Ухвала

від 14.12.2020 по справі 360/3678/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 360/3678/19

адміністративне провадження № К/9901/31785/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькспецстроймонтаж

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року,

яка ухвалена за наслідком перегляду апеляційної скарги Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області

у справі №360/3678/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькспецстроймонтаж

до Департаменту землеустрою, містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради,

треті особи: Приватне підприємство Транссервис , Комунальне підприємство Землевпорядник Сєвєродонецької міської ради,

про визнання рішення незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькспецстроймонтаж звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту землеустрою, містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради, в якому просило:

- визнати незаконним рішення Департаменту землеустрою, містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради у формі висновку від 03 липня 2019 року №302 про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд.1 Д;

- зобов`язати Департамент землеустрою, містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 1 Д.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 заяву представника позивача про закриття провадження у справі, стягнення правової допомоги та повернення судового збору задоволено. Провадження у справі №360/3678/19 закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькспецстроймонтаж витрати на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції Військово-цивільною адміністрацією міста Сєвєродонецьк Луганської області подано апеляційну скаргу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області задоволено частково. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року скасовано в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькспецстроймонтаж витрат на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. В іншій частині ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати його та залишити в силі ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Відповідно до оскаржуваного судового рішення, представником позивача на підтвердження оплати Адвокатському об`єднанню КЕЙТС ЛО ГРУП послуг адвоката надано платіжне доручення від 10 жовтня 2019 року № 48 про сплату позивачем за надання правової допомоги, консультацій, з роз`яснення з правових питань у сумі 35000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які грунтуються на провових висновках Верховного Суду, а також на тому, що провадження у справі закрито за клопотанням позивача, оскільки відповідач самостійно врегулював спірні правовідносини, а тому витрати на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн є необґрунтованими та неспівмірними фактичному закриттю провадження, співмірною сумою витрат на правову допомогу для цієї справи є 1000,00 грн.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до ч. 3 ст. 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень ч. 5 ст. 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Також слід зазначити, що суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Відповідно до вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції, ухваленого за наслідком перегляду ухвали про закриття провадження в частині встановлення суми витрат на правову допомогу є необґрунтованою.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положенням п. 2 ч. 2 зазначеної статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи те, що ухвала суду першої інстнації оскаржується лише в частині встановлення суми витрат на правову допомогу (а не в частині закриття провадження у справі), вищенаведене свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумніви щодо їх застосування чи тлумачення, що в свою чергу є підставою для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись п. 5 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькспецстроймонтаж на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, яка ухвалена за наслідком перегляду апеляційної скарги Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області у справі №360/3678/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькспецстроймонтаж до Департаменту землеустрою, містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради, треті особи: Приватне підприємство Транссервис , Комунальне підприємство Землевпорядник Сєвєродонецької міської ради, про визнання рішення незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.В. Желєзний Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко