Постанова

від 17.12.2020 по справі 420/6377/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6377/18 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БЕФІНІТ КОМ до Головного управління ДПС в Одеській області, про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2018 року № 0047271405, № 0047281405, № 0047291405,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю БЕФІНІТ КОМ звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2018 року №0047271405, №0047281405, №0047291405.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 12.07.2018 року по 18.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ БЕФІНІТ КОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TОB ГУНД ТРЕЙД код ЄДРПОУ 41375738, ТОВ РЕКСФОРД код ЄДРПОУ 40470154, ТОВ СП`ЕКОВТОР код ЄДРПОУ 37842318, ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ код ЄДРПОУ 4414738, ТОВ СТИЛ ФОРТ код ЄДРПОУ 39003983, ТОВ СПЕЙСЛАБ код ЄДРПОУ 41576101, ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС код ЄДРПОУ 41324730, ТОВ ІНБОКС код ЄДРПОУ 41344076, ТОВ ДІЄНС ЛТД код ЄДРПОУ 41055171 та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ код ЄДРПОУ 38354964 за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року.

За результатами вищезазначеної перевірки податковим органом, згідно акту ГУ ДФС в Одеській області від 25.07.2018 року №1619/15-32-14-05/41571035, встановлено завищення рядку 9 Декларацій Усього податкових зобов`язань на суму 13 681 399,00 грн. за жовтень 2017 року; завищення рядку 17 Декларацій Усього податкового кредиту на суму 34 371 481,00 грн. за жовтень 2017 року; заниження рядку 18 Декларацій Позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 9 148 974,00 грн. за жовтень 2017 року; завищення рядку 21 Декларацій Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 11 540 574,00 грн. по декларації за жовтень 2017 року.

На підставі акту перевірки від 25.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області 30.10.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0047271405, №0047281405, №0047291405, які були отримані позивачем 06.12.2018 року.

Позивач вважає, що внесення ТОВ БЕФІНІТ КОМ даних про податок на додану вартість підтверджується операціями з купівлі товарів у імпортерів, позивачем здійснені всі необхідні формальності та сплачено податкові зобов`язання з ПДВ, а тому вважає, що підприємство має право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а прийняті відповідачем ППР є протиправними та такими що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду із наведеним адміністративним позовом.

Представник відповідача позов не визнав з тих підстав, що ГУ ДФС в Одеській області в період з 12.07.2018 року по 18.07.2018 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ БЕФІНІТ КОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з наведеними контрагентами за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25.07.2018 року №1619/15-32-14-05/41571035.

Під час проведення перевірки, на запити контролюючого органу про надання документів та пояснень від 13.07.2018 року, 16.07.2018 року, 17.07.2018 року та 18.07.2018 року позивачем не було надано запитувані документи, про що було складено відповідні акти. Під час проведення перевірки не вдалося встановити реальність господарських операцій та підтвердити фактичне постачання товарів за період, що перевірявся. Наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, а тому у ТОВ БЕФІНІТ КОМ не було підстав для податкового обліку операцій по реалізації товару, таким чином за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року завищено податкові зобов`язання по рядку 1 Декларації з ПДВ на загальну суму 13 681 933,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0047281405 від 30.10.2018 р. в частині зменшення суми податкового кредиту на суму 13 681 933 грн. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0047291405 та №0047271405 від 30.10.2018 р. В решті позовних вимог відмовлено.

На вказане рішення 09.09.2020 року ГУ ДПС України в Одеській області подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати наведене рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ТОВ БЕФІНІТ КОМ в повному обсязі.

Апелянт вважає, що позивачем не було надано належних документів під час проведення перевірки та не підтверджено показники податкової звітності документами первинного обліку, а відтак висновки, викладені в акті перевірки вважає обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЄЮ СУДДІВ ВСТАНОВЛЕНО

З 12.07.2018 року по 18.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ БЕФІНІТ КОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TОB ГУНД ТРЕЙД , ТОВ РЕКСФОРД , ТОВ СП`ЕКОВТОР , ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ , ТОВ СТИЛ ФОРТ , ТОВ СПЕЙСЛАБ , ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС , ТОВ ІНБОКС , ТОВ ДІЄНС ЛТД та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року.

25.07.2018 року за результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №1619/15-32-14-05/41571035.

30.10.2018 року на підставі наведеного Акту ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0047271405, №0047281405 та №0047291405.

Згідно податкового повідомлення-рішення форми Р №0047271405 від 30.10.2018 року збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9 148 974 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 287 243,50 грн.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення форми Р1 №0047281405 від 30.10.2018 року зменшено суму податкового зобов`язання на 13 681 933 грн. та зменшено податковий кредит на суму 13 681 933 грн. з податку на додану вартість.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми В4 №0047291405 від 30.10.2018 року зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 11 540 547 грн.

Вважаючи, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими що підлягають скасуванню, Товариство звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Як вже було зазначено, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 р. позов задоволено частково.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 р. апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області на вказане судове рішення повернуто апелянту через не усунення недоліків апеляційної скарги.

