Ухвала

від 14.12.2020 по справі 463/1410/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/1410/18

Провадження №6-а/463/9/20

У Х В А Л А

судового засідання

14 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.,

представника заінтересованої особи Гришакової Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом заяву Державної фіскальної служби України про заміну відповідача у справі та боржника у виконавчому листі на його правонаступника у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в:

представник боржника у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов - Державної фіскальної служби України Левчук С.М. звернувся до суду з заявою про заміну відповідача у справі - Держаної фіскальної служби України в порядку процесуального правонаступництва на належного відповідача - Державну податкову службу України; про заміну боржника у виконавчому листі, виданому Личаківським районним судом м. Львова щодо стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 1000,00 грн. з Держаної фіскальної служби України на правонаступника - Державну податкову службу України.

Подану заяву мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2018 року у справі №463/1410/18 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до митниці Державної фіскальної служби України та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов у відношенні ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1000,00 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши ДФС шляхом поділу. Абзацом 4 пункту 2 Постанови № 1200 встановлено, що ДПС та Держмитслужба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ДПС зареєстрована 17 травня 2019 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України було розподілено сервісну та правоохоронну функції ДПС та передбачено виключення у ДПС функцій з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску. Постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про ДПС, відповідно до якого ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р Питання Державної податкової служби ДПС розпочала виконання функцій і повноважень ДФС з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, повноваження ДФС в частині ведення Єдиного реєстру податкових накладних передані ДПС. Враховуючи викладене, просить замінити відповідача - ДФС в порядку процесуального правонаступництва на ДПС.

25 листопада 2020 року матеріали заяви надійшли до Личаківського районного суду м. Львова, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої було визначено суддю Стрепка Н.Л.

2 грудня 2020 року на електронну адресу суду надійшла уточнена заява представника Держаної фіскальної служби України Левчука С.М. про заміну відповідача на його правонаступника, відповідно до якої останній просить замінити відповідача у справі - Держану фіскальну службу України в порядку процесуального правонаступництва на належного відповідача - Державну митну службу України; замінити боржника у виконавчому листі, виданому Личаківським районним судом м. Львова щодо стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 1000,00 грн. з Держаної фіскальної служби України на правонаступника - Державну митну службу України.

Подану заяву мотивує тим, що ДФС помилково було вказано, що правонаступником Державної фіскальної служби України у справі №463/1410/18 за позовом ОСОБА_1 є Державна податкова служба України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши ДФС шляхом поділу. Абзацом 4 пункту 2 Постанови № 1200 встановлено, що ДПС та Держмитслужба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності. Відповідно до п. 1 Положення про Державну митну службу України, Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, та яка реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. Окрім того, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1217-р від 4 грудня 2019 року, Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. Враховуючи вищезазначені норми, функції з реалізації державної митної політики Державна фіскальна служба України здійснювати припинила, а усі права, обов`язки та функції перейшли до Державної митної служби України, а тому просить замінити відповідача - ДФС в порядку процесуального правонаступництва на ДМС.

9 грудня 2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника заінтересованої особи Державної митної служби України Гришакової Н.Є. про проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року подане клопотання задоволено та доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у даній справі у режимі відеоконференції із участю представника заінтересованої особи Державної митної служби України Гришакової Н.Є.

Окрім того, 10 грудня 2020 на електронну адресу суду надійшло заперечення представника заінтересованої особи Державної митної служби України Гришакової Н.Є., відповідно до якого Держмитслужба не погоджується з заявою Державної фіскальної служби України щодо заміни відповідача у справі з Державної фіскальної служби України на Державну митну службу України. Вказує, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Державна фіскальна служба України перебуває в стані припинення, проте не припинена. Приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України визначено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції, зокрема, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, таким чином Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати відповідні повноваження та функції. Крім того, згідно з додатком №3 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ Про державний бюджет України на 2020 рік передбачені бюджетні призначення для Державної фіскальної служби України. Таким чином, відсутні достатні правові підстави для заміни відповідача у справі Державної фіскальної служби України на Державну митну службу України.

Крім того, в рамках реформування системи органів, що реалізують державну митну політику Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 2 жовтня 2019 року №858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби , відповідно до якої утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2. Разом з тим, в переліку згідно з додатком 2 Постанови № 858 відсутня Міжрегіональна митниця ДФС. Отже, передбачена цим рішенням Уряду реорганізація територіальних органів ДФС, щодо яких Держмитслужбою вживаються заходи з їх приєднання до новоутворених митниць Держмитслужби, на Міжрегіональну митницю ДФС не поширюється. Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 березня 2018 року №297 Про деякі питання діяльності органів Державної фіскальної служби України , яка передбачає ліквідацію Міжрегіональної митниці ДФС як юридичної особи публічного права. Відповідно до пункту 3 Постанови № 297 здійснення заходів з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС доручено Державній фіскальній службі України, яка визначена правонаступником майна зазначеної митниці (пункт 2 Постанови № 297). Враховуючи зазначене правонаступником Міжрегіональної митниці ДФС є ДФС, як наслідок у Держмитслужби відсутні повноваження щодо здійснення заходів відносно Міжрегіональної митниці ДФС. Беручи до уваги наведене, Державна митна служба України не є належним Відповідачем у справі, предметом розгляду якої є визнання протиправною та скасування постанови, прийнятою Міжрегіональною митницею ДФС. Згідно з відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міжрегіональна митниця ДФС (код ЄДРПОУ 40924552) перебуває в стані припинення з 16 травня 2018 року, але, станом на сьогодні не припинена. При цьому, у відповідності до Постанови № 297 Державна фіскальна служба України, як правонаступник Міжрегіональної митниці ДФС, станом на сьогодні, продовжує виконувати заходи з ліквідації зазначеної митниці та є належним відповідачем у справі. На підставі вищевикладеного просить відмовити Державній фіскальній службі України в задоволенні заяви про заміну відповідача у справі на Державну митну службу України.

В судовому засіданні 14 грудня 2020 року представник заінтересованої особи Державної митної служби України Гришакова Н.Є. в судовому засіданні заяву Держаної фіскальної служби України заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні, в задоволенні такої просила відмовити.

Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну стягувача у відсутності таких, оскільки їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 379 КАС України.

Оглянувши матеріали заяви та адміністративної справи №463/1410/18, приходжу до наступного.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2018 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов; скасовано постанову Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України від 11 січня 2018 року № 0015/12600/17 у справі про порушення митних правил, а справу про адміністративне правопорушення закрито; скасовано постанову Державної фіскальної служби України від 20 лютого 2018 року якою залишено без змін постанову Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України від 11 січня 2018 року № 0015/12600/17 у справі про порушення митних правил; в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними постанов відмовлено.

Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 6 липня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про солідарне стягнення з Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України та Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн. (одну тисячу гривень); стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн. (одну тисячу гривень).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2018 року в адміністративній справі № 463/1410/18 залишено без змін.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. Зокрема частинами 1, 4 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. З аналізу вказаної норми вбачається, що заміна відповідача у справі можлива лише до ухвалення рішення в такій.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2, та 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому відповідно до ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

При цьому п. 2 вказаної постанови установлено, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Також згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1217-р від 4 грудня 2019 року, Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Водночас, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України з 17 травня 2019 року перебуває в стані припинення, однак інформація про наявність запису про державну реєстрацію припинення її юридичної особи в реєстрі відсутня, відтак в розумінні ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України така припиненою не є.

Окрім того, додатком №3 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ Про державний бюджет України на 2020 рік передбачено видатки Державного бюджету України для Державної фіскальної служби України у розмірі 927 751,9 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що у справі №463/1410/18 вже ухвалено кінцеве рішення, що набрало законної сили, відтак замінити відповідача в такій неможливо, а також те, що Державну фіскальну службу України на даний час не ліквідовано, стягнення з такої коштів за рахунок бюджетних асигнувань на виконання рішення суду не пов`язано з виконанням нею функцій з реалізації державної митної політики, та остання може виконати таке рішення у зв`язку з виділенням їй бюджетних коштів, відтак заява Державної фіскальної служби України про заміну відповідача у справі та боржника у виконавчому листі на його правонаступника до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 15 Закону України "Про виконавче провадження", Додатком №3 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік , ст. 104 ЦК України, ст.ст. 42, 46, 48, 373, 379 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про заміну відповідача у справі та боржника у виконавчому листі на його правонаступника у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її складення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник (боржник): Державна фіскальна служба України, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Львівська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39292197.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Божник: Міжрегіональна митниця Державної фіскальної служби України, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 66, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40924552.

Заінтересована особа: Державна митна служба України, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43115923.

Суддя: Стрепко Н.Л.