Рішення

від 02.12.2020 по справі 907/129/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2020 м. Ужгород Справа № 907/129/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом фізичної особи-підприємця Кавки Олександра Юрійовича, с. Горінчово, Хустський район

до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича" Хустської районної ради Закарпатської області, смт. Вишково Хустський район

про стягнення 54692,05 грн

Секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача як правонаступника Хустської районної поліклініки 54692,05 грн. боргу за Договором б/н підряду на виконання робіт "Реконструкція І-го корпусу Хустської районної поліклініки в м. Хуст по вул. Пушкіна, 13" від 25.01.2019. Позов заявлений з посиланням на 104, 105, 107, 110, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 7102,00 грн, яка складається з 2102,00 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 04.08.2020 справу № 907/129/20 прийнято до провадження суддею Андрейчук Л.В., постановлено розглядати спір за правилами загального позовного провадження.

Сторонами подано: відзив, відповідь на відзив, які прийняті судом до розгляду.

У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого ухвалою суду від 05.11.2020 справу призначено до розгляду по суті.

До дня призначення засідання суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за наявними матеріалами, позов підтримав в повному обсязі. Окрім того, в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивачем зроблена заява про розподіл судових витрат після прийняття рішення суду.

Відповідачем також подано заяву про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих позивачем у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Хустська районна поліклініка не оплатила послуги, надані позивачем по Договору б/н підряду на виконання робіт "Реконструкція І-го корпусу Хустської районної поліклініки в м. Хуст по вул. Пушкіна, 13" від 25.01.2019. Оскільки, 11 грудня 2019 року позивач дізнався, що Хустська районна поліклініка реорганізована шляхом злиття з Хустською районною лікарнею в Комунальне некомерційне підприємство Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича , саме до останнього, як правонаступника, було направлено лист-звернення про погашення боргу в сумі 52920 грн. З огляду на те, що рішенням Хустської районної ради Закарпатської області від 10 травня 2019 року № 627 Про реорганізацію шляхом злиття Хустської районної лікарні та Хустської районної поліклініки в Комунальне некомерційне підприємство Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича був визначений строк для заявлення вимог кредиторів - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичних осіб Хустської районної поліклініки і Хустської районної лікарні шляхом злиття, і за цей період від не звертався до комісії з припинення Хустської районної поліклініки з вимогою про сплату боргу та внесення до реєстру кредиторів, відповідач відмовився погасити борг.

Посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Cуду України від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12, за якою в разі злиття суб`єктів господарювання усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до суб`єкта господарювання, що утворюється внаслідок такого злиття. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання (в тому числі і злиття), перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі.

Вважає, що відповідач не лише не виконав вимогу ст. 107 ЦК України, а й наказу № 39 від 17 травня 2019 року, виданого Відділом охорони здоров`я Хустської районної державної адміністрації Про реорганізацію шляхом злиття Хустської районної лікарні та Хустської районної поліклініки в Комунальне некомерційне підприємство Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради Закарпатської області , оскільки його пунктом 1.3 встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичних осіб шляхом злиття, а п. 2.4. зобов`язано після опублікування оголошення про припинення юридичних осіб вжити заходів щодо виявлення кредиторів і письмово повідомити їх про реорганізацію (шляхом злиття), а цього зроблено не було.

Заперечення відповідача

У строк для заявлення вимог кредиторів, - до 15 липня 2019 року, позивач до комісії з припинення Хустської районної поліклініки вимог про сплату заборгованості за виконані роботи не подав. 30 серпня 2019 року рішенням Хустської районної ради Закарпатської області №673 створено комунальне некомерційне підприємство Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради Закарпатської області, затверджені передавальні акти балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Хустської районної лікарні та Хустської районної поліклініки для правонаступника і такі вимог позивача не містять.

Крім того, вказує також на те, що Хустська районна поліклініка зобов`язана була здійснювати будь-яку закупівлю товарів робіт чи послуг відповідно до Закону України Про публічні закупівлі та є замовником у розумінні цього Закону.

В передавальних актах Хустської районної поліклініки відсутні відомості про кредиторську заборгованість, яка виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язання за договором підряду б/н на виконання проектних робіт від 23 січня 2019 року.

Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації за договором від 23 січня 2019 року не містить дати його складання та дає підстави вважати, що здача-приймання проектно-кошторисної документації не проводилась або не була прийнята, та передана замовнику по накладній, оскільки в матеріалах позову відсутня накладна про її передачу підрядником замовнику.

Відповідь на відзив

Твердження відповідача про пропущення строку для заявлення своїх вимог щодо стягнення за вказаним договором є некоректним та таким, що суперечить положенням законодавства. Позаяк, як вже зазначалось відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Щодо посилання відповідача на те, що Хустська районна поліклініка повинна була здійснити будь-яку закупівлю товарів робіт чи послуг відповідно до 3акону України Про публічні закупівлі , то таке вважає невірним, так як він посилається на стару його редакцію.

Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації за договором від 23 січня 2019 року містить відомості, що робота виконана і передана замовнику по накладній 23.01.2019 року. Крім того, містить опис проектно-кошторисної документації. Вказаний акт підписаний головним лікарем Хустської районної поліклініки та скріплений печаткою закладу (без зауважень).

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між фізичною особою-підприємцем Кавкою Олександром Юрійовичем (позивач, підрядник) та Хустською районною поліклінікою (замовником) 23.01.2019 укладено договір № б/н підряду на виконання проектних робіт Реконструкція І-го корпусу Хустської районної поліклініки в м. Хуст по вул. Пушкіна, 13 , за умовами якого Позивач (підрядник) взяв на себе зобов`язання своїми силами і засобами, за рахунок та за завданням замовника розробити проектну кошторисну документацію на Реконструкція І-го корпусу Хустської районної поліклініки в м. Хуст, по вул. Пушкіна, 13 , а замовник - прийняти результат таких Проектних робіт і сплатити позивачу їх вартість.

Згідно з розділом 3 договору загальна вартість виконання проектних робіт складає 52920,00 грн, в тому числі єдиний податок 5 % - 2646,00 грн. Така вартість встановлена протоколом погодження договірної ціни та затверджена у кошторисі на виконання робіт.

На виконання договору Позивач виконав та передав замовнику Роботу загальною вартістю 52920,00 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт, складеним відповідно до п 4.1.Договору.

Сторони погодили, що кінцевий розрахунок за виконання проектних робіт проводиться Замовником, (або за вказівкою Замовника третьою особою) на розрахунковий рахунок Підрядника не пізніше 5 банківських днів після підписання Сторонами кінцевого Акту прийому-передачі робіт (п. 4.3 Договору).

Як стверджує позивач, Хустська районна поліклініка оплату за виконані роботи не здійснила.

Листом № 2-12-19 від 11.12.2019 позивач звернувся з вимогою до відповідача як правонаступника Хустської районної поліклініки провести оплату виконаних за договором від 23.01.2019 робіт.

Оскільки відповідно до листа відповідача від 20.12.2019 №04-10/177 вимоги позивача відповідачем визнано безпідставними, заявленими з пропуском строку звернення з кредиторськими вимогами до юридичної особи, що припиняється, це послужило підставою для звернення до суду з вимогою стягнути суму боргу в судовому порядку.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо договірного зобов`язання.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 890 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором подано підписаний між сторонами у спорі акт прийому-передачі виконаних робіт, який містить опис переданої проектно-кошторисної документації. Вказаним актом також підтверджується, що виготовлена продукція відповідає умовам договору і технічному завданню, а також належним чином оформлена.

Доказів оплати виконаних робіт матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про оплату виконаних ним робіт є обґрунтованою.

Твердження відповідача про допущені сторонами договору порушення при його укладенні (через відсутність застосування процедури закупівлі послуг у визначеному Законом України Про публічні закупівлі ), до уваги судом не беруться, оскільки в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, частиною 1 статті 2 визначено, що цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Ціна ж договору, заборгованість за яким є предметом спору, складає 52920,00грн.

Щодо правонаступництва.

Визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в ст. ст. 80, 104, 110, 111 ЦК України, ст. ст. 62-66, 79-92 ГК України.

У ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України вказано, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 3 ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За приписами ч.ч.1-3 ст.107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

З аналізу наведених норм, суд доходить висновку, що така форма реорганізації юридичної особи як злиття передбачає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов`язань) до іншого підприємства (правонаступника). Вказана форма реорганізації характеризується переходом усіх прав та обов`язків суб`єктів, що реорганізуються, в порядку універсального правонаступництва до іншої особи. Тобто, обов`язковою умовою реорганізації юридичної особи шляхом злиття є універсальне правонаступництво за її зобов`язаннями, при якому майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва особі, яка припиняється, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття окремих прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати.

Аналіз норм ст.ст. 106, 107 Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.

Судом встановлено, що Хустською районною радою Закарпатської області 10 травня 2019 року прийнято рішення № 627 Про реорганізацію шляхом злиття Хустської районної лікарні та Хустської районної поліклініки в Комунальне некомерційне підприємство Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради .

В подальшому, Хустська районна рада своїм рішенням №673 від 30 серпня 2019 року Про створення Комунального некомерційного підприємства Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради Закарпатської області , вирішила, зокрема, припинити діяльність Хустської районної поліклініки у зв`язку з реорганізацією шляхом злиття в комунальне некомерційне підприємство Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради Закарпатської області; визначила Комунальне некомерційне підприємство Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради Закарпатської області правонаступником всього майна, прав, обов`язків, активів та пасивів Хустської районної лікарні (код ЄДРПОУ 01992771) та Хустської районної поліклініки (ЄДРПОУ 32788981).

За приписами ч. 5 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття..

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація припинення юридичної особи - Хустської районної поліклініки проведена 10 вересня 2019.

Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).

Таким чином, з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом злиття до новоствореної юридичної особи, яка є її титульним правонаступником перейшли всі права та обов`язки, в тому числі і зобов`язання за договором № б/н підряду на виконання проектних робіт Реконструкція І-го корпусу Хустської районної поліклініки в м. Хуст по вул. Пушкіна, 13 .

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.

За таких обставин, виходячи з всього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача як правонаступника у зобов`язанні за договором підряду від 23.01.2019 є обґрунтованими та підставними.

Щодо трьох відсотків річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок річних і такий є вірним, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 1772,05 грн трьох відсотків річних в повному обсязі.

Положеннями статей 13-14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, надаючи оцінку доводам та доказам учасників справи судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , відповідно до яких п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на наведене, враховуючи, що ключовим моментом, який лежав в основі позовних вимог та підлягав дослідженню є факт надання послуг та відсутність їх належної оплати, а також факт правонаступництва такого зобов`язання, і такі судом було досліджено, оцінено та надано йому правову оцінку, - решту доводів, з огляду на зроблений судом вище висновок, не потребують детального обґрунтування та спростування в розумінні ст. 238 ГПК України.

Розподіл судових витрат

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 2102 грн. витрат на оплату судового збору.

Представник позивача, покликаючись на ч. 8 ст. 129 ГПК України заявою від 02.12.2020 повідомив суд, що докази понесених судових витрат будуть подані після ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

За таких обставин суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 165, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Хустська центральна районна лікарня Імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради Закарпатської області (90454, Закарпатська область, Хустський район, смт. Вишково, пл. Центральна, 17, ЄДРПОУ 43221703) на користь фізичної особи-підприємця Кавки Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 54692,05 грн (п`ятдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто дві гривні 05 копійок), в т. ч. 52920,00 грн боргу за договором № б/н від 23.01.2019 підряду на виконання проектних робіт Реконструкція І-го корпусу Хустської районної поліклініки в м. Хуст по вул. Пушкіна, 13 , 1772,05 грн трьох відсотків річних, а також 2102,00 грн .(дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) на відшкодування судового збору.

3. Питання про розподіл судових витрат, понесених Фізичною особою - підприємцем Кавкою Олександром Юрійовичем на професійну правничу допомогу у справі №907/129/20 у суді першої інстанції, в розмірі 5000,00 грн. вирішити шляхом ухвалення додаткового рішення після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 22.12.2020 року о 15 год. 30 хв ., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області, за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань №3.

Звернути увагу сторін, що:

- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України;

- у випадку подання доказів до суду в усіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020

Суддя Андрейчук Л.В.