Рішення

від 04.09.2007 по справі 4/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "04" вересня 2007 р.Справа №  4/264

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 264

за позовом: закритого акціонерного товариства Компанія "Райз", м. Київ  

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "ім.Телішевського", с. Коритно - Забузьке Вільшанський район Кіровоградська область     

про стягнення 28983,74 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Титенко О.М. , довіреність № 762-007UR  від 30.01.07;

від позивача - Добровольська І.Ю. , довіреність № 946-07UR  від 23.08.07;

від відповідача: участі  не  брали. Про час  та місце розгляду справи  відповідач належним чином повідомлений у  відповідності до вимог  Інструкції з діловодства в господарських судах України (вих. №21613 від 09.08.2007 року).

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості в  розмірі   28983,74 грн. з приватного сільськогосподарського підприємства "ім.Телішевського" за  поставлений  товар на користь  закритого акціонерного товариства Компанія "Райз", з яких   заборгованість  за отриманий товар на умовах  товарного кредиту  в розмірі  15376 грн., відсотки за користування товарним кредитом   1084 грн. 99 коп.,збитки в  розмірі  7688 грн., пеня в  розмірі   1387 грн. 52 коп., 28% річних в розмірі  3447 грн. 23 коп.

Представник позивача вимоги підтримав повністю.

Відповідачем  заперечення  на  позовні вимоги  до суду  не направлені, ухвалу  суду  про  представлення до суду    документів  відповідач не виконав.

В  судове  засідання  04.09.2007 року   представник   відповідача  не  прибув, про причини  неявки  суд  не повідомив,  передбачених ст.77 ГПК  України  підстав  для  відкладення  розгляду  справи суд  не вбачає.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,   проаналізувавши     встановлені   факти  та  відповідні  до них  правовідносини, господарський суд,-  

                                                        ВСТАНОВИВ:

30.03.2006 року     між Дочірнім підприємством  “Райз- Агросервіс” ( правонаступником  якого є позивач- Закрите акціонерне товариство Компанія “Райз”)  та   відповідачем     був укладений договір поставки  на умовах товарного кредиту №1731-089 (в подальшому договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товари у відповідності  до додатку 1 до договору   в частині, що  оплачується авансом  (попередня оплата): насіння  ярого ячменю “Адапт” 1-ої  репродукції в кількості  8,250 тонн на  загальну суму  12500 грн та  в частині, яка  постачається   на умовах відстрочення платежу згідно до додатку  №1-а   до  договору насіння  ярого ячменю “Адапт”  1-ої  репродукції в кількості  9,890 тонни  загальною  вартістю   14983 грн. 35 коп.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином і в повному обсязі. На виконання  умов  договору,  згідно видаткової накладної № ВН/237 від  30.03.2006 року  відповідач за  довіреністю серії КАН  №286192 від  30.03.2006 року  отримав у  позивача  через  повноважного представника   Сухолиткого М.П. 18, 4  тонни   насіння ячменю  “Адапт”.

Згідно до умов  додатку 1а  до договору   відповідач  зобов'язався  здійснити остаточну оплату  вартості товару  та  відсотки  за користування кредитом в термін  до  01.10.2006 року.

На виконання умов  договору   відповідач частково виконав  свої зобов'язання по оплаті  отриманого товару,  сплативши   12500 грн.  30.03.2006 року щодо проведення авансом   вартості  товару, в  якості попередньої оплати.

Згідно до   умов  додатку 1а від 30.03.2006 року   кінцевою датою оплати  відстроченого платежу сторони визначили   01.10.2006 року з нарахуванням   процентів  за   184 дні та  визначили   загальну вартість товару, оплату  якого відстрочено на суму   14983 грн. 35 коп. та 14 відсотків річних за користування   товарним кредитом  ( п.п.2.9.3 , 2.9.4 договору).

Всупереч умовам договору відповідач не здійснив оплату вартості товару в  обумовлений договором строк та не сплатив відсотки за  користування товарним кредитом, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або  одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором   або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання  договору, а саме:

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного здійснення  розрахунку за товар відповідач  зобов'язаний сплатити  позивачу штраф у розмірі 28% від суми заборгованості, а у  відповідності до п.7.3 договору  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення розрахунків.

Крім  того, у відповідності до  п.7.4 договору   та ч.5 ст.225 Господарського кодексу України відповідач  повинен сплатити позивачу    збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку)  та збитків  від інфляції, сторонами погоджено   розмір збитків  у вигляді 50 % вартості товару.

Таким чином, в результаті порушення умов договору відповідач на  думку   позивача та згідно до наданих до суду  позивачем розрахунків  повинен сплатити заборгованість  за отриманий товар на умовах  товарного кредиту  в розмірі  15376 грн., відсотки за користування товарним кредитом   1084 грн. 99 коп.,збитки в  розмірі  7688 грн., пеню  в  розмірі   1387 грн. 52 коп., 28% річних в розмірі  3447 грн. 23 коп., а  всього на загальну суму  28983 грн. 74 коп. Наявність  заборгованості в розмірі   16474 грн. 10 коп.  на користь  позивача відповідач визнав  при підписанні   акту звірки  взаємних  розрахунків станом на 01.09.2007 року.

Проаналізувавши  правовідносини, що  виникли  між   учасниками спору  та  надавши їм  правову  оцінку, господарський суд  приходить  до   переконання  що  позовні  вимоги  підлягають  до  часткового   задоволення, з  відповідача  підлягає  до  стягнення  заборгованість  в  розмірі  суми основного  боргу   14983 грн. 35 коп.,  а не    15376 грн. як  визначено в розрахунку  позивачем.

Такий  висновок  суд  робить  на підставі наступного.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,   між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  поставлений  позивачем  товар та  не вжив  заходів  для  повернення  товару  позивачу.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в видатковій  накладній  (а.с. 16).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Позивач передав майно  повністю в кількості,  що  перевищує   умови  договору,  а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача в  частині  заборгованості в  розмірі   16474 грн. 10 коп.  фактично    визнав,   але  доказів належного виконання зобов'язання суду не надав.

Відповідачем не оспорюється  факт  отримання   товару.

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату   отриманого від  позивача  та  використаного  на  власний  розсуд  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  оплатити отриманий  товар.

Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив.

Однак, господарським  судом  враховується, що згідно до умов  договору  в якості  товарного кредиту  позивач  зобов'язувався  передати, а відповідач  оплатити   ячмінь в кількості   9890 кг на суму  14983 грн. 35 коп., а  проведена  поставка  понад договірну  кількість ячменю в кількості  260 кг. не  була  обумовлена договором і  застосовувати  до   цієї кількості  товару  умови  розрахунку як за товарний  кредит  є   безпідставним. Розрахунок  за  вказану кількість товару   , тобто  260 кг відповідач  повинен провести   виходячи з вказаної у видатковій накладній №ВН/237 від 30.03.2006 року   ціни: 1262 грн. 50 коп. за 1 тонну  без  ПДВ, що складає   1 грн.52 коп. за 1 кг.  включаючи ПДВ.

Господарський  суд приходить до переконання, що   до стягнення  підлягає   14983 грн. 35 коп. основного  боргу,  395 грн. 20 коп. вартості  поставленого ячменю  понад  передбачену умовами  договору  кількість,  відсотки  за користування   кредитом  в  розмірі  1057 грн. 46 коп. на загальну суму  16436 грн. 01 коп.   на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Вирішуючи  питання   про  обґрунтованість  позовних вимог   в  частині  стягнення  відсотків  за  користування товарним  кредитом , збитків,  процентів річних та пені   господарський  суд  виходить  з  того, що   умови договору   від 30.03.2006 року    прийняті  сторонами в  результаті  вільного  волевиявлення, договір  підписано   керівниками   підприємств та  їх  підписи  скріплені  печатками, умови  договору   сторонами  не  оспорені і  на  виконання  умов  договору  позивач   повністю  виконав  передбачені  договором  дії, а  відповідач   прийняв   від  позивача  товар  та  розпорядився  ним  на  свій  розсуд.   

При проведенні  звірки  взаєморозрахунків  станом  на  01.09.2007 року   відповідач  визнав  наявність  заборгованості  в  розмірі  16474 грн. 10 коп.  та  підписав  акт  звірки   без будь-яких  заперечень  чи зауважень, однак   господарський  суд   вважає  за  необхідне  не приймати   вказану  в акті суму   в якості  визначальної для   встановлення  розміру  заборгованості, оскільки з вказаного акта не вбачається, що саме включено до  вказаної суми  заборгованості, за якими господарськими  операціями та  розмір   заборгованості  не   погоджується  ні з наданим  до суду  розрахунком  позивача ні з проведеними  в  судовому засіданні розрахунками.

Крім того, господарський  суд вважає за необхідне  частково  задовольнити  позовні вимоги   щодо стягнення з відповідача    збитків в розмірі  7491 грн. 68 коп., процентів  за користування   коштами у  розмірі   28% річних на суму   3359 грн. 34 коп. та пені в  розмірі  1352 грн. 26 коп., підставою для стягнення яких є умови  договору  та   положення  законодавства. При  цьому, господарський  суд виходить з розміру   заборгованості  по оплаті за  наданий  товарний  кредит   на суму   14983 грн. 35 коп.

Згідно до   умов  додатку 1а від 30.03.2006 року   кінцевою датою оплати  відстроченого платежу сторони встановили   01.10.2006 року з нарахуванням   процентів  за   184 дні та  визначили   загальну вартість товару, оплату  якого відстрочено на суму   14983 грн. 35 коп. та 14 відсотків річних за користування   товарним кредитом  ( п.п.2.9.3 , 2.9.4 договору).

За приписом    ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором   або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного здійснення  розрахунку за товар відповідач  зобов'язаний сплатити  позивачу штраф у розмірі 28% від суми заборгованості (3359 грн. 34 коп.), а у  відповідності до п.7.3 договору - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення розрахунків  (1352 грн. 26 коп.). Розмір пені   розраховано  у  відповідності до вимог  ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, за  приписом якої   нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання  зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або  договором  припиняється через шість  місяців від дня коли  зобов'язання мало бути виконане.

Крім  того, у відповідності до  п.7.4 договору   та ч.5 ст.225 Господарського кодексу України відповідач  повинен сплатити позивачу    збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку)  та збитків  від інфляції, які сторонами   погоджено     у вигляді 50 % вартості товару   (7491 грн. 68 коп.).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю, оскільки через невиконання ним умов  договору  позивач  за  захистом своїх прав  змушений  був  звернутись до суду  та поніс  додаткові витрати.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд, -

                                                     В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити   частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "ім.Телішевського", с. Коритно - Забузьке Вільшанський район Кіровоградська область     р/р 2600134107 в АППБ "Аваль" МФО 323538, код 03756483 на користь   закритого акціонерного товариства Компанія "Райз", м. Київ  вул. Академіка  Заболотного  152 р/р 26005090016675 в ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313, код 13980201 - заборгованість  по оплаті за отриманий товар в розмірі  14983 грн. 35 коп. основного  боргу,  395 грн. 20 коп. вартості  поставленого ячменю  понад  передбачену умовами  договору  кількість,  відсотки  за користування   кредитом  в  розмірі  1057 грн. 46 коп., збитків в розмірі  7491 грн. 68 коп., процентів  за користування   коштами у  розмірі   28% річних на суму   3359 грн. 34 коп. та пені в  розмірі  1352 грн. 26 коп. на загальну суму  28639 грн. 29 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі   289 грн. 83 коп. та 118 грн. витрат на сплату  інформаційно- технічних послуг  для забезпечення судового процесу.

Наказ  видати.

В решті  позовних вимог  відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                              Ю.І. Хилько