Рішення

від 10.12.2020 по справі 910/8522/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2020Справа №910/8522/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" провизнання недійсними рішень загальних зборів Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Баринова О.І.

Представники сторін:

від позивача:Кучеров І.А. від відповідача:Зіновє`в О.А від третіх осіб:Мусієнко О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/8522/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації", про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", оформлених протоколами загальних зборів учасників товариства №27/11/14/1 від 27.11.2014 та №29/11/16-1 від 29.11.2016.

У судовому засіданні 27.11.2020, в якому взяв участь представник третьої особи, судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр".

В свою чергу, представником третьої особи в судовому засіданні 27.11.2020 в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення судових дебатів у справі заявлено про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду обґрунтований розмір судових втрат та докази на їх підтвердження.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

02.12.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" надійшла заява, яку суд розцінює, як заяву про відшкодування судових витрат по справі №910/8522/20, до якої було долучено докази понесених позивачем витрат у розмірі 192 000,00 грн. на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/8522/20 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" про відшкодування судових витрат у судовому засіданні на 10.12.2020.

09.12.2020 через відділ діловодства суду представником позивача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у відповідності до якого просив відмовити в задоволенні вимог про стягнення судових витрат, вказував на те, що в поданих до суду поясненнях третьої особи щодо позову та відзиву було визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які третя особа понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, складає 0 грн., а тому сумнівною є реальність понесених третьою особою витрат на оплату правничої допомоги у заявленому до відшкодування розмірі, який складає 192 000,00 грн.

В судове засідання 10.12.2020 з`явився представник учасників справи, висловили свою думку з приводу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" про відшкодування судових витрат, у відповідності до якої представники позивача та відповідача заперечуються проти її задоволення, а представник третьої особи просить подану заяву задовольнити та покласти понесені третьою особою витрат на оплату професійної правничої допомоги на позивача.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/8522/20 судом було вирішено питання про розподіл витрат позивача на оплату судового збору, однак не було вирішено питання про розподіл судових витрат сторін на оплату професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення з приводу вирішення цього питання.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр" судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 18 500,00 грн.

Згідно із частинами 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

В даному випадку, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат було наведено представником третьої особи у поданому 18.08.2020 до суду поясненні третьої особи щодо позову та відзиву, відповідно до якого було визначено, що такий розмір становить 0 грн.

Однак, в подальшому, в судовому засіданні 27.11.2020 представником третьої особи було повідомлено про свій намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду обґрунтований розмір понесених судових витрат та докази на його підтвердження, і в поданій 02.12.2020 заяві визначено понесення таких витрат на сум 192 000,00 грн.

Застосовуючи норми ст. 124 Господарського процесуального кодексу України суд відзначає, що їх положення не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які учасник справи поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви.

Тобто, застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18 та від 07.10.2020 у справі №904/4058/19.

Отже, в силу приписів ст. 124 Господарського процесуального кодексу України первісне визначення представником третьої особи в першій заяві по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в сумі 0 гривень, як і відсутність взагалі такого визначення не нівелює права в подальшому, в межах встановленого процесуальним законодавством порядку визначити розмір реально понесених таких витрат та заявити про їх відшкодування, а лише зобов`язує суд врахувати, що на момент подачі такою особою першої заяви по суті спору було визначено понесення витрат у сумі 0 гривень.

В аспекті наведено суд враховує, що з визнанням відповідачем в поданому до суду відзиві на позовну заяву заявлених позовних вимог позивача тягар спростування його доводів фактично ліг саме на третю особу, успішність чого в певній мірі підтверджується наслідками розгляду позовних вимого позивача (відмовою в їх задоволенні), що обґрунтовано свідчить про виникнення необхідності понесення додаткових витрат на оплату правничої допомоги після визначення їх суми у розмірі 0 грн.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

В даному випадку, при визначенні вартості наданих послуг правничої допомоги третя особа посилається на договір про надання правової допомоги від 05.06.2020, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 05.06.2020, додаткову угоду №1 від 05.06.2020 до договору про надання правової допомоги від 05.06.2020, акт приймання-передачі від 27.11.2020 до договору про надання правової допомоги від 05.06.2020 та платіжне доручення №31 від 01.12.2020, з яких вбачається встановлення погодинної ставки послуг адвоката (гонорару) у розмірі 3 000,00 грн. - за виконання адвокатом юридичної роботи (перелік, визначено в п. 2.1 договору), та у розмірі 1 500,00 грн. - за виконання адвокатом технічної роботи (транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, оплата перекладу та нотаріального посвідчення документів, оплата телефонних розмов, ознайомлення з матеріалами справ, тощо) та фактична сплата ТОВ "Сучасні ринкові інновації" загального розміру витрат на користь адвоката Мусієнка О.І. у розмірі 192 000,00 грн.

Отже, наданим документами, зокрема, актом приймання-передачі від 27.11.2020 з визначеною кількістю та вартістю відповідних послуг,та фактом оплати ТОВ "Сучасні ринкові інновації" визначеного в ньому розмірі (платіжне доручення від 01.12.2020) підтверджується фактичне понесення таких витрат, що при дотриманні процесуальних вимог до порядку заявлення про їх відшкодування за рахунок іншого учасника справи зумовлює необхідність вирішення такого питання судом.

В аспекті наведеного суд враховує, що в даному випадку відшкодування судових витрат заявлено таким учасником справи як третьою особою, а не безпосередньо однією із сторін, в той час як положення ст.ст. 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, унормовуючи порядок і спосіб вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, містять в своєму тексті посилання виключно на сторін, однак відзначає наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право саме учасників, а не виключно сторін справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Тобто, в силу наведених норм вбачається, що законодавцем було наділено будь-якого учасника справи правом на правничу допомогу з метою захисту (представництва) своїх інтересів в межах відповідного спору.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, суд вважає, що в силу такого основоположного принципу здійснення господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом закріплене в положеннях ст.ст. 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України право на відшкодування понесених за час розгляду справи витрат на професійну правничу допомогу та порядок на його отримання стосується будь-якої особи, що набула статусу учасника справи в розумінні положень ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, адже в іншому випадку такий принцип був би ілюзорним.

Так, згідно з актом приймання-передачі від 27.11.2020 було визначено, що адвокатом в рамках виконання договору про надання правової допомоги від 05.06.2020 та додаткової угоди №1 від 05.06.2020 до договору про надання правової допомоги від 05.06.2020 було надано ТОВ "Сучасні ринкові інновації" такі послуги щодо захисту його інтересів в межах даної справи: 1) ознайомлення з матеріалами справи (серпень 2020 року) - 2 год., вартістю 3 000,00 грн.; 2) аналіз матеріалів справи - 7 год., вартістю 21 000,00 грн.; 3) написання, відправка сторонам та подача пояснень третьої особи щодо позову та відзиву від 17.08.2020 - 8 год., вартістю 24 000,00 грн.; 4) участь у судовому засіданні у справі (17.09.2020) - 1 год., вартістю 3 000,00 грн.; 5) написання та відправка адвокатських запитів (3 шт.) - 5 год., вартістю 15 000,00 грн.; 6) аналіз відповідей на адвокатські запити та додатків до них - 8 год., вартістю 24 000,00 грн.; 7) участь у судовому засіданні у справі (01.10.2020) - 1 год., вартістю 3 000,00 грн.; 8) ознайомлення з матеріалами справи (жовтень 2020 року) - 2 год., вартістю 3 000,00 грн.; 9) написання, відправка сторонам та подача додаткових письмових пояснень - 20 год., вартістю 60 000,00 грн.; 10) написання та подача до суду клопотання про допит свідка у справі - 5 год., вартістю 15 000,00 грн.; 11) участь у судовому засіданні (15.10.2020) - 1 год., вартістю 3 000,00 грн.; 12) участь у судовому засіданні (30.10.2020) - 1 год., вартістю 3 000,00 грн.; 13) участь у судовому засіданні (12.11.2020) - 1 год., вартістю 3 000,00 грн.; 14) написання та подача до суду заяв з процесуальних питань у справі - 3 год., вартістю 9 000,00 грн.; 15) участь у судовому засіданні (27.11.2020) - 1 год., вартістю 3 000,00 грн., що загалом становить 66 год. (4 год. за ставкою 1 500,00 грн. та 62 год. - 3 000,00 грн.).

Отже, сума гонорару за надані ТОВ "Сучасні ринкові інновації" послуги професійної правничої допомоги в межах справи №910/8522/20 у розмірі 192 000,00 грн. була розрахована, виходячи із фактично витраченого адвокатом загального часу в обсязі 66 годин на визначені в акті послуги.

В той же час, суд вважає необґрунтованими заявлені позивачем витрати у визначеному розмірі, адже:

- на момент подачі першої заяви по суті - пояснення третьої особи щодо позову та відзиву від 18.08.2020, розмір понесених витрат було визначено на рівні 0 гривень, а тому суд не вбачає правових підстав для розподілу витрат на оплату послуг адвоката, визначених в п.п. 1-3 акту, які були вчинені до вказаної дати;

- адвокатські запити від 10.09.2020 та відповіді на них від 15.09.2020 та 25.09.2020 за своєю стилістикою виготовлення та змістом є ідентичними, у зв`язку з чим у суду складається враження про їх виготовлення та підготовку однією особою, що в сукупності з фактичною недоведеністю необхідності вчинення таких дій виключає можливість розподілу витрат на оплату послуг адвоката, визначених в п.п. 5-6 акту;

- матеріалами справи не підтверджується фактичне ознайомлення представника третьої особи з матеріалами справи в жовтні 2020 року, а тому відсутні підстави для розподілу витрат на оплату послуг адвоката, визначених в п. 8 акту;

- витрачання 20 год. на написання та підготовку додаткових письмових пояснень від 29.09.2020 на переконання суду є необґрунтованим в контексті тотожності в більшій мірі їх змісту з поясненнями третьої особи щодо позову та відзиву від 18.08.2020, в той час як визначений час на підготовку первісних пояснень становив 8 год., тому, суд вважає розумною та обґрунтованою вартістю наданих послуг по підготовці, відправці сторонами та подачі до суду додаткових пояснень, з урахуванням об`єму доданих до них матеріалів, у розмірі 25 000,00 грн., у зв`язку з чим визначені в п. 9 акту послуги підлягають розподілу виходячи саме з такої суми.

Посилання позивача на те, що фактичний час тривання судових засідань по справі становив менше 1 год., в той час як у наданому розрахунку враховано саме 1 год. за участь адвоката в кожному з проведених судових засідань, судом відхиляється, адже на його переконання є розумним та логічним включення до розрахунку витраченого часу адвокатом на участь в судових засіданнях понесеного ним часу на дорогу та очікування в суді проведення безпосереднього засідання, що з урахуванням визначеного в договорі місця розташування адвоката вказує на обґрунтованість визначення ним загального часу на одне судове засідання в обсязі 1 год.

Також, судом відхиляються доводи позивача про необґрунтованість визначеного в п. 10 акту приймання-передачі від 27.11.2020 обсягу витраченого часу в кількості 5 год. на написання та подачу до суду клопотання про допит свідка у справі, адже таке клопотання містило обґрунтовані спростування кожного з викладеного в долученій позивачем до позову заяві свідка доводу та обставин спірних правовідносин в цілому, що і стало підставою для його задоволення та виклику в судові засіданні відповідного свідка, а тому визначений час на переконання суду є цілком розумним для підготовки такого вмотивованого документу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин, здійснюючи розподіл понесених третьою особою судових витрат на оплату професійної правничої допомоги суд вважає обґрунтованим такий розмір у сумі 67 000,00 грн. за підготовку документів та участь в судових засіданнях.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи повну відмову рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №910/8522/20 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" суд приходить до висновку про необхідність покладення на позивача, як особу, якою було ініційовано спір, що зумовив необхідність захисту ТОВ "Сучасні ринкові інновації" своїх права та інтересів в рамках його розгляду, обов`язку з відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у межах визначеної судом як обґрунтована суми таких витрат, яка становить 67 000,00 грн.

Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача на користь третьої особи витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 67 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр" (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38; ідентифікаційний код 36758461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 9-Б; ідентифікаційний код 37617450) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 67 000 (шістдесят сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст додаткового рішення 16.12.2020.

Суддя Р.В. Бойко