Постанова

від 10.12.2020 по справі 761/31966/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 761/31966/15-к

провадження № 51-2361км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

виправданої ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 2 травня 2019року й ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32014000000000008 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , такої, що не має судимостей,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася в тому, що вона, вступивши у попередню злочинну змову з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, в період з 2009 по 2011 роки здійснювала тривалу злочинну діяльність, пов`язану з незаконним збагаченням, організованою групою та скоїла на території м. Києва та Київської області злочини різного ступеня тяжкості.

З метою, скоєння вказаних злочинів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, використовували реквізити та банківські рахунки підконтрольних їм підприємств TOB «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ПП «Клер Шато Фиорд» (код ЄДРПОУ 32395460) та TOB «Остін Трейд» (кодЄДРПОУ 37582931), з метою надання послуг іншим суб`єктам господарської діяльності з незаконної мінімізації ними податкових зобов`язань перед бюджетом, за винагороду.

Так, ОСОБА_13 , як співорганізатор групи, діючи за попередньою злочинною змовою з її учасниками, з метою створення видимості ведення звичайної господарської діяльності з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), прикриття незаконної діяльності, спрямованої на незаконну мінімізацію податкових зобов`язань суб`єктів господарської діяльності, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, у грудні 2008 року придбали ПП «Клер Шато Фиорд», у квітні 2009 року та у березні 2011 року створили та зареєстрували ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Остін Трейд» відповідно.

По рахунках вказаних підприємств, які постійно функціонували та весь час були підконтрольні членам організованої групи, під керівництвом ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , проводились перерахування грошових коштів у значних розмірах. Контроль за рухом грошових коштів по рахунках здійснювали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та залучені ними для вчинення злочинів ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Передачу платіжних доручень до банківської установи, здійснював ОСОБА_9 , за дорученням, який також отримував готівкові грошові кошти з рахунків для подальшої їх передачі представникам підприємств - вигодонабувачів.

При цьому, ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , виконуючи свою роль у скоєнні злочинів, прикривали незаконну діяльність вищевказаних юридичних осіб, шляхом здійснення контролю за надходженням та списанням грошових коштів з банківських рахунків, складання податкової та фінансової звітності, надання її до державних контролюючих органів, представлення інтересів в органах державної влади для створення видимості звичайної господарської діяльності таких суб`єктів господарювання.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у тому, що вона в складі організованої групи з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , залучаючи ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки зареєстрованих та придбаних при вищевказаних обставинах: TOB «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ПП«Клер Шато Фиорд» (код ЄДРПОУ 32395460) та TOB «Остін Трейд» (кодЄДРПОУ 37582931), у період з жовтня 2010 по грудень 2011, в складі очолюваної нею організованої групи, шляхом документального оформлення безтоварних операцій, сприяла умисному ухиленню від сплати податків службовим особам: директору TOB «Євро клас трейд» ОСОБА_15 в період 2011року, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у вигляді податків (ПДВ) на загальну суму 668 415,72 грн; директору TOB«Альянс-сервіс» ОСОБА_16 в період 2010року, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у вигляді податків (ПДВ) на загальну суму 2 259 866 грн; а всього податків (податку на додану вартість) на загальну суму 2 928 281,72 грн.

Також органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вона за домовленістю з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 здійснила оформлення документів від імені директора TOB «Остін-трейд» ОСОБА_17 , директора TOB «Компанія «Вайліс» ОСОБА_18 та директора ПП «Клер ІІІато Фиорд» ОСОБА_19 , в якихвідображені відомості не відповідають дійсності, оскільки зазначені в них операції носили безтоварний характер. Метою складання та видачі вказаних документів організованою групою під керівництвом ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , являлось пособництво в умисному ухиленні від сплати податків TOB «Євро клас трейд» та TOB «Альянс-сервіс». В подальшому вказані документи у невстановлений слідством час та місці через ОСОБА_9 та ОСОБА_14 були передані в адресу TOB «Євро клас трейд» та TOB «Альянс-сервіс».

Для втілення вказаного злочинного наміру, спрямованого на ухилення від сплати податків, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 організували, а ОСОБА_12 за їх вказівкою підписала фінансово-господарські документи від імені директора TOB «Остін-трейд» ОСОБА_17 в адресу TOB «Євро клас трейд», що, на переконання сторони обвинувачення, підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 22 березня 2012 року № 244 підписи від імені громадянина ОСОБА_17 у документах TOB «Євро клас трейд» по взаємовідносинах з TOB «Остін-трейд» виконані громадянкою ОСОБА_12 .

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 2 травня 2019 року ОСОБА_7 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в її діяннях є склад указаних злочинів.

Звільнено все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_7 з-під арешту, накладеного в межах даного кримінального провадження.

Київський апеляційний суд ухвалою від 12 лютого 2020 року залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вказаний вирок районного суду без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосуванням судами попередніх інстанцій закону, який підлягав застосуванню. Вказує на те, що місцевий суд усупереч вимог ч. 6 ст. 22 КПК не створив необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а саме: безпідставно обмежив прокурора у забезпеченні для допиту явки свідків, жодного разу не направив, у тому числі за клопотанням прокурора, судових повісток свідкам сторони обвинувачення; необґрунтовано обмежив прокурора у наданні письмових доказів, а також усупереч вимогам ч. 5 ст.364КПК, незважаючи на клопотання прокурора щодо необхідності відновлення з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами з метою необхідності долучення та прослуховування додаткових доказів (аудіофайлів НСРД на електронних носіях інформації), прийняв рішення про перехід до стадії судових дебатів та на цій стадії позбавив сторону обвинувачення права на виступ.

Також зазначає про те, що суди попередніх інстанцій, безпідставно посилаючись на порушення стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК, не надали оцінку усім долученим прокурором під час судового розгляду додатковим письмовим доказам, у тому числі актам про результати документальних позапланових перевірок ДПІ у Дніпровському та Оболонському районах міста Києва, які були відкриті стороні захисту після направлення обвинувального акта до місцевого суду.

Вказує на те, що апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не перевірив викладених у ній доводів про допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи, викладені у скарзі, через що рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора виправдана ОСОБА_7 вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду без змін.

На переконання виправданої ОСОБА_7 , у касаційній скарзі прокурор не навів обґрунтування своїх вимог, не вказав про жоден факт, який би вказував на те, що судами попередніх інстанцій допущені істотні порушення вимог КПК при розгляді цього кримінального провадження, які відповідно до вимог ст.438 КПК могли бути підставою для призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор просив задовольнити касаційну скаргу, а захисник та виправдана заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити рішення судів попередньої інстанції без змін.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно знормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні йдостатні мотиви та підстави його ухвалення.

Загальні вимоги до змісту вироку суду визначено у ст. 374 КПК. Зокрема, п. 1 ч.3 вказаної статті встановлено, що у разі визнання особи виправданою вмотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, виходячи з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Вказаних вимог закону місцевий та апеляційний суди не дотрималися.

Згідно ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до вимог ст. 363 КПК після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з`ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Частиною 5 ст. 364 КПК передбачено, що учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.

Так, уході прослуховування звукозапису судового засідання від 1 лютого 2019року було встановлено, що місцевий суд у цьому засіданні завершив дослідження письмових доказів, які були надані стороною обвинувачення, та поставив на обговорення учасників судового засідання питання про можливість переходу до стадії судових дебатів. Присутній у цьому судовому засіданні прокурор повідомила про наявність додаткових доказів у її колеги, які будуть ним долучені в наступному судовому засіданні, при цьому вона не заперечувала проти переходу до стадії судових дебатів і заявила клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату для необхідності підготовки сторони обвинувачення до судових дебатів.

В наступному судовому засіданні місцевого суду 28 лютого 2019 року прокурор ОСОБА_20 заявив клопотання про незгоду з рішенням головуючого щодо переходу до стадії судових дебатів та просив повернутися на стадію з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами з метою необхідності долучення та прослуховування додаткових доказів (аудіофайлів НСРД на електронних носіях інформації). Однак суд усупереч вимог ч. 5 ст. 364 КПК, ігноруючи заявлене прокурором клопотання, перейшов до судових дебатів, та знову запропонував прокурору виступити в них, на що прокурор повторно наголосив на необхідності повернення до стадії судового розгляду та з`ясування обставин. Розцінивши таку позицію прокурора як не бажання виступати в судових дебатах, головуючий продовжив їх проведення, надавши можливість виступити захиснику та обвинуваченій.

Таким чином місцевий суд, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання прокурора про повернення на стадію з`ясування обставин з метою необхідності долучення та прослуховування додаткових доказів, не виконав прямої вказівки ч. 5 ст. 364 КПК, яка є імперативною нормою, та зобов`язує суд за наявності відповідного клопотання сторони кримінального провадження відновлювати з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами.

Наведені порушення вимог КПК, допущені місцевим судом, є істотними, вони перешкодили цьому суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що слідчий, прокурор здійснює виклик підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження лише на стадії досудового розслідування (ст. 133 КПК), а на стадії судового розгляду такий виклик здійснюється судом (ст. 134 КПК).

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, а саме із журналу судового засідання від 30 березня 216 року, у цьому судовому засіданні відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 КПК було визначено обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження. При цьому прокурор заявив про допит чотирьох свідків ( ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ), однак місцевий суд виклику цих свідків не здійснив, не надав судових повісток про виклик цих свідків прокурору для забезпечення їх явки та без судового виклику усупереч вимогам ст.134 КПК зобов`язав прокурора забезпечити явку цих свідків, чим допустив порушення вимог ст. 22 КПК.

Що стосується доводів у касаційній скарзі прокурора про безпідставне посилання судів попередніх інстанцій на порушення стороною обвинувачення вимог ст.290КПК та не надання оцінки усім долученим стороною обвинувачення під час судового розгляду додатковим письмовим доказам, Верховний Суд наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не з`ясували про причини своєчасного не відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, не врахували правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №640/6847/15-к (провадження №51-13-43кс19), відповідно до якого процесуальні документи, які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Отже, причини своєчасного не відкриття матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення, не були встановлені та їм не було надано належної оцінки.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

Крім того, колегія суддів вважає слушними доводи у касаційній скарзі прокурора про невмотивованість постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень.

Зокрема, місцевий суд усупереч вимог статей 370, 374 КПК дійшов формального висновку про те, що висновок судово-почеркознавчої експертизи від 22 березня 2012 року № 244 та протокол пред`явлення свідку ОСОБА_23 фотознімків для впізнання від 3 серпня 2012року не містять даних, що встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та підлягають доказуванню, а тому вони не можуть бути доказами винуватості останньої.

Проте належним чином такі свої висновки місцевий суд не обґрунтував, не зазначив, про які саме обставини свідчать ці докази сторони обвинувачення, та не навів умотивованих висновків, чому кожен із цих доказів за критеріями ст.94КПК, а сукупність цих доказів із точки зору достатності та взаємозв`язку не доводять інкриміноване ОСОБА_7 обвинувачення.

Апеляційний суд на вказані порушення, допущені місцевим судом, уваги не звернув та не виправив їх.

Вищенаведені обставини перешкодили судам першої та апеляційної інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, тому згідно з вимогами п. 1 ч.1 ст.438 КПК рішення цих судів підлягають скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого слід урахувати вищенаведене та ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогам статей 370, 374 КПК.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій, задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 2 травня 2019року й ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3