Постанова

від 14.12.2020 по справі 761/46178/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Донця В.А.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Справа № 761/46178/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченкіської районної в м. Києві державної адміністрації на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Шевченкіської районної в м.Києві державної адміністрації

про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченкіської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про:

- зобов`язання відповідача відновити позивачу пільги на житлово-комунальні послуги, відповідно до статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та частини третьої статті 84 Закону України Про прокуратуру ;

- зобов`язання відповідача провести перерахунок позивачу плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01.07.2015;

- визнання заподіяної позивачу відповідачем моральної шкоди;

- стягнення з відповідача на відшкодування ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди в сумі 125000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2019, яке набрало законної сили, позов було задоволено частково:

- зобов`язано відповідача відновити позивачу, установлену частиною першою статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (зі змінами) пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, з 19.03.2019;

- зобов`язано відповідача здійснити перерахунок позивачу плати за житлово-комунальні послуги з 01.07.2015 по 18.03.2019, з урахуванням 50-процентної знижки, що встановлена статтею 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII (зі змінами) як відшкодування шкоди, завданої позивачу застосуванням відповідачем частини шостої статті 14 вказаного Закону у редакції Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII (підпункт 1 пункту 9 розділу I), які визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей).

Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині щодо зобов`язання УПСЗН здійснити перерахунок плати за житлово-комунальні послуги та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні відповідних позовних вимог.

У своїй заяві як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач посилається на письмові відмови від 30.01.2020 та 24.01.2020 надавачів житлово-комунальних послуг щодо проведення перерахунку плати за комунальні послуги, з урахуванням 50% пільг ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 по 30.09.2019, та відмову надати до УПСЗН розрахунки за період з 01.07.2015 по 30.09.2019 щодо вартості таких послуг.

На переконання заявника такі обставини є істотними і такими, що не були встановлені судом та не були йому відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 року в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими в розумінні КАС України, оскільки вони не існували на час розгляду цієї справи судом, а також з того, що зміст заяви УПСЗН зводиться до неможливості виконання рішення суду в цій справі в частині щодо відшкодування шкоди, що також не є нововиявленою обставиною.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити постанову про задоволення його заяви.

В обґрунтування вимог своєї скарги апелянт наводить доводи, аналогічні тим, що були викладені ним у заяві, а також, зокрема, зазначає, що на виконання судового рішення в цій справі УПСЗН звернулося з листом до відповідних підприємств, які здійснюють надання комунальних послуг, з проханням терміново здійснити позивачу перерахунок плати за житлово-комунальні послуги з урахуванням 50% пільги за період з 01.07.2015 по 30.09.2019, але ПрАТ АК Київводоканал і ТОВ Київські енергетичні послуги повідомили УПСЗН про відмову в проведенні відповідного перерахунку та відмову в наданні Управлінню розрахунку вартості послуг, наданих позивачу; інші підприємства також не надали такі розрахунки.

При цьому, апелянт вказує, що на його переконання, наявність у відповідних підприємств, які надають комунальні послуги, обов`язку надавати позивачу такі послуги за пільговою знижкою 50% у період, установлений судовим рішенням у цій справі, є істотною обставиною.

Також апелянт, наполягаючи на перегляді судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами, зазначає, що правовідносини в цій справі мають змішаний характер, регулюються Бюджетним кодексом України та багатьма нормативно-правовими актами.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про перегляд судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін з наступних підстав.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами.

При цьому, нововиявленою обставиною є юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин, тобто такий, що має істотне значення для вирішення конкретної справи, існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не міг бути відомий ані заявнику, ані суду, що розглядав справу.

Разом з тим, у контексті даного питання категорію істотного значення обставини слід розуміти так, що якби така обставина була відома суду при вирішенні справи, то це вплинуло б на висновки суду за результатами вирішення спору.

Водночас, поняття нововиявлені обставини необхідно чітко відмежовувати від поняття нові докази , які виникли після постановлення рішення суду.

Крім того, слід враховувати, що обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, що досліджувалися судом при розгляді справи, не є нововиявленою, а таку умову визнання обставин нововиявленими як не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи необхідно розуміти як двоєдину сукупність, що складається з фактичного незнання особи про певні обставини справи та неможливості про них дізнатися за умови добросовісного виконання своїх обов`язків і належної підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що вищенаведені обставини, на які посилається позивач, не є підставами для перегляду рішення суду в цій справі за нововиявленими обставинами в розумінні ст. 361 КАС України, а стосуються виконання судового рішення та переоцінки сутності і змісту правовідносин, що були предметом судового розгляду в цій справі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що неможливість виконання судового рішення та/або складнощі, що виникають при його виконанні не є правовою підставою для перегляду такого рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи апелянта про те, що на виконання судового рішення в цій справі УПСЗН звернулося з листом до відповідних підприємств, які здійснюють надання комунальних послуг, з проханням терміново здійснити позивачу перерахунок плати за житлово-комунальні послуги з урахуванням 50% пільги за період з 01.07.2015 по 30.09.2019, але ПрАТ АК Київводоканал і ТОВ Київські енергетичні послуги повідомили УПСЗН про відмову в проведенні відповідного перерахунку та відмову в наданні Управлінню розрахунку вартості послуг, наданих позивачу; інші підприємства також не надали такі розрахунки, судова колегія до уваги не приймає з підстав, наведених вище, зокрема, у зв`язку з тим, що такі обставини стосуються виключно виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Твердження апелянта про те, що на його переконання, наявність у відповідних підприємств, які надають комунальні послуги, обов`язку надавати позивачу такі послуги за пільговою знижкою 50% у період, установлений судовим рішенням у цій справі, є істотною обставиною, а також про те, що правовідносини в цій справі мають змішаний характер, регулюються Бюджетним кодексом України та багатьма нормативно-правовими актами, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки фактично ці доводи зводяться до оцінки кола обов`язків УПСЗН у межах правовідносин, що були предметом судового розгляду в цій справі, але відповідним обставинам вже надана юридична оцінка суду і, як було встановлено вище, судове рішення набрало законної сили.

Разом з тим, у своїх висновках, викладених в рішеннях від 28.11.1999 по справі Brumarescu v. Romania ( Брумареску проти Румунії ) та від 24.07.2003 по справі Ryabykh v. Russia ( Рябих проти Росії ), Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для перегляду судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Шевченкіської районної в м. Києві державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченкіської районної в м. Києві державної адміністрації - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 14 грудня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: