Постанова

від 16.12.2020 по справі 313/1359/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.12.2020 Справа № 313/1359/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №313/1359/18 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.

Провадження № 22-ц/807/2239/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман Агро на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС , третя особа: Новоуспенівська сільська рада, про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та припинення права користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Веселівський АГРОС , третя особа: Новоуспенівська сільська рада, про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та припинення права користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розпорядженням голови Веселівської райдержадміністрації від 26 травня 1998 року № 282 ВАТ ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС у постійне користування для будівництва виробничої бази та ведення підсобного господарства надана земельна ділянка площею 83,3 га, в подальшому зменшену до 80,6669 га.

07 грудня 2012 року ВАТ ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС припинене, правонаступником стало ТОВ Веселівський АГРОС .

13 листопада 2013 року ним в особі представника ОСОБА_2 та ТОВ Веселівський АГРОС укладений договір позики, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. в реєстрі за № 13046.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 13 листопада 2013 року укладений іпотечний договір, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. в реєстрі за № 13047. Предметом іпотеки є єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта нерухомого майна: будівля гаражу, К, загальна площа 197,7 кв.м; бетонні дороги та площадки, М; туалет, Л; басейн, З; басейн, З-1; басейн, З-2; контора, Б, загальна площа 37,8 кв.м; овочесховище, В, загальна площа 1298,5 кв.м; огорожа, N. Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 80,6669 га, кадастровий номер земельної ділянки - 2321285700:01:030:0041.

03 лютого 2017 року він набув у власність вказаний цілісний майновий комплекс.

На його думку попередній користувач ТОВ Веселівський Агрос втратило право користування земельною ділянкою через набуття ним права власності на цілісний майновий комплекс.

Він 15 вересня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

13 жовтня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом № К-8977-6934/6-17 відмовило у задоволенні клопотання, в тому числі і через те, що запитувана земельна ділянка 80,6669 га перебуває у користуванні третіх осіб, тобто не скасовано право користування попереднього користувача ТОВ Веселівський АГРОС .

Крім того, він не може у повному обсязі користуватися цілісним майном комплексом через перепони попереднього користувача.

На підставі зазначеного просив скасувати державний акт на право постійного користування І-ЗП № 001966 від 27 травня 1998 року, виданого ВАТ ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС , правонаступником якого є ТОВ Веселівський АГРОС , у зв`язку з чим припинити право користування земельною ділянкою 80,6669 га ТОВ Веселівський АГРОС , наданою йому на підставі державного акту на право постійного користування І-ЗП № 001966 від 27 травня 1998 року, стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката.

Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2019 року до участі у справі на підставі заяви позивача правонаступником ОСОБА_1 залучено ТОВ Флагман Агро .

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ Флагман Агро подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на надання належних доказів перебування у постійному користуванні відповідача земельної ділянки, знаходження вказаного єдиного майнового комплексу на земельній ділянці площею 80,6669 га, належний спосіб захисту, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, судові витрати покласти на відповідача.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 263 ЦПК України і оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.

Відмовляючи в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС , третя особа: Новоуспенівська сільська рада, про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та припинення права користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації від 26.05.1998 року № 282 Відкрите акціонерне товариство ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС отримало у постійне користування земельну ділянку загальною площею 83,3 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування І-ЗП № 001966 (т.1, а.с.8). В подальшому на підставі Розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації від 08.11.2010 року № 247 площу земельної ділянки було зменшено за рахунок вилучення частини земельної ділянки площею 3,3966 га (т.1, а.с.9).

07.12.2012 року Відкрите акціонерне товариство ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС припинене, правонаступником Відкритого акціонерного товариства ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС є Товариство з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС .

Матеріалами справи підтверджується, що 13.11.2013 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , діючого на підставі довіреності від 15.12.2011 року за реєстр. № 4004, та Товариство з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС в особі директора Купчинського О.М. уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 13046, за умовами якого позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС отримав від позикодавця ОСОБА_1 кошти в сумі 370 000 гривень на строк до 13 листопада 2014 року (т.1, а.с.11-12).

В забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 13.11.2013 року, ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС 13.11.2014 року уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 13047 (т.1, а.с.11-12).

Предметом іпотеки за цим договором є єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта нерухомого майна: єдиний майновий комплекс загальною площею 197,7 кв. м; будівля гаражу, К, бетонні дороги та площадки, М; туалет на 2 очка, Л; басейн, З; басейн, З-1; басейн, З-2; контора, Б, загальна площа 37,8 кв. м; овочесховище, В, загальна площа 1298,5 кв. м; огорожа, N (надалі - нерухоме майно).

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 07 квітня 2015 року, ухваленим у справі № 313/1060/14-ц, задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС , в рахунок заборгованості за договором позики від 13.11.2013 року на суму 996724,93 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.145-155).

Право власності на єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зареєстрував 03.02.2017 року, що підтверджується Свідоцтвом, посвідченим приватним нотаріусом Веселівського районного нотаріального округу Запорізької області Глобою В.І., зареєстрованим за № 60 від 03.02.2017 року, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 79544946 від 03.02.2017 року (т.1, а.с.6-7).

Листом від 13.10.2017 року за № К-8977-6934/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 80,6669 га, розташованої на території с.Новоуспенівка Веселівського району Запорізької області (2321285700:01:033:0029), у тому числі через те, що зазначена земельна ділянка 80,6669 га перебуває у користуванні третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС (т.1, а.с.10).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, ухваленим у справі № 808/205/18, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру задоволено, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, викладену у листі №К-8977-6934/6-17 від 10.10.2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 11.09.2017 року (поданого 15.09.2017 року) про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11.09.2017 року (т.1, а.с.142-143).

За приписами ч.ч. 2,3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на цій земельній ділянці.

Нормами ч. 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 ЗК України, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин (набуття права власності на нерухоме майно) визначено:

1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

3. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 ЗК України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Як вбачається з договору іпотеки, укладеного 13.11.2014 року в забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 13.11.2013 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Веселівський АГРОС , предметом іпотеки за договором є єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на земельній ділянці площею 80,6669 га, кадастровий номер земельної ділянки - 2321285700:01:030:0041.

Проте матеріали справи не містять та позивачем не надано ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанцій будь-яких доказів на підтвердження існування земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 80,6669 га, кадастровий номер земельної ділянки - 2321285700:01:030:0041.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 2 розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації № 282 від 26.05.1998 року Відкритому акціонерному товариству ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС у постійне користування передається земельна ділянка загальною площею 83.3 га, в тому числі ріллі - 73,7 га, пасовищ - 1,6 га, лісосмуг - 1,1 га, доріг - 0,5 га, господарських дворів 3,7 га, господарських будівель - 0,6 га, інших - 2.1 га,для будівництва виробничої бази та ведення підсобного господарства (т.1, а.с.114). Площу зазначеної земельної ділянки 83.3 га, на підставі Розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації від 08.11.2010 року № 247 зменшено за рахунок вилучення частини земельної ділянки площею 3,3966 га (т.1, а.с.9).

Отже, загальна площа земельної ділянки , яка залишена в користуванні Відкритого акціонерного товариства ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС на підставі державного акту на право постійного користування І-ЗП № 001966 після вилучення частини земельної ділянки площею 3,3966 га становить 79,9034 га (83,3 га - 3,3966 га = 79,9034 га).

Для забезпечення повного та об`єктивного розгляду справ з метою перевірки доводів апеляційної скарги колегія суддів витребувала у Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області інформацію щодо земельної ділянки, яка залишилась в користуванні Відкритого акціонерного товариства ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС на підставі Державного акту на право постійного користування І-ЗП № 001966 щодо проведення інвентаризації та державної реєстрації зазначеної земельної ділянки або земельних ділянок, які входять до її складу; щодо присвоювання кадастрових номерів зазначеній земельній ділянці, або земельних ділянок, які входять до її складу; чи виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, ухвалене у справі № 808/205/18 за позовом ОСОБА_1 .

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, ухваленого у справі № 808/205/18 та листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 18-8-0.3-4888/2-18 від 19.07.2018 року Новоуспенівською сільською об`єднаною територіальною громадою Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області прийнято рішення від 21.08.2018 року за № 20, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням для будівництва виробничої бази та ведення підсобного господарства (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) орієнтовною площею 80,6669 га у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб, а саме ТОВ Веселівський Агрос на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП №001966, який не є скасованим (т.1, а.с.69).

При цьому пунктом другим рішення від 21 березня 2018 року Новоуспенівською сільською об`єднаною територіальною громадою Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області ОСОБА_1 погоджено надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням для будівництва виробничої бази орієнтовною площею 2,5 га - тільки під об`єктом нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_1 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 69).

Зазначене рішення Новоуспенівської сільської об`єднаної територіальної громадою Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області Кураковим Д.М. незаконним не визнавалось.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 29.09.2020 року Відкрите акціонерне товариство ВЕСЕЛІВСЬКИЙ АГРОС на підставі Державного акту на право постійного користування І-ЗП № 001966 використовує наступні земельні ділянки:

-земельна ділянка площею 42,3450 га (рілля), кадастровий номер 2321285700:01:033:0029 (проінвентаризовано та зареєстровано у 2013 році);

-земельна ділянка площею 31,7644 га (рілля), кадастровий номер 2321285700:012:033:0039 (проінвентаризовано та зареєстровано у 2019 році);

-решта земель (несільськогосподарські угіддя) (т.2, а.с.81-89).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.12.2018 року №8-2303/15-18-СГ№ Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність в комунальну власність Новоуспенівській сільській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3128,1700 га, які розташовані на території Новоуспенівської сільської об`єднаної територіальної громади Веселівського району Запорізької області за межами населеного пункту, згідно з Додатком (т.2, а.с.87-91).

Згідно з п.2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.12.2018 року №8-2303/15-18-СГ право власності на земельні ділянки, зазначені в Додатку до наказу виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до пункту 46, 219 Додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.12.2018 року №8-2303/15-18-СГ (т.2, а.с.89-91) за актом приймання-передачі від 22 грудня 2018 року (т.2, а.с.88) Новоуспенівській сільській об`єднаній територіальній громаді Веселівського району Запорізької області передані в комунальну власність, зокрема, земельні ділянки: земельна ділянка площею 42,3450 га, кадастровий номер 2321285700:01:033:0029; земельна ділянка площею 2,8097 га, кадастровий номер 2321285700:01:033:0034.

При цьому за інформацією Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01.09.2020 року:

- земельна ділянка площею 31,7644 га, кадастровий номер 2321285700:01:033:0039, має місце розташування: Запорізька область, Веселівський район, Новоуспенівська сільська рада, відноситься до категорії земель Землі сільськогосподарського призначення , цільове призначення 01.01.Для ведення сільськогосподарського виробництва (т.2, а.с.50-51);

- земельна ділянка площею 42,3450 га, кадастровий номер 2321285700:01:033:0029, має місце розташування: Запорізька область, Веселівський район, Новоуспенівська сільська рада та відноситься до категорії земель Землі сільськогосподарського призначення , цільове призначення 01. (т.2, а.с.52);

- земельна ділянка площею 2,8097 га, кадастровий номер 2321285700:01:033:0034, має місце розташування: Запорізька область, Веселівський район, територія Новоуспенівської сільської об`єднаної територіальної ради (за межами населеного пункту), відноситься до категорії земель Землі сільськогосподарського призначення , цільове призначення 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення (т.2, а.с.48-49).

За приписами статей 2 , 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Отже судом першої інстанції правильно встановлено, що набуте ОСОБА_1 за договором іпотеки нерухоме майно: єдиний майновий комплекс загальною площею 197,7 кв.м., будівля гаражу, К; бетонні дороги та площадки, М; туалет на 2 очка, Л; басейн, З; басейн, З-1; басейн, З-2; контора, Б, загальна площа 37,8 кв. м; овочесховище, В, загальна площа 1298,5 кв. м; огорожа, N, знаходиться на окремій земельній ділянці площею 2,8097 га, кадастровий номер 2321285700:01:033:0034.

Доказів щодо перешкоджання відповідачем в користуванні власнику нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 2,8097 га, кадастровий номер 2321285700:01:033:0034, або у вилученні зазначеної площі земельної ділянки, позивачем не надано ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанцій.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на зміст договору іпотеки щодо розташування нерухомого майна, яке є предметом іпотеки на земельній ділянці площею 80,6669 га з кадастровим номером 2321285700:01:030:0041, не заслуговують на увагу та спростовується матеріалами справи, в яких відсутні будь-які докази існування земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером, з місцем розташування: Запорізька область, Веселівський район, територія Новоуспенівської сільської об`єднаної територіальної ради (за межами населеного пункту).

До того, ж правильним є висновок суду першої інстанції про те, що права на земельну ділянку площею 80,6669 га не були та могли бути об`єктом застави, оскільки на час укладення договору іпотеки, земельна ділянка, на який розташовано нерухоме майно, належала до земель державної власності.

Статтею 43 ЦПК України визначені права та обов`язки учасників справи, зокрема:1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов`язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

За змістом ст. ст.12, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається на власний розсуд своїми правами, у тому числі заявник має право звернутися із заявою, змінити своє прохання в заяві, відмовитися від заяви тощо.

Так, право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією (ст.55 Конституції України), яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку на захист порушеного або оспореного права чи охоронюваного законом інтересу (ст. ст. 3, 4 ЦПК України) та можливістю використати передбачені законом процесуальні засоби для здійснення своїх процесуальних прав (ст. ст. 43, ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Крім того, ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заявляв клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення площі земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування єдиного майнового комплексу загальною площею 197,7 кв. м., в тому числі: будівля гаражу, К, бетонні дороги та площадки, М; туалет на 2 очка, Л; басейн, З; басейн, З-1; басейн, З-2; контора, Б, загальна площа 37,8 кв. м; овочесховище, В, загальна площа 1298,5 кв. м; огорожа, N.

Посилання позивача на норми ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України безпідставні, так як ч. 1 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти . До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

З огляду на встановлені обставини справи, та, враховуючи те, що позивачем не визнано незаконним рішення Новоуспенівської сільської об`єднаної територіальної громади Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області від 21.08.2018 р № 20, яким ОСОБА_1 погоджено надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням для будівництва виробничої бази орієнтовною площею 2,5 га - тільки під об`єктом нерухомого майна, власником якого згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_1 , колегія вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги про доведеність обставин, на які позивач посилався у позові та належний спосіб захисту порушеного права.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору ; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман Агро залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 грудня 2020 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова