Постанова

від 18.11.2020 по справі 390/326/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 390/326/17

провадження № 61-13030св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Садівниче товариство Будівельник ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Садівничого товариства Будівельник на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Авраменко Т. М., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Садівничого товариства Будівельник (далі - СТ Будівельник ) про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог посилалася на таке. Вона є власником садового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є членом СТ Будівельник , а тому її садовий будинок було підключено до електромережі. Впродовж багатьох років позивач добросовісно користувалася електроенергією і регулярно вносила оплату в касу товариства за спожиту електроенергію, однак договорів з відповідачем щодо електропостачання не укладала. 27 січня 2017 року їй стало відомо, що 03 січня 2017 року відбулося засідання правління СТ Будівельник , яким вирішено: запропонувати ОСОБА_1 протягом 10 днів з моменту ознайомлення з актом доплатити за фактично використану електроенергію у грудні 2016 року в обсязі 1 127 кВт (1650,50 грн) та в такому ж обсязі за листопад 2016 року; винести прилад обліку електроенергії на зовнішню стіну протягом 30 днів, а до цього моменту проводити розрахунки за електроенергію за контрольним приладом; у разі відмови від виконання рішення правління - відключити від лінії електропостачання, розглянути питання на загальних зборах з пропозицією виключення ОСОБА_1 із членів СТ Будівельник згідно із пунктом 3.8.3 Статуту СТ Будівельник . 27 січня 2017 року їй вручено попередження про відключення від лінії енергопостачання та з вимогою відшкодування збитків у розмірі 3 381 грн. Позивач з рішенням правління СТ Будівельник не згодна, вважає його необґрунтованим і незаконним.

У зв`язку з викладеним, з урахуванням уточнених позовних вимог,позивач просила визнати неправомірним та скасувати рішення, яке викладене у протоколі засідання правління СТ Будівельник від 03 січня 2017 року № 3, в частині доплати за електричну енергію за листопад та грудень 2016 року в розмірі 1 127 кВт та в частині відключення від лінії енергопостачання садової ділянки та вирішення питання щодо виключення із членів СТ Будівельник ; зобов`язати СТ Будівельник за власний рахунок поновити енергопостачання на ділянці АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 .

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позову в частині визнання неправомірним рішення відмовлено.

Додатковим рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2018 року доповнено резолютивну частину рішення, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено позовні вимоги та не підтверджено їх належними та допустимими доказами.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2018 року та додаткове рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Визнано неправомірним та скасовано рішення правління СТ Будівельник , викладене у змісті протоколу від 03 січня 2017 року № 3, в частині зобов`язання доплати за електричну енергію за грудень 2016 року в розмірі 1127 кВт і в такому ж обсязі за листопад 2016 року, в частині відключення від енергопостачання садової ділянки ОСОБА_1 , а також вирішення питання щодо її виключення із СТ Будівельник .

Зобов`язано СТ Будівельник за власний рахунок поновити енергопостачання на ділянці АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язання, які виникли між сторонами, повинні виконуватися належним чином, як між споживачем та постачальником комунальних послуг, а положення Статуту СТ Будівельник щодо можливості знеструмлення помешкань членів товариства від електроенергії повинні відповідати ступеню вини користувачів, що встановлена уповноваженим на це органом енергонагляду.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У липні 2019 року СТ Будівельник звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно зі статутом член товариства зобов`язаний сплачувати плату за електроенергію, він може бути виключений із товариства у випадку використання електроенергії поза лічильником. Відповідно до Правил користування електричною енергією СТ Будівельник є енергопостачальником для членів садового товариства, а ОСОБА_1 як член товариства є споживачем електроенергії, тому дії товариства з виявлення розкрадання електричної енергії, фіксування цього факту, нарахування заборгованості та відключення від енергопостачання є правомірними, на що не звернув уваги апеляційний суд. Апеляційний суд також допустив стягнення витрат на правничу допомогу без наявності документів про надання такої допомоги та понесення витрат.

У вересні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому вона просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду 03 листопада 2020 рокусправу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що протоколом загальних зборів членів СТ Будівельник від 21 жовтня 2012 року № 2 ОСОБА_1 прийнята у члени СТ Будівельник (т. 1, а. с. 27-31).

Згідно із довідкою СТ Будівельник від 20 січня 2017 року ОСОБА_1 станом на 20 січня 2017 року не має заборгованості за членськими внесками.

Відповідно до договору про постачання електричної енергії від 02 жовтня 2006 року № 138 Відкрите акціонерне товариство Кіровоградобленерго (далі - ВАТ Кіровоградобленерго ) продає електричну енергію СТ Будівельник для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною приєднаною потужністю 260 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії (т. 1, а. с. 42-46). Вказаний договір укладено між ВАТ Кіровоградобленерго та СТ Будівельник , який діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами товариства від 15 травня 2011 року та відповідно зареєстрованого (т. 1, а. с. 32-41).

Статут є основним документом, що регулює діяльність СТ Будівельник , затверджується на загальних зборах товариства та підлягає державній реєстрації.

Згідно із пунктами 3.7, 3.7.1, 3.7.8, 3.7.15, 3.8, 3.8.3 статуту член товариства зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства України про колективне садівництво, вимог цього статуту, виконувати рішення загальних зборів товариства і правління товариства, сплачувати плату за електроенергію вступні та інші внески, член товариства попереджається правлінням в письмовій формі про необхідність усунення порушень в місячний термін. У разі неусунення порушення у передбачений термін правління товариства має повноваження відключити ділянку від електричної мережі до усунення порушень. Член товариства може бути виключений із товариства у випадках порушення статуту та умов договору Про ведення колективного садівництва , використання електроенергії поза лічильником.

Комісією Публічного акціонерного товариства Кіровоградобленерго (далі - ПАТ Кіровоградобленерго ) за участю голови правління СТ Будівельник складено акт про порушення від 04 квітня 2016 року № 003597 про те, що споживач при користуванні електроенергією у с. Іванівка Кіровоградського району Кіровоградської області самовільно підключився до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, встановлено перемички ввідного проводу на точку внутрішньої мережі (т. 1, а. с. 47).

За розрахунком, складеним постачальником щодо розміру відшкодування збитків, сума недоврахованої електроенергії до сплати становить 149 069,40 грн, яку СТ Будівельник мав виплатити ПАТ Кіровоградобленерго частинами до 30 листопада 2016 року (т. 1, а. с. 48).

Наказом СТ Будівельник від 02 листопада 2016 року № 22к на підставі рішення загальних зборів членів СТ Будівельник від 16 липня 2016 року створено комісію з контролю за порядком використання електричної енергії на території товариства у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

З протоколу засідання правління СТ Будівельник від 26 листопада 2016 року № 26 випливає, що правлінням вирішувалося питання про використання електроенергії членами товариства, а саме на електропроводі, що веде до дачної будівлі № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 . Використане навантаження було встановлено в 2,5 кВт, яке не відповідало підрахункам добової норми ОСОБА_1 в 50 кВт, у зв`язку із чим правління СТ Будівельник вирішило встановити контрольний лічильник на бетонній опорі лінії електропередачі № 57 з підключенням до електропроводу, який веде до будівлі № НОМЕР_4, оскільки виникла підозра, що ОСОБА_1 не сплачувала в повному обсязі за використану електроенергію за 4 місяці (т. 1, а. с. 53).

01 грудня 2016 року встановлено прилад обліку (контрольний лічильник) на бетонній опорі № 57 з підключенням до електропроводу, який веде до будівлі № НОМЕР_4, що підтверджується актом про установку контрольного приладу обліку електроенергії № 17 від 01 грудня 2016 року, показники лічильника на момент встановлення було зазначено - 08028.

ОСОБА_1 ознайомлена з вказаним актом 15 січня 2017 року, з яким не згодна.

Згідно з актом про порушення використаної електроенергії від 03 січня 2017 року № 18 показники лічильника на контрольному приладі електрообліку станом на 03 січня 2017 року становили 09392. За період з 01 грудня 2016 року до 03 січня 2017 року обсяг використаної електроенергії склав 1 364 кВт на суму 2 046 грн, а фактична оплата, що здійснена 27 грудня 2016 року за використану у грудні 2016 року електроенергію, становить 355,50 грн (237 кВт) за показниками: 13178 - 13415, що також підтверджується розрахунковою книжкою з оплати за електроенергію СТ Будівельник № НОМЕР_4. Об`єм використаної електроенергії поза електролічильником склав 1 127 кВт на суму 1 690,50 грн. Про цей факт повідомлено членів СТ Будівельник шляхом вивішування оголошення на території садового товариства.

ОСОБА_1 попереджено про необхідність відшкодування збитків, нанесених СТ Будівельник , за використання електроенергії поза лічильником у розмірі 3 381 грн, та попереджено про відключення від лінії енергопостачання вразі несплати заборгованості.

Протоколом засідання правління СТ Будівельник від 03 січня 2017 року № 3 вирішено запропонувати ОСОБА_1 протягом 10 днів з моменту ознайомлення з актом: доплатити за фактично використану електроенергію у грудні 2016 року в обсязі 1 127 кВт (1 650,50 грн) та в такому ж обсязі за листопад 2016 року; винести прилад обліку електроенергії на зовнішню стіну протягом 30 днів, а до цього моменту проводити розрахунки за електроенергію за контрольним приладом; у разі відмови від виконання рішення правління - відключити від лінії електропостачання, розглянути питання на загальних зборах з пропозицією виключення ОСОБА_1 із членів СТ Будівельник згідно із пунктом 3.8.3 статуту.

ОСОБА_1 в засіданні правління участі не брала.

Відповідно до акта про недопуск електрика до приладу обліку електроенергії та виявленому факту використання електроенергії поза приладом обліку електроенергії від 15 січня 2017 року № 21 на садибній ділянці № НОМЕР_4 ОСОБА_1 , проведено огляд приладу обліку електроенергії (індукційний), який на момент огляду не був жорстко закріплений і при невеликому його нахилі диск переставав обертатися, що є підтвердженням того факту, що електроенергія використовувалася поза електролічильником за допомогою його нахилу.

21 січня 2017 року електрик СТ Будівельник ОСОБА_7 демонтував засіб вимірювальної техніки COU446MN 0288157, без пошкоджень та з цілісною пломбою, в приміщені садового будинку в„– НОМЕР_4 , з показниками 13665 , та здійснив монтаж засобу вимірювальної техніки НІК210202МІВ на зовнішній частині будинку з показниками 000001, що підтверджується відповідними актами (т. 1, а. с. 226, 227).

Акт обстеження садового будинку в„– НОМЕР_4 СТ Будівельник від 27 січня 2017 року свідчить, що комісією Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області оглянуто вказаний будинок та встановлено, що власником садового будинку є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі свідоцтвом про право власності від 10 серпня 2013 року № НОМЕР_3 . Загальна площа приміщення складає 23,3 кв. м. На момент огляду в будинку знаходилася побутова техніка: електричні опалювальні конвектори - 2 штук по 500 Вт; телевізор; DVD; ТВ тюнер; мікрохвильова піч; електричний чайник; холодильник.

Встановлено, що СТ Будівельник не укладало договорів на постачання електричної енергії членам товариства, розрахунок між садовим товариством та його членами за спожиту електроенергію здійснюється на підставі розрахункових книжок з оплати за електроенергію. Розрахунок витрат електроенергії за листопад та грудень 2016 року проводився комісією СТ Будівельник за тарифом 1,50 грн. Огляд приладу обліку електричної енергії в приміщенні садового будинку в„– НОМЕР_4 проводився останній раз електриком у жовтні 2016 року.

Згідно з довідкою Об`єднаного житлово-будівельного кооперативу від 18 квітня 2018 року № 304 ОСОБА_1 проживає на АДРЕСА_2 разом зі своєю дочкою ОСОБА_8 .

Суд апеляційної інстанції встановив, що СТ Будівельник є споживачем електроенергії, що стверджується договором від 02 жовтня 2006 року № 138, відповідно до розділу 4 якого несе відповідальність у вигляді сплати вартості недоврахованої електроенергії, розрахованої відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, що затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 (далі - Методика), у разі таких дій чи бездіяльності: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Надані відповідачем акти зняття показів з електролічильника не відповідають формі, встановленій у додатку 3 до Правил користування електричною енергію для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила № 1357).

Відповідно до пункту 2 Правил № 1357 енергопостачальник - учасник оптового ринку електричної енергії України, що купує електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам. Відповідно до пункту 2 Методики, методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 4.1 Методики факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) або правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

Вказаний пункт Методики також встановлює, що акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

Відповідно до пункту 4.5 Методики акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

У справі встановлено, що відповідач повідомлень про порушення ПКЕЕН позивачу не надсилав, не викликав споживача чи його уповноваженого представника для фіксування порушень користування електроенергією.

Відповідач не заперечував того факту, що будинок позивача був обладнаний приладом обліку споживання електричної енергії, за показаннями якого позивач сплачувала грошові кошти за користування електроенергією, що підтверджено відомостями по оплаті за електроенергію СТ Будівельник .

Відповідно до статей 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України, враховуючи те, що вини позивача в наявності різниці показань лічильників не доведена, юридичних підстав щодо зазначених дій відповідача до ОСОБА_1 не встановлено,дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що права позивача підлягають поновленню в судовому порядку .

Така правова позиція у подібних правовідносинах висловлена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 201/11054/16-ц (провадження № 61-32623св18).

Заявник посилається на те, що відповідно до Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила № 28), оскільки СТ Будівельник має статус населеного пункту, то й відповідно має повноваження на відключення електроустановок споживача у порядку, встановленому Правилами № 1357.

Такі доводи є необґрунтованими, оскільки дія Правил № 28, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), виявлення та фіксування можливих порушень споживачем здійснено без додержання Правил № 1357 та Методики.

Доводи касаційної скарги про те, що член товариства може бути виключений із товариства у випадку використання електроенергії поза лічильником,є безпідставними , оскільки таке виключення не є предметом спору у цій справі.

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про безпідставність стягнення з відповідач витрат на правничу допомогу, оскільки рішення апеляційного суду відповідає положенням пункту 1 частини третьої статті 133, частин першої-шостої статті 137 ЦК України ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України , заява № 4904/04, рішення від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Садівничого товариства Будівельник залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко