Постанова

від 10.08.2021 по справі 551/388/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 551/388/19

провадження № 61-7342св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення права оренди , за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10 грудня

2020 року, ухвалене суддею Вергун Н. В., та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2021 року,прийняту у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма

ім. Довженка (далі - ТОВ Агрофірма ім. Довженка ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О. В. (далі - приватний нотаріус Ганночка О. В.) про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення права оренди.

Позов обґрунтовано тим, що 08 травня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ Агрофірма ім. Довженка (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку площею 5,6753 га, яка знаходиться на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області. 06 жовтня 2014 року право оренди вказаної земельної ділянки було зареєстровано за ТОВ Агрофірма ім. Довженка Реєстраційною службою Шишацького районного управління юстиції Полтавської області за № 7235477.

Позивач зазначав, що у березні 2019 року з інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, йому стало відомо про те, що 16 березня 2019 року приватний нотаріус Ганночка О. В. на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 03 серпня 2015 року, укладеної між ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора Скочка В. М. та ОСОБА_1 , зареєстрував припинення права оренди ТОВ Агрофірма ім. Довженка на вказану вище земельну ділянку.

Позивач вважав угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 03 серпня 2015 року сфальсифікованою, оскільки остання фактично підписана неуповноваженою особою. На фальсифікацію угоди вказує й відсутність у сторін оригіналів її примірників, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у них волевиявлення на її укладення.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати недійсною угоду від 03 серпня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди землі

від 08 травня 2014 року, укладену між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма ім. Довженка , та скасувати рішення приватного нотаріуса Ганночки О. В. від 16 березня 2019 року про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка щодо вказаної вище земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2021 року, у задоволенні позову ТОВ Агрофірма ім. Довженка відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги ТОВ Агрофірма ім. Довженка є необґрунтованими, оскільки у справі встановлено, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою прийняли рішення про розірвання договору оренди землі від 08 травня 2014 року і підстави для визнання її недійсною відсутні. При цьому суди виходили із того, що позивач не надав доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення сторін на укладення оспорюваної угоди, її підроблення або підписання неуповноваженою особою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року ТОВ Агрофірма ім. Довженка подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2021 року й ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову.

Заявник посилався на те, що суд в оскаржуваних судових рішеннях застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Фактичні обставини у справі, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 липня 2012 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 11,26 га, яка знаходиться на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області (на даний час - Пришибський старостат Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області).

08 травня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ Агрофірма ім. Довженка (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку площею 5,6753 га, яка знаходиться на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області.

06 жовтня 2014 року указаний договір зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Шишацького районного управління юстиції Полтавської області Дерій В. І., про що свідчить запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27722808 .

03 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора Скочка В. М. укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 08 травня 2014 року.

16 березня 2019 року на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 03 серпня 2015 року приватний нотаріус Ганночка О. В. зареєстрував факт припинення за ТОВ Агрофірма ім. Довженка права оренди, належної ОСОБА_1 земельної ділянки, про що вніс відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги ТОВ Агрофірма ім. Довженка про визнання недійсною угоди від 03 серпня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди землі від 08 травня 2014 року та скасування рішення приватного нотаріуса Ганночки О. В. від 16 березня 2019 року про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка на вказану вище земельну ділянку.

Правовими підставами для пред`явлення таких вимог є посилання позивача на положення частин першої - третьої статті 203, частину другу статті 207, частину першу статті 215 ЦК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випаду, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Відповідно до частин першої - третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Частинами першою-третьоюстатті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди на підставі належних і допустимих доказів встановили обставини у справі, які свідчать про те, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою прийняли рішення про розірвання договору оренди землі від 08 травня 2014 року. Наведені позивачем правові підстави для визнання оспорюваного договору недійсним не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки ТОВ Агрофірма ім. Довженка не надало доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення сторін на укладення цієї угоди, її підроблення або підписання неуповноваженою особою.

На думку колегії суддів, такий висновок судів ґрунтується на повному з`ясуванні всіх обставин у справі та належній оцінці наявних у справі доказів.

Крім того, такий висновок судів узгоджується з правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 листопада 2020 року у справі № 551/410/19 (провадження № 61-6092св20).

Посилання ТОВ Агрофірма ім. Довженка у касаційній скарзі на неврахування судами правової позиції, викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 920/330/18 є безпідставними, оскільки у наведеній заявником справі та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини та застосовані до них норми права.

Колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до власної переоцінки позивачем встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Крім того, слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма

ім. Довженка залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10 грудня

2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня

2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є . В. Петров