Рішення

від 08.12.2020 по справі 386/651/20

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/651/20

Провадження № 2/386/278/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

представника позивача Балюри С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай), шляхом направлення 07.08.2020 позовної заяви поштою, яка надійшла до суду 13.08.2020. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.03.1993 позивач був прийнятий в члени колективного сільськогосподарського підприємства Нива (далі - КСП Нива ) відповідно до протоколу №2 засідання правління КСП Нива від 04.07.1996, яке знаходилось в с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області, на посаду електрослюсаря по проводках. 04.12.1996 позивач звільнився за власним бажанням та членства не припиняв. Відповідно до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії КР №021, виданого Вербівською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області, КСП Нива відповідачем передано у колективну власність 1819,5 га. землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №5. Представник позивача вважає, що в список осіб, які мають право на одержання земельної частки по розпаюванню, помилково не був включений позивач, який має право на земельну частку (пай) вказаного господарства. Представник позивача вказала, що позивач на час одержання КСП Нива Державного акта колективної власності на землю станом на 1997 рік був членом даного КСП Нива , із членів його ніхто не виключав, загальних зборів членів КСП щодо виключення його із членів не відбувалися, а тому має право на земельний пай. При цьому, про порушення свого права на земельну частку (пай) позивач дізнався у 2020 році. Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа. На час розпаювання земель колективної власності позивач в КСП Нива був його членом, а в списки членів КСП Нива , які додаються до державного акта на право колективної власності та мають право на сертифікат за земельну частку (пай), помилково включений не був. Таким чином, позивач має право на земельну частку (пай) відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 за №720/95/2 та ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство . Позивач, в зв`язку з юридичною необізнаністю, не звернувся до суду про захист порушеного права, вважав, що на право на земельну частку (пай), термін позовної давності не поширюється.

Крім того, представник позивача вказує, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). У разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після оформлення її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. За позовом власника невитребуваної земельної частики (паю) або його спадкоємця у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). Вищевказані норми Закону надають право позивачу оформити земельну частку (пай) до 01.01.2025, оскільки позивач помилково не був включений до списку громадян, що мають право на земельну частку (пай) КСП Нива .

Враховуючи зазначені обставини, посилаючись на ст.ст. 16, 257, 267-268, 386, 391-392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 17, 116, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), представник позивача просить поновити позивачу строк для звернення до суду за захистом порушеного права та визнати за позивачем право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП Нива , розташованого на території Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області за рахунок вільних земель на території цієї сільської ради.

Ухвалою суду від 18.08.2020 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

11.09.2020 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області витребувано протоколи правління та протоколи загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства Нива , що стосуються прийняття та виключення із членства підприємства ОСОБА_2 , на виконання якої 18.09.2020 адміністрацією надано відповідь про неможливість надати витребувані докази, оскільки такі відсутні.

17.11.2020 проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки судову повістку було вручено його представнику ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 , яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Ленінського районного суду м. Кіровограда, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснила, що позивач на момент видання Державного акта колективної власності на землю станом на 1997 рік був членом даного КСП Нива , а тому має право на земельну частку (пай). Загальні збори щодо виключення позивача з членів КСП "Нива" не проводились, заяву про виключення з членів позивач особисто не подавав. Жодного документу про виключення позивача з членів КСП "Нива" не існує, при цьому відповідач визнає позовні вимоги. Просила задовольнити позов повністю.

Представник відповідача Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, сільський голова Катерина Мізюк подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнає (а.с. 90).

Ухвалою суду від 08.12.2020 відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем на підставі ч. 5 ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання позову відповідачем суперечать інтересам осіб, яких він представляє, а саме жителів територіальної громади.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.03.1993 позивач прийнятий в члени КСП Нива електрослюсарем по проподках та 04.12.1996 - розрахований з членів КСП Нива за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , заведеної 20.05.1982 (а.с. 6-8, 70-73).

Відповідно до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії КР №021, виданого Вербівською сільською Радою народних депутатів Голованівського району Кіровоградської області, КСП Нива Вербівською сільською Радою народних депутатів Голованівського району Кіровоградської області передано у колективну власність 1819,5 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №5 (а.с. 21-22, 31-33).

В 1997 році відбулось розпаювання землі КСП Нива , однак згідно копії списку членів КСП Нива , які мають право на одержання земельної частки (паю) та копії листа-повідомлення відділу в Голованівському районі Кіровоградської області від 31.07.2020 №119/109-20, позивач не був включений до цього списку (а.с. 20, 23-29).

Як вбачається з копії статуту КСП "Нива", зареєстрованого Голованівською районною радою рішенням №127 від 07.12.1994, підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємства і самоврядування (а.с. 13-19).

Пунктом 3.1. статуту КСП "Нива" визначено, що членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей підприємства.

Прийняття в члени підприємства проводиться правлінням підприємства в присутності особи, яка подала заяву, з послідуючим затвердженням на загальних зборах членів підприємства (п. 3.2. статуту КСП "Нива").

На кожного члена підприємства ведеться "Трудова книжка" єдиного зразка (п. 3.3. статуту КСП "Нива").

Згідно п. 3.6. статуту КСП "Нива", членство в підприємстві припиняється в разі виходу або виключення з членів підприємства.

Згідно п. 3.9. статуту КСП "Нива", членство в підприємстві зберігається за громадянами, які тимчасово вибули із підприємства в таких випадках: проходження дійсної строкової служби; обрання на виборчу посаду, навчання із відривом від виробництва за направленням підприємства; направлення на роботу в інші підприємства і організації з ініціативи підприємства на певний строк, установленим правлінням підприємства. Членство в підприємстві зберігається також за громадянами при припиненні роботи по старості або інвалідності, якщо вони не виїхали на постійне місце проживання в іншу місцевість.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, який діяв на час розпаювання земель колективної власності, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , судам роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п. 2. Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримана сертифікат на право на земельну частку (пай).

Пунктом 7 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 3 Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року №122, у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Пунктом 12 Перехідних положень розділу X ЗК України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Судом встановлено, що позивач 01.03.1993 був прийнятий в члени КСП "Нива", однак станом на час передачі землі у колективну власність КСП Нива та на час одержання КСП Нива Державного акта на право колективної власності на землю 23.01.1997, позивач не був членом даного КСП, оскільки членство він припинив 04.12.1996, а тому він не набув право на земельну частку (пай).

За правилами пункту (а) частини 3 статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що позивач не набув право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП Нива , а тому позов є необґрунтованим та безпідставним.

Доводи представника позивача про те, що позивач не був виключений з членів КСП "Нива" станом на 23.01.1997 є безпідставними та спростовуються дослідженими копією статуту КСП "Нива" та копією трудової книжки позивача, яка підтверджує як момент прийняття позивача в члени КСП "Нива", так і момент припинення членства позивача в цьому підприємстві.

З наведених підстав, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати зі сплати позивачем судового збору при зверненні до суду в сумі 840 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією АТ "АКЦЕНТ-БАНК" від 07.08.2020 (а.с. 1), покладаються на позивача.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141-142, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити повністю в задоволенні позову позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. покласти на позивача ОСОБА_2 .

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Місцезнаходження відповідача Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області: с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області, вул. Івана Франка, буд. №34, поштовий індекс 26509, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 23228547.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 14 грудня 2020 року.

Суддя Гарбуз О. С.