Рішення

від 04.09.2007 по справі 6/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/184

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.09.07 р.                                                                               Справа № 6/184                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.___

При секретарі   Шабановой Н.Ю.                               

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт” м.Макіївка

до відповідача Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк

третьої особи

про   стягнення   499 394грн. 88коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –   Рубльова К.О. -  представник по довіреності від 25.05.2007р.

від відповідача – не з”явився

від третьої особи

                                                                      Відповідно ст.77 ГПК України у судовому

засіданні з 14.08.2007р. по 21.08.2007р.    

для представлення сторонами   

додаткових документів та з 21.08.2007р.   

                                                                           по 04.09.2007р. оголошувалася перерва  

для   оголошення тексту рішення.

 Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт” м.Макіївка,  звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з  Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк заборгованості за виконані роботи у сумі 499 394грн. 88коп. відповідно  договору №3/05 від  01.08.2005р. на проведення рекламної кампанії та додаткових угод від 01.08.05. №1, від 01.09.05. №2, від 01.10.05. №3.

Свої вимоги позивач ґрунтує на тому, що ним на підставі договору та завдання відповідача виконані роботи з надання рекламних послуг ( реклама в рядку, що біжить), які відповідач прийняв без претензії на об'єм та якість наданих послуг, що підтверджується актами приймання передачі виконаних робіт  від 31.08.05. №7, від 30.09.05  №10, від 30.09.05. №11, 31.10.02. №17, від 31.10.05. №18, від 31.11.05. №21. В якості вимоги сплатити суми заборгованості  позивач  посилається на надсилання на адресу відповідача рахунки та відповідну письмову вимогу (претензію). В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав витребуваний судом акт звірення розрахунків та доказ відправлення його на адресу відповідача, а також докази відправлення на адресу відповідача рахунків та претензії на оплату заборгованості за договором.

       Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог та пояснив, що 03.04.2006р. між позивачем та адвокатським об”єднанням  “Адвокатське агентство “Реноме” м.Київ був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого “Адвокатське агентство “Реноме” набуло у ТОВ “Рекламне агентство “Бенефіт” боргове зобов”язання полягаюче у зобов”занні Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк оплатити послуги ТОВ “Рекламне агентство “Бенефіт” за договором на проведення рекламної кампанії №3/05 від 01.08.2005р. у сумі 499 394грн. 88коп. 17.04.2006р. Адвокатське агентство “Реноме” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 499 394грн. 88коп. за договором №3/05 від 01.08.2005р. Не дивлячись на те, що судом першої інстанції позовні вимоги були задоволені, 17.09.2006року та 21.11.2006року судом апеляційної та касаційної інстанції відповідно вказане рішення було скасоване, а в задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому відповідач зробив посилання на ст. 35,80 ГПКУ та просив провадження у справі припинити у зв'язку з тим, що рішення за справою з тим же предметом та підставами позову вже винесено господарським судом.

       Справа слуханням відкладалася для представлення сторонами додаткових документів, необхідних для вирішення спору по суті та для з”ясування усіх необхідних обставин по справі.

В своїх запереченнях проти відзиву позивач зазначив, що відповідно до угоди про розірвання договору від 08.05.2007року договір купівлі-продажу боргових зобов'язань, укладений між позивачем та АО “РЕНОМЕ” був припинений, що призвело до переходу прав кредитора за договором до ТОВ “РА “Бенефіт”. За таких обставин застосування ст. 80 ГПКУ є неможливим, оскільки сторони в розглядуваних спорах є різні.

         Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд

                                           в с т а н о в и в :

           1 серпня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт” м.Макіївка та Донецькою обласною організацією Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк був укладений договір №3/05, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання виконати рекламну роботу відповідно з завданням (Додаток №1), який є невід”ємною частиною даного договору, а відповідач зобов”язався оплатити вартість виконаних робіт.

         Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, у період серпня – грудня 2005р. виконав рекламні роботи на суму 499 394грн. 88коп. та  надіслав відповідачу для сплати рахунки на загальну суму виконаних робіт. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази виконаних робіт, а саме: акти прийому-передачі рекламних послуг №7 від 31.08.2005р., №10 від 30.09.2005р., №11 від 30.09.2005р., №17 від 31.10.2005р., №18 від 31.10.2005р., №21 від 30.11.2005р., які підписані уповноваженими особами обох підприємств  і скріплені печатками та переконав суд у факті виконання рекламних робіт для Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк.

         Пунктом 2.3.2 договору №3/05 від 01.08.2005р. сторони встановили, що відповідач повинен оплатити вартість виконаних позивачем рекламних робіт на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування 100% передоплати на поточний рахунок позивача. Але відповідач виконані рекламні роботи  не оплатив, в результаті чого у Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк перед позивачем виникла заборгованість у сумі 499 394грн. 88коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

        Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону

        Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання по оплаті   виконаних рекламних робіт своєчасно  не виконав.

        Згідно ст.530 ЦК України, боржник  повинен  виконати зобов'язання  у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога була пред”явлена 02.12.2005р. за вих. №04, в якій позивач запропонував відповідачу у  строк до 14.12.2005р. в добровільному порядку оплатити виконані рекламні роботи у сумі   499 394грн.88коп. Але відповідач на претензію не відповів та заборгованість  не погасив. Крім того, відповідачу були надіслані рахунки № № 15, 16, 17,18 від 18.05.2007р. для сплати виконаних рекламних робіт, які до теперішнього часу не сплачені.

           Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем  до теперішнього часу   виконані позивачем рекламні  роботи  у сумі 499 394грн. 88коп. не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

 Суд відхиляє доводи відповідача щодо неузгодження завдання, відповідно до якого позивач мав виконувати роботу згідно з п. 1.1. договору.

Позивачем в судове засідання наданий додаток №1 до договору, що являє собою текст рекламного слогану, який мав транслюватися на рядку, що біжить та графік його трансляції. Вказаний текст  скріплений підписом та печаткою відповідача і посилання на те, що вказане завдання не затверджене позивачем не відповідає             п. 2.3.1. договору, який покладає саме на Рекламодавця (відповідача) обов'язок надання завдання.

Відповідно до актів виконаних робіт від 31.08.05. №7, від 30.09.05  №10, від 30.09.05. №11, 31.10.02. №17, від 31.10.05. №18, від 31.11.05. №21 позивач виконав роботу з надання рекламних послуг на загальну суму 499 394грн. 88коп.

Вказані акти підписані відповідачем, при цьому відповідач не заперечував проти того, що особа, що підписала акти мала на це відповідні повноваження.

        Доводи відповідача щодо неуважності особи, яка підписувала акти та можливе нерозуміння з боку такої особи юридичного змісту підписаних документів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки законних підстав для  визнання недійсними зазначених актів немає, твердження ж про «нерозуміння змісту» спростовується листом №154 від 24.11.2005р., який надісланий головою Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк (що підписував і акти виконаних робіт) до Київської організації, із зазначенням великого внеску позивача до популяризації Партії шляхом надання рекламних послуг без передплати, як того вимагають інші організації, та з проханням мобілізувати грошові кошти партійної організації для погашення заборгованості, яка виникла перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт” м.Макіївка.

Тобто, відповідач в повному обсязі розумів зміст правовідносин, що склалися з позивачем.

Суд відхиляє посилання відповідача на наявність таких, що набрали чинності рішень Донецького апеляційного господарського суду Донецької області та Вищого господарського суду України, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог АО «РЕНОМЕ» до ДОО ПППУ про стягнення заборгованості за договором у розмірі 499394грн. 88коп. Відповідач вважає, що всі факти, встановлені у вказаному вище процесі не потребують додаткового доказування, а провадження у даній справі має бути припинено на підставі ст. 80 ГПКУ.

Стаття 35 ГПКУ звільнює від доказування факти, встановлені рішенням  господарського суду під час розгляду однієї справи при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки в даній справі склад сторін різниться від складу, який приймав участь у  вже розглядуваній справі у суду немає правових підстав для застосування статті 35 ГПК України.

Пункт 2 статті 80 ГПКУ передбачає припинення провадження у справі господарським судом, якщо є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Тобто, для настання відповідного правового наслідку має виконуватися три умови: спільність сторін, предмету та підстав.

В даній справі сторони  не співпадають за складом з тими, що приймали участь у процесі, за яким вже винесено рішення. Більше того, не дивлячись на те, що дійсно предмети двох спорів є однаковими, підстави звернення позивачів в даній за минулій справі різняться.

Якщо підставою для звернення до суду з боку АО «РЕНОМЕ» був перш за все договір купівлі-продажу боргових зобов'язань №У-01/04-04 від 03.04.2006року, а також договір №3/05 від 01.08.2005р. та відповідні акти виконаних робіт (при чому виходячи зі змісту Постанови  Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2006року, позивач у справі 14/142 не являв як підставу свого позову виставлені рахунки на оплату наданих послуг, а також завдання, на підставі якого вказані послуги виконувались), то в даному випадку підставою для звернення до суду з боку позивача є  договір №3/05 від 01.08.2005р. з завданням для виконання,  відповідні акти виконаних робіт та рахунки, як підстава оплати для відповідача.

 Таким чином застосування ст. 80 ГПК України  в даному випадку є неможливим через не співпадання складу сторін у справі, а також через різні підстави для звернення з позовом до суду.

        Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                               В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт” м.Макіївка до Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України м.Донецьк про стягнення 499 394грн. 88коп.  задовольнити   повністю.

Стягнути з Донецької обласної організації Партії промисловців і підприємців України (83050, м.Донецьк, вул.Артема,94, ЄДРПОУ 26040563, п/р  № 26004198018101 у філії ПУМБ м.Донецька, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт” (86107, м.Макіївка, вул.Темирязева, б.58, п/р № 26001178600 у ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЗКПО 33049598) заборгованість у  сумі 499 394грн. 88коп., витрати по сплаті держмита у сумі  4 993грн. 95коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   04.09.2007р.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя