Рішення

від 18.12.2020 по справі 746/248/20

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №746/248/20

Провадження №2/731/94/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача - Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство Срібнерайагролісництво , про захист честі, гідності та ділової репутації , -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2020 року зі Срібнянського районного суду Чернігівської області до Варвинського районного суду Чернігівської області на підставі п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України надійшла на розгляд вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що у нього з директором ПП Укргосптовари була укладена додаткова угода про поставку лісопродукції з 26 лютого 2019 року до 31 травня 2020 року. 22 травня 2020 року ОСОБА_2 неправомірно зупинив автомобіль із законно добутою лісопродукцією, яка належала ПП Укргосптовари на підставі додаткової угоди, а у подальшому подав до Срібнянського відділення поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Таким чином ОСОБА_2 своїми неправомірними діями вплинув на його ділові стосунки з ПП Укргосптовари , завдавши останнім збитків, та погіршив його ділову репутацію.

Зі свого боку ОСОБА_3 розмістив у соціальній мережі YouTube відеоматеріал ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), де поширив недостовірну інформацію про те, що ДП Срібнерайагролісництво працює незаконно, а також відеоматеріал Як лісова мафія обходить електронний облік деревини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому ДП Срібнерайагролісництво назване лісовою мафією, ставиться під сумнів законність діяльності підприємства та його як керівника. При цьому ОСОБА_3 залишив поза увагою відомі факти посадки лісу на площі 1 га та доповнення на площі 2,7 га, здійснені ДП Срібнерайагролісництво .

Дії ДП Срібнерайагролісництво з продажу лісопродукції є законними, контролюються КП Чернігівоблагроліс , фіксуються у ДП Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр , а розробка лісосік здійснюється під контролем Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Чернігівського обласного управління лісового і мисливського господарства. Підприємство переживає зараз скрутне матеріальне становище, яке після дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погіршилося.

Посилаючись на ст. ст. 9, 32, 62 Конституції України, ст. ст. 22, 23, 277, 302 ЦК України, ст. 30 Закону України Про інформацію , постанову Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи №1 від 27 лютого 2009 року, ст. ст. 6, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог в частині предмета спору від 03 серпня 2020 року (а.с. 68-69), позивач просить:

1)визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 в соціальній мережі YouTube, а саме - відеоматеріал Вивіз лісу з громади. На чиїй стороні Срібнянська поліція ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Як лісова мафія обходить електронний облік деревини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

2) зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену інформацію стосовно працівників Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво та ОСОБА_1 як керівника Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво шляхом оголошення в засобах масової інформації;

3) заборонити ОСОБА_2 перешкоджати здійснювати діяльність Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво та ОСОБА_1 як керівника Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво ;

4) зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 публічно вибачитися перед працівниками Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво та ОСОБА_1 як керівником Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво ;

5) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації та погіршення ділової репутації в розмірі 5 000,00 грн;

6) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації та погіршення ділової репутації в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження у справі на 05 жовтня 2020 року (а.с. 82).

23 вересня 2020 року до суду надійшли відзиви відповідачів на позовну заяву (а.с. 93-99, 102-108).

У відзиві на позовні заяву (а.с. 93-99) відповідач ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність. Зазначає, що ст. 34 Конституції України гарантує йому право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, що включає свободу шукати, одержувати та поширювати будь-яку інформацію, зокрема і про стан лісових масивів, їх рекреаційні можливості за місцем свого проживання, адже він є рівноправним членом своєї громади та переймається її проблемами. Оскільки від мешканців громади до нього надійшла інформація про можливість здійснення незаконних порубок у лісових масивах Срібнянщини та їх вивозу на великогабаритних та важковагових транспортних засобах, він звернувся до органів поліції з відповідною заявою про перевірку таких фактів. Він дійсно висловив свої припущення про те, що лісопродукція може мати незаконне походження, оскільки не всі чіпи на деревині було видно. Вважає, що він не повинен нести відповідальність за оціночні судження, критичну оцінку певних фактів і недоліків, риторичні запитання, бажання з`ясувати істину та надання порад щодо необхідності неухильного дотримання законності. Внесення працівниками поліції до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою свідчить про наявність певних ознак правопорушення (не складу), спростування яких можливе виключно в межах кримінального провадження. Водночас за фактом неправдивого виклику поліції щодо нього відомості про кримінальне провадження не вносились. Це свідчить про те, що він діяв у межах закону. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 є публічною особою, а тому межі критики щодо нього є ширшими, ніж до фізичних осіб. При цьому позивач має право на висловлення у засобах масової інформації своєї точки зору. Позивач не зазначив, у чому полягає завдана йому шкода, якими неправомірними діями її завдано, з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір.

