Рішення

від 02.12.2020 по справі 360/2492/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2492/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМА ТРЕЙДІНГ» про стягнення з платника податків податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 30 червня 2020 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМА ТРЕЙДІНГ» (далі - відповідач, ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ ), в якому позивач просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМА ТРЕЙДІНГ» кошти за податковим боргом у загальній сумі 1 346 891 грн 38 коп. (один мільйон триста сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто одна грн 38 коп.);

- накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМА ТРЕЙДІНГ» на загальну суму 1 346 891 грн 38 коп. (мільйон триста сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто одна грн 38 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМА ТРЕЙДІНГ» перебуває за основним місцем обліку в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податків та зборів з 09.07.2019.

ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ не сплачувало до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, що призвело до виникнення у підприємства податкового боргу на загальну суму 1 346 891 грн 38 коп., у тому числі з податку на додану вартість на суму 1 345 141,38 грн та податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 750,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1 345 141,38 грн, в тому числі з основного платежу 930 868,00 грн та штрафних санкцій 395 141,19 грн виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, а саме: податкового повідомлення-рішення форми Р № 0000585204 від 13.01.2020, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 731/12-32-52-04-12/43103310 від 09.12.2019 було нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 432 967,00 грн, та штрафні санкції на суму 108 241,75 грн; податкового повідомлення-рішення форми Р № 0004995204 від 14.02.2020, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 184/12-32-52-04-12/43103310 від 23.01.2020 було нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 166 635,00 грн, та штрафні санкції на суму 83 317,50 грн; податкового повідомлення-рішення форми ПС № 0005005204 від 14.02.2020, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 183/12-32-52-04-12/43103310 від 23.01.2020 було нараховано штрафні санкції на суму 170,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми Р № 0008295204 від 13.03.2020, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 462/12-32-52-04-12/43103310 від 21.02.2020 було нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 331 266,00 грн, та штрафні санкції на суму 165 633,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми Н № 0008285204 від 13.03.2020, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 463/12-32-52-04-12/43103310 від 21.02.2020 було нараховано штрафні санкції на суму 37 778,94 грн.

Крім того існує заборгованість з пені у розмірі 19 132,19 грн, нарахована підприємству відповідно до ст. 129 ПКУ.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 25.02.2020 № 9334714476 за 2019 на суму 1750,00 грн.

З метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, Головним управлінням ДПС у Луганській області було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 16.03.2020 № 30004-52, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою 18.04.2020. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Відповідно до інформаційних даних податкового органу, ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ має відкриті банківські рахунки. Таким чином, грошові кошти наявні на відкритих рахунках у банку є єдиним можливим джерелом погашення податкового боргу в загальній сумі 1 346 891,38 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

11.11.2020 відкладено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 102)

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неприбуття суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався (а.с. 91,96,101).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМА ТРЕЙДІНГ , ідентифікаційний код 43103310, зареєстроване у якості юридичної особи Сєвєродонецькою міською радою 09.07.2019 за № 13831020000005523, перебуває за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке міське відділення, ДПІ у м. Сєвєродонецьку, що підтверджується інформаційною довідкою про облікові дані платника податків (а.с.4-5).

Відповідачем до ДПI у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДПС у Луганській області подано податкову декларацію з податку на прибуток від 25.02.2020 за № 9334714476 за 2019 рік на суму 1 750,00 грн (а.с. 48-49).

На підставі акта перевірки від 09.12.2019 № 731/12-32-52-04-12/43103310 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 № 0000585204, яким до ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ застосовано штрафні (фінансові) санкції та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 541 208,75 грн за порушення п. 198.6, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с. 17).

На підставі акта перевірки від 23.01.2020 № 184/12-32-52-04-12/43103310 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2020 № 0004995204, яким до ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ застосовано штрафні (фінансові) санкції та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 249 952,50 грн за порушення п. 198.6, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с. 24).

На підставі акта перевірки від 23.01.2020 № 184/12-32-52-04-12/43103310 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2020 № 0004995204, яким до ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн за порушення п. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.2 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України (а.с. 31).

На підставі акта перевірки від 21.02.2020 № 462/12-32-52-04-12/43103310 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2020 № 0008295204, яким до ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ застосовано штрафні (фінансові) санкції та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 496 899,00 грн за порушення п. 198.6, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с. 35).

На підставі акта перевірки від 21.02.2020 № 462/12-32-52-04-12/43103310 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2020 № 0008285204, яким до ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ нараховано штрафні санкції на суму 37 778,94 (а.с. 41).

Відповідно до витягу з ІКП станом на 10.06.2020 у ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ наявний податковий борг за кодом класифікації бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) у сумі 1 326 009,19 грн та пеня у сумі 19 132,19 (а.с. 15-16).

Відповідно до витягу з ІКП станом на 10.06.2020 у ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ наявний податковий борг за кодом класифікації бюджету 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств) у сумі 1 750,00 грн (а.с. 47).

16.03.2020 ГУ ДПС у Луганській області сформовано податкову вимогу форми Ю № 30004-52 відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ станом на 15 березня 2020 року становить: 807 655,58 грн, у тому числі основний платіж: 601 352,00 грн, штрафні (фінансові) санкції: 191 729,25 грн, пеня 14 574,25 грн. Зазначена вимога направлена рекомендованим поштовим відправленням на юридичну адресу відповідача, однак була повернута (а.с. 6).

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що станом на 10.06.2020 податковий борг відповідача складається: з податку на додану вартість - 1 345 141,38 грн, з податку на прибуток приватних підприємств - 1 750,00 грн.

Відповідно до листа від 03.06.2020 № 31/12/4442-477 РСЦ МВС в Луганській області надано відповідь, де зазначено, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 03.06.2020 за ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ транспортні засоби не зареєстровані (а.с. 62).

Згідно з листом від 01.06.2020 № 01-11/2679 Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області зареєстрованої за підприємством ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ сільськогосподарської техніки немає (а.с. 59).

Відповідно до листа від 02.06.2020 №11-12-0.223-4043/2-20 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області повідомлено, що інформація що наявні земельні ділянки за вказаним підприємством відсутня (а.с. 52).

Листом ДП Український інститут інтелектуальної власності від 25.05.2020 № вих.-7086/2020, встановлено, що за результатами проведення іменного патентно-інформаційного пошуку об`єктів промислової власності, що належать ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ , не виявлено (а.с. 56).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявності у підприємства ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ нерухомого майна відсутня (а.с. 64).

Відповідно до інформаційних даних податкового органу, ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ має відкриті банківські рахунки (а.с. 4-5).

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України);

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З вищеописаних доказів судом встановлено, що за ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ станом на 10 червня 2020 року обліковується податковий борг у загальній сумі 1 346 891,38 грн, у тому числі, з податку на додану вартість на суму 1 345 141,38 грн та з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 750,00 грн, який виник за відповідачем через несплату у встановлений статтею 57 Податкового кодексу України строк узгоджених податкових зобов`язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації та нарахованих контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідачем доказів сплати вказаного податкового боргу суду не надано.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Пунктами 95-1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ вручено податкову вимогу, яка є чинною, суд дійшов висновку, що позивач дотримав визначених статтею 95 Податкового кодексу України вимог та має всі підстави для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ шляхом стягнення коштів.

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачений, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують ТОВ ПРОМА ТРЕЙДІНГ , суд зазначає.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Незважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2, а також пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України та розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 14 липня 2017 року № 632 (далі - Порядок № 632), відповідно до яких арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Виходячи із приписів пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та Порядку № 632, суд дійшов висновку, що наявність у платника податку податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, який не є виключним та єдиним способом його погашення.

Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом, лише за умови дотримання цих норм можливе погашення податкового боргу шляхом реалізації положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктом 3 Розділу VII Порядку № 632 передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Підставою для звернення податкового органу до суду є саме вчинення цим органом усіх передбачених заходів по розшуку майна платника податку, які повинні підтверджуватись належними доказами (запитами до відповідних установ, виходами за фактичним місцем знаходження боржника та за місцем державної реєстрації тощо).

Відповідні обставини повинні бути підтверджені податковим органом під час судового розгляду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 825/2243/18.

Отже, Податковим кодексом України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого повноваження.

Суд зазначає, що підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Враховуючи наведене, за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, згідно положенням підпункту 20.1.33, пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючому органу надається право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

Проте реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 820/5660/16.

Позивачем надано суду докази щодо відсутності у відповідача майна (арк. спр. 24, 28, 31, 34, 36), проте звертаючись до суду, позивачем не дотримано умов пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Крім того, суд наголошує, що надані докази не можуть бути належними доказами відсутності у відповідача іншого рухомого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, або наявності майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, або наявності майна, яке не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Також суд зауважує, що накладення арешту на кошти на банківських рахунках відповідача без дотримання процедури погашення податкового боргу суттєво обмежить права платника податків як власника таких коштів та унеможливить здійснення відповідачем його діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу адміністративного позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 43143746) до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМА ТРЕЙДІНГ (код за ЄДРПОУ 43103310, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, офіс 106/5) про стягнення коштів з рахунків у банках та накладення арешту на коштів та інші цінності задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМА ТРЕЙДІНГ кошти за податковим боргом у загальній сумі 1 346 891,38 грн (один мільйон триста сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто одна гривня 38 грн.), а саме:

з податку на додану вартість в загальній сумі 1 345 141,38 грн (один мільйон триста сорок п`ять тисяч сто сорок одна гривня 38 коп.), з яких 930 868 грн 00 коп. (дев`ятсот тридцять тисяч вісімсот шістдесят вісім грн. 00 коп.) основного платежу, 395 141 грн 19 коп. (триста дев`яносто п`ять тисяч сто сорок одна грн. 19 коп.) штрафних санкцій та 19 132 грн 19 коп. (дев`ятнадцять тисяч сто тридцять дві грн 19 коп.) пені з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь Державного бюджету України (р/р № UA468999980313030029000012080, код платежу 14060100, отримувач УК у м. м.Сєвєродон./м.Сєвєрод./14060100, ОКНО 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1750 грн 00 коп. (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) основного платежу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника на користь Державного бюджету України (р/р № UA058999980333129318000012080, код платежу 11021000, отримувач: УК у м. м.Сєвєродон./м.Сєвєрод./11021000, ОКПО 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

У задоволенні іншій частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2020 року.

Суддя В.С. Шембелян