Рішення

від 03.12.2020 по справі 520/8245/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 грудня 2020 року № 520/8245/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника відповідача - Зеленохатова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020р. за №00000440511, №00000450511.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що порушують права позивача, а відтак, підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені контролюючим органом на підставі висновків акту від 09.08.2016 № 2926/20-30-14-01/37365857 та на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року по справі №820/4729/16. Відтак, на думку представника відповідача, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, а також вказано, що позов позивач підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації", код ЄДРПОУ - 37365857, зареєстровано як суб`єкт господарювання.

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом на підставі висновків акту від 09.08.2016 № 2926/20-30-14-01/37365857 та на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року було винесено податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020 р. за №00000440511, №00000450511, про що було повідомлено підприємство позивача листом від 13.03.2020 року №9507/10/20-40-05-11-16.

Так, відповідно до податкового повідомлення-рішення №00000440511 до підприємства позивача за встановлене порушення пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп.1391.9 п. 139.1 ст. 139, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України контролюючим органом збільшено суму грошового зобов`язання підприємства позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 311850,00 грн., а відповідно до податкового повідомлення-рішення №00000450511 до підприємства позивача за встановлене порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України контролюючим органом збільшено суму грошового зобов`язання підприємства позивача за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 485207,55 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 388167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 97041,55 грн.

Позивач, не погодившись із отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в рамках розгляду справи №820/4729/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" (просп. Науки, буд. 48-А, корп. літ. І-ІІ, м. Харків,61000, код ЄДРПОУ37365857) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень судом було надано оцінку позовним вимогам Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" з урахуванням уточнень щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001061401 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. 00 коп. та податкове повідомлення - рішення № 0001071401 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 485208 грн. 55 коп. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388166 грн. 65 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 97041 грн. 90 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 № 0001061401 в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 811417.50 грн. (750555 грн. - за основним платежем та 60 862,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 № 0001071401 в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1277854.55 грн. (1 022 283,65 грн. - за основним платежем та 255 570,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). В іншій частині позовних вимог - відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 скасовано в частині задоволення позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даної частини позову - відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.12.2017 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 820/4729/16 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень 16.08.2016 № 0001061401, № 0001071401 в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 499567.50 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 438 705 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 60 862,50 грн.), а також в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 792 646 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 634 117 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 158 529 грн.) скасовано, та залишено в силі, у цій частині позовних вимог постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017.

В частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень 16.08.2016 № 0001061401, № 0001071401 в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 449392,50 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 400 080 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 49312,50 грн.), а також в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 537 541,70 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 430 033,35 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 107 508,35 грн.) постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 820/4729/16 залишено без змін.

Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 820/4729/16 в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень 16.08.2016 № 0001061401, № 0001071401 в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 311850 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 311850 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 0 грн.), а також в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 485 208,55 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388 166,65 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 97 041,90 грн.). Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.08.2016 року №0001061401 та №0001071401 в оскаржуваних частинах.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 820/4729/16 залишено без змін.

Суд зазначає, що приписами ч.4 ст. 78 КАС України визначено, що Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, враховуючи обставини того, що спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом на підставі судового рішення у справі №820/4729/16, то висновки суду у вказаній справі є такими, що не підлягають доказуванню.

Зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року у справі №820/4729/16 встановлено, що в періоди з 25.07.2016 по 29.07.2016 та з 01.08.2016 по 02.08.2016, на підставі направлення від 22.07.2016 № 705, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказів від 22.07.2016 № 853, від 29.07.2016 № 878, посадовою особою Центральна ОДПІ м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ХНЦС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.05.2016, за результатами якої складено акт від 09.08.2016 № 2926/20-30-14-01/37365857, яким зафіксовано порушення:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 150 635 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело за заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 452 317 грн.

Судом вказано, що порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 16.08.2016 № 0001061401, № 0001071401 ( з урахуванням рішень судів) в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 311850 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 0 грн.), а також в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 485 208,55 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388 166,65 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 97 041,90 грн.).

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи оскаржувані рішення контролюючого органу на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, зазначив, що під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а отже суд першої інстанції правильно зазначив про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення відповідних операцій, у зв`язку з чим погодився з висновком суду першої інстанції про законність прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0001061401 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. 00 коп. та № 0001071401 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 485208 грн. 55 коп. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388166 грн. 65 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 97041 грн. 90 коп., а отже й про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що згідно матеріалів справи між ТОВ «ХНЦС» (замовник) та ТОВ "Спек-Трейд" (виконавець), укладено договір про надання послуг від 17.08.2015 № С-170815, відповідно до пп.1.1 вказаного договору про надання послуг - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов`язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

На підтвердження реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, надано первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання - передачі документів за результатами виконаних робіт, рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ХНЦС» (замовник) та ТОВ "ТБ "Донон" (виконавець), укладено договір про надання послуг від 13.11.2015 №Ф-0111/15, відповідно до пп.1.1 вказаного договору про надання послуг - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов`язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

З метою підтвердження реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, надано первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання - передачі документів за результатами виконаних робіт, рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

Також, між ТОВ «ХНЦС» (замовник) та ТОВ "ФЕРГАНА - ОПТ" (виконавець), укладено договір про надання послуг від 25.01.2016 №Ф-2501/16, відповідно до пп.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов`язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

З метою підтвердження реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, надано первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання - передачі документів за результатами виконаних робіт, рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

Як встановлено судом, вказані договори про надання інформативно - консультативних послуг з ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", були укладені підприємством позивача для здійснення господарської діяльності шляхом надання послуг з проведення сертифікації продукції та замовлень до них для отримання в майбутньому прибутку; придбання інформаційно-консультаційних послуг здійснювалось шляхом акумулювання документів, необхідних для прийняття рішення та їх подальшої передачі позивачеві.

Суд зазначає, що згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Приписами частини першої статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Термін «консультаційна послуга» не визначений на законодавчому рівні. Академічний тлумачний словник визначає консультацію як пораду фахівця з якого-небудь питання.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, консультаційну послугу можна визначити як інтелектуальну діяльність, здійснену професійним консультантом на оплатній чи безоплатній основі, в процесі якої консультант надає замовнику інформацію у вигляді порад, рекомендацій, висновків із питань, визначених замовником у різноманітних сферах діяльності в матеріалізованій формі, доступній для об`єктивного сприйняття.

Тобто, це надання замовнику певних знань у вигляді інформації, консультації або експертизи різних видах господарської діяльності, що відповідно передбачає здійснення певного аналізу, тобто визначення необхідності додаткових випробувань, подання додаткових документів тощо.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що збирання документів, необхідних для проведення сертифікації за своєю природою не є консультативною послугою.

При цьому, необхідним є те, що документи, подані для підтвердження такої господарської операції, мають підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Ступінь деталізації опису господарської операції в первинному документі законодавством не встановлена.

Відтак, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджають прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

При цьому, потрібно, щоб первинні документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкових (грошових) зобов`язань на підставі таких операцій.

З долучених до матеріалів справи актів прийому - передачі документів, наданих на виконання робіт, встановлено, що вони не містять жодних посилань на перелік документів, які були передані позивачеві для подальших випробувань та сертифікації продукції.

Акти надання послуг за вказаними договорами також не містять жодних посилань на те, які саме послуги надані за ними: усне або письмове консультування з питань сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань; складання проектів необхідних технічних та інших документів; надання консультаційних послуг, які виникають у позивача в процесі сертифікації. Крім того вказані акти складені відносно інформаційно-консультативних послуг, тоді як предметом договорі були саме консультативні послуг.

Зазначені документи носять загальний характер, у них не просліджується конкретного персонального підходу до завдання по договору, який виконаний в повному обсязі.

Крім того, відомості актів приймання-передачі наданих послуг містять інформацію стосовно надання «Інформаційно-консультаційних послуг» , тоді як предметом договорів були саме «консультаційні послуги» .

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що вказані первинні документи не розкривають суті господарських операцій, їх справжності.

Однак, згідно рахунків на оплату по договорам на надання консультативних послуг встановлено, що загальна вартість витрат на консультативні послуги за договорами з вказаними контрагентами значно перевищує вартість робіт по здійсненню самої сертифікації. Обґрунтування економічної доцільності укладання таких договорів позивачем не надано.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , суд приходить до висновку, що надані на підтвердження реальності господарських операцій за договорами надання консультаційних послуг первинні бухгалтерські документи, не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Оскільки податкові повідомлення-рішення, оскаржувані позивачем у даній справі, було прийнято на підставі висновків судового рішення у справі №820/4729/16 та усім доводам позивача стосовно спірних правовідносин вже було надано оцінку судом в рамках розгляду вказаної справи, то у суду відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2020р. за №00000440511, №00000450511.

При цьому, доводи представника позивача стосовно передчасності винесення оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та недоведеними, оскільки останні було винесено на підставі рішення суду апеляційної інстанції, а відповідно до приписів ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" (просп. Науки, буд. 48-А, корп. літ. І-ІІ, м. Харків, 61000) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 14 грудня 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.