Постанова

від 14.12.2020 по справі 263/10518/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2977/20

263/10518/18

Єдиний унікальний номер 263/10518/20

Номер провадження 22-ц/804/2977/20

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2020 року м. Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів Баркова В.М., Лопатіної М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 квітня 2020 року, ухвалене у складі судді Кияна Д.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Житлово-будівельний кооператив "РОДІНА", Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгаз , Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа", Комунальне підприємство "Комунальник", Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про визначення порядку користування квартирою та розділ особових рахунків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Житлово-будівельний кооператив "РОДІНА", Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгаз , Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа", Комунальне підприємство "Комунальник", Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", про визначення порядку користування квартирою,

В С Т А Н О В И Л А:

01 серпня 2018 року до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , на обґрунтування вимог якої позивач посилається на те, що їй та ОСОБА_2 на підставі спадкового договору від 19.08.2008 року, укладеного з ОСОБА_3 , належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частки квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту, складеного Маріупольським бюро технічної інвентаризації, вказана квартира складається з наступних приміщень: 1 коридор - площею 7,4 кв.м; 2 туалет - площею 1 кв.м.; 3 ванна - площею 2,1 кв.м.; 4 кухня - площею 5,1 кв.м.; 5 жила - площею 12,2 кв.м.; 6 комора - площею 1,6 кв.м.; 7 жила - 16,7 кв.м.; балкон - площею 0,8 кв.м.

Вказувала, що між ними виникли проблеми щодо розподілу прав та обов`язків, сплати комунальних платежів та користування кімнатами, які неможливо вирішити шляхом домовленості між сторонами через сталі неприязні стосунки, просила суд ухвалити рішення, яким встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 , визначений висновком експерта, виділивши в користування ОСОБА_2 приміщення 5 жила кімната - площею 12,2 кв.м.; 6 комора - площею 1,6 кв.м.; балкон - площею 0,8 кв.м, а всього площу - 14,6 кв.м., в користування ОСОБА_1 приміщення 7 жила кімната - площею 16,7 кв.м. та залишити в загальному користуванні сторін 1 коридор - площею 7,4 кв.м; 2 туалет - площею 1 кв.м.;3 ванна - площею 2,1 кв.м.; 4 кухня - площею 5,1 кв.м. та поділити особові рахунки з оплати житлово-комунальних послуг між співвласниками квартири.

16.10.2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою.

В обґрунтування зустрічного позову вона зазначала, що на підставі спадкового договору від 19.08.2008 р. сторонам на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частки квартира АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі вона мешкає разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , регулярно сплачує за комунальні послуги, виконує поточний ремонт квартири. ОСОБА_1 фактично не мешкає у спірній квартирі, а проживає з сім`єю в м. Голіцино, РФ. Враховуючи, що між ними виникли проблеми щодо розподілу прав та обов`язків та користування кімнатами, що неможливо вирішити шляхом домовленості, уточнивши позовні вимоги, просила виділити їй в користування приміщення 7 жила кімната - площею 16,7 кв.м. та виділити ОСОБА_1 приміщення 5 жила кімната - площею 12,2 кв.м., а в загальному користуванні сторін залишити: 1 коридор - площею 7,4 кв.м; 2 туалет - площею 1 кв.м.; 3 ванна - площею 2,1 кв.м.; 4 кухня - площею 5,1 кв.м., 6 комора - площею 1,6 кв.м. та балкон - площею 0,8 кв.м.. Запропонований нею варіант користування квартирою є найбільш прийнятним з технічної точки зору, а відхилення від ідеальної частки такого варіанту користування є несуттєвим.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення порядку користування квартирою та розділ особових рахунків та позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - задоволені частково.

Вирішено встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 виділивши в користування ОСОБА_1 приміщення 5 жила кімната - площею 12,2 кв.м.; 6 комора - площею 1,6 кв.м.; балкон - площею 0,8 кв.м, а всього площею - 14,6 кв.м., ОСОБА_2 приміщення 7 жила кімната - 16,7 кв.м. та залишити в загальному користуванні сторін 1 коридор - площею 7,4 кв.м; 2 туалет - площею 1 кв.м.;3 ванна - площею 2,1 кв.м.; 4 кухня - площею 5,1 кв.м..

Поділено особові рахунки з оплати житлово-комунальних послуг між співвласниками квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник третьої особи Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення вимог про поділ особового рахунку обслуговування підприємством спірної квартири, ухвалити нове рішення, яким в таких вимогах відмовити, стягнути на його користь судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги представник вказує, що принцип поділу особових рахунків у комунальних підприємствах, що обслуговують спірну квартиру, пропорційно площі виділених у користування сторонам приміщень неможливо застосувати до порядку оплати електроенергії, оскільки в квартирі встановлений один розрахунковий прилад обліку електричної енергії, що відповідає Правилам будови електроустановок, і правилами не передбачено оформлення декілька особистих рахунків для одного засобу обліку.

Відповідно до ч.13 ст.7, ч.ч. 1,3 ст.368, ч.1 ст.369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонам належить на праві спільної часткової власності, по 1/2 частки, квартира АДРЕСА_1 .

Спірна квартира складається з наступних приміщень: 1 коридор - площею 7,4 кв.м; 2 туалет - площею 1 кв.м.;3 ванна - площею 2,1 кв.м.; 4 кухня - площею 5,1 кв.м.; 5 жила - площею 12,2 кв.м.; 6 комора - площею 1,6 кв.м.; 7 жила - 16,7 кв.м.; балкон - площею 0,8 кв.м..

Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 09.08.2017 року, поділити квартиру АДРЕСА_1 на дві рівні частки з організацією в натурі ізольованих квартир для кожної частини незалежно від розміру такої частини є неможливим з технічної точки зору. Експертом запропоновано варіант поділу квартири, за яким першому співвласнику можливо виділити в користування приміщення 5 жила кімната - площею 12,2 кв.м.; 6 комора - площею 1,6 кв.м.; балкон - площею 0,8 кв.м, а всього площу - 14,6 кв.м., другому співвласнику - виділити в користування приміщення 7 жила кімната - площею 16,7 кв.м. та залишити в загальному користуванні сторін 1 коридор - площею 7,4 кв.м; 2 туалет - площею 1 кв.м.;3 ванна - площею 2,1 кв.м.; 4 кухня - площею 5,1 кв.м.. Зазначено, що таке відхилення від ідеальної частки такого варіанту користування є несуттєвим. Питання, щодо компенсації за таке відхилення є зайвим, так як частки власності не змінюються.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню, і вирішив спір, визначивши порядок користування спірною квартирою таким чином: виділити в користування ОСОБА_1 приміщення 5 жила кімната - площею 12,2 кв.м.; 6 комора - площею 1,6 кв.м.; балкон - площею 0,8 кв.м, а всього площею - 14,6 кв.м., ОСОБА_2 - приміщення 7 жила кімната - 16,7 кв.м.; залишити в загальному користуванні сторін 1 коридор - площею 7,4 кв.м; 2 туалет - площею 1 кв.м.;3 ванна - площею 2,1 кв.м.; 4 кухня - площею 5,1 кв.м..

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Тому рішення суду в частині визначення порядку користування жилим приміщенням апеляційним судом не перевіряється у зв`язку із відсутністю оскарження.

Звертаючись до суду, сторони також ставили питання про поділ особових рахунків комунальних підприємств, що надають відповідні послуги в спірній квартирі.

Судом першої інстанції враховано норми ст.ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якими визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця надання послуг своєчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, право споживача на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Згідно з пунктом 2 Правил користування приміщеннями житлових будинків користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно зі свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди), а згідно з пунктом 7 - власник зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з пунктом 10 мешканці квартири, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу; встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання; розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

Отже, за умови відсутності по кімнатного обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі, більше ніж місяць; за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар). Спори між власниками у квартирах, в яких проживає два і більше власників, при розподілі витрат на оплату комунальних та інших послуг розв`язуються судом.

Таким чином, оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б регулювала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між співвласниками квартири, то суд вважав можливим вирішити питання про поділ особових рахунків відповідно до положень Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Оскільки суд визначив конкретну житлову площу для кожної з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім`я, таким чином, що відповідно до запропонованого порядку користування у користуванні сторін по справі буде по одній ізольованій кімнаті, і квадратна площа кімнат відповідає частці власників, визначив і площу приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні, то вважав, що цього буде достатньо, щоб розподіляти плату житлово-комунальних та інших послуг між співвласниками, тому задовольнив вимоги про поділ особистих рахунків сторін в усіх зазначених ними комунальних підприємствах.

При цьому судом враховано, що плата сторін, які є споживачами електроенергії, розподіляється за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника. Але такий порядок не відповідає Правилам роздрібного ринку електричної енергії, і оплата електроенергії таким чином ставиться судом у залежність від дій кожного споживача: розрахування оплати у залежності від обсягу потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника.

Однак, доводи апеляційної скарги зокрема й стосуються того, що споживачі не надали докази існування засобів обліку електроенергії, які дозволять здійснювати контроль за спожитою енергією з той чи іншою площадкою вимірювання (кімнатою, частиною приміщення тощо).

Отже, рішення суду фактично визначає дії споживачів електроенергії в даному випадку, і унеможливлює контроль з боку Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" правильності оплати за поставлену енергію.

Згідно з статтею 1 Закону України Про ринок електричної енергії , побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Як встановлено п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року, об`єкт побутового споживача - це житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування, а побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об`єктів приватного домогосподарства, крім потреб підприємницької, господарської діяльності.

На підставі п. 5.1.19. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 року (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 року №716) у квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об`єктах індивідуального побутового споживача, розташованих за однією адресою, установлюється один ОСОБА_5 для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель.

Згідно з п.2.7.6 Наказу міністерства праці та соціальної політики України №272 від 21.06.2001 року Про затвердження Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок в житлових будинках слід установлювати один однофазний або трифазний розрахунковий лічильник (при трифазному вводі) на кожну квартиру.

Як встановлено п.11.5 ДБН В.2.5-23:2010, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №64 від 15.02.2010 року, у житлових будинках слід установлювати один засіб обліку на кожну квартиру. Він має бути однофазним або трифазним відповідно до прийнятої кількості фаз вводу в квартиру.

З наведеного вбачається, що нормативно-правовими актами врегульований певний порядок встановлення розрахункового приладу обліку електричної енергії - по одному на один об`єкт.

У разі необхідності споживачу не заборонено встановлювати технічні засоби обліку електричної енергії, які дозволять здійснювати контроль за спожитою електроенергією за той чи іншою площадкою вимірювання (кімнатою, частиною приміщення тощо).

За таких обставин колегія суддів не може погодитися із висновком суду стосовно поділ особових рахунків в підприємстві - постачальнику електричної енергії.

Напроти, аналіз вищезазначених нормативних актів та обставин справи дає підстави для висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про поділ особистих рахунків для сторін для оплати електроенергії.

Відтак, судове рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про поділ особового рахунку з оплати електроенергії між співвласниками квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги третьої особи Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" у відшкодування витрат на оплату судового збору на його користь з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума 1057,20 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2018 року скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про поділ особового рахунку в Акціонерному товаристві "ДТЕК Донецькі електромережі" з оплати електроенергії між співвласниками квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і в цих позовних вимогах відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ ДТЕК Донецькі електромережі судовий збір 1057 (одну тисячу п`ятдесят сім) грн.20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 14 грудня 2020 року.

Судді : Є.Є. Мальцева

В.М. Барков

М.Ю. Лопатіна