Справа №551/388/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" грудня 2020 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вергун Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
представника позивача - адвоката Говорової С.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
його представника - адвоката Шведенка П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича про визнання недійсною угоду щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення права оренди, -
в с т а н о в и в:
18 квітня 2019 року генеральний директор ТОВ Агрофірма ім. Довженка Жилін С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В. про визнання недійсною Угоду щодо дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації факту припинення такого права.
В обґрунтування поданого позову, позивач послався на те, що 08 травня 2014 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 14, який 06 жовтня 2014 року зареєстрований у реєстраційній службі Шишацького районного управління юстиції Полтавської області, номер запису про інше речове право: 7235477. Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 передав у оренду ТОВ Агрофірма ім. Довженка , строком на десять років, тобто до 2024 року включно, належну йому земельну ділянку, площею 5.6753 га, яка знаходиться на території Пришибського старостату Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області.
16 березня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночною О.В. на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі без номеру від 03 серпня 2015 року, без відому позивача, зареєстровано факт припинення права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5325783800:00:015:0026, площею 5.6753 га.
При цьому, відповідач ОСОБА_1 будь - яких претензій стосовно неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки не висловлював, з пропозицією про дострокове розірвання правочину, як того вимагає Регламент процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, не звертався, згода позивача на його розірвання не надавалася.
Позивач вважає, що угода про дострокове розірвання договору оренди землі є сфальсифікованою, шляхом поставлення на ній минулої дати - 03 серпня 2015 року та реального поставлення відповідачем ОСОБА_1 підпису на ній. Датою укладання угоди вважає березень 2019 року, яка від імені ТОВ Агрофірма ім. Довженка підписана неповноважною особою Скочком В.М., якого рішенням позачергових зборів учасників товариства від 27 грудня 2017 року звільнено з посади генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Посилається на те, що Єдиною особою уповноваженою на підписання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ Агрофірма ім. Довженка - ОСОБА_2 . На фальсифікацію угоди вказує й відсутність у позивача оригіналу примірника оскаржуваної угоди, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у останнього волевиявлення на її укладання. Дострокове розірвання договору оренди землі в супереч волі орендаря, на думку позивача, призведе до спричинення ТОВ Агрофірма ім. Довженка матеріальних збитків на загальну суму 110 690 грн. 43 коп. Позивач вважає, що Угода про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та підтвердження приватним нотаріусом такого права є незаконними, так як грубо порушують права ТОВ Агрофірма ім. Довженка , оскільки останнє впродовж 2015-2019 років відкрито користувалося зазначеною земельною ділянкою, здійснюючи її сільськогосподарський обробіток, використовуючи її згідно з цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі сплачуючи орендну плату, тому позивач просив визнати її недійсною. Зважаючи на те, що Угода про розірвання договору оренди земельної ділянки підписана від імені позивача не уповноваженою особою та всупереч його волі, рішення про державну реєстрацію припинення такого права також підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року позовну заяву ТОВ Агрофірма ім. Довженка прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим призначено підготовче судове засідання / а.с. 50, т. 1 /.
24 травня 2019 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого він у його задоволенні просив відмовити з огляду на безпідставність та недоведеність / а. с. 52 - 57, т. 1 /.
Ухвалою суду від 29 травня 2019 року підготовче провадження у справі за позовом ТОВ Агрофірма ім. Довженка закрито, її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні / а. с. 97 - 98, т. 1 /.
10 червня 2019 року від позивача ТОВ Агрофірма ім. Довженка на адресу суду надійшла відповідь на відзив, суть якої зводиться до обставин, що викладені у позові / а. с. 111 - 119, т. 1/.
Відповідач ОСОБА_1 скористався правом подати заперечення на відповідь на відзив, які надійшли на адресу суду 08 липня 2019 року / а. с. 158 - 160, т. 1 /, відповідно до яких підстави для задоволення позову відсутні.
Представник позивача - адвокат Говорова С.Л. у судовому засіданні просила позов задовольнити, виходячи з обставин, що у ньому викладені. При цьому, звертала увагу суду на те, що оскаржувана угода фактично підписана відповідачем ОСОБА_1 та бувшим генеральним директором ТОВ Агрофірма ім. Довженка ОСОБА_3 у березні 2019 року, де від імені товариства діяла не уповноважена на те особа, яка не мала в своєму розпорядженні печатки товариства та діяла в супереч його реальним інтересам.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шведенко П.Ю., які, вказуючи на безпідставність та недоведеність заявлених ТОВ Агрофірма ім. Довженка вимог належними і допустимими доказами, у задоволені позову просили відмовити.
Незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, відповідач - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка О.В. у судове засідання не з`явився, причин своєї неявки не повідомив.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність відповідача ОСОБА_4 , суд, зважаючи на те, що неявка будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача ОСОБА_4 .
Вислухавши думку учасників справи, пояснення свідків, перевіривши фактичні обставини справи належними і допустимими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості /ч. 1 ст. 627 ЦК України /.
За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму /оренди/ земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .
Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 липня 2012 року, виданого державним нотаріусом Шишацької державної нотаріальної контори Голубицькою Н.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1147, належить земельна ділянка, площею 11.26 га, кадастровий номер - 5325783800:00:008:0204, що знаходиться на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області / нині, - Пришибський старостат Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області / та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ - ПЛ № 016534, який виданий згідно з рішенням 13 сесії 23 скликання Пришибської сільської ради від 13 березня 2001 року / а. с. 25, т. 1 /.
08 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі директора ВП Агрофірма Шишацька ОСОБА_6 укладено договір оренди землі № 14, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у платне, строкове користування до 2024 року включно земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5.6753 га, яка розташована на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області / нині, - Пришибський старостат Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області / а. с. 13 - 16, т. 1 /.
За даними акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до Договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року, ОСОБА_1 , як орендодавець, передав орендарю - ТОВ Агрофірма ім. Довженка у строкове, платне користування, належну йому, земельну ділянку / а. с. 17, т. 1 /.
06 жовтня 2014 року право оренди обумовленої земельної ділянки за позивачем зареєстровано Реєстраційною службою Шишацького районного управління юстиції Полтавської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна / а. с. 26, т. 1 /.
За правилами ст. 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 654 цього ж Кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.
Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Аналогічне положення викладене й у п. 37 Договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року / а. с. 15 /.
03 серпня 2015 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора Скочка В.М. укладено Угоду б/н про дострокове розірвання Договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року, згідно якої сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року буде розірвано 31 грудня 2018 року, після чого сторони не вважають себе обтяженими будь - якими правами і обов`язками, що випливали з Договору, та не мають одна до одної будь - яких претензій. Обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання Договору покладається на Орендодавця і виникає у нього після 31 грудня 2018 року. Дана угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендаря, інший, - в орендодавця / а. с. 61, т. 1 /.
Отже, з викладеного слідує, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою прийняли рішення про розірвання договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року.
16 березня 2019 року на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 03 серпня 2015 року приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка О.В. підтвердив факт припинення за ТОВ Агрофірма ім. Довженка права на оренду, належної відповідачу ОСОБА_1 , земельної ділянки, про що вніс відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер рішення -45987369 / а. с. 11 /.
Відповідно до п. 19. 5 Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , затвердженого загальними зборами учасників ТОВ Агрофірма ім. Довженка / протокол № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року /, генеральний директор без доручення діє від імені Товариства, в тому числі укладає договори та інші угоди, колективний договір / а. с. 74, т. 1 /.
Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 він з березня 2009 року по листопад 2017 року виконував обов`язки генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка , що не заперечувалося представником позивача, та здійснював керівництво поточною діяльністю товариства, зокрема, без доручення від імені останнього мав право, у тому числі, й на укладання угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
За взаємною згодою з ОСОБА_1 від імені Товариства ним 03 серпня 2015 року була підписана Угода про розірвання, раніше укладеного, договору оренди землі. Примірник угоди наданий орендодавцю, а інший примірник якої, - залишався у розпорядженні Товариства.
При цьому, свідок запевнив суд, що станом на серпень 2015 року, він діяв у межах наданих йому повноважень, а на оскаржуваній угоді значиться його підпис та мається відтиск печатки ТОВ Агрофірма ім. Довженка , яка, на той час, перебувала у його вільному розпорядженні.
Тобто, з наведених норм законодавства та Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка вбачається, що елементами які свідчать про укладення правочину в письмовій формі з боку юридичної особи, є підпис саме уповноваженої згідно закону та статутних документів особи /Генерального директора/ та наявність відбитку оригінальної печатки ТОВ Агрофірма ім. Довженка .
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 92, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Суд критично відноситься до тверджень представника позивача про те, що генеральний директор згідно з положеннями Статуту не має права, поміж іншого, укладати правочини / договори/додаткові угоди та будь - які інші угоди / до договорів оренди земельних ділянок без надання йому повноважень на укладання таких договорів рішенням Вищого органу управління Товариством, оскільки положення даного статуту / нова редакція / почали діяти лише з 2018 року, у той час як оскаржувана угода - укладена в серпні 2015 році.
При цьому, відповідно до п. 4.5 Положення про виробничий підрозділ Агрофірма Шишацька ТОВ Агрофірма ім. Довженка підрозділ, окрім іншого, не має права самостійно розривати бкдь - які договірні відносини / а. с. 30 - 39, 126, т. 1 /.
Не бере суд й до уваги тверджень представника позивача про те, що єдиною уповноваженою особою на укладання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ Агрофірма ім. Довженка ОСОБА_2 , оскільки такі повноваження згідно Статуту товариства 2018 року та наказу № 225 к від 28 грудня 2017 року, йому надані з 28 грудня 2017 року / а. с. 40, т. 1 /.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зобов`язаний діяти у межах, наданих йому актами цивільного законодавства, та не звільняє його від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних як для визнання оскаржуваної угоди недійсною, так і скасування рішення про припинення речового права, яке не може ґрунтуватися на припущеннях. Своїми цивільними і процесуальними правами позивач розпоряджається, а право на судовий захист і обов`язок доказування позову здійснює на власний розсуд /ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81 ЦПК України/. Позиція позивача щодо абсолютизації права на відповідне звернення до суду, яка зводиться до необхідності по суті автоматичного задоволення вимоги в разі її пред`явлення, без врахування факту виникнення спору про право та змагального цивільного процесу, без з`ясування та доказування відповідних обставин у контексті спірного питання, помилкова.
Поставивши перед судом питання про визнання Угоди про дострокове розірвання Договору оренди землі від 03 серпня 2015 року недійсною позивачу належало б доводити передусім обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, ст. 215 ЦК України, а не вдаватись до припущень в частині реального часу її підписання та, нібито, недобросовісності дій її підписантів.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/.
Позивачем та його представником не було надано суду жодного доказу того, що оспорювана угода, нібито, підписана ОСОБА_3 , як генеральним директором ТОВ Агрофірма ім. Довженка , та відповідачем ОСОБА_1 у березні 2019 року, відтак є сфальсифікована останніми.
Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року в результаті задоволення клопотання представника позивача - адвоката Говорової С.Л. у справі призначено судово - технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса / а. с. 59, т. 2 /.
28 липня 2020 року на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта по цивільній справі № 551/388/19 через не надання оригіналу угоди про розірвання договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року, яка укладена 03 серпня 2015 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 / а. с. 100, т. 2 /.
Питання зберігання фізичною особою, належних їй, оригіналів документів законодавчо не врегульовано, тому суд не бере до уваги твердження представника позивача в частині того, що про недійсність оспорюваної угоди свідчить й відсутність у відповідача ОСОБА_1 її оригіналу.
Як пояснив суду адвокат Шведенко П.Ю., його підзахисний втратив пакет документів, у тому числі, й оригінал оскаржуваної угоди в березні 2019 року по дорозі з м. Кременчука Полтавської області до с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області. Про втрату оригіналу Угоди про дострокове розірвання договору оренди з відповідною заявою до компетентних органів не звертався, сподіваючись, що оригінал такого документу мається у ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Обставини втрати документів підтвердив у судовому засіданні й свідок ОСОБА_7 .
При зверненні до суду, а також в ході дачі пояснень при розгляді справи судом, представник позивача однією з підстав для визнання Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року недійсною вказував й на те, що при укладенні вказаної угоди ОСОБА_3 , нібито, діяв не в інтересах товариства, а в своїх особистих інтересах. Тобто вказував на те, що волевиявлення ТОВ Агрофірма ім. Довженка на розірвання договору оренди не було, а була лише воля ОСОБА_3 як фізичної особи, який діяв виключно в особистих інтересах. Однак, вказана обставина, в порушення ч. 3 ст. 12 ЦПК України, позивачем не доведена належними та допустимими доказами.
Відсутні у матеріалах справи належні й допустимі докази того, що у розпорядженні ТОВ Агрофірма ім. Довженка відсутній оригінал оскаржуваної угоди та відповідна заява про наміри відповідача ОСОБА_1 .
Критично суд відноситься й до тверджень представника позивача, що у разі виникнення у відповідача ОСОБА_1 наміру розірвати укладений договір оренди, останній мав діяти у спосіб, визначений Регламентом взаємодії з власниками земельних ділянок, який затверджений генеральним директором ТОВ фірма Астарта - Київ / а. с. 147-152, т. 1 /, оскільки вказаний регламент регулює питання з власниками земельних ділянок, які передані у користування виключно ТОВ фірма Астарта - Київ , а не ТОВ Агрофірма ім. Довженка , та взагалі не висвітлює питань, пов`язаних з порядком розірвання договорів оренди земельних ділянок.
За правилами ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.
Виходячи з положень ст. 15 ЦК України та ст. 5 ЦПК України, позивачем не зазначено та не доведено, в чому саме полягає порушення приватним нотаріусом Ганночкою О.В. його прав у звязку з державною реєстрацією припинення права оренди на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових права на нерухоме майно.
Розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, позивач не виконав вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування позову, ґрунтувався на недопустимих у доказуванні припущеннях, які не можуть бути покладені в основу рішення суду, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Зважаючи на те, що показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які являються працівниками ТОВ Агрофірма ім. Довженка , виходили за межі пред`явлених вимог та здебільшого носили характер припущень, суд не бере їх до уваги.
Питання судових витрат, що складаються з сплати судового збору / а. с. 1, т. 1 / та витрат на проведення судово - технічної експертизи / а. с. 91, т. 2 /, суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича про визнання недійсною угоду про дострокове розірвання договору оренди та скасування рішення щодо припинення права оренди, - відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка .
Рішення суду може бути оскаржено через Шишацький районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс рішення буде виготовлено 18 грудня 2020 року.
Головуючий суддя:
Суд | Шишацький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 22.12.2020 |
Номер документу | 93670598 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шишацький районний суд Полтавської області
Вергун Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні