Постанова від 16.12.2020 по справі 905/1755/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р. Справа № 905/1755/19

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - адвокат Кухтик В.М., довіреність №1-2016 від 27.12.2019 року; свідоцтво від 26.04.2017 року ДН №4813;

відповідача - адвокат Кравченко Ю.С., довіреність б/н від 01.07.2020 року, свідоцтво ДН №5451 від 27.03.2019 року;

1-ї третьої особи - не з`явився;

2-ї третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ - адвоката Лисенко В.О. (вх. №2792Д/1-18) та апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвоката Кухтик В.М. (вх. №2973Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі №905/1755/19, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (головуюча суддя Ніколаєва Л.В., суддя Лейба М.О., суддя Величко Н.В.), повний текст якого складено 17.09.2020 року

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» , Донецька область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1. Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ

2. Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» , Донецька область

про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та стягнення 3 919 443,36 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі №905/1755/19 відмовлено Акціонерному товариству «Укртрансгаз» у задоволенні позову.

Представник Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - адвокат Литвин П.В. (далі - апелянт 1) з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі №905/1755/19, виключивши з мотивувальної частини на сторінці 6 за змістом абзацу 4: «Також, сторонами цього договору підписано акт про фактичне споживання природного газу від 30.04.2017р., згідно з яким третьою особою 2 поставлено, а відповідачем прийнято у квітні 2017р. природний газ в обсязі 586,520 тис. куб. м., який належить НАК «Нафтогаз України» , для надання послуг населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання згідно договору № 4774/1617-ТЕ-6 від 10.10.2016р.» ; на сторінці 14 за змістом абзацу 1: «Наявні у справі алокація (звіт) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Донецькоблгаз» , між замовниками послуги транспортування за квітень 2017р., звіт про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Донецькоблгаз» , між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) (додаток до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за звітний місяць) за квітень 2017р. містять відомості, згідно з якими підтверджений обсяг природного газу (номінація) ТОВ «Краматорськтеплоенерго» у квітні 2017р. становить 0,00 тис. куб. м., а фактичний обсяг спожитого (відібраного) ним природного газу становить 586,520 тис. куб. м. Вказаний обсяг газу протранспортований АТ «Укртрансгаз» , розподілений ПАТ «Донецькоблгаз» та віднесений останнім на постачальника НАК «Нафтогаз України» як обсяги небалансу. Вказані документи складені ПАТ «Донецькоблгаз» , як оператором ГРМ, та надані АТ «Укртрансгаз» , як оператору ГТС, на виконання приписів гл. 1 та гл. 3 розд. ХІІ Кодексу ГТС, гл. 2 розд. ХІІ Кодексу ГРМ.» ; відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Апелянт 1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Договірні відносини щодо постачання природного газу у спірний період квітень 2017 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та відповідачем були відсутні; третя особа не постачала природний газ відповідачу у квітні 2017 року.

Обов`язковою передумовою поставки природного газу споживачу є наявність укладеного з постачальником договору та виділення номінацій (підтвердженого обсягу газу на відповідний період), споживання газу поза межами договору є грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі №904/2092/17 від 22.03.2018 року, у справі №911/653/17 від 20.02.2018 року.

Кінцевий споживач обізнаний як про обсяги природного газу, що ним можуть бути спожиті у відповідний період, так і про відсутність підтвердженого обсягу газу.

Кожен споживач отримує природний газ лише в обсязі, передбаченому заявкою на транспортування, у газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення.

Для транспортування природного газу споживачам АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" замовляє послугу транспортування лише в обсягах, передбачених відповідними договорами постачання природного газу, за відсутності заявки на транспортування у відповідний період в газотранспортній системі відсутній природний газ, власником якого є АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не замовляло послуг транспортування у квітні 2017 року, тобто, в газотранспортній системі у спірний період фізично був відсутній газ АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", який міг би спожити споживач.

Господарським судом першої інстанції не досліджено фактичних обставин справи, а саме відсутності підтвердженого з боку третьої особи обсягу природного газу для відповідача у спірний період; не досліджено правової оцінки наслідків не виділення підтвердженого обсягу природного газу.

АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не постачала у спірний період відповідачу природний газ, що передбачає відсутність факту закачування у газотранспортну систему відповідного обсягу газу з ресурсу АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", тобто, в газотранспортній системі фізично був відсутній газ АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", який міг би спожити відповідач, тому висновок місцевого господарського суду щодо споживання з ресурсу АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є безпідставним.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у власності відповідача природного газу у обсязі 586,520 тис. куб. м.

Щодо повноважень апелянта 1 діяти від імені Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", апелянтом до апеляційної скарги додано в копіях: довіреність на представництво Лисенко В.О. діяти від імені Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 27.03.2020 року №14-111 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.05.2010 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.12.2020 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Лисенко В.О. на рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Представник Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвокат Кухтик В.М. (далі - апелянт 2) з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі №905/1755/19 про відмову у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Апелянт 2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Зазначаючи про наявність укладених договорів з АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відповідач мав документально підтвердити актами приймання - передачі природного газу, що в результаті купівлі-продажу набуття майна відбулось на підставі таких договорів, а якщо таких доказів у відповідача не має, то відповідачем не підтверджено набуття майна саме на тій підставі, на яку він посилається, а відтак, за відсутності іншої підстави набуття, обсяги природного газу набуті безпідставно.

Зобов`язання зі споживання відповідачем природного газу без номінації та без оформлення актів приймання - передачі є кондикційним, а кредитором у такому зобов`язанні виступає учасник обороту, який за власний рахунок здійснив балансування газотранспортної системи (придбав додаткову кількість газу і помістив його у систему для забезпечення нормативного тиску).

Здійснений відповідачем відбір природного газу в обсязі 586,520 тис. куб.м. з ресурсу позивача за відсутності у відповідача постачальника природного газу за спірний період та будь-яких договірних відносин з позивачем, вказує на наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст. 1212 ЦК України.

Позивач намагався захистити свої порушені права ще з того часу як відповідачем було здійснено несанкціонований відбір природного газу та позивачем було здійснено фізичне балансування, а також у встановленому порядку за утворений небаланс позивачем були висунуті вимоги по оплаті: спочатку, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", якого позивач помилково вважав постачальником, потім ПАТ "Донецькоблгаз", як оператору газорозподільної системи, в межах комерційного балансування шляхом надання відповідної послуги, яка в результаті була залишена без задоволення і відповідно стали порушеними правами позивача на отримання відшкодування вартості безпідставно набутих обсягів природного газу, збалансованих позивачем.

Висновок місцевого господарського суду про те, що обраний АТ «Укртрансгаз» спосіб захисту не відповідає змісту оператора ГТС, а відтак є безумовною підставою для відмови у позові, є передчасним.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2020 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвоката Кухтик В.М. на рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

09.11.2020 року на адресу суду від апелянта 1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№10847), з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року клопотання представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Лисенко В.О. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Лисенко В.О. на рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі №905/1755/19; позивачу, відповідачу та 2-й третій особі встановлено строк до 30.11.2020 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "07" грудня 2020 р. о 10:00 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі №905/1755/19 зупинено.

16.11.2020 року на адресу суду, електронною поштою від апелянта 2 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№11124, вх.№3763), з доказами сплати судового збору та доказами надіслання копії апеляційної скарги сторонам у справі, яку, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року клопотання представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвоката Кухтик В.М. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвоката Кухтик В.М. на рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі; відповідачу та третім особам встановлено строк до 30.11.2020 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено апеляційну представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвоката Кухтик В.М. (вх. №2973Д/1-18) на 07.12.2020 року, разом з апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Лисенко В.О. (вх. №2792Д/1-18), об`єднавши скарги в одне провадження; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі зупинено; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

01.12.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу апелянта 1 (вх.№11884), в якому останній просить апеляційну скаргу апелянта 1 залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що посилання апелянта 1 на відсутність акту приймання - передачі природного газу, підписаного третьою особою 1 (НАК Нафтогаз України ), і як наслідок не підтвердження відповідачем споживання природного газу з ресурсу третьої особи 1, спростовуються актом про фактичне споживання природного газу від 30.04.2017 року і звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Донецькоблгаз .

01.12.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу апелянта 2 (вх.№11885), в якому останній просить апеляційну скаргу апелянта 2 залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що посилання апелянта 2 на відсутність акту приймання - передачі природного газу, підписаного третьою особою 1 (НАК Нафтогаз України ), і як наслідок не підтвердження відповідачем споживання природного газу з ресурсу третьої особи 1, спростовуються підписаними актом про фактичне споживання природного газу від 30.04.2017 року і звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Донецькоблгаз .

У судовому засіданні 07.12.2020 року представник апелянта 2 просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі; представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2020 року просила оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 року для забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у справі, дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про неможливість закінчення розгляду апеляційних скарг в даному судовому засіданні, оголошено перерву у розгляді справи до 16.12.2020 року , явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon"

У судовому засіданні 16.12.2020 року представник апелянта 2 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.12.2020 року проти задоволення апеляційних скарг заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники апелянта 1 (третьої особи 1) та третьої особи 2 в судове засідання 16.12.2020 року не з`явились, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали суду від 07.12.2020 року про відправлення їх копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Телефонограмою від 08.12.2020 року №022239 повідомлено апелянта 1 - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про час та місце розгляду справи за номером телефону - НОМЕР_1 , який вказаний в якості засобу його зв`язку (т.3, а.с.135).

Телефонограмою від 08.12.2020 року №022240 повідомлено 2 третю особу - ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про час та місце розгляду справи за номером телефону - НОМЕР_2 , який вказаний в якості засобу його зв`язку (т.3, а.с.136).

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 07.12.2020 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційних скарг у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційних скарг в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта 2 та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

03.11.2015 року між ПАТ «Укртрансгаз» (АТ «Укртрансгаз» ) (газотранспортне підприємство, позивач) та ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (замовник, відповідач) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 655-Крм, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (п. 1.1 договору).

Договором узгоджено плановий обсяг транспортування природного газу замовника на 2017 рік (п. 1.2 договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 року до договору).

Вказаний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1 договору).

У квітні 2017 року позивачем надано, а відповідачем отримано послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в загальному обсязі 586,520 тис. куб. м., про що свідчить відповідний акт від 30.04.2017 року, підписаний сторонами договору.

01.01.2016 року між ПАТ «Донецькоблгаз» (газорозподільне підприємство, третя особа 2) та ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (замовник, відповідач) укладено договір на розподіл природного газу № 06-11Т шляхом підписання останнім заяви - приєднання до типового договору, відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу, а замовник - прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1 договору).

Договір укладено на невизначений строк (п. 12.1 договору).

Додатковою угодою № 6 до договору узгоджено договірні обсяги розподілу природного газу на 2017 рік, в т.ч. на квітень 2017 року - 3 500 тис. куб.м.

У квітні 2017 року третьою особою 2 надано, а відповідачем прийнято послуги з розподілу природного газу в обсязі 586,520 тис. куб. м., про що свідчить відповідний акт від 30.04.2017 року, підписаний сторонами договору.

Також, сторонами договору підписано акт про фактичне споживання природного газу від 30.04.2017 року, згідно з яким третьою особою 2 поставлено, а відповідачем прийнято у квітні 2017 року природний газ в обсязі 586,520 тис. куб. м., який належить НАК «Нафтогаз України» , для надання послуг населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання згідно договору № 4774/1617-ТЕ-6 від 10.10.2016 року.

01.08.2016 року між АТ «Укртрансгаз» (оператор, позивач) та ПАТ «Донецькоблгаз» (замовник, третя особа 2) укладено договір транспортування природного газу №1512000703, відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1 договору).

Згідно п.2.3. договору, оператором може бути надана замовнику в тому числі послуга балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Договором визначено обов`язок замовника щодо вчасного врегулювання небалансів та сплати вартості послуг балансування у разі їх не врегулювання замовником. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу, Qбг - обсяг негативного місячного небалансу замовник послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п.п. 4.1, 9.1, 9.2 договору).

Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015 року.

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).

10.10.2016 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник, третя особа 1) та ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №4774/1617-ТЕ-6, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно п.1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Договором узгоджено планові обсяги постачання газу з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року (п. 2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 10.05.2017 року до договору).

Договором визначено в тому числі порядок та умови передачі газу щодо оформлення споживачем заявок на плановані обсяги використання газу, підтвердження постачальником номінацій, складання актів приймання - передачі природного газу, порядок та умови проведення розрахунків, зокрема, щодо сплати постачальником оператору газотранспортної системи вартості послуги балансування у випадку встановлення негативного небалансу та відшкодування споживачем постачальнику таких витрат (розд. 3, 6 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 року до 31.03.2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Листом № 26-3147/1.2-17 від 04.04.2017 року третя особа 1 звернулась до відповідача з повідомленням про необхідність підписання додаткової угоди щодо врегулювання договірних відносин з огляду на закінчення строку дії договору 31.03.2017 року.

Листом №04/629 від 25.04.2017 року відповідач надіслав третій особі 1 додаткову угоду б/н від 31.03.2017 року щодо продовження строку дії договору до 30.09.2017 року включно та щодо узгодження планового обсягу природного газу на квітень 2017 року (570 тис. куб. м.).

Вказана додаткова угода третьою особою 1 не підписана.

Також, відповідач надіслав на адресу третьої особи 1 акт приймання - передачі природного газу за період квітень 2017 року на обсяг газу 586,520 тис. куб.м., який повернутий без підписання з посиланням на невиконання відповідачем умов п. 12 постанови Кабінету Міністрів України №187 від 22.03.2017 року, на нездійснення третьою особою 1 постачання природного газу та не підтвердження нею планових обсягів (не надання номінацій) природного газу у вказаний період.

31.01.2017 року та 30.04.2017 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець, третя особа 1) та ПАТ «Укртрансгаз» (покупець, позивач) укладені договори про закупівлю природного газу №№1701001564-ВТВ, 1704000321-ВТВ, 1704000324-ВТВ, 1704000325-ВТВ.

Продавець зобов`язується передати у власність покупця у квітні - грудні 2017 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування (далі газ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (розд. 1 цих договорів).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п. 3.2, 3.3 договорів).

Вказані договори набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діють в частині поставки газу до 31.12.2017 року включно, а в частині розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договорів).

У березні та квітні 2017 року третя особа 1 поставила, а позивач прийняв імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України, для забезпечення виробничо - технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування: за договором №1701001564-ВТВ від 31.01.2017р року в обсязі 143 355 тис. куб. м.; за договором № 1704000321-ВТВ від 30.04.2017 року в обсязі 218 000 тис. куб. м., за договором № 1704000324-ВТВ у квітні 2017 року в обсязі 20 000 тис. куб. м.; за договором № 1704000325 від 30.04.2017 року в обсязі 20 000 тис. куб. м., про що свідчать акти приймання - передачі природного газу від 31.03.2017 року, від 30.04.2017 року, підписані сторонами договорів.

Позивач посилається на те, що у квітні 2017 року жодним постачальником не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу (не підтверджено обсяг газу) для відповідача, але останнім здійснено відбір природного газу в обсязі 586,52 тис. куб. м. Відбір такого обсягу природного газу здійснений відповідачем з обсягів природного газу позивача, що були придбані ним за результатами проведення публічних закупівель за вказаними договорами про закупівлю природного газу та подані до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС, що підтверджується довідкою про списання газу на балансування за період 01.01.2016 року - 30.06.2018 року за підписом головного бухгалтера АТ «Укртрансгаз» .

Обставини щодо відбору відповідачем природного газу в обсязі 586,52 тис. куб. м. підтверджуються алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Донецькоблгаз» , між замовниками послуги транспортування за квітень 2017р., звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Донецькоблгаз» , між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за квітень 2017 року (додаток до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за звітний період), які складені ПАТ «Донецькоблгаз» ; інформацією про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за квітень 2017 року, яка складена АТ «Укртрансгаз» .

В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1140/18 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Донецькоблгаз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача НАК «Нафтогаз України» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в тому числі ТОВ «Краматорськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу та пені, 3% річних, інфляційних втрат у загальному розмірі 2 032 739 822,35 грн.

Підставою позовних вимог у справі №905/1140/18 є неналежне виконання ПАТ «Донецькоблгаз» зобов`язань в частині оплати послуг балансування обсягів природного газу, наданих АТ «Укртрансгаз» за договором транспортування природного газу №15120000703 від 01.08.2016 року та Кодексом ГТС.

За обставинами справи №905/1140/18, небаланс природного газу, який врегульовано АТ «Укртрансгаз» шляхом надання послуг балансування, виник, зокрема, внаслідок того, що у квітні 2017 року ТОВ «Краматорськтеплоенерго» спожито природний газ у загальному обсязі 586,52 тис. куб. м. без підтверджених номінацій НАК «Нафтогаз України» .

На даний час у справі №905/1140/18 проводиться судова економічна експертиза, призначена господарським судом Донецької області на підставі ухвали суду від 10.09.2018 року.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив зобов`язати відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 586,52 тис. куб. м. та стягнути його вартість у розмірі 3 919 443,36 грн. на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

07.09.2020 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік способів захисту, зазначений в ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним, та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.3 ст. 16 ЦК України).

Місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі № 910/1997/18, де, зокрема, вказано на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У тих випадках, коли спеціальна норма закону установила інший, ніж визначений ст. 16 ЦК України спосіб захисту, застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою. Одночасно можуть застосовуватися положення ст. 16 ЦК України і положення спеціальної норми щодо способу захисту у випадку, коли ці способи тотожні й на них поширюється дія ЦК України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

АТ «Укртрансгаз» утворено на виконання постанови Кабінету Міністрів від 24.07.1998 року №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» , та є оператором газотранспортної системи (оператор ГТС), який на підставі ліцензії серії АЕ №194511 від 11.03.2013 року у спірний період здійснював діяльність з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами.

АТ «Укртрансгаз» , як оператор ГТС, відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу. З метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 20 Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний: здійснювати балансування та функції оперативно - диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб. Оператор газотранспортної системи придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, у недискримінаційний і прозорий спосіб та на ринкових умовах.

За змістом ч. 1 ст. 23 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

У п. 5 гл. 1 розд.1 Кодексу ГТС (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, надано наступні визначення термінів: алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу; балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу; номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

Правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2497 (п. 2 гл. 1 розд. IV Кодексу ГТС).

Пунктом 1 гл. 1 розд. VIII Кодексу ГТС визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

За приписами п.10. гл. 3 розд. ХІІ Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/реномінації, крім випадків, передбачених нижче. У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи. У разі письмової вимоги замовника послуг транспортування, що є постачальником, або оператора газотранспортної системи до оператора газорозподільної системи про припинення розподілу газу споживачу замовника, яка подається в установленому законодавством порядку, оператор газорозподільної системи після строку, установленого законодавством на припинення розподілу природного газу такому споживачу, здійснює алокацію із зазначенням, що фактичні обсяги природного газу є обсягами оператора газорозподільної системи.

Розділом ХІІІ Кодексу ГТС визначено, що замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи. З метою забезпечення безпечності функціонування та цілісності газотранспортної системи, у тому числі балансування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи управляє потоками природного газу, які закачуються та відбираються до/з газосховища, що є в управлінні оператора газотранспортної системи, а також частиною газосховищ відповідно до пункту 3 цього розділу. Оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. Оператор газотранспортної системи, здійснюючи балансування газотранспортної системи, бере до уваги очікуваний результат від використання тих чи інших заходів балансування з огляду на забезпечення стабільного рівня функціонування газотранспортної системи, а також час, необхідний для їх впровадження.

За змістом гл. 1 розд. XIV Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

В силу приписів гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів. У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. Замовники послуг транспортування після проведення заходів, передбачених пунктами 3 - 5 цієї глави, для врегулювання місячного небалансу оформлюють, підписують та скріплюють печатками додаткові акти приймання-передачі і коригуючі реєстри та надсилають оператору газотранспортної системи в строк до 12-го числа наступного місяця. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Положення гл. 4 розд. XIV Кодексу ГТС визначають, що розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. У разі невиконання замовниками положень пункту 4 цієї глави неврегульовані обсяги небалансу, які виникли у замовника послуг транспортування (постачальника) у віртуальних точках виходу до газорозподільної системи, вважаються обсягами небалансу відповідного оператора газорозподільної системи. Положення цього пункту не стосуються замовників послуг транспортування (постачальника), які поставляють виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно п. 4 гл. 5 розд. VІ Кодексу ГРМ якщо за підсумками місяця фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об`єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об`єм/обсяг споживання природного газу по об`єкту споживача буде перевищувати об`єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість (об`єм/обсяг), що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) х Ц х К. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об`єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

А отже, ринок природного газу - це сукупність правовідносин, які виникають, зокрема, у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, між постачальником природного газу, оператором ГТС, оператором ГРМ та споживачем природного газу, які наділені та обмежені певними правомочностями.

Оператор ГТС є суб`єктом ринку природного газу, на якого покладено функції здійснення балансування та функції оперативно - диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

Передумовами надання оператором газотранспортної системи послуг балансування є наявність негативної різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації, а також відсутність факту добровільного закриття місячного негативного небалансу замовником послуг транспортування природного газу.

Кодекс ГТС визначає негативний небаланс як перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу. Такий негативний небаланс виникає в т.ч. внаслідок несанкціонованого відбору природного газу, яким є відбір природного газу, зокрема, за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником. При цьому, небаланс природного газу, який виник внаслідок його несанкціонованого відбору споживачем, врегульовується за рахунок віднесення оператором ГТС його вартості у складі послуги балансування на оператора ГРМ та сплатою останнім цієї послуги. В свою чергу, споживач компенсує оператору ГРМ вартість такого газу з підвищеним коефіцієнтом.

В іншому випадку - якщо небаланс природного газу віднесений оператором ГТС на постачальника природного газу (замовника послуг транспортування), його врегулювання здійснюється оператором ГТС шляхом надання такому постачальнику послуги балансування та сплати останнім вартості наданої послуги. Водночас, відшкодування постачальнику відповідних витрат здійснюється споживачем в порядку, визначеному договорами про постачання природного газу, укладеними між постачальником та споживачем.

Таким чином, при виникненні різниці в поданих та відібраних обсягах газу оператор ГТС здійснює захист свого права у спосіб комерційного балансування шляхом надання послуги балансування на відповідний обсяг газу та стягнення її вартості з особи, на яку здійснено алокацію обсягу природного газу (оператор ГРМ або постачальник). При цьому, вартість послуги балансування враховує в т.ч. і ціну природного газу, закупівлю якого здійснено оператором ГТС для надання такої послуги.

Наявні у справі алокація (звіт) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Донецькоблгаз» , між замовниками послуги транспортування за квітень 2017р., звіт про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Донецькоблгаз» , між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) (додаток до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за звітний місяць) за квітень 2017р. містять відомості, згідно з якими підтверджений обсяг природного газу (номінація) ТОВ «Краматорськтеплоенерго» у квітні 2017р року становить 0,00 тис. куб. м., а фактичний обсяг спожитого (відібраного) ним природного газу становить 586,520 тис. куб. м.

Вказаний обсяг газу протранспортований АТ «Укртрансгаз» , розподілений ПАТ «Донецькоблгаз» та віднесений останнім на постачальника НАК «Нафтогаз України» як обсяги небалансу. Вказані документи складені ПАТ «Донецькоблгаз» , як оператором ГРМ, та надані АТ «Укртрансгаз» , як оператору ГТС, на виконання приписів гл. 1 та гл. 3 розд. ХІІ Кодексу ГТС, гл. 2 розд. ХІІ Кодексу ГРМ.

Інформація про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за квітень 2017 року, яка складена АТ «Укртрансгаз» , як оператором ГТС, свідчить про віднесення останнім вказаного обсягу газу, як такого, що спожитий (відібраний) споживачем ТОВ «Краматорськтеплоенерго» без підтвердженої номінації, на небаланс ПАТ «Донецькоблгаз» , як оператора ГРМ.

Договори про закупівлю природного газу № 1701001564-ВТВ від 31.01.2017 року, № 1704000321-ВТВ, № 1704000324-ВТВ, № 1704000325-ВТВ від 30.04.2017 року, які укладені між НАК «Нафтогаз» та АТ «Укртрансгаз» , та акти приймання - передачі природного газу до них, довідка про списання газу на балансування за період 01.01.2016 року - 30.06.2018 року за підписом головного бухгалтера АТ «Укртрансгаз» свідчать про купівлю АТ «Укртрансгаз» природного газу та подання його до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС, у т. ч. для здійснення балансування системи.

Господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що з поданих доказів слідує вчинення АТ «Укртрансгаз» дій, направлених на врегулювання небалансу природного газу шляхом закупівлі природного газу для виконання функції оператора ГТС щодо балансування газотранспортної системи, який (небаланс природного газу) визначений останнім за процедурою алокації та віднесений на ПАТ «Донецькоблгаз» , як оператора ГРМ, у зв`язку із відбором ТОВ «Краматорськтеплоенерго» у квітні 2017 року природного газу без підтвердженої номінації.

А отже, захист майнових інтересів позивача, як оператора ГТС, має здійснюватися в межах правовідносин з надання послуг балансування в порядку, встановленому Кодексом ГТС та договором про транспортування природного газу, укладеним між АТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Донецькоблгаз» .

При цьому, такий захист майнових інтересів на даний час вже здійснюється позивачем в межах справи №905/1140/18 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Донецькоблгаз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача НАК «Нафтогаз України» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в тому числі ТОВ «Краматорськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу та пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем невірно надано кваліфікацію спірним правовідносинам, та з огляду на спеціальне законодавство у сфері газопостачання, яким врегульовано такі правовідносини, положення гл. 83 ЦК України, зокрема, ст. ст. 1212, 1213 ЦК України щодо безпідставного набуття, збереження майна, на які посилається позивач, застосуванню не підлягають.

Таким чином, господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та правомірно відмовив у задоволенні позову.

Аргументи апелянта 2 про те, що висновок місцевого господарського суду про те, що обраний АТ «Укртрансгаз» спосіб захисту не відповідає змісту оператора ГТС, а відтак є безумовною підставою для відмови у позові, є передчасним, не приймається, з підстав викладених вище.

Аргументи апелянта 1 на те, що ним не постачалось у спірний період відповідачу природний газ, що передбачає відсутність факту закачування у газотранспортну систему відповідного обсягу газу з ресурсу АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", тобто, в газотранспортній системі фізично був відсутній газ АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", який міг би спожити відповідач, тому висновок місцевого господарського суду щодо споживання з ресурсу АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності у власності відповідача природного газу у обсязі 586,520 тис. куб. м., не приймається колегією суддів, з огляду на таке.

Так, в спірний період - квітень 2017 року правовідносини між позивачем та відповідачем були урегульовані договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 655-Крм від 03.11.2015 року, з додатковими угодами до нього.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби.

При цьому, позивач при отриманні газу від замовника на пунктах приймання - передачі в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій не набуває права власності на отриманий газ.

Згідно п. 1.2. договору транспортування, в редакції додаткової угоди № 4 від

19.12.2016 року, плановий обсяг транспортування природного газу на квітень 2017 року складає 4 000 тис. куб. м.

Факт надання послуг з транспортування природного газу оформлено сторонами шляхом складання акту №04-17-655-Крм від 30.04.2017 року.

Згідно акту замовник у квітні 2017 року отримав послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 586, 520 тис. куб. м на суму 147 873, 42 грн. з ПДВ. Вартість зазначених послуг сплачена замовником у повному обсязі.

Правовідносини між відповідачем та третьою особою 2 в спірний період були врегульовані типовим договором на розподіл природного газу № 06- 11 Т від 01.01.2016 року, яким визначено договірні обсяги транспортування природного газу, в т.ч. й на квітень 2017 року в обсязі 3 500 тис. куб. м. (згідно додаткової угоди № 6 від 01.01.2017 р.).

Третя особа 2 є оператором газорозподільної системи та за умовами вказаного договору надає послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об`єктів відповідача або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін на підставі підтверджених в установленому порядку третьою особою 1 місячних обсягів природного газу, виділених для забезпечення об`єктів споживачів.

Факт транспортування природного газу розподільними трубопроводами підтверджено сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі природного газу від 30.04.2017 року, згідно з яким ТОВ Краматорськтеплоенерго у квітні 2017 року отримало природний газ в обсязі 586, 520 тис. куб. м. Вартість послуг з розподілу зазначеного обсягу газу склала 367 818, 42 грн. з ПДВ, яка сплачена відповідачем у повному обсязі.

Також, факт отримання природного газу у зазначеному обсязі підтверджується актом про фактичне споживання природного газу від 30.04.2017 року в якому сторонами зазначено, що у квітні 2017 року ПАТ "Донецькоблгаз" протранспортовано для ТОВ Краматорськтеплоенерго природний газ в загальному обсязі 706,016 тис. куб. м., з яких 586,520 тис. куб. м. належить ПАТ "НАК Нафтогаз України" (для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання).

Згідно пункту 5.6. договору визначені за умовами цього договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.

Правовідносини між відповідачем та третьою особою 1 в спірний період були врегульовані договором постачання природного газу №4774/1617-ТЕ- 6 від 10.10.206 року зі строком дії з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року та з урахуванням додаткової угоди про збільшення періоду постачання природного газу за договором з квітня по вересень 2017 року включно.

Щомісячні обсяги постачання газу, порядок узгодження та підтвердження обсягів постачання газу, порядок врегулювання негативного небалансу та оплати відповідних витрат встановлені зазначеним вище договором.

НАК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу, на якого Положенням «Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» , затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 758, від 22.03.2017 року № 187 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» покладено обов`язки щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та щодо видачі номінацій теплогенеруючим і теплопопостачальним організаціям до початку опалювального сезону відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 року № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» .

АТ "НАК "Нафтогаз України" було зобов`язане видати та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №904/5621/17, від 21.03.2018 року у справі №911/656/17, від 14.05.2018 року у справі №926/680/17, від 12.03.2019 року у справі №917/325/18, від 05.03.2019 року у справі №923/351/18, де, між іншим вказано на те, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» , яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону

Отже, посилання апелянта 1 на відсутність акту приймання - передачі природного газу, підписаного третьою особою 1, і як наслідок не підтвердження відповідачем споживання природного газу з ресурсу третьої особи 1, спростовуються вказаними вище приписами Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» , Розпорядженням, підписаними актом про фактичне споживання природного газу від 30.04.2017 року та звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Донецькоблгаз .

Також, посилання апелянта 1 на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №904/2092/17 від 22.03.2018 року, де, між іншим, вказано на те, що заборона вчиняти дії з припинення газопостачання як спосіб захисту порушеного права ЦК України не передбачений, оскільки заборона - це тимчасове обмеження, яке відповідно ст. 67 ГПК України є заходом забезпечення позову, яким скористався суд першої інстанції під час розгляду спору, прийнявши ухвалу від 07.03.2017 про заборону ПАТ "Дніпропетровськгаз" припиняти (обмежувати) в примусовому порядку газопостачання у зв`язку з відсутністю номінацій до набрання рішенням законної сили, а твердження скаржника про відсутність підстав для припинення функцій розподілу газу не приймаються до уваги, оскільки предметом позову є визнання протиправними дій ПАТ "Дніпропетровськгаз" з направлення повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання, а не дій з відключення або обмеження розподілу газу, не приймаються, оскільки предметом справи №905/1755/19 є зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 586,52 тис. куб. м. та стягнути його вартість у розмірі 3 919 443,36 грн.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянтам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянтам була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Лисенко В.О. (вх. №2792Д/1-18) та апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвоката Кухтик В.М. (вх. №2973Д/1-18) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 року у справі №905/1755/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.12.2020 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя Р.А. Гетьман