіжних доручень від 03.08.2020 №1553, від 23.09.2020 №1577, від 16.10.2020 №1577, від 04.11.2020 №1577, від 13.11.2020 №1577, від 25.11.2020 №1577, від 01.12.2020 №1577 позивачка сплатив за надані послуги 72850,00 грн.

Згідно з рахунком від 29.07.2020 №4 розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 95550,00 грн пов`язаний з такими послугами: з`ясування адвокатом всіх відомих клієнту обставин, якими обґрунтовуються вимоги (450,00 грн), вивчення акта перевірки від 23.05.2019 (2700,00 грн), аналіз чинного законодавства, пошук та дослідження практики застосування відповідних норм права з метою вивчення наявності фактичних та правових підстав для виконання доручення клієнта, надання роз`яснень з правових питань, пов`язаних з справою (1800,00 грн), складення та підписання договору про надання правничої допомоги (450,00 грн), консультація клієнта щодо отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання справи (450,00 грн), нарада з клієнтом щодо погодження тактики представництва та заходів, які вживатимуться адвокатом (450,00 грн), підготовка позовної заяви (60300,00 грн), копіювання додатків до позовної заяви (7200,00 грн), завірення додатків до позовної заяви (6300,00 грн), відправлення позовної заяви до суду (450,00 грн), гонорар (15000,00 грн).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

З`ясування адвокатом всіх відомих клієнту обставин, якими обґрунтовуються вимоги, вивчення акта перевірки, аналіз чинного законодавства, пошук та дослідження практики застосування відповідних норм права з метою вивчення наявності фактичних та правових підстав для виконання доручення клієнта, надання роз`яснень з правових питань, пов`язаних з справою, складення та підписання договору про надання правничої допомоги, консультація клієнта щодо отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання справи, нарада з клієнтом щодо погодження тактики представництва та заходів, які вживатимуться адвокатом, копіювання додатків до позовної заяви, завірення додатків до позовної заяви, відправлення позовної заяви до суду не є окремими видами адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви.

Таким чином, позивач не довів понесення витрат на правову допомогу в розмірі 20250,00 грн за з`ясування адвокатом всіх відомих клієнту обставин, якими обґрунтовуються вимоги, вивчення акта перевірки, аналіз чинного законодавства, пошук та дослідження практики застосування відповідних норм права з метою вивчення наявності фактичних та правових підстав для виконання доручення клієнта, надання роз`яснень з правових питань, пов`язаних з справою, складення та підписання договору про надання правничої допомоги, консультація клієнта щодо отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання справи, нарада з клієнтом щодо погодження тактики представництва та заходів, які вживатимуться адвокатом, копіювання додатків до позовної заяви, завірення додатків до позовної заяви, відправлення позовної заяви до суду.

Водночас, позивач довів понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 75300,00 грн (підготовка позовної заяви (60300,00 грн), гонорар (15000,00 грн)).

Однак, проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних робіт, витрачений час, суд дійшов до висновку про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60000,00 грн, які підтверджується належними доказами та є співмірними з складністю цієї справи та наданими послугами. Вказані витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 10.07.2019 №0008431413.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 10.07.2019 №0008441413 в частині основного платежу в розмірі 3316459,00 грн (три мільйони триста шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень) та 829115,00 грн (вісімсот двадцять дев`ять сто п`ятнадцять гривень) штрафних санкцій.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АР-БУД" 41987,45 грн (сорок одну тисячу дев`ятсот вісімдесят сім гривень 45 коп.) судового збору та 60000,00 грн (шістдесят тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 грудня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "АР-БУД" (Просп. Незалежності, буд. 11, Нетішин, Хмельницька область, 30100 , код ЄДРПОУ - 38148009) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя О.Л. Польовий