Ухвала

від 03.12.2020 по справі 522/20973/15-к

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1868/20

Номер справи місцевого суду: 522/20973/15-к 1-кс/13991/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника Одеської обласної ради ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу голови Одеської обласної ради ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2020 р. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160000000635 від 28.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 та накладено арешт по кримінальномупровадженні,внесеному доЄРДР за№12015160000000635від 28.08.2015року на земельні ділянки: загальною площею 2,8658 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0006; загальною площею 0,4221 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0012; загальною площею 2,4437 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0013, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 із забороною відчуження та розпорядження, поділу та зміни цільового призначення земельних ділянок, забороною будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на положення статті 170 КПК України, а також те, що прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до втрати цієї власності територіальними громадами сіл, селищ, міст Одеської області.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді головою Одеської обласної ради ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій останній посилається на її незаконність з огляду на наступне:

- слідчий суддя не надав можливість власнику майна в особі Одеської обласної ради, використати законне право передбачене ч. 4 ст. 172 КПК України бути присутнім під час розгляду клопотання прокурора у судовому засіданні та надати пояснення з приводу доцільності накладення арешту на майно та дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна;

- слідчим суддею накладено арешт на три земельні ділянки, одна з яких площею 2,8658 га фактично вже не існує, хоча об`єктом кримінального правопорушення визначено лише об`єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці площею 1802,1 м2 та не обґрунтовано, яким чином вся земельна ділянка має ознаки речового доказу;

- слідчий суддя, залишив поза увагою те, що за вказаним кримінальним провадженням аналогічні арешти вже накладалися на зазначені земельні ділянки та були скасовані Одеським апеляційним судом;

-безпідставний арешт на всю земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні КП «Спортивно-концертний комплекс Одеський Палац спорту» на праві постійного користування, обмежує права апелянта як власника майна та унеможливлює здійснення господарської діяльності комунальним підприємством, більш того наведені земельні ділянки не є об`єктами у вказаному кримінальному провадженні, первинна ділянка (кадастровий номер 5110137500:47:002:0006) фактично вже не існує як окремий об`єкт цивільних та земельних правовідносин;

-в ухвалі слідчого судді не вказано та необґрунтовано, які підстави та обставини можуть свідчити про те, що незастосування арешту на всю земельну ділянку може призвести до приховування, знищення, псування, втрати, перетворення майна, а також не зазначені реальні ризики існування таких обставин;

-вказані земельні ділянки є об`єктом комунальної власності, нікому не відчужуються, а їх використання визначається обласною радою як найбільш ефективний, раціональний та економічно привабливий.

Посилаючись нанаведені доводи,голова Одеськоїобласної ради ОСОБА_8 просить скасуватиухвалу слідчогосудді тавідмовити узадоволенні клопотанняпрокурора пронакладення арештуна земельніділянки,розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, 31.

Окрім того, ОСОБА_8 просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23.10.2020. Однак, приймаючи до уваги те, що представник Одеської обласної ради не був присутнім під час постановлення оскаржуваного рішення та в матеріалах провадження відсутні дані, які б свідчили про отримання ним копії такого рішення, то строк на його апеляційне оскарження не пропущено та не підлягає поновленню.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги голови Одеської обласної ради та просив скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване.

Натомість, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_8 , просила в ній відмовити, а ухвалу слідчого судді вважає законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового розгляду, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

В свою чергу викладені доводи також знайшли своє підтвердження в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно доч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 28.05.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160000000635, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.08.2015 до слідчого управління ГУМВС України в Одеській області надійшли матеріали щодо звернення голови Одеської міської організації ВО «Батьківщина ОСОБА_10 яке скеровано до ГУМВС України в Одеській області Головою ООДА ОСОБА_11 щодо незаконних дій з боку посадових осіб управління Одеської обласної ради з майнових відносин та інших осіб ігри підготовці та проведення аукціонів щодо продажу об`єктів нерухомості. Встановлено, що 31 липня 2015 року у приміщенні Одеської обласної ради здійснено аукціон щодо продажу об`єкту - незавершене будівництво літ. Б за планом, яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, земельна ділянка 31, опис нерухомого майна: незавершене будівництво, матеріал стін та споруд залізобетоні колони, рік будівництва 2015 року, площа забудови - 1802,1 кв.м. ступінь готовності 15%.

Об`єкт, що розташований за адресою: проспект Шевченка, 31 - оцінка ринкової вартості - 762 031,20 грн з ПДВ, продаж здійснено за 1 610 000 грн. з ПДВ.

В основу проведеного аукціону був прийнятий висновок про незалежну оцінку ринкової вартості незавершеного будівництва літ. Б за планом, яке розташоване за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, земельна ділянка 31. Опис нерухомого майна: незавершене будівництво, матеріал стін та споруд залізобетоні колони, рік будівництва 2015 року, площа забудови - 1802,1 кв.м. ступінь готовності 15% проведено TOB «АППРАИС КОНСТАНТ» (код 38017419 м Одеса. вуз. Бугаївська, 35 офіс 402 в особі Директора оцінювача ОСОБА_12 . Дата оцінки 30.06.2015 та дата завершення складення висновку 02.07.2015).

Згідне проведеної судово-будівельної експертизи (ст. 14-20 т. 17 провадження), ринкова вартість зазначеного об`єкта становить 3 841 508, 40 грн. з ПДВ., а також встановлено, що відповідний звіт про оцінку не відповідає вимогам законодавства з оцінки майна та має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Згідно державного акту №206320 на підставі рішення ОМР №1691-VI від 23 грудня 2011 року Спортивно-концертному комплексу Одеський Палац спорту надано у постійне користування земельну ділянку, площею 2,8658 га для експлуатації та обслуговування спортивно-концертного комплексу й благоустрою території та затверджено проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

На території вказаної земельної ділянки розташовані будівлі Спортивно-концертного комплексу Одеський Палац спорту.

Згідно державного реєстру права власності на нерухоме майно, 22.02.2020р. земельна ділянки з кадастровим номером 5110137500:47:002:0006 зареєстрована за Територіальною громадою сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради на підставі рішення, серія та номер: 1078-VII, виданого 04.09.2019р.

15.05.2017р. Управлінням архітектури та містобудування ОМР видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, 31, об`єкт незавершений будівництва (літ. Б) на реконструкцію вищезазначеного об`єкту під спортивно-оздоровче приміщення та апартаменти.

Замовниками будівництва є спортивно-концертний комплекс «Одеський палац спорту» та ТОВ «Менеджмент Інвестментс».

Вказані містобудівніумови таобмеження виданіна підставізаяви ТОВ«Менеджмент Інвестментс»та доданихдо неїмістобудівного розрахунку«Реконструкція об`єктанезавершеного будівництваліт.Б підспортивно-оздоровнеприміщення таапартаменти»,розроблений ТОВ«Акрополіс»,головним архітекторомпроекту якогоє ОСОБА_13 .Виїмкою документів,що булапроведена приздійсненні 05.08.2020обшуку уДепартаментів архітектурита містобудуванняОдеської міськоїради,встановлено,що вдокументах,поданих замовникамибудівництва дляотримання відповіднихмістобудівних умовта обмеженьна проектуваннябудівництва, відсутня заява одного з замовників Одеського палацу спорту, на отримання відповідних дозвільних документів.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ніяких узгоджень, щодо надання земельної ділянки в користування та проведення будь-яких будівельних робіт замовниками, а саме спортивно-концертним комплексом «Одеський палац спорту» та ТОВ «Менеджмент Інвестментс» з Одеською обласною радою не укладалось та взагалі письмово не повідомлялись про вчинення вказаних дій.

Під час проведення слідчої дії огляду, встановлено, що на вказаній земельній ділянці збудовано 33 х поверхову будівлю, приблизна площа по фундаменту якої згідно обмірів за допомогою рулетки, становить 1550 кв.м., а площа території біля будинку, що огороджена парканом, становить приблизно 2000 кв.м.

Будівельні роботи зазначеного об`єкту проведено замовником ТОВ «Менеджмент Інвестментс» на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого ДАБІ України №ІУ 11516336267, повідомлення ДАБІ про зміну даних №ІУ 125170542053, та повідомлення №ІУ 123172861311.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідній дозвільній справі відсутній документ, що підтверджував би право користування/власності земельною ділянкою з боку ТОВ «Менеджмент Інвестментс».

