Ухвала

від 21.12.2020 по справі 5011-32/10471-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"21" грудня 2020 р. Справа№ 5011-32/10471-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" особи, яка вважає, що порушені її права, інтереси та (або) обов`язки

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012

у справі № 5011-32/10471-2012 колегія суддів: Підченко Ю.О., Мандичев Д.В., Нечай О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАйПі Лтд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Фізичної особи-підприємця Башенка Олександра Борисовича

за участю другої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 2)Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" звернулось до ТОВ "ЮАйПі Лтд" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 05.11.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф., зареєстрованим в реєстрі за № 3333.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 в справі № 5011-32/10471-2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012, позовні вимоги ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" до ТОВ "ЮАйПі Лтд" задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "ЮАйПі Лтд" перед ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" в розмірі 46 625 815, 00 грн, яка складається із сум простроченої заборгованості за процентами в сумі 24 154 730, 31 грн та заборгованості за кредитом в сумі 22 471 084, 69 грн за Додатковою угодою № 2-1 від 30.11.2007 до Генерального договору про здійснення кредитування № 18/107-К, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором від 05.11.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М. Ф., зареєстрованим в реєстрі за № 3333, а саме:

- майновий комплекс - склади, загальною площею 1801,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 22 та складається з: А - склад (нежилі приміщення 1-го поверху) загальною площею 1122, 80 кв. м., Б - склад загальною площею 72, 50 кв. м., В - склад загальною площею 56, 70 кв. м., Д - склад загальною площею 549, 90 кв. м.;

- майновий комплекс, загальною площею 360, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 22 та складається з: А - контора гаража 2 поверх (приміщення №3) загальною площею 119, 10 кв. м., Е - контрольна будка загальною площею 9, 70 кв. м., З - гараж загальною площею 73, 60 кв. м., Ж - прибудова до майстерні (бокс), склад-комора загальною площею 158, 20 кв. м.;

- нежилий будинок літера А, загальною площею 603, 80 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9;

- предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором від 30.11.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №1732, а саме: офісний комплекс, загальною площею 1471 ,20 кв. м., який розташований в м. Києві по вул. Набережно - Хрещатицька, буд. 9 (літера "А");

- майнові права на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20 299,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, що будується на земельній ділянці площею 0, 3233 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0004), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, та земельній ділянці площею 0, 1326 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0001), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС".

Визнано за ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" право власності на:

- майновий комплекс - склади, загальною площею 1801, 90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 22 та складається з: А - склад (нежилі приміщення 1-го поверху) загальною площею 1122, 80 кв. м., Б - склад загальною площею 72, 50 кв. м., В - склад загальною площею 56, 70 кв. м., Д - склад загальною площею 549, 90 кв. м. - загальною вартістю 9 009 595, 00 грн.;

- майновий комплекс, загальною площею 360, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 22 та складається з: А - контора гаража 2 поверх (приміщення № 3) загальною площею 119,10 кв. м., Е - контрольна будка загальною площею 9, 70 кв. м., З - гараж загальною площею 73, 60 кв. м., Ж - прибудова до майстерні (бокс), склад-комора загальною площею 158, 20 кв. м., загальною вартістю 1 821 030, 00 грн.

- нежилий будинок літера А, загальною площею 603, 80 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, загальною вартісістю 3 049 190, 00 грн.

- офісний комплекс, загальною площею 1471,20 кв. м., який розташований в м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9 (літера "А"), ринковою вартістю 11 488 000, 00 грн.

- майнові права на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20 299,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, що будується на земельній ділянці площею 0, 3233 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0004), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, та земельній ділянці площею 0, 1326 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0001), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Набережно- Хрещатицька, буд. 9, ринковою вартістю 21 258 000, 00 грн.

Стягнуто з ТОВ "ЮАйПі Лтд", на користь ТОВ "КРАТОС" витрати по сплаті судового збору в сумі 64 380, 00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 та рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012 залишено без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" (особа, яка вважає, що порушені її права, інтереси та (або) обов`язки) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 в справі № 5011-32/10471-2012 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020, справу № 5011-32/10471-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О.( головуючий суддя ), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" вважає, що вищезазначеним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов`язки оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012 є преюдиційним по справам № 910/10718/19 та № 911/2257/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 відмовлено ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" у задоволенні клопотання щодо відстрочки сплати судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення дії карантину; апеляційну скаргу ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 в справі № 5011-32/10471-2012 було залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 96 570,00 грн.

01.12.2020 до суду від представника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" надійшло заперечення проти клопотання про поновлення процесуальних строків в якому він заперечує проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" на рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012, оскільки ГПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017 не передбачав можливості повторного апеляційного перегляду судового рішення, у тому числі за скаргою особи, яка не була учасником справи, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права, інтереси чи обов`язки.

02.12.2020 до суду від ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" надійшли додаткові письмові пояснення в яких просить відмовити ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" в задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012.

14.12.2020 до суду від представника ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" на виконання вимог ухвали суду від 24.11.2020 надійшла заява до якої останній додав квитанцію № 0.0.1937588262.1 на суму 96 570, 00 грн.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням заперечень позивача, Північний апеляційний господарський суд, зазначає наступне.

У силу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя. До основних засад судочинства також віднесено: розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; обов`язковість судового рішення.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ, судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії").

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави прийнятого рішення. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Так, згідно з частиною 1 статтею 261 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому за частиною 2 зазначеної статті незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній після 15.12.2017) у частині 1 статті 254 надає право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, зокрема, особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Статтею 272 зазначеного Кодексу передбачений порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) у статті 91 також надавав право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду особам, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Водночас зазначений Кодекс не передбачав здійснення повторного апеляційного перегляду судових рішень, які вже були переглянуті в апеляційному та касаційному порядку, в тому числі й за скаргою особи, що не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки. Адже відповідно до визначених статтею 101 зазначеного Кодексу меж перегляду справи в апеляційній інстанції було передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв`язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до підпункті 13 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Водночас зазначений розділ Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

З огляду на викладене здійснення повторного перегляду судового рішення, яке вже було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та набрало законної сили, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів. А здійснення перегляду зазначеного рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 та від 17.09.2019 у справі №20/5007/101/11.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017).

Керуючись ст. 234, 261, "Перехідними положеннями" Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012 та додані до неї матеріали повернути (надіслати) скаржнику.

3. Матеріали справи № 5011-32/10471-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк