Ухвала

від 13.12.2020 по справі 916/3439/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3439/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх.№2-4184/20 від 11.12.2020)

Фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича

у справі № 916/3439/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідачів:

1) Війської частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 );

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Системи життєзабезпечення (68612, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чкалова, 6, код ЄДРПОУ 42032705)

про визнання протиправним та скасування рішень, визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 Фізична особа-підприємець Дягілев Олег Володимирович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Системи життєзабезпечення, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Військової частини НОМЕР_2 , оформлене Протоколом №07/10/2020-2 від 07.10.2020 про результати засідання тендерного комітету Військової частини НОМЕР_2 та акцептування пропозиції ТОВ Системи життєзабезпечення та про намір укласти договір з зазначеною компанією;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Військової частини НОМЕР_2 , оформлене Протоколом №05/10/2002-2 від 05.10.2020 про результати засідання тендерного комітету військової частини НОМЕР_2 щодо відхилення пропозиції фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимирович;

3. Визнати недійсним договір №200 від 20.11.2020, укладений між Військовою частиною НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Системи життєзабезпечення (Код ЄДРПОУ 42032705, вулиця Чкалова, 6, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68612) на підставі протоколу №07/10/2020-2 від 07.10.2020;

4. Зобов`язати уповноважений орган Військової частини НОМЕР_2 винести рішення затвердження Протоколом про результати засідання тендерного комітету Військової частини НОМЕР_2 та акцептування пропозиції фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича та про намір укласти договір з зазначеною компанією.

01.12.2020 за вх.№2-4131/20 до суду від Фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича надійшла заява про забезпечення позову. Ухвалою суду від 03.12.2020 заяву про забезпечення позову від 01.12.2020 за вх.№2-4131/20 повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 03.12.2020 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками позовної заяви та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали.

10.12.2020 за вх.№2-4173/20 до суду від Фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити на час розгляду справи дію договору №200 від 20.11.2020, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та ТОВ Системи життєзабезпечення (код ЄДРПОУ 42032705) та заборонити на час розгляду справи господарським судом виконувати його умови, зокрема, приймати товар та здійснювати оплату за поставлений товар в межах процедури закупівлі у системі Prozorro - Закупівля: UA-2020-09-14-002403-b (37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі Модільна водолазна станція контейнерного типу МК-21 спеціального призначення).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020, призначеного розпорядженням керівника апарату суду №328 від 10.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 04.12.2020 та надходженням заяви за вх.№ 2-4173/20 від 10.12.2020 про забезпечення позову у справі №916/3439/20, з метою дотримання процесуальних строків, вказану вище заяву було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Бездолі Ю.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2020 (суддя Бездоля Ю.С.) заяву Фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича про забезпечення позову за вх.№2-4173/20 від 10.12.2020 у справі №916/3439/20 було повернуто заявнику.

11.12.2020 до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Дягілева Олега Володимировича (вх.№2-4184/20) про забезпечення позову, в якій заявник знову просить суд зупинити на час розгляду справи дію договору №200 від 20.11.2020, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та ТОВ Системи життєзабезпечення (код ЄДРПОУ 42032705) та заборонити на час розгляду справи господарським судом виконувати його умови, зокрема, приймати товар та здійснювати оплату за поставлений товар в межах процедури закупівлі у системі Prozorro - Закупівля: UA-2020-09-14-002403-b (37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі Модільна водолазна станція контейнерного типу МК-21 спеціального призначення).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2020, призначеного розпорядженням керівника апарату суду №330 від 11.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 04.12.2020 та надходженням заяви за вх.№ 2-4184/20 від 11.12.2020 про забезпечення позову у справі №916/3439/20, з метою дотримання процесуальних строків, вказану вище заяву було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Волкову Р.В.

В обґрунтування заяви ФОП Дягілев О.В. зазначає, що позовну заяву було подано в межах проведення процедури закупівлі, відповідно до якої військовою частиною НОМЕР_2 було оголошено конкурс на закупівлю (відкриті торги) 37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі «Модульна водолазна станція контейнерного типу «МК-21» спеціального призначення» Закупівля: UA-2020-09-14-002403-b. Вказує, що відповідно до Протоколу №07/10/2020-2 від 07.10.2020 про результати засідання тендерного комітету військової частини НОМЕР_2 , прийнято рішення про акцептування пропозиції ТОВ «Системи життєзабезпечення» та укладено договір з зазначеною компанією.

Позивач вважає зазначене рішення незаконним і таким, що порушує його законні інтереси, протиправним та прийнятим за умови існування більш економічно вигідної пропозиції позивача.

Вказує, що у разі задоволення позову, виконання рішення істотно ускладниться у випадку, якщо впродовж розгляду справи відповідачами вчинятимуться дії, спрямовані на виконання оспорюваного правочину. Так, позов містить вимогу про визнання правочину недійсним, що має наслідком застосування реституції, водночас, це не відповідає майновим правам та інтересам сторін договору, а також позивача, який розраховує на акцепт його конкурсної пропозиції.

Отже, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду. Так, замовник може виконати умови договору до вирішення спору, що зробить неефективним захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом суду.

За приписами ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 12 ст. 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Аналіз вищенаведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ч.1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд враховує, що заявлені заходи забезпечення позову не стосуються будь-якого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Так, аукціон вже є таким, що відбувся, а судом розглядається справа про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету, визнання договору недійсним тощо.

Отже, заявлені заходи забезпечення позову не є такими, що не допускаються в силу вимог ч. 12 ст. 137 ГПК України.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

В контексті зазначеного, суд вказує, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення на час розгляду справи дії договору №200 від 20.11.2020, який укладений між частиною НОМЕР_2 та ТОВ «Системи життєзабезпечення» є таким, що не відповідає вищезазначеним вимогам щодо адекватності та співмірності заходів забезпечення позову. Так, вимога про повне зупинення дії оспорюваного договору у межах забезпечення позову, носить невизначений характер, що суперечить п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, та фактично призводить до результатів, що тотожні задоволенню вимоги про визнання відповідного договору недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині зупинення на час розгляду справи дії оспорюваного договору.

Щодо вимоги про заборони виконувати умови договору №200 від 20.11.2020, укладеного між військовою частиною НОМЕР_2 та ТОВ «Системи життєзабезпечення», зокрема приймати товар та здійснювати оплати за поставлений товар в межах процедури закупівлі в системі Prozorro Закупівля: UA-2020-09-14-002403-b (37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі «Модульна водолазна станція контейнерного типу «МК-21» спеціального призначення»), суд зазначає наступне.

Оскільки у даній справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення заяви позивача про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що у разі виконання умов оспорюваного договору та передання відповідного товару і здійснення оплати за нього, але під час розгляду справи з урахуванням конкретних обставин буде встановлено, що при проведенні процедури закупівлі та укладенні договору були допущені певні порушення, які вплинули на результати відбору та на визначення переможця, це ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи викладене, предмет та підстави даного позову, колегія суддів зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як заборона виконувати умови договору №200 від 20.11.2020, укладеного між військовою частиною НОМЕР_2 та ТОВ «Системи життєзабезпечення», зокрема приймати товар та здійснювати оплати за поставлений товар в межах процедури закупівлі в системі Prozorro Закупівля: UA-2020-09-14-002403-b (37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі «Мобільна водолазна станція контейнерного типу «МК-21» спеціального призначення»), - прямо стосуються предмета спору, а невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Судом також враховується, що вказані заходи застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду.

На даний час матеріали справи не містять доказів, що застосування відповідних заходів забезпечення позову призведе до припинення господарської діяльності відповідача, чи те, що заходи забезпечення позову можуть призвести до зриву технологічних процесів або безперебійної роботи виробничих потужностей відповідача.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зауважити, що судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Рішення суду безумовно має бути виконаним і його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012).

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хорнсбі проти Греції» зазначено, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Так, суд приходить до висновку, що наведені заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки обрані позивачем заходи до забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а, отже, існує конкретний зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову (аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 04.02.2019 у справі №910/8245/18).

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачам.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.

Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що положеннями ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.

Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч.1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Аналогічна позиція викладена у Постанові ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи підприємця Дягілева Олега Володимировича (вх.№2-4184/20 від 11.12.2020) задовольнити частково.

2. Заборонити виконувати умови договору №200 від 20.11.2020, укладеного між військовою частиною НОМЕР_2 та ТОВ «Системи життєзабезпечення», зокрема, приймати товар та здійснювати оплати за поставлений товар в межах процедури закупівлі в системі Prozorro Закупівля: UA-2020-09-14-002403-b (37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі «Мобільна водолазна станція контейнерного типу «МК-21» спеціального призначення»).

3. У задоволенні решти вимог заяви Фізичної особи підприємця Дягілева Олега Володимировича (вх.№2-4184/20 від 11.12.2020), - відмовити.

Стягувачем за даною ухвалою є: Фізична особа підприємець Дягілев Олег Володимирович ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Боржником за даною ухвалою є: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Ухвала набрала чинності 14.12.20 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Волков Роман Володимирович