Згідно з рішенням Одеської міської ради №1316-VII від 19.10.2016 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси», відповідна земельна ділянка, згідно зонінгу, відноситься до Зони Г4 земель фізкультури та спорту.

Відповідна зона призначена для розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів тощо. Переважними види використання відповідних земель є: універсальні спортивні комплекси (з трибунами), спортивні арени, спеціалізовані спортивні комплекси, спортивні школи, басейни криті та відкриті, спортивні клуби, спортивні майданчики, тенісні корти, водно оздоровчі комплекси, пункти прокату, театри, концертні зали, цирк, будинки культури, кінотеатри, бібліотеки, клуби, центри дозвілля, розважальні комплекси. Цільове призначення відповідної ділянки: для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту.

Відповідна земельна ділянка із кадастровим номером 5110137500:47:002:0006, загальною площею 2,8658 га, на теперішній час поділена на дві окремі земельні ділянки із кадастровим номером 5110137500:47:002:0012 загальною площею 0, 4221 га, та 5110137500:47:002:0013 загальною площею 2.4437, що підтверджується відомостями з публічної кадастрової карти України.

Досудовим слідством встановлено, що на момент початку будівництва відповідного будинку, та подальших будівельних робіт, що проводились виконавцем робіт ТОВ «Стікон» на замовлення ТОВ «Менеджмент Інвестментс», відбувались без документів, що підтверджують право власності (користування) відповідною земельною ділянкою, що є грубим порушенням чинного законодавства України.

За матеріалами щодо звернення голови Одеської міської організації ВО «Батьківщина ОСОБА_10 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160000000635 від 28.08.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000635, а саме огляду земельної ділянки №31, розташованої за адресою: м. Одеса, прос. Шевченко, встановлено, що усупереч цільовому призначенню земельної ділянки, а також відсутності на момент будівництва передбачених чинним законодавством документів, що засвідчують право власності (користування) відповідною земельною ділянкою, ТОВ «Стікон» на замовлення власника об`єкта нерухомості - незавершеного будівництва літ «Б», - ТОВ «Менеджмент Інвестментс», здійснено самовільне будівництво на території відповідної земельної ділянки 33 - х поверхового житлового будинку, який по теперішній час не введений в експлуатацію. За даним фактом внесені відомості до ЄРДР та розпочате кримінальне провадження №420201620300000133 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197 1 КК України. Відповідне кримінальне провадження об`єднане з кримінальним провадженням №12015160000000635 під єдиним №12015160000000635.

В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами ТОВ «Стікон», в порушення норм діючого законодавства та без відповідного дозвільного документу про введення в експлуатацію об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченко 31, незаконно, з корисливих мотивів, здійснюється продаж об`єктів нерухомості - квартир у відповідному 33-х поверховому будинку, який по теперішній час не введений в експлуатацію. За даним фактом внесені відомості до ЄРДР та розпочате кримінальне провадження №420201620300000121 за ознаками кримінального правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Відповідне кримінальне провадження об`єднане з кримінальним провадженням №12015160000000635 під єдиним №12015160000000635.

В клопотанніпрокурора зазначено,що укримінальному провадженніпроведені слідчі(розшукові)та процесуальнідії,спрямовані навстановлення обставинкримінальних правопорушень,зокрема 24.09.2020здійснений обшук у приміщенняхДержавної архітектурно будівельноїінспекції України,здійснений 05.08.2020обшук уприміщеннях департаментуархітектури тамістобудування Одеськоїміської ради,здійснений 05.08.2020обшук у приміщеннях управління з майнових відносин Одеської обласної ради, під час проведення яких вилучені документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Натомість під час судового засідання у суді апеляційної інстанції прокурор не надала відомості, які ще невідкладні слідчі дії проводяться та чому, з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а саме з 28.08.2015, окрім висновку судової оціночно-земельної експертизи №6231/24 складено в тому ж році - 22.10.2015, досудовим розслідування протягом п`яти років не встановлені обставини, які виправдовували затягування досудового розслідування та порушення строків розумності такого розслідування, жодній особі не повідомлено про підозру.

Окрім того, протягом зазначеного часу внесено відомості до ЄРДР ще за двома фактами кримінального правопорушення лише 27.08.2020 та 22.10.2020 за ч. 3 ст. 197-1 та ч. 4 ст. 190 КК України щодо самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки та продажу об`єктів нерухомості квартир у 33-поверховому будинку, та чому протягом спливу п`яти років внесені відомості за ч. 3 ст. 197-1 КК України, хоча відповідно до матеріалів провадження, прокурор посилається на незаконні дії ще з моменту внесення відомостей до ЄРДР за №12015160000000635 та за цей час вже було збудовано будівлю на 33 поверхи.

Прокурором ОСОБА_6 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не надано доводів того, чим були спричинені підстави затягування для внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 197-1 та ч. 4 ст. 190 КК України, на які вона посилалась у судовому засіданні, та чому саме зараз виникла необхідність у такому внесенні до ЄРДР.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що за клопотанням прокурора вже неодноразово ухвалами слідчих суддів накладався арешт на вказані земельні ділянки, які ухвалами апеляційного суду були скасовані, та згідно з клопотанням прокурора та його доводами, наданими під час апеляційного розгляду скарги не встановлено нові (додаткові) обставини, які б на думку колегії суддів виправдовували б таке вручання в право володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Окрім того, прокурором не зазначено, у чому полягає саме необхідність накладення арешту на майно всієї земельної ділянки, зважаючи на те, що вона не вибула з права власності територіальних громад сіл, селищ, та міст області в особі Одеської обласної ради, більш того земельна ділянка, на яку прокурор просив накласти арешт загальною площею 2,8658 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0006, поділена на дві новоутворені земельні ділянки, тобто фактично припинила існування.

Водночас, із клопотання слідчого та Витягу з ЄРДР №12015160000000635 (а.п. 7) встановлено, що предметом Договору купівлі-продажу від 07.08.2015 (а.п. 31-35) є незавершене будівництво (об`єкт приватизації), розташований на земельній ділянці площею 1802,1 кв.м, а не сама земельна ділянка, яка відповідно до наявних в матеріалах провадження документів не була предметом договору купівлі-продажу. При цьому відповідно до п. 1.2. Договору об`єкт приватизації розташований на земельній ділянці площею 1802,1 кв.м., яка є частиною земельної ділянки загальною площею 2,8658 га, а Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 29.02.2012 виданий саме Спортивно-концертному комплексу «Одеський Палац спорту», а згідно з п.п. є) п. 5.1. Договору: покупець, а саме ТОВ «Менеджмент Інвестментс» зобов`язаний за власний рахунок та за погодженням Спортивно-концертного комплексу «Одеський Палац спорту» здійснити переоформлення за останнім (яким є саме Одеський Палац спорту) право постійного користування на земельну ділянку.

Тобто із наявних в матеріалах провадження доказів, обставин, які б вказували на вибуття земельної ділянки під якою розташований об`єкт будівництва, прокурором не долучено, та в судовому засіданні не підтверджено, тим паче, яким чином інша частина поділених земельних ділянок може незаконно вибути в право власності, не надано.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Аналіз змісту ухвали слідчого судді свідчить про те, що вона копіює зміст клопотань слідчого, посилання на ст. 98, 170 КПК України, але не містить докладних мотивів на обґрунтування судового рішення.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на те, що прокурором не доведена необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та в такому разі слідчий суддя мав би постановити ухвалу про відмову у задоволенні такого клопотання.

Задовольняючи апеляційну скаргу прокурора частково, колегія суддів виходить з того, що, відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При цьому п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотань прокурора ОСОБА_9 слідчим суддею були допущені перелічені вище, істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга голови Одеської обласної ради ОСОБА_8 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні клопотань прокурора.

Керуючись статтями 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу головиОдеської обласноїради ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2020 про накладення арешту по кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№12015160000000635від 28.08.2015року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотань прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 про накладення арешту на земельні ділянки загальною площею 2,8658 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0006; загальною площею 0, 4221 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0012; загальною площею 2,4437 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0013, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12015160000000635 від 28.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4