17.12.2019 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 р. видано виконавчий лист № 420/6377/18 про стягнення на користь ТОВ БЕФІНІТ КОМ витрат по сплаті судового збору у розмірі 401 413,66 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 р. залишено без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ БЕФІНІТ КОМ про заміну сторони виконавчого провадження.

Під час судового розгляду апеляційної скарги ТОВ БЕФІНІТ КОМ на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року було встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 р. набрало законної сили, у зв`язку з чим було видано виконавчий лист про стягнення судового збору.

09.09.2020 р. ГУ ДПС в Одеській області повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 р. в якій просить його скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст. 201 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1. ст.44 ПК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова звітність, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч. 1, 5 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Стосовно податкового повідомлення-рішення Р1 №0047281405 від 30.10.2018 року, яким ТОВ БЕФІНІТ КОМ зменшено суму податкового зобов`язання на 13 681 933 грн. та зменшено податковий кредит на суму 13 681 933 грн. з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Під час перевірки з метою отримання документів та пояснень щодо дотримання вимог законодавства з ПДВ представниками ГУ ДФС в Одеській обл. 13.07.2018 року надано запит про надання документів, зокрема регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, які підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства, проте за наслідками ненадання документів 13.07.2018 року складено Акт про ненадання документів №849/15-32-14-05/41571035.

16.07.2018 року повторно складено запит про надання документів, який не було вручено через відсутність посадових осіб підприємства за податковою адресою, про що складено Акт про відмову у наданні документів та неможливість вручення запиту про надання документів. Вказаний запит в подальшому поштою не направлявся.

На запит про надання документів від 17.07.2018 року, який отримано представником позивача, складено Акт про відмову у наданні документів, які запитувалися. Разом з тим, зазначено, що були надані документи, а саме копії декларацій за жовтень-грудень 2017 року, січень-травень 2018 року, вантажно-митні декларації та інвойси за 12-15, 18, 20-21, 24-27, 31 жовтня 2018 року.

На запит про надання документів від 8.07.2018 року складено Акт про відмову у наданні документів та неможливість вручення запиту про надання документів. Також зазначено про надання документів, а саме: копії Статуту, дані реєстру платників податків, договір оренди житлового приміщення, протокол загальних зборів учасників №3 від 09.10.2017 року, наказ №3 від 10.10.2017 року По особовому складу , копія паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копія виписки з ЄДР.

Апелянт вказує на те, що перевіряючим під час перевірки не були надані первинні документи на підтвердження проведення господарських операцій ТОВ БЕФІНІТ КОМ та TОB ГУНД ТРЕЙД , ТОВ РЕКСФОРД , ТОВ СП`ЕКОВТОР , ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ , ТОВ СТИЛ ФОРТ , ТОВ СПЕЙСЛАБ , ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС , ТОВ ІНБОКС , ТОВ ДІЄНС ЛТД , ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ , а саме: договорів, видаткових накладних, товаротранспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, доказів проведення розрахунків з контрагентами.

Тобто, позивачем не підтверджено реальність господарських операцій та достовірність бухгалтерського обліку первинними документами на суму ПДВ, нараховану згідно податкових накладних, у розмірі 13 681 933,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ БЕФІНІТ КОМ у січні 2019 року були втрачені документи первинного податкового та бухгалтерського обліку за період з вересня 2017 року, на підтвердження чого надано копію довідки Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області № 36/ЕО-1170 від 10.01.2019 року та лист вих. №0101/19 від 14.01.2019 року яким повідомлено ГУ ДФС в Одеській обл. про втрату документів.

Положеннями п. 44.5 ст. 44 ПК України встановлено обов`язок платника податків у разі втрати документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації а також обов`язок щодо відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 44.6 ст. 44 ПК України).

Однак, Товариством і після складення акту перевірки не було надано до контролюючого органу відповідні документи, та так само позивач не звертався із заявою про відстрочення проведення перевірки до їх відновлення.

ТОВ БЕФІНІТ КОМ з часу втрати документів не створено комісії та не з`ясовано, які саме документи втрачено, так само не здійснено дій щодо відновлення втрачених документів та не повідомлено контролюючий орган, яким здійснено митне оформлення митних декларації про втрату документів первинного податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, на підтвердження правовідносин з контрагентами позивачем до суду надані лише податкові накладні.

Водночас, суд зазначає, що втрата документів відбулася в січні 2019 року, проте під час перевірки з 12.07.2018 року по 18.07.2018 року до ГУ ДФС в Одеській обл. не надано жодних документів, які оформлюються при прийнятті та реалізації товару, зокрема договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних документів, актів приймання-передачі, регістрів бухгалтерського обліку, даних про розрахунки, актів зустрічних перевірок з контрагентами, про що зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підтвердження завищення ТОВ БЕФІНІТ КОМ суми грошового зобов`язання за жовтень 2018 року у розмірі 13 681 933,00 грн.

Також за результатами перевірки встановлено завищення рядку 17 Декларацій Усього податкового кредиту на суму 34 371 481,00 грн. за жовтень 2017 року.

Колегія суддів зазначає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, тобто нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від реалізації придбаного товару.