Відзив відповідача ОСОБА_3 (а.с. 102-108) фактично збігається за змістом із відзивом відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 вважає заявлені до нього позовні вимоги безпідставними та не підтвердженими доказами. Він дійсно висловлював припущення, що лісопродукція може мати незаконне походження, але не наділений функціями держави з розслідування дій фізичних чи юридичних осіб, а тому звернувся до органів поліції, які здійснили перевірку. При цьому він не викладав ніякого категоричного висновку, а висловлював лише суб`єктивну оцінку подій, яка є оціночним судженням. Звертає увагу суду на те, що право на суб`єктивні судження і висловлювання гарантоване національним та міжнародним законодавством, а також судовою практикою. Зокрема практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що слова та вчинки публічних осіб є відкритими для обговорення і прискіпливої уваги громадськості. У ситуації, що виникла, позивач має право на передбачене ст. 277 ЦК України право на відповідь та на власне тлумачення подій.

02 жовтня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив (а.с. 120-124), у якій ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок дій відповідачів порушено його право на повагу честі, гідності та ділової репутації. Наголосив на тому, що відповідач ОСОБА_3 поширив у мережі Інтернет не оціночні судження, а конкретну недостовірну інформацію про те, що діяльність ДП Срібнерайагролісництво є незаконною. При цьому вказана інформація не має під собою ніякого фактичного підґрунтя.

У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наголосив на тому, що звернувся з позовом як фізична особа, яка є керівником Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво , і його позовні вимоги стосуються виключно його інтересів, а не інтересів юридичної особи (працівників) підприємства.

Ухвалою від 22 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 листопада 2020 року . У зв`язку з неявкою відповідачів та їх представника розгляд справи відкладено до 18 грудня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 18 грудня 2020 року, не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 200).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також їх представник адвокат Карпенко В.К. у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника відповідачів ОСОБА_4 надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі (а.с. 203) .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство Срібнерайагролісництво є унітарним комунальним комерційним підприємством, створеним на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу та з врахуванням обмежень, передбачених Статутом підприємства (а.с. 139-145). Засновником підприємства є комунальне підприємство Чернігівоблагроліс Чернігівської обласної ради.

Предметом діяльності підприємства є, зокрема, лісовідновлення, лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, заготівля деревини під час рубок головного користування (п.п. 2.2.1. п. 2.2. Розділу ІІ Статуту підприємства).

Відповідно до розділу 6 Статуту підприємства до обов`язків товариства, з-поміж іншого, належить виконання норм і вимог щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Підпунктом 7.5. Розділу 7 Статуту передбачено, що безпосереднє управління господарською діяльністю підприємства здійснює керівник (лісничий).

Відповідно до виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та наказу КП Чернігівоблагроліс Чернігівської обласної ради №03-к/ДП від 10 січня 2020 року керівником (лісничим) Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво є ОСОБА_5 (а.с. 147, 149).

Позивачем додано до позовної заяви копію наказу про затвердження розрахункових лісосік (а.с. 13), копію товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом від 22 травня 2020 року (а.с. 16), копію запиту на погодження на відпуск круглої деревини (а.с. 17), копію акта звіряння розрахунків (а.с. 18), копії платіжних доручень (а.с. 19, 20, 21, 22, 23), копію додаткової угоди від 25 грудня 2019 року до договору №6 від 26 лютого 2019 року (а.с. 24), копію лісорубного квитка (а.с. 25), копії польових перелікових відомостей дерев, призначених у рубку, у кварталі 28, виділ 8 та у кварталі 28, виділ 11 (а.с. 26-28, 29-30), копії сортиментної структури, переліку дерев матеріально-грошової оцінки лісосіки №032, квартал 28, виділ 11 та лісосіки № НОМЕР_1 , квартал 28, виділ 8 (а.с. 31, 32, 33-35, 38, 39, 40). Вказані письмові докази підтверджують законність вирубки дерев, здійсненої на їх підставі.

Довідками Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 27 травня 2020 року підтверджується, що 22 травня 2020 року було розпочато кримінальне провадження №12020270250000090, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за повідомленням ОСОБА_2 щодо можливих незаконних порубки та перевезення деревини (а.с. 14, 15). У зв`язку з розслідуванням деревина згідно з товарно-транспортною накладною (ТТН-ліс) серії ЧАА №050037 від 22 травня 2020 року, яка належить ПП Укргосптовари м. Черкаси, у період з 22 травня 2020 року до 27 травня 2020 року, тобто протягом п`яти днів, була тимчасово вилучена та перебувала на території ДП Срібнерайагролісництво . Станом на 27 травня 2020 року кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, а деревина повернута власнику - ПП Укргосптовари , та дозволено її перевезення до місцезнаходження вантажоодержувача в м. Черкаси.

Відповідно до положень ст. ст. 297, 299 ЦК України кожна фізична особа має право на повагу до її гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї гідності, честі та ділової репутації.

За змістом ст. 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК України юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно зі ст. 23 ЦК України фізична особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації.

25 травня 2020 року відповідач ОСОБА_3 опублікував у соціальній мережі YouTube відеоматеріал ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Як лісова мафія обходить електронний облік деревини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

У своїй позовній заяві позивач вказав, що інформація, розміщена на відео, є, на його думку, такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

У відеоматеріалі Вивіз лісу з громади. На чиїй стороні Срібнянська поліція автор ( ОСОБА_3 ) розповідає про те, що певна особа, можливо це навіть працівник ДП Срібнерайагролісництво , повідомила йому про вивезення лісопродукції, вирубаної на території колишнього Дейманівського тваринницького комплексу, при чому параметри вантажу не відповідають дійсності ні по кубометрах, ні по сортності деревини. Зупинивши лісовоз, працівники поліції формально поставились до перевірки, провівши лише візуальний огляд, хоча він особисто помітив відсутність двох чіпів та виявив неможливість перевірити наявність чіпів на колодах двох рядів деревини. ОСОБА_3 розповідає, як вони з ОСОБА_2 намагались припинити правопорушення та переконували працівників перевірити, чи є підстави для порушення кримінального провадження, чи немає; розмірковує, чому працівники поліції не хочуть розвантажувати деревину, щоб перевірити відповідність деревини виданим на неї документам. Потім констатує, що поліція все-таки зрозуміла, що вивезти ліс по бєзпрєдєлу не вдасться. Висновок автора відео - він з упевненістю може сказати, що у лісах Срібнянщини діє лісова мафія. При цьому працівники поліції нічого не можуть вдіяти, бо їм надходять команди зверху.

Відеоматеріал Як лісова мафія обходить електронний облік деревини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зафіксував діалог ОСОБА_3 з водієм лісовоза. На запитання ОСОБА_3 водій відповів, що деревина спиляна ДП Срібнерайагролісництво , а везуть її в Черкаси. Автор відео констатує, що колоди складено хитро - чіпи розміщені з різних сторін. Він думає, що це було зроблено навмисно.

Дослідивши зазначені відеозаписи, суд дійшов висновку, що вони не містять жодної конкретної інформації чи вказівки на позивача ОСОБА_5 . У відеоматеріалах не пролунало ні прізвище позивача, ні, тим більше, інформація будь-якого негативного забарвлення щодо його особи або виконання ним посадових обов`язків.

Відеоматеріали містять зйомку дій кількох активістів Срібнянської громади, спрямовану на спонукання працівників поліції перевірити законність порубки дерев та чіпування деревини у повному обсязі.

Вислови щодо діяльності на території області лісової мафії не містять конкретизації, яка б дала змогу перевірити цю інформацію на предмет достовірності, зважаючи на що сприймається судом як оціночне судження авторів відео.

Виходячи зі змісту ст. 7 Лісового кодексу України, ліси є власністю українського народу в цілому та жителів територіальних громад зокрема, а відповідно до статуту підприємства на ДП Срібнерайагролісництво , з-поміж іншого, покладається обов`язок з охорони і захисту лісів від самовільних рубок, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи №1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Водночас відповідно до ст. 40 Конституції України усі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає свободу вираження поглядів у подвійному значенні, тобто як особисте право, що включає право кожного на отримання інформації та ідей, а також право висловлювати свою думку та ідеї.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року та в тексті рішення Конституційного Суду України №8-рп/2003 від 10 квітня 2003 року роз`яснено, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте, в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 серпня 2018 року у цивільній справі №755/7842/16.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідачі поширили відомості, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам позивача, звернувшись до поліції із заявою за фактом незаконних порубки та перевезення лісу на території Срібнянської територіальної громади, де вони мешкають.

Інформації про внесення до ЄРДР відомостей за фактом завідомо неправдивого повідомлення відповідачами про вчинення кримінального правопорушення суду не надано.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про інформацію від 02 жовтня 1992 року №2657-ХІІ (зі змінами та в новій редакції) ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 березня 2005 року у справі Українська Прес-Група проти України (заява №72713/01) з посиланням на рішення Європейського Суду від 08 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії зазначив, що у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, неправдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.

Відповідно до правого висновку від 22 липня 2019 року, сформованого Верховним Судом у цивільній справі №126/274/17, вислови, які відображають власні думки, переконання автора, критичну оцінку ним певних фактів, є оціночними судженнями. Особисте сприйняття позивачем зазначених у позові висловлювань, як таких, що принижують ділову репутацію, не може бути підставою для задоволення позову.

Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини по справах Нікула проти Фінляндії , Яновський проти Польщі підкреслено, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

Суд враховує, що позивач є посадовою особою, отже межі критики щодо нього є ширшими порівняно з межами інформації щодо звичайних громадян.

Оскільки в опублікованих ІНФОРМАЦІЯ_4 у соціальній мережі YouTube відеоматеріалах ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Як лісова мафія обходить електронний облік деревини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). відповідач ОСОБА_3 здійснив критику та дав оцінку факту вивезення лісу за межі громади та роботі поліції, висловивши свою суб`єктивну думку за допомогою висловлювань, які не містять конкретних фактичних даних та без жодної згадки про позивача, тобто висловив оціночне судження та припущення з приводу того, що лісопродукція може мати незаконне походження, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання зазначених відеоматеріалів недостовірною інформацією, що принижує ділову репутацію керівника ДП Срібнерайагролісництво Швиденка ОСОБА_6 . При цьому слова по безпрєдєлу та лісова мафія , які не стосувались конкретно жодної фізичної особи, суд вважає оціночним судженнями, які не можуть бути доведені чи спростовані. Водночас оціночне судження не було висловлено ОСОБА_3 у брутальній, принизливій чи непристойній формі.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_3 спростувати поширену інформацію стосовно ОСОБА_1 як керівника Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво шляхом оголошення в засобах масової інформації, оскільки вказана інформація не визнається судом недостовірною або такою, що принижує ділову репутацію керівника ДП Срібнерайагролісництво ОСОБА_5 . Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦК України спростування інформації здійснюється у тому ж засобі масової інформації, у якому вона була поширена.

Разом з тим, позивачем також не доведено належними доказами факту, що свідчив би про здійснення відповідачами у протиправний спосіб перешкод у діяльності позивача як керівника ДП Срібнерайагролісництво , а тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про заборону ОСОБА_2 перешкоджати здійснювати діяльність ОСОБА_1 як керівника Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Срібнерайагролісництво у майбутньому.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Крім того, суд констатує, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт завдання йому моральної шкоди на не обґрунтував її розмір.

За таких обставин суд приходить до переконання, що у позові слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) , ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) , третя особа на стороні позивача - Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство Срібнерайагролісництво (код ЄДРПОУ 30875441, юридична адреса: 17300, Чернігівська область, смт Срібне, вул. Богдана Хмельницького, б. 2 ), про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко