Ухвала

від 16.12.2020 по справі 640/31279/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

16 грудня 2020 року місто Київ №640/31279/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВіДіЕй Груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Київпідземшляхбуд ,

Акціонерного товариства Банк Український капітал ,

Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефір Олександра Олександровича

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 17.11.2020 ВП№63395707,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВіДіЕй Груп звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Київпідземшляхбуд , Акціонерного товариства Банк Український капітал , Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича, в якій просить суд:

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефір Олександра Олександровича, щодо опису та арешту тунулепрохідної установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT AG в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунулепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи, стартове ущільнення, насос подачі бетону, протиправними;

- визнати постанову №63395707 від 17.11.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефір Олександра Олександровича, щодо опису та арешту тунулепрохідної установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT AG в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунулепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи, стартове ущільнення, насос подачі бетону, незаконною;

- cкасувати постанову №63395707 від 17.11.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефір Олександра Олександровича;

- cкасувати арешт, який накладено постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника №63395707 від 17.11.2020 на тунулепрохідну установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT AG в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунулепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи, стартове ущільнення, насос подачі бетону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 9-Б; ідентифікаційний код 31169965) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 22868414) заборгованість за кредитним договором № 40кл-15 від 19.10.2015: заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 20611841 (двадцять мільйонів шістсот одинадцять тисяч вісімсот сорок одна) грн 00 коп, інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати кредиту у розмірі 4303068 (чотири мільйони триста три тисячі шістдесят вісім) грн 11 коп., інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1324492 (один мільйон триста двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дві) грн 31 коп, 80% річних від простроченої суми кредиту у розмірі 15396014 (п`ятнадцять мільйонів триста дев`яносто шість тисяч чотирнадцять) грн 47 коп, судовий збір у розмірі 624531 (шістсот двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять одна) грн 24 коп, витрати на проведення експертизи у розмірі 24178 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн 00 коп.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ від 20.10.2020 №910/11124/19.

На підставі вказаного наказу приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефір Олександром Олександровичем відкрито і здійснюється виконавче провадження № 63395707.

У межах виконавчого провадження №63395707 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефір Олександром Олександровичем прийнято постанову про опис та арешт майна, а саме, тунулепрохідної установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT AG в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунулепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи.

Як зазначено позивачем, 01.06.2020 року між Tовариством з обмеженою відповідальністю "ВіДіЕй Груп" та Tовариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" укладено договір застави рухомого майна (обладнання) №01/06/20-3, відповідно до якого у заставу передано:

- мікротонелепрохідницьку установку AVN 1200 виробник зовнішнім діаметром 1505 мм (кмт), інвентарний номер 428;

- тунелепрохідницьку установку AVN 1200 для спорудження тунелю із зовнішнім діаметром 1505 мм (кмт), інвентарний номер 620.

Запис в про заставу було внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна за №27835902 04.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернявською А.С.

При цьому, позивач вважає, що оскільки майно, на яке оскаржуваною постановою накладено арешт, належить йому, а згоду на його реалізацію він не надавав, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Олефір Олександр Олександрович не мав права вчиняти будь-яких виконавчих дій щодо опису та арешту майна, вказаного в оскаржуваній постанові.

Так, у пункті першому частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 826/367/16.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що між позивачем і ТОВ ФК Геліос існує спір про право на майно (транспортні засоби), щодо якого приватним виконавцем винесено спірну в цій справі постанову від 25.02.2020 ВП № 58041036. Крім того, таке майно є предметом договірних правовідносин, які фактично були розглянуті судом першої інстанції при вирішенні цього спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши сутність (характер) спірних правовідносин, суд вважає, що спір у цій справі не має ознак публічно-правового, оскільки стосується порушеного майнового права позивача та майнових прав інших осіб.

Більш того, суд відзначає, що оскаржувані позивачем у цій справі дії та рішення приватного виконавця вчинені (прийнято) на підставі рішення господарського суду у межах виконавчого провадження, за наказом, виданим Господарським судом міста Києва, а отже відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження та статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають оскарженню саме до того суду, яким було видано виконавчий документ, що також переконує суд у безпідставності розгляду цієї справи саме адміністративним судом.

З огляду на це та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір не підсудний адміністративному суду, а підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства Господарським судом м. Києва.

При цьому, суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України , в якому суд, зокрема зазначив, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria ( Занд проти Австрії ) визначено, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів .

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи наведене, позивачу з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби необхідно звернутися із скаргою до відповідного Господарського суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись частиною першою статті 170, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВіДіЕй Груп в адміністративній справі №640/31279/20.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих підстав, з тим самим предметом та до того самого відповідача - не допускається.

4. Роз`яснити позивачу його право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.