Положеннями п. 201.12 ст. 212 ПК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Таким чином, головною умовою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту є сплачений на митниці ПДВ і оформлена митна декларація, що підтверджує його сплату.

Тобто, податковий кредит виникає у місяці в якому ввезли товар на митну територію та сплатили ПДВ на підставі митної декларації, що підтверджує сплату податку й оформлена відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, митна декларація надає право на податковий кредит якщо вона містить на всіх її аркушах відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (митна декларація на паперовому носії) чи відмітки про завершення митного оформлення за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (електронна митна декларація) (п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою КМУ № 450 від 21.05.2012 р.).

Колегія суддів зазначає, що хоча у наявних в матеріалах справи вантажно-митних деклараціях відсутні печатки посадової особи митного органу, проте з даного приводу а ні особами, що здійснювали перевірку, а ні представником апелянта не заперечувався факт випуску даного товару у вільних обіг, та з наданих до суду платіжних доручень вбачається перерахування коштів на рахунок Київської митниці ДФС за призначенням 350;41571035; Попередня оплата за митне оформлення у загальній сумі 56 000 000,00 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ БЕФІНІТ КОМ мало право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки відповідно до наданих позивачем вантажно-митних декларацій за жовтень 2018 року сплачено суму ПДВ в розмірі 14 132 020,83 грн. за ввезення товарів на територію України.

Щодо податкового повідомлення-рішення В4 №0047291405 від 30.10.2018 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 11 540 547 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено завищення рядку 21 Декларацій Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 11 540 574,00 грн. по декларації за жовтень 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме податкової декларації за жовтень 2017 року, мало місце наявність у ТОВ БЕФІНІТ КОМ податкового кредиту за ввезені на митну територію України товари, необоротні активи у розмірі: обсяги придбання (без ПДВ) - 171 857 405,00 грн., дозволений податковий кредит - 34 371 481,00 грн., а також сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 11 540 547,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що податкова декларація за жовтень 2017 року подавалася за здійсненими господарськими операціями з усіма наявними контрагентами позивача, у тому числі з TОB ГУНД ТРЕЙД, ТОВ РЕКСФОРД , ТОВ СП`ЕКОВТОР , ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ , ТОВ СТИЛ ФОРТ , ТОВ СПЕЙСЛАБ , ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС , ТОВ ІНБОКС , ТОВ ДІЄНС ЛТД та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ , саме стосовно фінансово-господарських взаємовідносин яких проводилася перевірка, та саме по операціям із вказаними контрагентами податковий кредит складає 14 132 020,83 грн.

Зазначена сума податкового кредиту підтверджується наданими позивачем та наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, при цьому стосовно інших контрагентів зауважень не було.

Враховуючи те, що вказана сума визначена самостійно, та наявне перевищення податкового кредиту над податковим зобов`язанням, що більше 11 540 547,00 грн., на що не впливає зменшення відповідачем податкового зобов`язання на суму 13 681 932,73 грн., колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ БЕФІНІТ КОМ мало право на зарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 11 540 547,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо податкового повідомлення-рішення Р №0047271405 від 30.10.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9 148 974,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 287 243,50 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення складається за такими формами, зокрема:

Р - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 2);

Р1 - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов`язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки) (додаток 3).

З урахуванням наведеного, апелянтом податкове повідомлення-рішення №0047271405 від 30.10.2018 року мало було бути складено за формою Р1 , оскільки завищення ТОВ БЕФІНІТ КОМ суми податкових зобов`язань в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року для цілей розділу V Кодексу не призвело до виникнення грошових зобов`язань ТОВ БЕФІНІТ КОМ за результатами перевірки.

Колегією суддів встановлено, що згідно Реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ БЕФІНІТ КОМ за жовтень 2017 року видало податкових накладних на суму 22 830 907,40 грн., та відповідно дана сума вказана у податковій декларації за жовтень 2017 року як сума ПДВ.

Разом з тим, з додатку №5 до декларації за жовтень 2017 року Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, що у складі податкових зобов`язань позивача на загальну суму ПДВ 22 830 907,40 грн., включено суму ПДВ по податковим зобов`язанням з TОB ГУНД ТРЕЙД, ТОВ РЕКСФОРД , ТОВ СП`ЕКОВТОР , ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ , ТОВ СТИЛ ФОРТ , ТОВ СПЕЙСЛАБ , ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС , ТОВ ІНБОКС , ТОВ ДІЄНС ЛТД та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ , щодо фінансово-господарських взаємовідносин яких проводилася перевірка, на суму 13 681 932,73 грн., що також зазначено і в Акті перевірки.

Таким чином, сума грошового зобов`язання 9 148 974,27 грн. самостійно визначена ТОВ БЕФІНІТ КОМ в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, залишається і після зменшення суми податкового зобов`язання з ПДВ неправомірно нарахованого позивачем.

Крім того, оскільки відсутній факт недоплати з податку на додану вартість, так само як і не було донарахування цього податку, відповідно штраф не повинен застосовуватися.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Ступакова І.Г. Вербицька Н.В.