Рішення

від 16.08.2007 по справі 2/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  2/276

16.08.07

За позовом     195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (в/ч Т 0710)

195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (в/ч Т 0710)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнія"

про                    стягнення 20565,16 грн.

Суддя  

Представники:

Від позивача           Глазунов М.Ю.

Від відповідача      не з'явився

Обставини  справи:

Позивач звернувся  до  Господарського  суду  міста  Києва  з  позовом про стягнення з ТОВ «Омнія»неустойки за прострочення повернення орендованого майна на підставі п.2 ст.785 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції, заборгованості за електроенергію з врахуванням встановленого індексу інфляції та пені, в загальній сумі 20 565,16 грн. за договором оренди нерухомого військового майна № 6/2002 від 13.05.2002р.

Ухвалою від  06.07.2007р. у  справі № 2/276  було порушено  провадження  та розгляд справи призначений на 31.07.2007р.

Представник  відповідача в судове засідання не з`явився, витребувані в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.07.2007р. документи не подав та не надіслав. Про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

На виконання вимог ухвали від 06.07.2007р., позивач подав письмові пояснення по справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 16.08.2007р.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився з невідомих суду причин. Ніяких заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

         Враховуючи викладене, суд вважає за можливе, згідно ст.75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній документами.

         Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2002р. між військовою частиною А 0547 та ТОВ «Омнія»був укладений договір оренди № 6/2002 нерухомого військового майна, нежитлового приміщення інв. № 52, військового містечка № 291, цех металевих конструкцій, загальною площею 150 кв. м., розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська 5, терміном на три роки, тобто до 13.05.2005р.

Після підписання сторонами додаткової угоди до договору, термін дії договору був продовжений до 13.05.2006р.

Указом Президента України № 46 від 27.01.2003р. «Про передачу залізничних військ Міністерства оборони України в підпорядкування Міністерства транспорту України»військова частина А 0547 була перетворена на військову частину Т 0710.

На підставі наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 74 від 10.04.2005р., майно, яке було закріплене за військовою частиною А 0547, було закріплено за військовою частиною Т 0710.

Згідно п. 3.3. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційних рахунок в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.1. договору оренди було визначено розмір орендної плати в сумі 795,77 грн.

У п. 5.2. договору зазначено, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України, з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що у разі припинення цього договору, майно повертається орендодавцю (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його а оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до п.2.6. договору, майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно п. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України» передбачено, що у разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства  орендаря  він зобов'язаний    повернути    орендодавцеві    об'єкт   оренди   на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.

         У п.1 ст.785 ЦК України, зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані , в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Після припинення дії договору 13.05.2006р., орендар не повернув орендоване приміщення та продовжував ним користуватись.

Фактично орендоване майно було звільнене ТОВ «Омнія»лише 31.10.2006р.

Згідно п.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю час прострочення.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу неустойка за весь час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії договору оренди в загальній сумі 14149,28 грн.

При цьому, позивачем безпідставно здійснено нарахування на суму неустойки індексу інфляції, оскільки відповідно до п.2 ст.625 ЦК України індекс інфляції нараховується на суму боргу. Неустойка, у відповідності з п.1 ст.546 ЦК України, відноситься до видів забезпечення виконання зобов'язання.

У п. 5.10 договору зазначено, що понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати на його утримання.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

         Також, п. 11.3. договору передбачено, що плата за надані комунальні послуги, перерахована невчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до п.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Станом на 22.02.2007р. заборгованість відповідача за надані комунальні послуги (електроенергія) з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені складає 5 154, 41 грн., що підтверджується матеріалами справи та розрахунком позивача.

         З урахуванням вище наведених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 19303,69 грн.

          Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача відносяться витрати по сплаті держмита в сумі 193 грн. 04 коп. та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

     1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омнія»(02090, м. Київ, вул. В.Сосюри 6, р/р 26001141130485 в Дніпровській філії ВАТ «МКБ», МФО 320456, код ЄДРПОУ 30727202) на користь 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (в/ч Т 0710) (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська 5, ЗКПО 33148732, р/р 35220001003041 в УДК в Дніпровському районі м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 33148732) 19 303 (дев'ятнадцять тисяч триста три) грн. 69 коп. заборгованості, штрафних санкцій та індексу інфляції, 193 (сто дев'яносто три) грн. 04 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання.

Суддя                                                                                                І.О.Домнічева