Постанова

від 16.12.2020 по справі 815/3304/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 815/3304/16

адміністративне провадження № К/9901/36788/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Громадської організації Спілка юристів Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Єфіменка К. С. від 26.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бойка А. В., суддів Танасогло Т. М., Яковлєва О. В. від 11.04.2017

у справі №815/3304/16

за позовом Громадської організації Спілка юристів Одеської області

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача : Одеська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю Ексімер-Оптикс ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю Кровлекс-Ніка ,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 року Громадська організація Спілка юристів Одеської області (далі також - ГО Спілка юристів Одеської області , позивач) звернулася до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі також - Департамент ДАБІ в Одеській області, відповідач 1), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі також - Управління, відповідач 2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Ексімер-Оптикс (далі також - ТОВ Ексімер-Оптикс ), на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кровлекс-Ніка (далі також - ТОВ Кровлекс-Ніка ), в якому просила: визнати протиправною бездіяльності Департаменту ДАБІ в Одеській області стосовно нездійснення заходів по скасуванню реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б, замовником якого є ТОВ Кровлекс-Ніка ; зобов`язати Департамент ДАБІ в Одеській області скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б, замовником якого є ТОВ Кровлекс-Ніка .

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. 10.05.2017 позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

5. 29.05.2017 від ТОВ ЕКСІМЕР-ОПТИКС до Вищого адміністративного суду України надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких просить скасувати оскаржувані судові рішення.

6. 23.06.2017 ТОВ Кровлекс-Ніка подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити оскаржуване судове рішення без змін.

7. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ).

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Громадською організацією Спілка юристів Одеської області при виконанні функцій громадського контролю за діями (бездіяльністю) органів державної влади та місцевого самоврядування, забезпечення прозорості (гласності), законності та справедливості у відносинах між владними і приватними структурами стало відомо, що Товариством з обмеженою відповідальністю Поіск-Ніка (ЄДРПОУ 13887559) проводяться незаконні будівельні роботи за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 42-Б - 42-А , директором якого є ОСОБА_1 .

10. По факту такого будівництва Начальником управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради направлено листа від 05.11.2014 №11-1457 до Першого заступника прокурора м.Одеси Нейкова С.О. , в якому встановлено, що будівельні роботи ведуться ТОВ Поіск-Ніка без отримання необхідних технічних умов, а також без наявності декларації про початок будівельних робіт.

11. Прокуратурою м. Одеси проведено перевірку та встановлено, що посадовими особами ТОВ Поіск-Ніка проводяться будівельні роботи, а саме: самочинне будівництво чотирьохповерхового об`єкта містобудування по вул.Балківська, 42-Б - 42-А, без наявності декларації про початок проведення будівельних робіт та наявності узгодженої проектної та дозвільної документації на вказані роботи.

12. У відповідь на запит Прокуратура м.Одеси надала лист від 18.05.2015 вих.№211-15, в якому повідомлено, що за фактом самоправного всупереч установленому законом порядку зайняття території за адресою: м.Одеса, вул.Балківська, 42-Б, Суворовським РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160490005593 від 07.11.2015 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України.

13. 10.10.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації Серія ОД № 143142830658 (реконструкція з розширенням адміністративної будівлі без зміни геометричних розмірів їх фундаментів у плані за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 42-Б).

14. Відповідно до Технічного паспорту ТОВ Інком-Інвест від 25.10.2006 на нежитлову будівлю в„– 42-Б по вул.Балківській будівля є одноблочною двоповерховою будівельною конструкцією.

15. Згідно технічного паспорта ТОВ Кровлекс-Ніка від 15.10.2014 на нежитлові приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Балківська, 42-Б збудований об`єкт має двоблочну п`ятиповерхову конструкцію.

16. На численні звернення позивача до Департаменту ДАБІ в Одеській області посадовими особами відповідача здійснено намагання проведення позапланової перевірки, але вони не могли бути здійсненими з-за відсутності працівників та посадових осіб забудовника в місці проведення забудови, у зв`язку із чим Департамент ДАБІ в Одеській області звернувся до правоохоронних органів з метою встановлення найменування та його місцезнаходження, про що заявника було повідомлено листом від 17.07.2015 №05/1-7591.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідачі Департамент ДАБІ в Одеській області або Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР мають повноваження на скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 лише за умови встановлення факту внесення недостовірних даних до декларації, який оформлюється відповідним актом перевірки. Оскільки така перевірка завершена не була та акт перевірки не складений у встановленому законом порядку, відповідачі не можуть бути зобов`язані скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта, розташованого за адресою: м.Одеса, вул..Балківська 42-Б, у зв`язку із чим позовні вимоги не можуть бути задоволені. Крім того, самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є відсутність порушення суб`єктивного права позивача.

18. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з його висновком про відсутність порушення суб`єктивного права позивача Громадської організації Спілка юристів Одеської області .

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ПОЯСНЕНЬ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ

19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що має достатньо прав, передбачених чинним законодавством України, для захисту прав та законних інтересів своїх членів у судовому порядку, зокрема, у спірних правовідносинах. Внаслідок незаконного будівництва та бездіяльності відповідачів щодо самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б порушено права та інтереси членів ГО Спілка юристів Одеської області як членів міської громади. Також незаконне будівництво та бездіяльність ДАБІ в Одеській області щодо самочинного будівництва за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 42-Б обмежують соціальні, творчі, економічні та інші права членів позивача, зокрема, на вільне пересування по території загального користування за вказаною адресою. Звернення із позовом обумовлено захистом інтересів члена ГО Спілка юристів Одеської області ОСОБА_3 як засновника ТОВ Ексімер-Оптикс , яке є власником суміжних приміщень, а здійснення самовільної забудови перешкоджає їх належному використанню. Оспорювана декларація про готовність об`єкта до експлуатації не відповідає характеристикам фактично збудованого об`єкта та у ній зазначені недостовірні дані. Самочинно збудоване майно за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 42-Б зведене без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою під об`єктом будівництва.

20. ТОВ Ексімер-Оптикс у поясненнях на касаційну скаргу посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано, що ГО Спілка юристів Одеської області мала право на звернення до суду в інтересах свого члена ОСОБА_3 для захисту його порушених прав у адміністративному суді.

21. ТОВ Кровлекс-Ніка у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що правильним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність порушення права саме позивача оскаржуваними бездіяльністю та актом відповідача 1. Зазначає, що відповідачі мають повноваження скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 лише за умови встановлення факту внесення недостовірних даних до декларації, який оформлюється відповідним актом перевірки, проведеної у встановленому порядку, а оскільки така перевірка завершена не була та акт перевірки не складений, відповідачі не можуть скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі також - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

24. У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі Меньшакова проти України (заява № 377/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28.05.1985 у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства заява № 8225/78).

25. Частиною другою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

26. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

27. З огляду на наведене, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджують позивачі, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

28. Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

29. Частиною першою статті 6 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом та постановлення судового рішення у даній справі) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

30. Аналогічне за змістом положення містяться у частині першій статті 5 КАС України (у чинній редакції).

31. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом та постановлення судового рішення у даній справі) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

32. У контексті завдань адміністративного судочинства, визначених у статті 2 КАС України, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача, а тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

33. Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача, та повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

34. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.

35. Згідно із пунктом 8 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом та постановлення судового рішення у даній справі) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

36. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: Дозволено все, що передбачено у законі , а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: Дозволено все, що не забороняється законом . Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

37. Для визначення інтересу як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

38. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом.

39. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним (благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним; у позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб`єктом владних повноважень.

40. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 дійшов висновку, що обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: незаконність інтересу (його суперечність Конституції, законам України, принципам права), неправовий характер вимог (вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до частини другої статті 124 Конституції України); встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

41. Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або порушується (щодо протиправних діянь, які тривають), або створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі), або мають місце інші ущемлення законних інтересів.

42. Зважаючи на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

43. Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

44. Таким чином, право особи на звернення до ЄСПЛ пов`язане з наявністю у неї статусу жертви (потерпілого). Слово жертва в контексті статті 34 Конвенції означає особу або осіб, яких прямо або опосередковано торкнулося стверджуване порушення. Отже, стаття 34 стосується не тільки безпосередньої жертви або жертви стверджуваного порушення, але також непрямих жертв, яким порушення заподіяло б шкоду або які б мали дійсну і особисту зацікавленість в тому, щоб воно припинилося (справа Валліанатос та інші проти Греції № 29381/09 та № 32684/09, пункт 47).

45. Щоб мати можливість подати скаргу відповідно до статті 34, заявник повинен бути здатним довести, що оскаржуваний захід зачіпає його безпосередньо (справа Тенасє проти Молдови , № 7/08, пункт 104, справа Берден проти Сполученого Королівства , № 13378/05, пункт 33).

46. Стаття 34 Конвенції не дозволяє скаржитися абстрактно на порушення Конвенції (справа Центр правових ресурсів імені Валентин Кампеану проти Румунії , № 47848/08, пункт 101).

47. З огляду на наведене, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 дійшов висновку про наявність таких ознак у потерпілого від порушення законного інтересу: безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому, зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

48. В аспекті викладеного колегія суддів зазначає, що предметом позову є визнання протиправною бездіяльності Департаменту ДАБІ в Одеській області стосовно нездійснення заходів по скасуванню реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б та зобов`язання Департаменту ДАБІ в Одеській області скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б.

49. Позивач наполягає на тому, що бездіяльність відповідача стосовно нездійснення заходів по скасуванню реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б порушує права її членів (у тому числі соціальні, творчі, економічні та інші права членів позивача, зокрема, на вільне пересування по території загального користування за вказаною адресою). Також звернення із позовом обумовлено захистом інтересів члена ГО Спілка юристів Одеської області ОСОБА_3 як засновника ТОВ Ексімер-Оптикс , яке є власником суміжних приміщень, а здійснення самовільної забудови перешкоджає їх належному використанню.

50. Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України Про громадські об`єднання від 22.03.2012 № 4572-VI (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

51. Згідно із положеннями частиною першою та частиною третьою статті 1 Закону України Про громадські об`єднання громадська організація - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

52. Водночас , як правильно встановили суди першої та апеляційної інстанцій, позивач не навів обґрунтування та не підтвердив жодним доказом факту порушення особистих немайнових та майнових прав та законних інтересів членів своєї організації бездіяльністю відповідача відносно нескасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б , яка допущена на думку позивача, та наявністю такої декларації; доводи позивача щодо порушення його прав та законних інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать виключно про незгоду позивача з діями відповідача щодо реєстрації цієї декларації, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу. Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес та що цей інтерес належить саме йому, натомість посилається на порушення інтересу міської громади, частиною якої він є і для якої він має значення. Безпосередньо позивач не зазнав жодного втручання в свої права або реальної шкоди внаслідок видачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б, оскільки остання не спричинила впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

53. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача та порушення його прав є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

54. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 та від 28.05.2020 у справі №640/11643/19.

55. Також колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що не змінює зазначеного висновку посилання позивача на те, що звернення до суду обумовлене захистом прав члена громадської організації ОСОБА_3 .

56. Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, із заяви ОСОБА_3 від 02.06.2016, поданої голові правління Громадської організації Спілка юристів Одеської області , вбачається, що він є засновником ТОВ Ексимер-Оптикс , яке є власником суміжних приміщень. У зв`язку із здійсненням самовільної, на думку заявника, забудови, приміщенням, які були придбані ТОВ Ексимер-Оптикс , нанесено шкоду та вказана забудова перешкоджає належному використанню таких приміщень товариства. Зазначене і стало підставою для звернення цієї особи до Громадської організації Спілка юристів Одеської області за захистом порушених прав.

57. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у заяві ОСОБА_3 від 02.06.2016 не зазначено обставин порушення саме його особистих прав та законних інтересів проведеним будівництвом за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 42-Б .

58. Водночас колегія суддів зауважує, що відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

59. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 513/770/16-а.

60. Доводи касаційної скарги про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2014 №ОД143142830658 щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б з порушення норм чинного законодавства, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, ані наявність зазначеної декларації, ані бездіяльність відповідача, яка допущена на думку позивача, щодо її нескасування не призвели до порушення прав та інтересів ГО Спілка юристів Одеської області .

61. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

62. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

63. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

64. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

65. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

66. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

67. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

68. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації Спілка юристів Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін