Ухвала

від 11.02.2021 по справі 922/1527/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1527/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М. ,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Гласкомерц

на рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020

у справі № 922/1527/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гласкомерц (далі - ТОВ Гласкомерц , позивач, скаржник)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Колосов і К (далі - ТОВ Колосов і К , відповідач)

про стягнення 2 455 637,59 грн

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Гласкомерц на рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (повний текст складено 14.12.2020) у справі № 922/1527/20, надіслана поштою 04.01.2021.

Однак, подана касаційна скарга ТОВ Гласкомерц не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника, що в разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності , що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип правової визначеності .

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга не містить посилань на підставу (підстави) для відкриття касаційного провадження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.

Отже, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту, у ній не зазначено, передбачені статтею 287 цього Кодексу, конкретні підстави касаційного оскарження з належним обґрунтуванням , у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій з посиланням на конкретний пункт (пункти), передбачений частиною другою статті 287 ГПК України .

Слід відзначити і те, що ТОВ Гласкомерц у вступній та описовій частинах зазначеної вище касаційної скарги вказує, що не погоджується з постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 922/1527/20. Водночас, у прохальній частині скарги ТОВ Гласкомерц просить Суд скасувати судові рішення повністю і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ Колосов і К сплачені за не виготовлене обладнання грошові кошти у сумі 1 101 500,00 грн, 3 % річних за користування грошовими коштами ТОВ Гласкомерц в сумі 65 129,65 грн, інфляційні в сумі 120 663,33 грн. А тому скаржнику необхідно конкретизувати предмет касаційного оскарження та відповідно зазначити обґрунтування, передбачене пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи № 922/1527/20, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, відповідно до якої просив суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Колосов і К суму основного боргу за договором № 16/05-18 від 16.05.2018 в розмірі 1 353 000,00 грн, 3% річних в сумі 65 129,65 грн, інфляційних нарахувань в сумі 120 663,33 грн, 0,3% пені від вартості договору за кожен день прострочення в розмірі 746 856,00 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожний день такого порушення в розмірі 169 988,61 грн. Відтак, ціна позову у даній справі становить 2 455 637,59 грн.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1527/20 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ Колосов і К на користь ТОВ Гласкомерц суму основного боргу за договором № 16/05-18 від 16.05.2018 у розмірі 1 353 000,00 грн, 3% річних у сумі 65 129,65 грн, 0,3% пені від вартості договору за кожен день прострочення в розмірі 746 856,00 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожний день такого порушення в сумі 169 988,61 грн, а також суму судового збору у розмірі 35 009,90 грн; у частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних у сумі 120 663,33 грн - відмовлено .

В подальшому, постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 922/1527/20 апеляційну скаргу ТОВ Колосов і К на рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1527/20 задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1527/20 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Гласкомерц до ТОВ Колосов і К про стягнення 2 455 637,59 грн відмовлено.

Разом з тим, як зазначалось вище, ТОВ Гласкомерц звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою № 350 від 31.12.2020 просить стягнути з ТОВ Колосов і К сплачені за не виготовлене обладнання грошові кошти у сумі 1 101 500,00 грн, 3 % річних за користування грошовими коштами ТОВ Гласкомерц в сумі 65 129,65 грн, інфляційні в сумі 120 663,33 грн . При цьому, з прохальної частини скарги також вбачається, що останній просить скасувати судові рішення повністю.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України Про судовий збір .

Частина перша статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, яка була чинною на момент звернення із позовною заявою) визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній станом на день подання позовної заяви) встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи вимоги позовної заяви зазначені вище, ціна позову у даній справі становить 2 455 637,59 грн.

З урахуванням вищевикладеного, при зверненні до Господарського суду Харківської області з даною позовною заявою позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 36 834,56 грн (2 455 637,59 Х 1,5 % = 36 834,56).

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Як зазначалось вище, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, скаржник просить їх скасувати повністю, отже, при зверненні з цією касаційною скаргою ТОВ Гласкомерц повинен сплатити судовий збір у розмірі 73 669,13 грн (36 834,56 грн х 200%).

Однак, як слідує з платіжного доручення № 343 від 30.12.2020 про сплату судового збору, яке приєднано до даної касаційної скарги, скаржником сплачено судовий збір у розмірі 70 019,81 грн, тобто в меншому розмірі, ніж передбачено чинним на момент звернення Законом України Про судовий збір . А відтак, вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 3 649,32 грн , який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ Гласкомерц на рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 922/1527/20 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання відповідної заяви з зазначенням конкретного предмету касаційного оскарження, підстав (підстави) касаційного оскарження судового рішення (судових рішень), визначених (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України та надати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 3 649,32 грн за подання цієї касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гласкомерц на рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 922/1527/20 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Гласкомерц строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул.О.Копиленка,6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Гласкомерц , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова