Рішення

від 04.12.2020 по справі 591/1845/20

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 591/1845/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Домненко Н.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Марченка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Підліснівська кераміка про визнання права власності на автомобіль,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на легковий автомобіль, зазначаючи, що 20.11.2018 року ТОВ Підліснівська кераміка в особі директора Пігарєва А.В. та позивачка ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу автомобіля, за умовами якого позивачка набула права власності на автомобіль легковий пасажирський-В марки ИЖ, червоного кольору, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , що належить продавцю на праві свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 06.04.2016 року. За вказаним договором гроші були сплачені ТОВ Підліснівська кераміка згідно квитанції № 6 до прибуткового касового ордера від 20.11.2018 року. Товариством спірний автомобіль був переданий, однак без поставлення на облік на іншого власника, оскільки на час укладання договору купівлі-продажу автомобіля останній був в неробочому стані. Після відновлення автомобіля позивачка звернулась до нового власника ТОВ Підліснівська кераміка - ОСОБА_3 - з проханням зняти автомобіль з обліку, оскільки з її боку умови договору купівлі-продажу автомобіля були виконані, кошти нею перераховані. Однак відповідач в особі директора ТОВ Підліснівська кераміка ОСОБА_3 відмовився від виконання договору. 15 січня 2020 року директор ТОВ Підліснівська кераміка ОСОБА_3 звернувся до органів поліції з заявою про повернення спірного автомобіля як такого, що перебуває у третіх осіб без законних підстав. Оскільки твердження позивача щодо наявності законних підстав на володіння автомобілем ИЖ, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 не були прийняті до уваги, працівники поліції вилучили та повернули автомобіль відповідачу. Посилаючись на ці обставини, позивачка вважала, що діями відповідача були порушені її права, тому звернулась до суду за захистом своїх прав і просила визнати за нею право власності на спірний автомобіль, усунути перешкоди в користуванні транспортним засобом.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, наголосивши, що реєстрація транспортного засобу ще не є підтвердженням набуття права власності; для набуття права власності достатньо договору купівлі-продажу укладеного у звичайній формі, тому вважав, що з боку позивача дотримані всі норми закону, обумовлена сума грошей за договором купівлі-продажу була передана товариству Підліснівська кераміка і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач в особі представника - адвоката Марченко І.І. позовні вимоги не визнав, пославшись на те, що договір купівлі-продажу автомобіля укладений в неналежній формі, що він не є підтвердженням набуття права власності без реєстрації автомобіля. Договір укладався бувшим директором товариства ОСОБА_4 в особистих інтересах, а не в інтересах товариства. Крім того, скоріш за все, кошти згідно прибуткового касового ордера сплачувались особисто директору ТОВ Підліснівська кераміка Пігарєву А.В. і не надходили на рахунок самого товариства. Фактично в діях ОСОБА_4 вбачається склад кримінального правопорушення. Отже, відсутні будь-які підстави для визнання права власності на спірний автомобіль за позивачкою, просив в задоволенні позовних вимог відмовити та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, пояснивши, що договір купівлі - продажу з`явився в момент подачі до суду позову, він був отриманий товариством разом з позовною заявою. До цього товариству не було відомо про існування договору купівлі-продажу спірного автомобіля. Факт отримання коштів не підтверджений належними доказами, через касу товариства кошти не проходили, факт отримання коштів товариством банківською операцією теж не підтверджений. Наданий позивачкою договір не має юридичних наслідків, бо не відповідає закону. Під час користування спірним автомобілем ОСОБА_6 (чоловік позивачки) страхував машину і у страховому договорі страховиком зазначено саме ТОВ Підліснівська кераміка . З приводу незаконного користування автомобілем та розшуку спірного автомобіля ТОВ Підліснівська кераміка зверталося до поліції, автомобіль повернутий належному власнику - ТОВ Підліснівська кераміка . Крім того, представник зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є родичами.

Заслухавши думку учасників справи, свідків, дослідивши надані сторонами докази, з`ясувавши правові позиції сторін, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних з вимог.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст.129 Конституції України), що передбачено і ст.12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка надала суду договір, з тексту якого вбачається, що 20 листопада 2018 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Підліснівська кераміка був укладений договір купівлі-продажу автомобіля. У відповідності з цим договором автомобіль легковий пасажирський-В марки ИЖ, червоного кольору, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , що належить ТОВ Підліснівська кераміка на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 06.04.2016 р. був проданий ТОВ Підліснівська кераміка в особі директора Пігарєва А.В. покупцю ОСОБА_2 за 2 200 гривень (арк.с.4,5).

Відповідно до п. 3.2. договору купівлі - продажу від 20.11.2018 року, право власності у покупця виникає з моменту передачі автомобіля.

20.11.2018 року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ Підліснівська кераміка в особі директора Пігарєва А.В. було складено та підписано акт приймання - передачі вищезазначеного автомобіля (арк.6).

Відповідно до квитанції № 6 до прибуткового касового ордеру від 20.11.2018 року грошові кошти були сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю Підліснівська кераміка (арк.с.7).

Автомобіль марки ИЖ, червоного кольору, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 належить ТОВ Підліснівська кераміка відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (ар.с.66).

Користування автомобілем марки ИЖ, червоного кольору, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 здійснювалось без перереєстрації на нового власника, тобто фактично володільцем автомобіля є ТОВ Підліснівська кераміка в зв`язку з чим новим директором ОСОБА_3 було поставлено питання про повернення власності товариства в зв`язку із знаходженням даного автомобіля у сторонньої особи - ОСОБА_7 (чоловіка позивачки), виходячи з чого подано заяву до Управління патрульної поліції в Сумській області (арк.с.65).

Вказана заява була розглянута, автомобіль був вилучений та повернутий власнику - відповідачу по справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що дійсно, будучи директором ТОВ Підліснівська кераміка , він уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу автомобіля марки ИЖ, червоного кольору, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Умови договору були виконані, ОСОБА_2 сплатила кошти, які пройшли через касу, в свою чергу автомобіль був переданий новому власнику. Крім того, свідок пояснив, що кошти надходили не через банк, факт отримання товариством коштів за договором підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6 від 20 листопада 2018 року. ОСОБА_4 також пояснив, що на час укладання вказаного договору він, як директор товариства, також виконував обов`язки бухгалтера товариства, тому мав право на проведення розрахунків.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він був і є засновником ТОВ Підліснівська кераміка , був директором ТОВ Підліснівська кераміка з травня 2019 року по червень 2020 року. Спірний автомобіль, ИЖ реєстраційний номер НОМЕР_1 , був на балансі товариства, однак самого автомобіля в наявності не було. ОСОБА_4 , як колишній директор товариства при передачі справ пояснив, що вказаний автомобіль проданий та розібраний на запчастини; жодних документів щодо відчуження автомобіля йому ( ОСОБА_3 ) не передавалися, про існування договору купівлі-продажу йому стало відомо під час розгляду справи в суді. Крім того зазначає, що в той час коли автомобіль повертали до товариства, за кермом був чоловік позивачки ОСОБА_6 , який зазначив, що ОСОБА_4 надавав даний автомобіль в тимчасове користування; він, ОСОБА_8 , свого часу позичив ОСОБА_4 2 500 доларів США, які ОСОБА_9 не повернув і належним товариству автомобілем вирішив розрахуватися за своїми боргами. Гроші від ОСОБА_2 до ТОВ Підліснівська кераміка не надходили, ніяких договорів купівлі-продажу не було, договір з`явився перед подачею до суду позову, його виготовили саме для обґрунтування безпідставних вимог позивачки, печатка на договорі товариству не належить.

Згідно зі статтею 34 Закону України Про дорожній рух (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Згідно п. 8 зазначеного Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України Про дорожній рух ).

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, у тому числі укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів, договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів,а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 30 жовтня 2019 року по справі № 683/2694/16-ц вказав на те, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положенням ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно ( товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Умови договору не містять порядку проведення завершального етапу щодо укладення договору, зокрема, здійснення реєстрації до або після отримання грошей та оформлення акту приймання-передачі.

Підставою для реєстрації транспортного засобу за новим власником згідно п. 8 Порядку, є документ, що підтверджує правомірність отримання транспортного засобу, зокрема укладений та оформлений безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністратора договір купівлі-продажу.

Доведення факту оплати даного транспортного засобу покладається саме на відповідача.

Отже, відповідачем не надано доказів на підтвердження факту сплати коштів за придбаний автомобіль і саму передачу автомобіля.

Бездіяльність позивачки протягом трьох років з моменту підписання договору та складання від імені позивачки договору купівлі-продажу автомобіля та акту приймання - передачі автомобіля від 20 листопада 2018 року не є підтвердженням того, що розрахунок згідно договору проведено в повному обсязі або проведено взагалі.

Оскільки позивачкою суду не надано доказів на підтвердження оплати вартості транспортного засобу, відчуженого згідно договору від 20 листопада 2018 року, факт оплати за придбання транспортного засобу не доведений позивачкою, не підтверджується об`єктивними доказами, зокрема, банківською операцією, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. В судовому засіданні позивачкою не було доведено належними, допустимими та об`єктивними доказами законність укладення договору купівлі-продажу та законність володіння спірним транспортним засобом ИЖ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 .

Отже, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, з урахуванням складності справи, кількості проведених судових засідань та часу, необхідного для складання процесуальних документів та часу судових засідань, в яких приймав участь представник відповідача ОСОБА_10 , судові витрати на правову допомогу, понесені ТОВ Підліснівська кераміка , суд визначає розмір понесених відповідачем витрат в сумі 7 000 гривень, а з врахуванням сплаченої суми в розмірі 5000 гривень необхідно стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підліснівська кераміка 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 358, 367 ЦК України, ст. ст. 206, 263, 264, 12,81, ЦПК України, ст.. 34 Закону України Про дорожній рух , постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Підліснівська кераміка про визнання права власності на автомобіль - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Визначити розмір витрат, понесених ТОВ Підліснівська кераміка на правову допомогу, в розмірі 7 000 гривень, а з врахуванням сплаченої суми в розмірі 5 000 гривень стягнути з ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підліснівська кераміка (код ЄДРПОУ 39165093) 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко