Рішення

від 17.11.2020 по справі 310/9025/19

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/9025/19

2/310/620/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді..........Дністрян О.М.,

при секретарі…………..…Уставицькій Н.М,

за участю представника позивачки - адвоката Армана В.М., представника відповідача ФГ Марія - Линника Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець Олексія Євгеновича, Фермерського господарства Марія про визнання протиправною та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою на підставі договору про встановлення емфітевзису, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець О.Є., ФГ Марія про визнання протиправною та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою на підставі договору про встановлення емфітевзису, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .. За життя він був власником земельної ділянки, площею 9,2545 га, кадастровий номер 2320681000:01:010:0026, розташованій на території АДРЕСА_1 Вона є єдиною спадкоємницею та 18.07.2018р. в шестимісячний термін звернулася до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на цю земельну ділянку, в цей же день була відкрита спадкова справа. 23.07.2018р. за запитом нотаріуса була отримана відповідь з відділу Держгеокадастру та Витяг з Державного земельного кадастру, з якого вона дізналася, що батько за два місяці до своєї смерті, коли він вже тяжко хворів, 15.12.2017р. передав на сто років право користування вищезазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), яке було зареєстровано виконавчим комітетом Бердянської міської ради в той же день 15.12.2017р. за реєстраційним номером №24009067. 12.08.2018р. вона отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої в розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права під номером запису 24009067 15.12.2017 року о 15:52:05 державним реєстратором Кобець О.Є. був внесений запис про реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), передача емфітевтичного права відбувається за 50 000 грн., строк дії 100 (сто) років; правокористувач, Емфітевт: фермерське господарство Марія . Підставою для виникнення цього емфітевтичного права зазначено Договір про встановлення емфітевзису, серія та номер: б/н, виданий 15.12.2017 року, видавник: ОСОБА_3 , Фермерське господарство Марія . В документах батька вона знайшла копію договору від 15.12.2017р., підписаного сторонами, оригінал в документах був відсутній. Відповідно до п. 4.1 цього договору право користування земельною ділянкою (емфітевтичне право) згідно з цим Договором виникає у Емфітевта з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Але після укладання договору між ОСОБА_3 та ФГ Марія подальшого нотаріального посвідчення договору не відбулося, хоча сторони зобов`язалися його посвідчити нотаріально. Крім того, відповідно до п.6.2 тексту договору, вона та її нащадки будуть позбавлені права користуватися земельною ділянкою ще 99 років, з чим вона повністю не згодна. Вважаючи, що договір про встановлення емфітевзису від 15.12.2017р. є незаконним, а тому недійсним на момент його державної реєстрації, вона в серпні 2018 року звернулася до суду з позовом до ФГ Марія про встановлення емфітевзису недійсним та визнання припиненим права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. У жовтні 2018 року ФГ Марія звернулося з зустрічним позовом до неї про визнання правочину дійсним та визнання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на умовах, визначених договором про встановлення емфітевзису. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2019 року по справі №310/7200/18-ц її позов було задоволено та визнано недійсним договір про встановлення емфітевзису, визнано припиненим право користування земельною ділянкою, встановлене договором про встановлення емфітевзису від 15.12.2017р., укладеним між ОСОБА_3 та ФГ Марія . В задоволенні зустрічного позову ФГ Марія було відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 17.042019р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. А тому після набрання законної сили рішення Бердянського міськрайонного суду від 18.01.2019р. вона звернулася з заявою про припинення емфітевтичного права у ФГ Марія до виконавчого комітету Бердянської міської ради. 20.06.2019р. були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення цього права. Постановою Верховного Суду від 21.08.2019р. касаційну скаргу ФГ Марія було задоволено частково: рішення судів попередніх інстанцій скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ Марія та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про встановлення емфітевзису та визнання припиненим права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб відмовлено. Разом із тим, Верховний Суд погодився, що не підлягає задоволенню зустрічний позов ФГ Марія до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на умовах, визначених договором про встановлення емфітевзису, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом не надав. Таким чином, оскільки нотаріального посвідчення договору не відбулося, то державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на умовах, визначених договором про встановлення емфітевзису від 15.12.2017 року. Натомість після скасування рішення Бердянського міськрайонного суду від 18.01.2019 року Верховним Судом, відповідач ФГ Марія , завідомо знаючи про незаконність договору від 15.12.2017р., знову звернулося із заявою про поновлення реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзиса), і таке право знову було зареєстровано. Просила суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Кобець О.Є. про реєстрацію у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за номером: 24009067 від 15.12.2017р. про право користування ФГ Марія земельною ділянкою, встановленого договором про встановлення емфітевзису, який був укладений 15.12.2017р. між ОСОБА_3 та ФГ Марія .

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Арман В.М. - заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач - Державний реєстратор виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець О.Є. - в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та пояснив, що вважає своє рішення про державну реєстрацію від 19.12.2017р. законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача ФГ Марія - Линник Г.М. позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Також надав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що обґрунтування позову позивачки ОСОБА_1 не містить посилань на порушення її прав внаслідок державної реєстрації такого правочину, вчиненого ще за життя спадкодавця та безпосередньо ним, тому правовідносини, які склалися за даним позовом, є публічно-правовими, а даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та провадження у справі підлягає закриттю з підстав порушення предметної юрисдикції. Залучення у дану справу в якості відповідача ФГ Марія , без обгрунтування порушення ним прав позивача, направлено пбзивачем виключно на штучну зміну предметної юрисдикції даного спору, та як наслідок, на прихований перегляд остаточного рішення у справі 310/7200/18-ц. Також зазначив, що законом та договором не передбачено послідовності дій в часі щодо нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації, тобто, сторони договору у будь-який час та в будь-якому порядку могли вчиняти відповідні дії. Як встановлено судом при розгляді справи № 310/7200/18-ц, сторони виконали умови передбачені п. 3.1. Договору. Тобто, ФГ Марія сплатило на користь ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 прийняв на виконання Договору, грошові кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 50000,00 грн.. Тобто, за Договором відбулось реальне настання наслідків, що ним обумовлені, окрім умов його пункту 4.1, який на даний час вже не може бути виконаний у зв`язку зі смертю спадкодавця - ОСОБА_3 .. Отже, як вбачається з пункту 4.1. Договору та аналізу норм права, зобов`язання щодо нотаріального посвідчення Договору є зустрічним виконанням зобов`язання. Натомість на даний час така можливість втрачена у зв`язку зі смертю спадкодавця позивача - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому зустрічні зобов`язання для сторін Договору щодо його нотаріального посвідчення припинилось ІНФОРМАЦІЯ_1 р., у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 (припинення дієздатності фізичної особи).

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 172404 від 13 грудня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі, ОСОБА_3 був власником земельної ділянки, площею 9,2545 га, яка розташована на території ДП № 38, п. НОМЕР_2 , КСП ім. Кірова, Берестівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12).

Згідно з Договором про встановлення емфітевзису, укладеного 15 грудня 2017 року між ОСОБА_3 ( Власник земельної ділянки ) та Фермерським господарством Марія ( Емфітевт ), власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення передав на 100 років емфітевту право володіння та право цільового користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевтичне право), площею 9,2545 га (а.с.18-21).

Право користування вказаною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ФГ Марія (емфітевт) за вищевказаним договором зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець Олексієм Євгеновичем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_3 його донька - ОСОБА_1 (а.с.9,10) звернулася з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Градової В.Г., заведена спадкова справа (а.с.13).

Передача емфітевтичного права відбувається на 100 років за 50 000, 00 грн, які емфітевт сплачує на користь власника земельної ділянки за весь строк користування земельною ділянкою (п.п. 2.1, 3.1 Договору - а.с.18-21). Як зазначив представник відповідача ФГ Марія , і це не заперечувалося представником позивачки, ОСОБА_3 зазначену суму коштів отримав.

Також відповідно до п. 4.1 Договору про встановлення емфітевзису передбачено, що право користування земельною ділянкою (емфітевтичне право) виникає у емфітевта з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Судом встановлено і цього не заперечували сторони, що подальшого нотаріального посвідчення договору не відбулося.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2019 року по справі № 310/7200/18-ц, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ФГ Марія , третя особа: Виконавчий комітет Бердянської міської ради, про визнання договору про встановлення емфітевзису недійсним та визнання припиненим права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб задоволено. Визнано недійсним договір про встановлення емфітевзису, укладений у м. Бердянську 15 грудня 2017 року між ОСОБА_3 , та ФГ Марія . В задоволенні зустрічного позову ФГ Марія до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на умовах, визначених договором про встановлення емфітевзису було відмовлено (а.с.24-27).

Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі № 310/7200/18-ц касаційну скаргу ФГ Марія було задоволено частково. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ Марія про визнання недійсним договору про встановлення емфітевзису та визнання припиненим права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб скасоване та відмовлено в задоволенні цих позовних вимог. Верховний Суд в обгрунтування скасування рішень першої та апеляційної інстанції зазначив, що в силу закону договір емфітевзису обов`язковому нотаріальному посвідченню не підлягає. Але пунктом 4.1 оспорюваного Договору про встановлення емфітевзису встановлено, що право користування земельною ділянкою (емфітевтичне право) згідно з цим договором виникає у Емфітевта з моменту нотаріального посвідчення такого договору. Таким чином, сторони пов`язали нотаріальне посвідчення укладеного Договору виключно з подальшою реалізацією права виникнення емфітевтичного права у Емфітевта, визначивши його значення при вирішенні питання про можливість реєстрації уповноваженим державним реєстратором у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права користування спірною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ФГ Марія (а.с.29-37).

Судом встановлено, що договір про встановлення емфітевзису нотаріально не посвідчувався.

Разом із тим встановлено, що право користування спірною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ФГ Марія (емфітевт) зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець О.Є.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; а також наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Оскільки сторони при укладенні Договору про встановлення емфітевзису від 15.12.2017 року (п.4.1) визначили, що право користування земельною ділянкою (емфітевтичне право) виникає у емфітевта з моменту нотаріального посвідчення цього договору, а фактично нотаріального посвідчення договору не відбулося, тому державний реєстратор відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при здійсненні державної реєстрації права користування вказаної земельною ділянкою повинен був перевірити наявність цього факту (нотаріального посвідчення договору), з якими цей правочин пов`язав можливість виникнення цього права у емфітевта.

Проте, в порушення вказаних вимог закону відповідачем - державним реєстратором виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець О.Є. була проведена державна реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на умовах, визначених договором про встановлення емфітевзису від 15.12.2017 року.

За таких підстав, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права користування ФГ Марія земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,76,141, 263-265 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець Олексія Євгеновича про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за номером: 24009067 від 15.12.2017 року, індексний номер 38806658 від 19.12.2017 року про право користування Фермерським господарством Марія земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею 9,2545 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320681000:01:010:0026, встановленого Договором про встановлення емфітевзису, який був укладений у м. Бердянську 15 грудня 2017 року між ОСОБА_3 , іменованим в подальшому - Власник земельної ділянки , з одного боку, та Фермерським господарством Марія , місцезнаходження якого: Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 262, в особі тимчасово виконуючого обов`язки голови Линника Григорія Миколайовича, який діє на підставі Статуту та Наказу № 7 від 12.05.2016 року, іменоване в подальшому - Емфітевт , з другого боку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 - Державний реєстратор виконавчого комітету Бердянської міської ради Кобець Олексій Євгенович, місцезнаходження: м. Бердянськ Запорізької обл., пл. Єдності, буд. 2, код ЄДРПОУ 02140805.

Відповідач 2 - Фермерське господарство Марія , місцезнаходження: с. Берестове Бердянського району Запорізької обл., вул. Миру, буд. 262, код ЄДРПОУ 31080793.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Дністрян