Постанова

від 24.03.2021 по справі 551/388/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/388/19 Номер провадження 22-ц/814/574/21Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім.Довженка на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року (час ухвалення судового рішення з 17:30:13 год 09.12.2020 року по 08:23:20 год 10.12.2020 року, дата виготовлення повного тексту рішення - 18 грудня 2020 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім.Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення права оренди .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ТОВ Агрофірма ім.Довженка звернулось до суду з вказаним позовом, просило визнати недійсною угоду від 03 серпня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року, укладену між ТОВ Агрофірма ім.Довженка і ОСОБА_1 , та скасувати рішення ПН Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В., індексний номер 45987369 від 16.03.2019 року щодо припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім.Довженка щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:015:0026.

Заявлені вимоги обґрунтовувало тим, що 08 травня 2014 року між ТОВ Агрофірма ім.Довженка і ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, строком на десять років, тобто до 2024 року включно, однак 16 березня 2019 року ПН Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночка О.В. зареєстрував припинення права оренди ТОВ Агрофірма ім.Довженка на підставі угоди від 03 серпня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди.

За твердженням позивача додаткова угода є сфальсифікованою, оскільки фактично була підписана у березні 2019 року неуповноваженою особою, як у ТОВ Агрофірма ім.Довженка , так і у ОСОБА_1 відсутні оригінальні екземпляри додаткової угоди від 03 серпня 2015 року.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року у задоволенні позову ТОВ Агрофірма ім.Довженка відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма ім.Довженка , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотанні про витребування у ОСОБА_1 оригіналу оспорюваного правочину, без належної перевірки погодився з необґрунтованими твердженнями ОСОБА_1 , показаннями свідка ОСОБА_2 про втрату оригіналу документа, що унеможливило проведення у справі експертизи для підтвердження доводів позову.

Суд мав би керуватися судовою практикою Верховного Суду у таких питаннях, зокрема висновками у постанові від 18 червня 2019 року по справі №920/330/18.

Суд не дав належної оцінки змісту оспорюваної угоди, яка містить суперечливі умови, і, по суті, має відкладальний характер, що не допускається у правовідносинах оренди землі.

Судом не взято до уваги, що оспорювана угода укладена всупереч внутрішнім документам ТОВ Агрофірма ім.Довженка , якими регламентована процедура розірвання договорів оренди землі, і оригінал цієї угоди не зареєстрований у внутрішніх документах товариства.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Шведенко П.Ю., представник ОСОБА_1 , зазначив, що твердження позивача про те, що оспорювана угода підписана не уповноваженою особою суперечить фактам, так як ОСОБА_3 з 2009 року по 2017 рік обіймав посаду генерального директора ТОВ Агрофірма ім.Довженка і був одним з кінцевих бенефіціарів цього підприємства та не мав жодних обмежень на вчинення таких правочинів, що він і підтвердив як свідок у суді першої інстанції.

Зміст укладеної угоди про розірвання договору оренди не суперечить вимогам цивільного законодавства.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку факту відсутності у відповідача оригінала оспорюваної угоди.

Презумпція правомірності укладеної угоди позивачем не спростована, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 липня 2012 року, виданого державним нотаріусом Шишацької державної нотаріальної контори Голубицькою Н.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1147, належить земельна ділянка, площею 11.26 га, кадастровий номер - 5325783800:00:008:0204, що знаходиться на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області, (нині, - Пришибський старостат Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області ), та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (матері відповідача) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ - ПЛ № 016534, який виданий згідно з рішенням 13 сесії 23 скликання Пришибської сільської ради від 13 березня 2001 року (т. 1 а.с.25).

08 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім.Довженка в особі директора ВП Агрофірма Шишацька ОСОБА_5 укладено договір оренди землі № 14, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у платне, строкове користування до 2024 року включно земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5.6753 га, яка розташована на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області (нині - Пришибський старостат Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області) (т. 1 а.с.13 - 16).

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до Договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року, ОСОБА_1 , як орендодавець, передав орендарю - ТОВ Агрофірма ім. Довженка у строкове, платне користування, належну йому, земельну ділянку (т. 1 а. с. 17).

06 жовтня 2014 року право оренди обумовленої земельної ділянки за позивачем зареєстровано Реєстраційною службою Шишацького районного управління юстиції Полтавської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.1 а.с.26).

03 серпня 2015 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора Скочка В.М. укладено Угоду б/н про дострокове розірвання Договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року, згідно якої сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року буде розірвано 31 грудня 2018 року, після чого сторони не вважають себе обтяженими будь - якими правами і обов`язками, що випливали з Договору, та не мають одна до одної будь - яких претензій. Обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання Договору покладається на Орендодавця і виникає у нього після 31 грудня 2018 року. Угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендаря, інший, - в орендодавця (т.1 а.с.61).

16 березня 2019 року на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 03 серпня 2015 року приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка О.В. підтвердив факт припинення права оренди землі, належної ОСОБА_1 за ТОВ Агрофірма ім. Довженка права на оренду, про що внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер рішення - 45987369 (т.1 а.с.11 ).

Постановою старшого слідчого СВ Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Безручка А.С. від 27 червня 2019 року, кримінальне провадження №12019170360000105 від 04 квітня 2019 року по факту підробки додаткових угод про розірвання договорів оренди, в тому числі й відповідачем ОСОБА_1 , на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України (т.1 а. с. 43).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма ім. Довженка , суд першої інстанції виходив з того, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою прийняли рішення про розірвання договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року, при цьому позивач не довів належними і допустимими доказами обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Правовідносини з оренди землі, у тому числі щодо підстав і порядку їх припинення (розірвання), а також визнання недійсними угод, укладених у межах цих правовідносин, врегульовані нормами ЦК України і ЗК України.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 31 ЗУ Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У пункті 37 договору оренди землі № 14 від 08 травня 2014 року закріплені аналогічні норми щодо підстав і порядку його розірвання.

Згідно ст.92, ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним , відповідати його внутрішній волі.

Стверджуючи про порушення вимог внутрішніх документів товариства та відсутність у ОСОБА_3 як генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка права одноособово приймати рішення про розірвання договору оренди, позивач посилається на Регламент процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, але цей документ був затверджений 12 серпня 2016 року (т.1 147-152), тоді як оспорювана угода укладена у серпні 2015 року. В апеляційній скарзі зроблене посилання на Регламент …, який також був затверджений через рік після укладення додаткової угоди - 31 жовтня 2016 року.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів - внутрішніх статутних документів, які б доводили, що за станом на серпень 2015 року генеральний директор ТОВ Агрофірма ім. Довженка мав певні обмеження на прийняття рішення щодо розірвання договорів оренди землі.

До апеляційної скарги позивачем долучено ряд документів і заявлено клопотання про їх приєднання до справи з посиланням на те, що необхідність подання додаткових доказів виникла у зв`язку показаннями свідків, допитаних у суді першої інстанції, а про існування доказів таких доказів позивач дізнався після закінчення підготовчого засідання.

Враховуючи приписи ч.3 ст.367 ЦПК України, апеляційний суд не вбачає підстав для дослідження нових доказів з таких підстав.

Провадження у справі відкрито у квітні 2019 року. Запити на отримання документів представник ТОВ Агрофірма ім. Довженка зробив лише у вересні 2019 року (т.2 а.с.158, 160). Документи, що позивач просить приєднати до справи, є внутрішніми документами цього ж підприємства (т.2 а.с.162-195) і виконані вони задовго до звернення до суду з цим позовом.

Той факт, що позивач вважає показання деяких свідків неправдивими, не є поважною причиною у розумінні ч.3 ст.367 ЦПК України.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама по собі відсутність у відповідача ОСОБА_1 оригіналу додаткової угоди не може бути підставою для застосування приписів ч.10 ст.84 ЦПК України, та, відповідно, для визнання судом тієї обставини, що оспорювана угода є підробленою.

У справі, розглянутій Верховним Судом (постанова від 18 червня 2019 року, № 920/330/18), на яку зроблене посилання в апеляційній скарзі, судами встановлені відмінні обставини: була досліджена відеофіксація обшуку від 26.05.2018 року, під час якої відповідач заявляв, що оригінал додаткової угоди у нього відсутній, оскільки взагалі не існує.

Разом з тим, у справі № 551/410/19 з тотожними фактичними обставинами та правовими підставами заявлених вимог Верховний Суд погодився із рішеннями судів першої і апеляційної інстанції, які відмовили у задоволенні позову ТОВ Агрофірма ім. Довженка (постанова ВС від 02 листопада 2020 року).

Окрім того, відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав .

Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. (ч.5,ч.6,ч.8 ст.18)

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства (абзац 3 ч.1 ст.22).

Підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом (п.3 ч.1 ст.24).

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі , зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п.1 ч.1 ст.27).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що законодавцем встановлена презумпція правомірності рішення державного реєстратора, яким є також і нотаріус, оскільки на нього законом покладений обов`язок ретельної перевірки підстав і обставин для державної реєстрації речових прав та їх припинення.

Позивачем не наведено обґрунтованих доводів на користь того, що державна реєстрація припинення права користування землею була проведена на підставі підробленої угоди без перевірки повноважень осіб, які таку угоду підписали.

Що стосується змісту оскаржуваної угоди (т.1 а.с.61), то її умови не суперечать вимогам ст.6 ЦК України, а спеціальне законодавство - ЗК України, ЗУ Про оренду землі , не містить заборон на дострокове припинення договору оренди у майбутньому з певної дати за взаємною згодою обох сторін.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім.Довженка залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 24 березня 2021 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов