Постанова

від 09.12.2020 по справі 910/17004/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/17004/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Васюк Д.Г.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15

на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2020 (повний текст складено 03.09.2020)

у справі № 910/17004/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15

до Приватного підприємства "Навчально-виробниче підприємство Горлушко"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Київська міська рада

про виселення з нежитлових будівель

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2019 року Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 15 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Навчально-виробничого підприємства Горлушко" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача з нежитлових будівель літера "А-ІІ", "Б", "В", "Г", розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14995837810000).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не має достатніх правових підстав для користування спірним майном.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17004/19 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що закріплення за позивачем спірного нерухомого майна на праві оперативного управління без права розпорядження обмежує відповідну правомочність позивача та не надає останньому права пред`явлення вимог про виселення орендаря із нерухомого майна, замість орендодавця чи власника такого нерухомого майна.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.08.2020, Комплексна дитяча юнацька спортивна школа № 15 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права - ст. 396 Цивільного кодексу України, ст. 137, 147 Господарського процесуального кодексу України і ухвалити нове, яким в позов задовольнити.

Зокрема, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не надано оцінки тому факту, що оскільки спірне майно закріплено за ним на праві оперативного управління, позивачу надано право володіти та користуватись спірним майном.

Позиції інших учасників справи.

Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін. При цьому відповідач зазначив, що нежитлові приміщення літера "А-ІІ", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 2, в спірному договорі предметом оренди не значаться.

Від третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 справу № 910/17004/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4306/20 від 09.11.2020 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.11.2020 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Ходаківська І.П. - головуючий, Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою суду від 10.11.2020 апеляційну скаргу Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 910/17004/19 прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою суду від 16.11.2020 справу призначено до розгляду на 09.12.2020.

Ухвалою суду від 03.12.2020 постановлено здійснювати розгляд справи, призначеної на 09.12.2020, в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 09.12.2020 в режимі відеоконференції взяв участь представник відповідача, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

У судове засідання 09.12.2020 представники позивача та третьої особи не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов типового договору тимчасового користування від 08.09.2009 № 1-09Т, укладеного між Голосіївською районною в місті Києві радою та Приватним малим агропромисловим підприємством Горлуш ко , останньому на підставі пункту 2.2 розпорядження Голосіївської районної в місті Києві ради № 101 від 17.08.2009 та ордеру № 187-09 від 08.09.2009, пункту 1.1 розпорядження № 136 від 11.11.2009 надано у тимчасове платне користування на умовах, визначених договором, об`єкт тимчасового користування, який є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, та знаходиться за адресою: вул. Ягідна, 2, розташоване таким чином: фундаменти, площею 945 кв.м., що використовується для розміщення майстерень на провадження освітянської діяльності з професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до кваліфікаційних робітників з професії слюсар з механоскладальних робіт.

Згідно з пунктом 2.13 договору користування при достроковому припиненні дії договору або після закінчення його терміну дії при не переукладені договору на новий термін, Користувач зобов`язаний у 10-денний строк здати об`єкт користування по акту експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для об`єкта користування.

За положеннями п. 2.8 договору власник має право відмовитися від договору і вимагати повернення об`єкта користування, якщо користувач не вносить плату за користування об`єктом, або вносить плату не в повному обсязі, протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Власника від договору тимчасового користування, договір є розірваним з моменту одержання Користувачем повідомлення про відмову від договору.

Строк дії договору з 08.09.2009 до 08.09.2011 (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що після закінчення терміну, визначеного в пункті 5.1 договору останній припиняє свою дію. Користувач має право у встановленому порядку звернутися до власника з проханням укласти договір на наступний період за один місяць до закінчення строку об`єкта користування. У разі відмови власника продовжити термін тимчасового користування, користувач повинен звільнити об`єкт користування згідно з умовами пункту 2.13 даного договору.

За умовами пункту 5.5 договору, він припиняється у випадках: закінчення терміну дії договору; ліквідація юридичної особи; загибелі об`єкта користування.

До вказаного договору користування сторонами укладено додаток 1 Розрахунок плати за об`єкт користування , додаток 2 Розрахунок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням будинку , додаток 3 Розрахунок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням будинку .

Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 "Про питання організації управління районами в м. Києві" було вирішено припинити з 31.10.2010 шляхом ліквідації районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.09.2010 № 787 "Про організаційно правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 "Про питання організації управління районами в м. Києві" утворено з 31.10.2010 у районах м. Києва районні в місті Києві державні адміністрації.

Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 261 від 06.04.2011 Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району міста Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації закріплено на праві управління без права розпорядження майно за підприємствами, установами та підрозділами, віднесеними до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з додатками 1-5 .

Згідно з додатком 5 до розпорядження № 261 від 06.04.2011 до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 віднесено, зокрема, по вул. Ягідній, 2, споруди загальною площею 3491 кв.м.

В період з березня 2012 року по вересень 2019 року Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 15 зверталась до відповідача щодо відсутності наміру укладання договору користування на новий строк, зобов`язання повернути фундаменти та сплатити орендну плату по день фактичної передачі фундаментів за актом приймання-передачі. Разом із цим, відмітка щодо отримання відповідних листів відповідачем міститься лише на листі № 75 від 30.03.2012.

06.10.2017 згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення № 284/5096 від 02.12.2010 Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлові будівлі літ. А-ІІ , Б , В , Г , загальною площею 971,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 2.

Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 253 від 04.06.2018 внесено зміни до розпорядження № 261 від 06.04.2011 шляхом викладення пункту 1 у новій редакції: 1. Закріпити на праві оперативного управління без права розпорядження майно за підприємствами, установами та підрозділами, віднесеними до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з додатками 1-5 .

Відповідач заперечуючи проти позову, посилався на автоматичну пролонгацію договору користування кожні три роки до 08.09.2020 внаслідок відсутності заперечень з боку орендодавця щодо продовження строку дії договору. Також відповідач надав копії платіжних доручень щодо сплати оренди та акти приймання-передачі виконаних робіт за договором користування, підписані позивачем та відповідачем.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 1 та частиною п`ятою статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом пунктів 30, 31 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини першої статті 137 ГК України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Натомість частина друга статті 135 ГК України встановлює, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Отже, майно комунальної власності не може передаватися в оперативне управління установам (організаціям), які не були утворені відповідним органом місцевого самоврядування та не знаходяться в його підпорядкуванні. Така правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/15100/17.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивач - Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 15 є комунальною організацією (установа, заклад), засновником якої є Київська міська рада.

З врахуванням зазначеного вище, позивач є правомірним користувачем на праві оперативного управління споруд загальною площею 3491 кв.м. по вул. Ягідній, 2 у м, Києві, до складу яких входять і спірні приміщення - фундаменти, площею 945 кв.м, які були передані відповідачу на підставі договору тимчасового користування від 08.09.2009 № 1-09Т.

Як вбачається з наведеного договору, підставою для його припинення є, зокрема, ліквідація юридичної особи (п. 5.5 договору).

Відповідно до рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 Про питання організації управління районами в місті Києві вирішено припинити з 31 жовтня 2010 року Голосіївську районну у м. Києві раду, яка виступила орендодавцем за договором тимчасового користування від 08.09.2009 № 1-09Т.

Отже, з огляду на викладене, спірний договір є припиненим з моменту ліквідації Голосіївської районної у м. Києві ради, що свідчить про відсутність правових підстав на момент звернення з позовом у даній справі для користування відповідачем спірними приміщеннями. Тобто, відповідач у цій справі втратив статус орендаря за договором тимчасового користування від 08.09.2009 № 1-09Т.

Будь - яких інших договорів оренди щодо спірного майна матеріали справи не містять.

Посилання місцевого господарського суду на правову позицію, викладену постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/7364/18, в даному випадку є помилковим, оскільки обставини у зазначеній справі є відмінними від обставин у справі № 910/17004/19.

Так, у справі № 910/7364/18 укладений з відповідачем договір оренди на момент розгляду справи був чинним, так само, як і орендодавець за цим договором, в той час, як у справі № 910/17004/19 договір тимчасового користування припинився задовго до зверненням з позовом у даній справі у зв`язку з ліквідацією орендодавця.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №902/299/18, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у ч. 2 ст. 15 ЦК України.

Як вказано в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому апеляційний господарський суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 22.05.2018 у справі № 914/143/17, правовідносини у якій є подібними правовідносинам і обставинам у справі №910/17004/19, згідно із якою за змістом статей 317, 318 ЦК власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 391 ЦК власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності вимагаючи усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову є належне позивачу право користування і розпорядження майном, а також обставини, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

В свою чергу, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини 3 статті 137 ГК України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Отже, належним способом захисту права володіючого невласника є негаторний позов - усунення перешкод титульному володільцю у користуванні своїм майном шляхом звільнення відповідачем незаконно утримуваних приміщень.

Посилання відповідача на те, що нежитлові будівлі літера "А-ІІ", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 2, в спірному договорі предметом оренди не значаться суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що займані відповідачем приміщення входять до складу належних позивачу на праві оперативного управління будівель, а підставою позову є не договір оренди, а безпідставне користування відповідачем зазначеними приміщеннями.

З врахуванням зазначеного вище, позовні вимоги Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи про усунення перешкод в користуванні майном, закріпленим за ним на праві оперативного управління шляхом виселення відповідача із незаконно займаних приміщень є такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскарженого рішення, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 4, 14 ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а прийняте у справі рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, судові витрати за розгляд позову, апеляційної скарги підлягають покладенню на відповідача на підставі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17004/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Виселити Приватне підприємство "Навчально-виробниче підприємство Горлушко" (03083, м. Київ, вул. Ягідна, буд. 2, код ЄДРПОУ: 21474050) з нежитлових будівель літера "А-ІІ", "Б", "В", "Г", розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499583780000).

Стягнути з Приватного підприємства "Навчально-виробниче підприємство Горлушко" (03083, м. Київ, вул.Ягідна, буд. 2, код ЄДРПОУ 21474050) на користь Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 (03191, м. Київ, вул. Якубовського, буд. 44-А, код ЄДРПОУ 22879582) 1 921, 00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) судового збору за подання позовної заяви та 2 881, 50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Матеріали справи № 910/17004/19 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 14.12.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак