Постанова

від 01.12.2020 по справі 823/5008/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 823/5008/15

адміністративне провадження № К/9901/26130/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №823/5008/15 за позовом Приватного підприємства "Андіс-Техно" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 (суддя Тимошенко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 (головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Грибан І. О., Губська О. А.),

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява приватного підприємства Андіс-Техно (далі також ПП Андіс-Техно , позивач, заявник) про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, у справі позовом ПП "Андіс-Техно" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі також ДПІ, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. У заяві позивач просив:

притягнути керівника ДПІ ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої частиною першою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України;

встановити новий строк для подання ДПІ звіту про виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2015 у справі №823/5008/15;

постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів усунення причин та умов, що сприяли та надалі сприяють порушенню ДПІ закону, зокрема, пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами розгляду позовної заяви ПП Андіс-Техно до ДПІ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії прийнято постанову про задоволення позовних вимог та зобов`язано відповідача подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми 2063495,00грн, що підлягає відшкодуванню ПП Андіс-Техно з бюджету. Також було зобов`язано відповідача подати до суду у місячний строк з моменту набрання постановою законної сили звіт про виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2015. Постанова першої інстанції залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 та з цієї дати набрала законної сили. Під час ознайомлення з матеріалами справи представником підприємства виявлено, що відповідачем поданий до суду звіт від 15.01.2016. Як зазначено, у звіті, відповідачем на виконання рішення суду сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість №216-20 від 13.01.2016, який відповідно до реєстру висновків №217-20 від 13.01.2016 був вручений органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

ПП Андіс-Техно вважає, що викладене у звіті не відповідає дійсності та відповідач продовжує протиправно бездіяти щодо подання висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, оскільки висновок поданий до Управління ДКСУ у м.Черкасах Черкаської області, а відшкодування ПДВ підприємству повинно було здійснено з бюджетного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив. Зазначив, що відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок, тобто ДПІ подає висновок до Управління Державної казначейської служби у м.Черкасах Черкаської області, як органу, що здійснює казначейське обслуговування в розумінні статті 200 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до пункту 3 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.10.2011 №1280, основним завданням управлінь (відділень) Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016, клопотання заявника задоволено частково.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 у справі №823/5008/15.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач вказує, що у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 по справі №21-2650а15, Суд зазначив про те, що рішення суду про визнання бездіяльності податкового органу протиправною щодо неподання до Казначейства висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання, унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Відповідач вказує, що на виконання висновку, переданого до УДКСУ у м.Черкасах, відповідно до реєстру виконання висновку, відшкодовано позивачу всю суму ПДВ, що належна до відшкодування за рішенням суду. Таким чином, позиція податкового органу повністю підтверджена не лише підзаконними актами, а й фактичними обставинами. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій.

Позивач подав заперечення на касаційну скаргу. Підприємство вказує, що УДКСУ у м.Черкасах не наділене повноваженнями на здійснення бюджетного відшкодування ПДВ. У висновку ДПІ про суми відшкодування ПДВ вказано рахунок, відкритий в ГУ ДКСУ у Черкаській області та саме за рахунок коштів, які обліковуються на цьому рахунку, повинно бути здійснено бюджетне відшкодування. Враховуючи, що ДПІ не було подано висновок до органу, який у відповідності до норм Податкового кодексу України уповноважений перерахувати бюджетне відшкодування, судами правомірно накладено штраф на керівника ДПІ. Позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №823/5008/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у порядку письмового провадження на 01.12.2020.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП Андіс-Техно звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність ДПІ щодо подання в строки, визначені пунктом 200.12. статті 200 Податкового кодексу України, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ПП Андіс-Техно з бюджету.

Зобов`язано ДПІ подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми 2' 063' 495,00грн, що підлягає відшкодуванню ПП Андіс-Техно з бюджету.

Зобов`язати керівника ДПІ подати в місячний строк після набрання постановою законної сили звіт про виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2015.

На виконання ухваленого рішення відповідачем подано до суду першої інстанції звіт від 15.01.2016, в якому зазначено, що відповідачем сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість №216-20 від 13.01.2016 та відповідно до реєстру висновків №217-20 від 13.01.2016 вручено органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення на керівника податкового органу штрафу за невиконання рішення у строк, встановлений судом першої інстанції, одночасно позивач просив постановити окрему ухвалу щодо дій відповідача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016, клопотання заявника задоволено частково.

Призначено новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 03.11.2015 та зобов`язано керівника ДПІ подати у 10-денний строк з моменту набрання цією ухвалою законної сили до суду звіт про виконання судового рішення від 03.11.2015, а копію цього звіту направити позивачу.

Накладено на керівника ДПІ штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з яких 5 мінімальних заробітних плат стягнуто на користь ПП Андіс-Техно , 5 мінімальних заробітних плат - до Державного бюджету України.

В іншій частині вимог клопотання відмовлено.

Підставою для задоволення клопотання судом першої інстанції слугувало те, що рахунок НОМЕР_1 , з якого здійснюється бюджетне відшкодування, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області, всупереч цьому відповідач передав висновок до управління Державної казначейської служби України у м.Черкасах Черкаської області, тобто рішення суду, фактично, не виконав.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок №39), Порядком ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 (далі - Порядок №68), та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 (далі - Порядок №68/23).

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків до 01.01.2017 визначались положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Норми Порядків №39 та №68/23 регламентують діяльність та порядок взаємодії органів державної податкової служби між собою, а також з органами Державного казначейства України у процесі відшкодування податку на додану вартість.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №39 висновок про суми відшкодування податку на додану вартість та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є підставами для здійснення відшкодування таких сум органами державної казначейської служби.

Згідно з положеннями пункту 4 Порядку №68/23 за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкові органи місцевого рівня формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.

На підставі пункту 5 Порядку №68/23 на центральний орган державної податкової служби покладено обов`язок не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснити формування узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках. Таку узагальнену інформацію не пізніше наступного робочого дня після її формування центральний орган державної податкової служби надсилає до Державного казначейства України і одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій вважали, що підставою подання клопотання позивача у справі про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень стало те, що відповідач, сформувавши висновок на виконання судового рішення направив його не в той орган, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, зокрема щодо відшкодування ПДВ, а саме, на думку позивача, висновок повинен бути направлений до органу казначейства обласного рівня. Вказані дії призвели до порушення охоронюваного законом права платника.

У свою чергу, відповідач вказав, що на виконання висновку №9-07, переданого до УДКСУ у м.Черкасах 07.07.2016 відповідно до реєстру №6557/1-07, позивачу відшкодовано суму ПДВ у розмірі 2' 063'495,00грн.

Однак, неправомірні дії податкового органу, знайшли своє підтвердження у цій справі, що слугувало підставою для задоволення клопотання позивача про накладення штрафу, з огляду на наступне.

УДКСУ у м.Черкасах листом від 22.01.2016 повідомила позивача про повернення висновку про бюджетне відшкодування до ДПІ без виконання, оскільки перерахування платникові суми, зазначеної у висновку здійснюється на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування. ДПІ надіслано органу казначейства висновок, проте, протягом п`яти операційних днів після отримання висновку до казначейства не надійшла узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, ГУ ДКС України у Черкаській області у листі від 26.01.2016 вказано, що висновок ДПІ про відшкодування позивачу ПДВ, направлено на виконання до УДКСУ у м.Черкасах. Також, зазначено, що відшкодування ПДВ на рахунок платника можливе лише за наявності висновку на відшкодування ПДВ та узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, ненадіслання до органу, що здійснює казначейське обслугогування бюджетних коштів, узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування, свідчить про нездійснення органом владних повноважень всіх необхідних дій, визначених законодавством щодо належного дотримання процедури складення такого висновку. З урахуванням вказаного, суд не вбачає підстав вважати, що податковим органом фактично виконано звіт про виконання судового рішення, що є предметом розгляду даної справи. Натомість, формально складено відповідний звіт та подано до суду.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій суду про наявність підстав для задоволення клопотання позивача, безвідносно до мотивів, якими такий висновок обґрунтований.

Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 у справі №823/5008/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду