Рішення

від 21.12.2020 по справі 320/2234/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року справа №320/2234/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Тетіївської міської ради, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Коцюбинського, буд.2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №6.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Коцюбинського, буд.2, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Тетіївську міську раду.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області вчиняються дії, направлення на усунення порушень, які були виявлені під час перевірки. При цьому, на думку відповідача, деякі з порушень, викладених в акті перевірки, наприклад, відсутність пожежної сигналізації у приміщеннях навчального закладу, стосуються виключно об`єктів нового будівництва, а тому не поширюються на відповідача, оскільки під час прийняття до експлуатації об`єкта (24.12.1986) він відповідав всім вимогам пожежної безпеки.

Також відповідач вважає, що виявлені в ході перевірки порушення не створюють загрози життю та здоров`ю людей, а тому захід реагування, який позивач просить застосувати, не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області безпідставно застосувало під час перевірки та складанні акта перевірки положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області не є суб`єктом господарювання у розумінні Господарського кодексу, а тому підстави для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі відсутні.

Тетіївська міська рада у поясненнях по справі повідомила, що виявлені Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області порушення не створюють загрозу для життя та здоров`я людей, що унеможливлює застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.

Крім того, третя особа наголосила на тому, що відповідачем на даний час усунуто більшу частину виявлених порушень, а не усуненні Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області порушення не є критичними та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Усною ухвалою суду від 10.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.10.2020.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 12.11.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 25297691, місцезнаходження: 09800, Київська обл.,Теіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Коцюбинського, буд.2) зареєстрований в якості юридичної особи 20.08.1996, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.31-33).

Засновником та органом управління вказаним закладом освіти є Тетіївська міська рада.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2020 провідним інспектором Тетіївського РС ГУДСНС України у Київській області капітаном цивільного захисту Поліщуком Миколою Анатолійовичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 №;1414 (а.с.11-13) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Коцюбинського, 2, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 15.01.2020 №6 (т.1, а.с.15-22).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені 11 порушень Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Під час розгляду судом цієї справи головним інспектором Тетіївського РСГУ ДСН України у Київській області майором служби цивільного захисту Філозофом Богданом Костянтиновичем 18.08.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 19.08.2020 №59 (т.1, а.с.227-234).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі 9 порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

У подальшому провідним інспектором Тетіївської РС ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Поліщуком Миколою Анатолійовичем 15.12.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 15.12.2020 №91 (т.2, а.с.31-38).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі такі порушення:

1) підпункт 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - об`єкт не забезпечений зовнішнім протипожежним водопостачанням;

2) пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - об`єкт не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";

3) пункт 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - об`єкт не забезпечений в достатній кількості первинними засобами пожежогасіння відповідного типу;

4) пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту.

Отже, не усунутим залишилося 4 порушень, про яке раніше було зазначено в актах перевірки, які і підлягають дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

При цьому, статтею 2 Закону №877 визначено сферу його дії.

Так, відповідно до вказаної норми дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

З вказаного слідує, що положення Закону №877 поширюються на відносини, які виникають у сфері контролю за дотриманням законодавства у сфері цивільного захисту, протипожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ясла-садок не є суб`єктом господарювання у розумінні Господарського кодексу України, а тому на нього не поширюються дія Закону №877 та відповідно, не можу бути застосований такий захід реагування як зупинення роботи будівлі.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою-другою статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до частини першої-другої статті 22 Закону України "Про освіту" юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Права та обов`язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов`язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти.

Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).

Заклад освіти як суб`єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад освіти; прибутковий заклад освіти.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про дошкільну освіту" відповідно до потреб громадян України створюються такі заклади дошкільної освіти, зокрема, заклад дошкільної освіти (ясла-садок) для дітей віком від одного до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Частиною першою статті 15 Закону визначено, що заклад дошкільної освіти є юридичною особою.

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).

Засновником закладу дошкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад дошкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника (частини перша-друга статті 16 Закону).

Пунктом 4 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 №305 (далі - Положення №305), визначено, що дошкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту, який затверджується засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою і реєструється місцевим органом виконавчої влади.

Згідно з пунктом 44 Положення №305 керівник дошкільного навчального закладу забезпечує, зокрема, дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників.

Отже, з вищенаведених положень чинного законодавства слідує, що заклад дошкільної освіти (ясла-садок) є юридичною особою, яка має статус суб`єкта господарювання та яка може бути створена органом державної влади від імені держави, відповідною радою від імені територіальної громади (громад), фізичною та/або юридичною особами.

При цьому, одним із обов`язків такого закладу, зокрема, його керівника, є дотримання протипожежних норм і правил техніки безпеки.

Таким чином, на дошкільний заклад освіти як на суб`єкта господарювання поширюються положення Закону №877 в частині поряду проведення перевірки на предмет дотримання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки та цивільного захисту.

Щодо можливості застосування такого заходу реагування як зупинення роботи будівлі, то такий захід може бути застосований до суб`єкта господарювання, у тому числі і до закладу дошкільної освіти, виключно за рішенням суду у разі наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Як зазначено вище, в акті від 15.12.2020 №91 встановлено чотири окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пункту 1 розділ І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417 система протипожежного водопроводу.

Зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Стосовно порушення відповідачем пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил №1417.

Відповідно до пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил №1417 територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Типові норми щодо визначення кількості та типу необхідних вогнегасників затверджені Наказом МВС України від 15.01.2018 №25, за якими об`єкт відповідача має бути забезпечений 10 вогнегасниками, про що детально описано позивачем у поясненнях від 02.07.2020 №5601-6039/11 (а.с.218-221).

Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Відповідно до пункту 7.2 додатку А, таблиці А.1 до ДБН В.2.5-56:2014 обов`язковому обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння підлягають дитячі дошкільні навчальні заклади.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку Б до ДБН В.2.5-56:2014 (Будинки та приміщення, що підлягають обладнанню системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) обладнанню системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей підлягають дитячі дошкільні заклади, дитячі дошкільні заклади спеціального типу та навчальні заклади (загальноосвітні та спеціалізовані школи, навчальні корпуси шкіл-інтернатів, навчальні корпуси професійно-технічних та вищих навчальних закладів та інститутів підвищення кваліфікації).

Згідно з підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 розділу ХІІІ ДБН В.2.5-56:2014 у приміщенні пожежного поста повинна бути: 1) світлова і звукова сигналізація про: а) несправність у системі оповіщення; б) несправність електроживлення системи оповіщення; в) несправність ланцюгів пуску системи оповіщення; г) відключення автоматичного режиму; 2) світлова сигналізація: а) спрацювання (з розшифруванням зон оповіщення); 3) модулі: а) запуску системи оповіщення (з вибиранням зон оповіщення); б) запуску системи оповіщення (для всього будинку); в) зупинки системи оповіщення (з вбиранням зон оповіщення); г) зупинки систем оповіщення (для всього будинку).

Суд вважає непереконливими посилання відповідача на непоширення на нього вищевказаних державних будівельних норм з огляду на те, що будівля школи не є новим об`єктом будівництва та в ньому не проводиться будь-який ремонт.

Так, суд зазначає, що динамічність суспільних відносин означає у тому числі і зміну їх нормативного регулювання, а тому зміна правових норм у сфері пожежної безпеки (що пов`язано з удосконаленням нормативного регулювання відповідних правовідносин, усуненням прогалин, поліпшенням заходів безпеки тощо) пов`язує за собою виникнення у суб`єктів таких правовідносин обов`язку по дотриманню відповідних норм, направлених на забезпечення суспільної безпеки.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області звертався до Управління освіти виконавчого комітету Тетіївської міської ради та голови Тетіївської міської ради Майструка Р.В. із зверненнями від 22.01.2020, від 20.01.2020, з клопотаннями від 11.03.2020 та від 05.05.2020, у яких просив прийняти заходи, зокрема, виділити кошти на придбання засобів колективного та індивідуального захисту, на обладнання системи протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 та на забезпечення зовнішнього пожежного водопостачання (т.1, а.с.144-145, 177-).

Відповідно до листа Фінансового управління виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 06.05.2020 №92 рішенням сесії Тетіївської міської ради від 29.04.2020 №854-30-VII було виділено кошти на фінансування закладів дошкільної освіти в сумі 40000,00 грн. та закладів загальної середньої освіти в сумі 90000,00 грн. для виконання заходів пожежної безпеки на протипожежні заходи (т.1, а.с.107).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявленого порушення.

Суд схвально сприймає вчинення відповідачем дій, які свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з цим, на теперішній час вказані в акті від 15.12.2020 №91 порушення залишаться неусуненими.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача та третьої особи про те, що виявлені в ході перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та зазначає, що наведені вище порушення не є формальними, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Наведене спростовує твердження відповідача про те, що виявлені позивачем порушення не створюють безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей та не є підставою для застосування заходів реагування. Так, суд зауважує, що виявлені порушення якраз і створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов для працівників та дітей, які відвідують заклад дошкільної освіти, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Коцюбинського, буд.2, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.12.2020 №91.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Стосовно посилання відповідача на необхідність врахування у цій справі принципу пропорційності суд звертає увагу відповідача на те, що у справах, пов`язаних з порушеннями у сфері пожежної та техногенної безпеки суд враховує не лише право осіб на освіту (у даному випадку дошкільну), але й право цих самих осіб на життя та здоров`я, яке ставиться під загрозу при наявності порушень положень законодавства у сфері пожежної безпеки.

Тобто право осіб на освіту не може виправдовувати порушення у сфері пожежної безпеки, а тому таке право може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Коцюбинського, буд.2, шляхом зобов`язання Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Оленка" Тетіївської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.12.2020 №91.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.