Ухвала

від 15.12.2020 по справі 152/1275/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 152/1275/19

провадження № 61-16994ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 21 липня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області, Пасинківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2020 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 21 липня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в зазначеній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 21 липня 2020 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, проте вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень і надання уточненої касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, сплати судового збору.

У грудні 2020 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 листопада 2020 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , надіслав засобами поштового зв`язку матеріали на усунення недоліків, а саме квитанцію про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу.

В уточненій касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У уточненій касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

При цьому, посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування та постанову Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ не може прийматись як обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки зазначені постанови не є постановами Верховного Суду, в яких викладено висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, прийнятими за результатами касаційного розгляду конкретної справи.

Крім того, посилаючись в касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження судового рішення на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, особа, яка подала касаційну скаргу, не указує щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 18 листопада 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький