Постанова

від 08.12.2020 по справі 916/2114/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2114/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні заяви відповідача про надання розстрочення виконання рішення суду

по справі №916/2114/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонтрансінвест"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект"

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача - Дейнека В.М., за ордером,

від відповідача - Гершман Л.В., за ордером,

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОНТРАНСІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 365 650 грн 00 коп. та пені у розмірі 16 998 грн 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" грошових зобов`язань по орендній платі за Договором №04.02./20 оренди залізничного рухомого складу від 04.02.2020р., внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість за період березень - травень 2020р. у розмірі 365 650 грн ( з ПДВ), на яку позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 16 998 грн 10 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2020 року (Рога Н.В.) по справі №916/2114/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГОНТРАНСІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" про стягнення заборгованості за Договором оренди залізничного нерухомого складу №0402/20 від 04.02.2020р. у розмірі 365 650 грн та пені у розмірі 16 998 грн 10 коп. - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГОНТРАНСІНВЕСТ" заборгованість за Договором оренди залізничного нерухомого складу №0402/20 від 04.02.2020р. у розмірі 365 650 грн, пеню у розмірі 16 998 грн 10 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 739 грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 500 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, тому позовна заява ТОВ "ВАГОНТРАНСІНВЕСТ" щодо стягнення з ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" заборгованості з орендної плати у розмірі 365 650 грн та пені у розмірі 16 998 грн 10 коп. підлягає задоволенню. Крім того, судом стягнуто з відповідача вартість витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 18 500 грн., відхиливши клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги до 4 000 грн.

07 жовтня 2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" про розстрочення виконання рішення у справі №916/2114/20, відповідно до якої відповідач просить розстрочити виконання рішення у даній справі на 12 місяців з щомісячним платежем у розмірі 33 907 грн. 32 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2020 року (Рога Н.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ про розстрочення виконання рішення у справі №916/2114/20 - відмовлено.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВАГОНТРАНСІНВЕСТ про розподіл судових витрат - задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАГОНТРАНСІНВЕСТ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

03.11.2020 року до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні заяви відповідача про надання розстрочення виконання рішення суду по справі №916/2114/20.

В скарзі апелянт просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2114/20 - скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ про розстрочення виконання рішення у справі №916/2114/20 - задовольнити. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2020 року у справі № 916/2114/20 на 12 місяців з дня постановлення судового рішення.

Відповідач не згодний з постановленою ухвалою, вважає її прийнятою на підставі не повністю досліджених доказів та не з`ясування обставин, що мають значення для справи, з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував наявність обставин, що є підставами для розстрочення виконання рішення, зокрема введений карантин для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, який триває до сих пір.

На виконання Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 р., Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 р. та Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , з метою запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби ( СО VID-19) в Україні всіма суб`єктами господарювання були вжиті обмежувальні заходи у всіх галузях економіки, включаючи й залізничну галузь та ринок послуг з організації перевезень.

В результаті запроваджених в зв`язку із карантином у всіх галузях економіки обмежувальних заходів, це особливо негативно та болісно позначились на без того багатостраждальній залізничній галузі.

Звертає увагу суду на ту обставину, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) No 530-ІХ від 17 березня 2020 року, карантин, введений Кабінетом Міністрів України, віднесений до форс-мажорних обставин ( обставин непереборної сили).

Впровадження карантину призвело до значного падіння обсягу надання послуг з перевезення залізничним транспортом, виникнення збитків, пов`язаних із простоєм залізничного транспорту. Крім того, ТОВ Авантаж Інспект отримав і від своїх контрагентів листи щодо відстрочення виконання грошових зобов`язань на тій підставі, що карантин визнано форс-мажором.

У ТОВ Авантаж Інспект продовжує обліковуватися істотна дебіторська заборгованість по таким контрагентам як ТОВ ДТЕК ЕНЕРГО , ТОВ Амадеус Марин . ТОВ Авантаж Інспект йшло на поступки своїм контрагентам та не нараховувало орендну плату в цей період.

Це призвело до того, що в результаті карантину на даний час транспортно-експедиційна компанія ТОВ Авантаж Інспект опинилась у вкрай тяжкому фінансовому становищі через відсутність грошових надходжень та дефіцит коштів, що в свою чергу перешкоджає виконанню обов`язку зі сплати заборгованості перед позивачем та сплатити одразу всю суму заборгованості з орендної плати.

В протилежному випадку це може призвести до банкрутства підприємства, неможливості ТОВ Авантаж Інспект виплачувати заробітну плату та втратою працівниками підприємства своїх робочих місць. Сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності Боржника та його неплатоспроможності взагалі.

Окрім того, на даний момент у Відповідача існує необхідність в оплаті великих сум грошових коштів контрагентам на підставі виконання судових рішень у справі № 916/3848/19, № 916/3473/19, лише на виконання рішень суду видатки Відповідача становлять близько 2 млн гривень.

ТОВ Авантаж Інспект на даний час не спроможне одразу задовольнити всі вимоги кредиторів. Стягнення суми боргу за рішенням суду у справі № 916/2114/20 без розстрочки виконання рішення суду зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників, призведе до оголошення технічного дефолту та спричинить банкрутство підприємства.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/2114/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року.

Відповідно до приписів ст. ст. 267, 268 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заяв, а також заперечень щодо заявлених клопотань.

Призначено розгляд справи №916/2114/20 на 08 грудня 2020 року о 12-30 год.

19.11.2020 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонтрансінвест", в якому позивач вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи безпідставні, апелянт посилається на нові обставини, які не були предметом дослідження судом першої інстанції, не ґрунтуються на чинному законодавстві, просить ухвалу Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Вважає що відповідачем не доведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення, як то виписка по банківських рахунках, баланс підприємства, гарантії оплати боргу у разі розстрочки. Сам факт карантинних заходів не є підставою для розстрочки.

При цьому позивач зауважує, що пішов на поступки та знизив з 01.03.20 орендну плату з 450 грн. до 275 грн., проте відповідач все одно не сплачував орендні платежі.

Також у відзиві позивач заявив клопотання про відшкодування судових витрат, які позивач поніс та планує понести у Південно-західному апеляційному господарському суді в сумі 1500 грн. за підготовку відзиву та 1500 грн. за участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонтрансінвест" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, розгляд справи №916/2114/20 призначено на 08 грудня 2020 року об 12-30 год. в режимі відеоконференції, доручено Дарницькому районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі №916/2114/20 в режимі відеоконференції в приміщенні цього суду.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

07.12.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" про долучення додаткових доказів в підтвердження обліку дебіторської заборгованості, а саме копії наказів господарських судів Кіровоградської, Чернігівської, Донецької області про стягнення з контрагентів відповідача заборгованості на користь ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" та копії постанов про повернення виконавчого документу стягувачу, постанов про відкриття виконавчого провадження, а також копію квитанції №ПН2503 від 07.12.2020 року, якою підтверджується сплата частини заборгованості згідно спірного договору на суму 33907,30 грн.

На виконання ч.3 ст.269 ГПК України заявник пояснив, що подати відповідні докази не вбачалось за можливе, оскільки платіжне доручення не існувало, а постанову від 12.10.2020 року про відкриття виконавчого провадження було отримано апелянтом вже після розгляду справи судом першої інстанції та звернення ТОВ Авантаж Інспект з заявою про розстрочення.

Проте, судова колегія вважає такі доводи хибними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до приписів ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судова колегія зазначає, що заявником не обґрунтовано належним чином неможливості подання до суду першої інстанції копії наказів господарських судів Кіровоградської, Чернігівської, Донецької області про стягнення з контрагентів відповідача заборгованості на користь ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" та копії постанов про повернення виконавчого документу стягувачу, постанов про відкриття виконавчого провадження, які існували під час розгляду справи.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для залучення до матеріалів справи додаткових доказів, які існували на момент винесення рішення та врахування їх при апеляційному перегляді рішення.

Частина 4 статті 269 ГПК України містить обмеження суду апеляційної інстанції щодо прийняття доказів на стадії апеляційного перегляду, пов`язуючи таке право суду з обов`язком учасника справи довести винятковість випадку, який має бути підтверджено доказами неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, установивши, що відповідачем не наведено об`єктивних причин неможливості подання доказів, в судовому засіданні 08.12.20 судовою колегією повернуто апелянту додатки 2-5 до клопотання про долучення додаткових доказів.

В судовому засіданні 08.12.2020 року представник позивача просив залишити оскаржуване рішення без змін, скаргу - без задоволення, просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, надану у Південно-західному апеляційному господарському суді, у розмірі 3000 грн.; представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, а також заявив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Згідно з приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. При цьому, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. …Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду від 07.10.2020 року ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" зазначає, що у багатьох контрагентів, з якими відповідач перебуває в господарських відносин, наявна дебіторська заборгованість перед ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ", яка не буде погашена до кінця карантину у зв`язку з складним фінансовим положенням контрагентів.

Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку з заявою ВОЗ про пандемію вірусу, а також запровадженням карантину всеукраїнського масштабу в боротьбі з цією хворобою, існує імовірність зупинки підприємств-виробників, які забезпечують вантаж для перевезення. Зокрема, контрагенти ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" зверталися з проханням про не нарахування орендної плати на вагони ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ", які передані в оренду, до запуску підприємств-виробників, які були задоволені з боку відповідача.

Заявник зазначає, що запроваджені в зв`язку із карантином у всіх галузях економіки обмежувальні заходи призвели до того, що ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" опинилось у вкрай тяжкому фінансовому становищі через відсутність грошових надходжень та дефіцит коштів, що в свою чергу перешкоджає виконанню обов`язку зі сплати заборгованості перед позивачем та сплатити одразу всю суму заборгованості з орендної плати. Заявник зауважує, що в протилежному випадку це може призвести до банкрутства відповідача, неможливості ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" виплачувати заробітну плату та втратою працівниками підприємства своїх робочих місць.

ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" також зазначає, що Товариство не ухиляється від погашення заборгованості перед ТОВ "ВАГОНТРАНСІНВЕСТ" та поступово здійснює розрахунок з позивачем. Зокрема, відповідач здійснив під час карантину платежі у квітні, червні, липні 2020 року на суму 120 000 грн.

Судовою колегією встановлено, що ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" до заяви про розстрочення виконання рішення долучено лише копію листа ДТЕК Про форс-мажорні обставини від 23.03.2020 року, та копію листа компанії Амадеус №93 від 24.03.2020.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не надано належних та допустимих доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, не надано доказів відсутності грошових коштів на рахунках Товариства, не надано доказів того, що у випадку надання судом розстрочки виконання рішення суду така заборгованість дійсно буде погашена у визначені у графіку строки та у визначеній заявником сумі.

Заявником взагалі не надано будь-яких доказів скрутного фінансового становища, як-то податкові звіти, баланс підприємства, банківські виписки тощо.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Судом першої інстанції правомірно відхилено посилання відповідача на лист ДТЕК Про форс-мажорні обставини від 23.03.2020 року щодо призупинення нарахування орендної плати за користування вагонами, оскільки відповідачем не доведено, що, зокрема, вказаний контрагент є основним орендарем майна відповідача, за рахунок оренди якого відповідач отримує більшу частку доходу, не зазначено яку частину вагонів з належних відповідачу орендує саме цей контрагент для, зокрема, визначення розміру збитків відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Це означає, що за порушення договірних зобов`язань та інших правил здійснення господарської діяльності суб`єкт господарювання самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. N 239, з 12 березня до 24 квітня 2020 на усій території України установлено карантин.

Відповідно до положень частини першої статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України" визначено, що однією із форс-мажорних обставин є введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, підтвердженням визнання поширення хвороби COVID-19 форс-мажором та обставиною непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України, який заявником до заяви про розстрочення виконання рішення суду не надано.

Також судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що фінансове становище відповідача змінилось у зв`язку з запровадженням карантину на території України.

При цьому, слід врахувати, що при укладенні Договору сторони погодили розмір орендної плати РС 450 грн, а в подальшому додатковою угодою №1 від 01.03.2020р. сторони домовилися, що з 01.03.2020р. розмір орендної плати РС складає 275 грн ( з ПДВ) за одну одиницю РС на добу.

Тобто, з березня 2020 року орендодавцем було зменшено розмір орендної плати, що свідчить про врахування інтересів орендаря.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність заявником ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" наявності виняткових обставин, які б могли бути враховані судом для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" про розстрочення виконання рішення у справі №916/2114/20 задоволенню не підлягає.

У відзиві на апеляційну скаргу від 19.11.2020 року ТОВ Вагонтрансінвест заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, які позивач поніс та планує понести у Південно-західному апеляційному господарському суді у зв`язку з прийняттям участі у розгляді справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні заяви відповідача про надання розстрочення виконання рішення суду в сумі 1500 грн. та 1500 грн. за судове засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 08.12.2020 року представником відповідача заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, зазначено, що справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, а також враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаними роботами із предметом позову.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За змістом абзаців 2, 3 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначалось вище, 30.06.2020р. між ТОВ ВАГОНТРАНСІНВЕСТ (Клієнт) та Адвокатським бюро Олени Сторожук (Адвокатське бюро) було укладено Договір №30/01 про надання правової допомоги.

30 червня 2020р. Адвокатським бюро Олени Сторожук та адвокатом Дейнекою Вікторією Михайлівною було укладено Угоду №30/01/А про залучення адвоката до надання правової допомоги адвокатським бюро, відповідно до п.1.1 якої було залучено адвоката Дейнеку В.М. для надання правової допомоги Клієнту - ТОВ ВАГОНТРАНСІНВЕСТ .

03.11.2020 року між ТОВ ВАГОНТРАНСІНВЕСТ (Клієнт) та Адвокатським бюро Олени Сторожук (Адвокатське бюро) було укладено Додаткову угоду № 2 від 03.11.2020 до Договору № 30/01 про надання правової допомоги від 30.06.2020, пунктом 1 якої погоджено, що додатковий об`єм правової допомоги та її вартість, який виник у зв`язку із поданням у справі № 916/2114/20 відповідачем ТОВ Авантаж Інспект до Південно-західного апеляційного господарського суду двох апеляційних скарг: апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2114/20 та апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2020 у справі № 916/2114/20, регулюється цією Додатковою угодою № 2 від 03.11.2020.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили вартість послуг по наданню правової допомоги (гонорар) під час здійснення АДВОКАТСЬКИМ БЮРО представництва інтересів КЛІЄНТА в Південно-західному апеляційному господарському суді у справі № 916/2114/20 щодо розгляду апеляційної скарги ТОВ Авантаж Інспект на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020:

2.1. Вартість послуг (гонорар) по наданню правової допомоги щодо аналізу апеляційної скарги ТОВ Авантаж Інспект на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020, підготовки відзиву КЛІЄНТА на цю апеляційну скаргу ТОВ Авантаж Інспект , направлення його до суду та відповідачу складає грошову суму в розмірі - 1 500,00 грн.

2.2. Вартість послуг (гонорар) при безпосередній участі адвоката в судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з м. Києва - 1 500 без ПДВ за 1 (одне) судове засідання.

Позивач зазначає, що при визначенні вартості послуг з правової допомоги було враховано той факт, що правова позиція вже відпрацьована адвокатом раніше, враховано складність даної справи під час розгляду в суді апеляційної інстанції.

Витрачений час адвокатом на аналіз апеляційної скарги ТОВ Авантаж Інспект на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020, підготовку відзиву КЛІЄНТА на цю апеляційну скаргу ТОВ Авантаж Інспект , направлення його до суду та відповідачу- 3 години.

Позивачем згідно платіжного доручення № 3493 від 10.11.2020 сплачено на користь АБ гонорар 1500,00 грн. на підставі рахунку-фактури № 33 від 03.11.2020.

Актом № 8 наданих послуг (про надання правової допомоги адвоката за Договором № 30/01 про надання правової допомоги від 30 червня 2020 року) від 16 листопада 2020 року сторони підтвердили, що АБ надало клієнту послуги, визначені п.2.1 договору, що складає 1500 грн.

Також Позивачем згідно платіжного доручення № 1145 від 16.11.2020 на підставі рахунку-фактури № 36 від 16.11.20 здійснено попередню оплату за послугу щодо участі адвоката в судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду в розмірі 1 500,00 грн.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 цього Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору . У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (наведений правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного суду від 30.11.2020 по справі № 922/2869/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц навела висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Судовою колегією досліджено надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагонтрансінвест" докази, якими підтверджується понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, враховано фактичний обсяг наданих адвокатом ТОВ "Вагонтрансінвест" послуг у суді апеляційної інстанції, зокрема, складання відзиву на апеляційну скаргу, відправлення його стороні, з урахуванням заявленого клопотання іншої сторони про зменшення витрат.

Колегія суддів приймає до уваги, що кожна справа має свою специфіку, а тому керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, враховуючи всі аспекти даної справи, вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, не є неминучими, у зв`язку з чим судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонтрансінвест" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонтрансінвест" 1500 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. Іншу частину витрат нестиме позивач. Такий висновок прямо відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, ст.275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року по справі №916/2114/20 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонтрансінвест" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 14.12.2020 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська