Постанова

від 09.12.2020 по справі 922/1527/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Справа № 922/1527/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Пушай В.І. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", смт.Солоницівка Харківської області (вх.№2527 Х/3 від 01.10.2020р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 06.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р. у м.Харкові) у справі№922/1527/20 (суддя Жигалкін І.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц", м.Костянтинівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", смт.Солоницівка Харківської області простягнення 2.455.637,59грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц", м.Костянтинівка Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", смт.Солоницівка Харківської області, про стягнення 2.455.637,59грн., які складаються з основного боргу за договором на поставку обладнання №16/05-18 від 16.05.2018р. у розмірі 1.353.000,00грн., 3% річних у сумі 65.129,65грн., інфляційних у розмірі 120.663,33грн., 0,3% пені від вартості договору за кожен день прострочення у сумі 746.856,00грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожен день такого порушення в розмірі 169.988,61грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №922/1527/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" суму основного боргу за договором №16/05-18 від 16.05.2018р. у розмірі 1.353.000,00грн., 3% річних у сумі 65.129,65грн., 0,3% пені від вартості договору за кожен день прострочення в розмірі 746.856,00грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожний день такого порушення в сумі 169.988,61грн., а також суму судового збору у розмірі 35.009,90грн. У частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних у сумі 120.663,33грн. - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020р. у справі №922/1527/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. За твердженнями апелянта, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте за наслідками неповного з`ясування обставин справи, без присутності сторін. На переконання відповідача, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з огляду на неврахування місцевим господарським судом сукупності наступних обставин:

- наведені у позові факти в частині невиконання відповідачем договірних зобов`язань не відповідають дійсності, оскільки останній виготовив та поставив позивачу товар у строк з грудня 2018р. по травень 2019р. включно, що підтверджується доданими до апеляційної скарги копіями документів та пояснень свідків;

- замовник (позивач) не повернув виконавцю (відповідачу) підписані накладні на фактично поставлений товар, що підтверджується копією претензії відповідача;

- факт придбання виконавцем комплектуючих для виготовлення та поставки замовнику обладнання підтверджується доданими до апеляційної скарги накладними;

- позивач посилається на те, що відповідачем не були виконані умови договору, але тільки у липні 2019р. вперше направив на адресу останнього претензію №182 від 17.07.2019р. У свою чергу, станом на 17.07.2019р. усе обладнання з боку виконавця було поставлене та запущене, однак замовник не розрахувався за поставлений товар у повному обсязі (заборгованість складає 42.000,00грн.), що підтверджується відповідною претензією;

- з боку позивача має місце шахрайство у відношенні відповідача, у зв`язку з чим останній звернувся до правоохоронних органів.

До апеляційної скарги додано документи згідно переліку додатків, зокрема, копії договорів, накладних, банківських квитанцій, рахунків, претензій, специфікацій, заяв, пояснень тощо.

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після надходження від відповідача заяви про усунення недоліків згідно ухвали від 06.10.2020р. ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.10.2020р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №922/1527/20 та відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Названою ухвалою, разом з іншим, зобов`язано позивача у строк до 28.10.2020р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

На поштову адресу Східного апеляційного господарського суду 26.10.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа; у межах визначеного судом строку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно резолютивної частини якого позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому за коротким змістом відзиву зазначено, що відповідачем не надано доказів, які б стосувалися предмету спору, та звернуто увагу на сукупність наступних обставин:

- твердження апелянта про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи не відповідають дійсності, оскільки саме відповідач не надав суду жодного документа в обґрунтування своєї позиції;

- для усіх учасників транспортного процесу єдиним документом, призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення для розрахунків за перевезення вантажу та обліку здійснених перевезень, є товарно-транспортна накладна. У свою чергу, відповідачем не надано жодної товарно-транспортної накладної, яка б підтверджувала перевезення обладнання від виконавця до замовника;

- надані скаржником видаткові накладні не підтверджують факту поставки обладнання , оскільки оформлені останнім одноособово, без участі третіх осіб;

- показання свідків, на які посилається апелянт, не є належними доказами, оскільки подані з порушенням встановленого статтею 88 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) порядку. Так підпис свідка повинен бути посвідчений нотаріально, а з наданих протоколів-пояснень неможливо встановити особу, яка ці пояснення надала.

У зв`язку з перебуванням на навчанні суддів - членів колегії Медуниці О.Є. та Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 29.10.2020р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Пушай В.І., Чернота Л.Ф.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд призначив справу №922/1527/20 до розгляду на 18.11.2020р.

У судове засідання 18.11.2020р. представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, у зв`язку зі зміною складу судової колегії, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 09.12.2020р.

У судове засідання 09.12.2020р. представники сторін повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи, позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, а позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" - у відзиві на неї.

Крім того судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №922/1527/20 за відсутністю представників сторін.

Як зазначалося вище за текстом постанови, до апеляційної скарги додано документи згідно переліку додатків, зокрема, копії договорів, накладних, банківських квитанцій, рахунків, претензій, специфікацій, заяв, пояснень тощо.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи процесуальні норми, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, межі перегляду справи апеляційним судом, відсутність клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи відповідних доказів, а також факт належного у контексті приписів ГПК України повідомлення відповідача про розгляд справи в суді першої інстанції (що скаржником не оспорюється), колегія суддів не прийняла до розгляду додані відповідачем до апеляційної скарги документи.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до статті 269 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні 09.12.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.05.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Колосов і К (далі - виконавець) укладено договір на поставку обладнання №16/05-18 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язується поставити, а замовник - оплатити та прийняти товар, який зазначається у заявках замовника та видаткових накладних у повному обсязі на загальну суму 1.353.000,00грн.

Згідно з п.2.2 договору термін виготовлення обладнання - 100 календарних днів з моменту отримання виконавцем передоплати в розмірі 70% суми по договору, зазначеної в п.4.2.1 договору.

Відвантаження обладнання проводиться тільки після надходження на розрахунковий рахунок виконавця 100% загальної суми договору (п.2.6 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що загальна сума договору складає 1.353.000,00грн.

Відповідно до п.4.1 договору оплата замовником за поставлене обладнання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно наданого виконавцем рахунку-фактури або іншим зручним для замовника способом.

Порядок оплати узгоджено в п.4.2 договору. Так, попередня оплата у розмірі 250.000,00грн. здійснюється до 25.05.2018р. (п.4.2.1 договору); другий платіж у сумі 700.000,00грн. до 03.06.2018р. (п.4.2.2 договору).

Остаточний розрахунок здійснюється після готовності виконавця відвантажити товар, але не пізніше 30.09.2018р. (п.4.2.3 договору).

За умовами п.4.3 договору право власності на обладнання переходить від виконавця до замовника за умови 100% оплати за обладнання в момент підписання накладної на отримання обладнання, зазначеного в договорі.

Розділом 6 договору сторони погодили санкції. Так, за несвоєчасну оплату або поставку обладнання винна сторона несе відповідальність у вигляді 0,3% від вартості договору (платежу) за кожен день прострочення платежу або поставки. Термін поставки збільшується на кількість днів прострочення платежу (п.6.1 договору).

У разі порушення термінів, зазначених в п. цього договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожен день такого порушення (п.6.4 договору).

За недопоставку або за поставку неякісного товару виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого або неякісного товару за договором за кожен день прострочення, а так само виконавець зобов`язується провести допоставку товару замовнику протягом 10 (десяти) календарних днів або повернути гроші за недопоставлений товар (п.6.5 договору).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" здійснило попередню оплату товару на загальну суму 1.101.500,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №2061 від 31.05.2018р. на суму 250.000,00грн., №2377 від 14.06.2018р. на суму 700.000,00грн., №3779 від 11.09.2018р. на суму 1.500,00грн., №190 від 16.01.2019р. на суму 50.000грн., №373 від 25.01.2019р. на суму 100.000,00грн.

За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", порушивши умови п.2.2 договору, не виготовило та не поставило оплачений товар, у зв`язку з чим 17.07.2019р. замовник (позивач) надіслав на адресу виконавця (відповідача) претензію №182 з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 1.101.500,00грн. (які були перераховані в якості попередньої оплати). Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на порушення відповідачем зобов`язань за договором у частині здійснення поставки замовленого обладнання, позивач пред`явив до стягнення наступні суми:

- суму основного боргу (попередньої оплати) у розмірі 1.353.000,00грн.;

- пеню у вигляді 0,3% від вартості договору за кожен день прострочення на підставі п.6.1 договору на суму 746.856,00грн., нараховану за період 30.10.2019р. - 30.04.2020р.;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожен день такого порушення на підставі п.6.4 договору на суму 169.988,61грн., нараховану за період 30.10.2019р. - 30.04.2020р. (згідно доданого до позовної заяви розрахунку сума пені становить 168.953,53грн.);

- 3% річних на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в сумі 65.129,65грн., нараховані за період 23.09.2018р. - 30.04.2020р.;

- інфляційні на підставі ч.2 ст.625 ЦК України в сумі 120.663,33грн., нараховані за період 23.09.2018р. - 30.04.2020р.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір №16/05-18 від 16.05.2018р., який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

З огляду на приписи ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.712 ЦК України за договором поставки обов`язку постачальника (у розглядуваному випадку виконавця) передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар (товари) кореспондується обов`язок покупця (у розглядуваному випадку замовника) прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (у розглядуваному випадку на умовах попередньої оплати).

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно приписів ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Предметом позову у розглядуваній справі є, зокрема, матеріально-правова вимога позивача (замовника) про стягнення з виконавця (відповідача) суми основного боргу за договором №16/05-18 від 16.05.2018р. (фактично проведеної попередньої оплати за договором) у зв`язку з не поставкою оплаченого товару у погоджений строк.

За приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.693 ЦК України унормовано, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, право покупця вимагати (альтернативно) передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати виникає за сукупності наступних умов: виконання покупцем обов`язку щодо проведення попередньої оплати; порушення продавцем узгоджених сторонами строків поставки.

При цьому частиною 1 ст.693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

За приписами статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (ч.1). При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (ч.2). У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3). Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що умовами договору поставки №16/05-18 від 16.05.2018р. виникнення обов`язку відповідача (виконавця) передати (відвантажити) товар позивачу (замовнику) пов`язане з моментом надходження коштів у розмірі 100% загальної суми договору на розрахунковий рахунок виконавця.

Так, пунктом 2.6 договору сторони погодили, що відвантаження обладнання проводиться тільки після надходження на розрахунковий рахунок виконавця 100% загальної суми договору.

Зі змісту пунктів 1.1, 3.2, 4.2 договору вбачається, що загальна сума договору становить 1.353.000,00грн.

При цьому, як зазначалося вище за текстом постанови, порядок оплати узгоджено сторонами в п.4.2 договору. Так, попередня оплата у розмірі 250.000,00грн. здійснюється до 25.05.2018р. (п.4.2.1 договору); другий платіж у сумі 700.000,00грн. - до 03.06.2018р. (п.4.2.2 договору). Остаточний розрахунок здійснюється після готовності виконавця відвантажити товар, але не пізніше 30.09.2018р. (п.4.2.3 договору).

Як убачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" здійснило попередню оплату товару на загальну суму 1.101.500,00грн. Тобто, остаточний розрахунок за товар ні у визначений договором граничний строк (не пізніше 30.09.2018р.), ні станом на момент розгляду справи в суді замовником не виконано.

Відповідно до п.6.1 договору термін поставки збільшується на кількість днів прострочення платежів.

Зазначене вище у сукупності свідчить про не доведення позивачем належними та допустимим доказами у розумінні норм ГПК України настання строку поставки (як наслідок, порушення виконавцем строку поставки), що у контексті приписів ч.2 ст.693 ЦК України свідчить про відсутність права покупця вимагати повернення суми попередньої оплати. Отже, за висновками судової колегії, усупереч твердженням місцевого господарського суду, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми основного боргу (попередньої оплати). При цьому Східний апеляційний господарський суд зауважує, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу (1.353.000,00грн.) не відповідає фактично сплаченій останнім сумі попередньої оплати (1.101.500,00грн.).

Разом з іншим, судова колегія наголошує, що термін виготовлення обладнання, узгоджений сторонами в п.2.2 договору, не є тотожним терміну поставки обладнання.

За змістом ст.ст.549, 611, 625 ЦК України та ст.ст.216-218 ГК України наслідком прострочення виконання зобов`язання є право кредитора вимагати сплати пені, 3% річних та інфляційних.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" про стягнення 3% річних, інфляційних та пені не можуть бути задоволені за умови не доведення позивачем факту настання строку поставки (порушення відповідачем строків поставки).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Отже, за висновками судової колегії, вищевикладене у контексті приписів ст.277 ГПК України є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" та скасування рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №922/1527/20 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" у повному обсязі.

Керуючись приписами ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на позивача. При цьому, враховуючи заявлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" до стягнення суму (згідно прохальної частини позовної заяви 2.455.637,59грн.), визначену Законом України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви (за вимогу майнового характеру в розмірі 1,5% від ціни позову, що у розглядуваному випадку становить 36.834,56грн.) та сплачену позивачем суму судового збору при зверненні з позовною заявою (у розмірі 36.819,05грн. згідно платіжного доручення №3404 від 04.05.2020р.), недоплачена сума судового збору становить 15,51грн., яка підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", смт.Солоницівка Харківської області, на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №922/1527/20 - задовольнити .

Рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №922/1527/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц", м.Костянтинівка Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", смт.Солоницівка Харківської області, про стягнення 2.455.637,59грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" (85114, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Олекси Тихого, буд.208; код ЄДРПОУ 33135299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" (62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт.Солоницівка, вул.Дачна, буд.1-Б; код ЄДРПОУ 31466006) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 55.251,85грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" (85114, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Олекси Тихого, буд.208; код ЄДРПОУ 33135299) у дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 15,51грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 09.12.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2020р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя В.І. Пушай

Суддя Л.Ф. Чернота