Рішення

від 22.12.2020 по справі 907/129/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22.12.2020 м. Ужгород Справа № 907/129/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Кавки Олександра Юрійовича про розподіл судових витрат у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Кавки Олександра Юрійовича, с. Горінчово, Хустський район

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської районної ради Закарпатської області, смт. Вишково Хустський район

про стягнення 54692,05 грн

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2020 року позов фізичної особи-підприємця Кавки Олександра Юрійовича задоволено повністю та присуджено до стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської районної ради Закарпатської області на його користь 54692,05 грн, а також 2102,00 грн на відшкодування судового збору.

При цьому, ухвалено питання про розподіл судових витрат, понесених Фізичною особою - підприємцем Кавкою Олександром Юрійовичем на професійну правничу допомогу у справі №907/129/20 у суді першої інстанції в розмірі 5000,00 грн вирішити шляхом ухвалення додаткового рішення після ухвалення рішення по суті позовних вимог. З огляду на це пунктом 4 резолютивної частини рішення призначено судове засідання.

Через канцелярію суду 21.12.2020 позивач подав заяву про долучення доказів щодо понесених витрат на правову допомогу, разом з клопотанням про поновлення строку для їх подання. Просить суд провести засідання без участі його уповноваженого представника.

Відповідач, ані в ході підготовчого засідання суду, ані до дня призначення розгляду заяви про розподіл судових витрат, заперечень суду не надав.

Розглянувши матеріали заяви та додані до неї докази суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено судом, між позивачем та адвокатом Плешинцем Миколою Васильовичем 11 грудня 2019 року укладено договір про надання правової допомоги та представництва. Обґрунтовуючи вимоги на відшкодування понесених витрат, позивачем надано Акт виконаних робіт, Розрахунок щодо визначення розміру виплат за надану правову допомогу до договору про надання правової допомоги, докази оплати послуг на суму 5000,00 грн.

В свою чергу, від відповідача заперечень, клопотань про зменшення судових витрат тощо на адресу суду не надходило.

За таких обставин, дослідивши зазначені докази і доводи позивача, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд визнає вимоги позивача правомірними, належним чином підставними та доведеними.

Щодо строку подання доказів та заявленого клопотання про його поновлення.

При розгляді справи по суті судом констатовано, що такий розгляд проводився за відсутності представника позивача. Повний текст рішення у справі виготовлено та підписано 14.12.2020, вручено ж його копію представнику позивача 16.12.2020.

За нормою ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, оскільки докази понесення витрат на правову допомогу подані позивачем в межах п`ятиденного строку з дня отримання ним рішення, суд доходить висновку, що встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк ним не пропущено, відтак, клопотання про його поновлення задоволенню не підлягає.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (стаття 244 ГПК України).

Враховуючи те, що під час винесення рішення по справі №907/129/20 судом не вирішено питання про розподіл судових витрат позивача на правову допомогу, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача, що є підставою для ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Кавки Олександра Юрійовича про розподіл судових витрат у справі №907/129/20 - задовольнити шляхом ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Хустська центральна районна лікарня Імені Віцинського Остапа Петровича Хустської районної ради Закарпатської області (90454, Закарпатська область, Хустський район, смт. Вишково, пл. Центральна, 17, ЄДРПОУ 43221703) на користь фізичної особи-підприємця Кавки Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень) на відшкодування судових витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.12.2020

Суддя Андрейчук Л.В.