Ухвала

від 19.10.2020 по справі 991/2744/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/2744/20

Провадження № 1-кп/991/35/20

У Х В А Л А

19 жовтня 2020 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,

захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_15 ,

представників третіх осіб: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

здійснивши у відкритому судовому засіданні розгляд клопотань третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ,

у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_30 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016160000000429 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_31 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Ухвалою суду від 18.08.2020 призначено судовий розгляд у згаданому кримінальному провадженні.

На стадії судового провадження до Вищого антикорупційного суду від третьої особи, щодо майна якої вирішеється питання про арешт (далі третя особа), ОСОБА_17 надійшло клопотання про скасування арешту, належної йому земельної ділянки (т. 5 а.с. 2).

Своє клопотання ОСОБА_17 обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016160000000429 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2019 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:01:002:2999, яку він отримав у приватну власність у встановленому законом порядку.

Необхідність скасування арешту майна вмотивована тим, що у згаданому кримінальному провадженні ОСОБА_17 не є підозрюваним (обвинуваченим) чи цивільним відповідачем. Зазначена земельна ділянка не є речовим доказом у кримінальному провадженні, так як не може бути знаряддям вчинення злочину та не зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. На переконання заявника на теперішній час відпала потреба в арешті вказаної земельної ділянки, оскільки щодо неї проведені або мали бути проведені вже всі необхідні слідчі дії. Заявник є добросовісним набувачем земельної ділянки, оскільки отримали право власності у встановленому законом порядку. Тому вона не може бути витребувана в нього навіть у разі доведення вини обвинувачених. А шкода, завдана неправомірними діями інтересам держави має відшкодовуватися особою, яка її завдала.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_17 просить скасувати арешт, накладений на його земельну ділянку та скасувати заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно неї.

Окрім того, на адресу суду надійшли аналогічні за своїм змістом клопотання про скасування арешту майна наступних третіх осіб: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , в яких вони прохають про скасування арешту, накладеного на належні їм земельні ділянки (т. 5 а.с. 45, 61, 77, 96, 95, 113, 130, 169, 205, 218, 232, т.6а.с.1,34,50).

Зазначені клопотання вмотивовані тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016160000000429 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2019 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на земельні ділянки, належні заявникам на праві приватної власності.

Відповідно до ухвали суду від 15.05.2020 судові засідання у цьому кримінальному провадженні здійснюються в режимі відеоконференції з Приморським районним судом міста Одеси та Овідіопольським районним судом Одеської області (т. 2 а.с. 160).

У судовому засіданні третя особа, щодо майна якої вирішено питання про арешт ОСОБА_15 та представники третіх осіб ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підтримали клопотання про скасування арешту майна в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 проти скасування арешту не заперечувала. В той же час, прокурор звертала увагу суду на те, що відповідно до постанови слідчого від 13.02.2019 згадані земельні ділянки визнано речовими доказами (об`єктом вчинення злочину). Окрім того, прокурор ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні, що у цьому кримінальному провадженні заявники мають процесуальний статус третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, та не є фігурантами іншого кримінального провадження, пов`язаного із згаданими земельними ділянками.

Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не заперечували проти задоволення клопотань третіх осіб, щодо майна яких вирішено питання про арешт.

Про час і місце проведення судового засідання треті особи, представники третіх осіб, обвинувачені та їх захисники повідомлені належним чином.

Треті особи ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та їх представник ОСОБА_32 до Вищого антикорупційного суду та Приморського районного суду міста Одеси не прибули. Представник третіх осіб ОСОБА_32 надіслала заяву про розгляд клопотань про скасування арешту за її відсутності та відсутності заявників (т.4а.с.164-177).

Треті особи ОСОБА_18 та ОСОБА_27 в судове засідання не прибули, направили письмову заяву про розгляд клопотання за їх відсутності (т. 4 а.с. 161).

Третя особа ОСОБА_29 в судове засідання не прибув, у своєму клопотанні про скасування арешту майна просив проводити розгляд клопотання за його відсутності (т. 6 а.с. 50-51).

Захисник ОСОБА_33 в судове засідання не прибув, направив письмову заяву, в якій зазначив про неможливість свого прибуття до суду у зв`язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні та вказав перелік процесуальних дій, про проведення яких він заперечує за його відсутності (т. 4 а.с. 189).

Обвинувачені ОСОБА_34 та захисники ОСОБА_35 , ОСОБА_36 до Вищого антикорупційного суду та Приморського районного суду міста Одеси не прибули, причин неявки належним чином не повідомили.

Неприбуття в судове засідання третіх осіб, представника третіх осіб, обвинувачених та захисників не є перешкодою для розгляду клопотань про скасування арешту майна.

Заслухавши третю особу ОСОБА_15 та представників третіх осіб: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які просили задовольнити клопотання про скасування арешту на земельні ділянки, думку прокурора, захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які не заперечували проти задоволення клопотань третіх осіб, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що клопотання: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною другою ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) передбачено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 згаданої статті, арешт може бути накладений на нерухоме майно.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частина четверта статті 962 КК України містить застереження, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Системний аналіз положень матеріального та процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що арешт майна добросовісного набувача дозволяється лише з метою забезпечення збереження доказів.

Відповідно до ст. 84 КК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016160000000429 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_31 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.28, ч.2 ст.364КК України.

Відповідно до обвинувального акта, директор Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» ОСОБА_11 , заступник директора Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» ОСОБА_12 , директор Державного підприємства « Дослідне господарство «Таїровське ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» ОСОБА_13 , голова Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_9 , заступник голови Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, начальник управління сільського господарства та продовольства ОСОБА_10 , голова Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області ОСОБА_34 , головний спеціаліст юридичного відділу апарату Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_14 , обвинувачуються у тому, що у період з 13.09.2007 по 22.11.2010, за попередньою змовою між собою, вчинили зловживання службовим становищем, внаслідок чого 18.08.2010 Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області було прийнято незаконне розпорядження № 919 «Про припинення права користування на частину земельної ділянки ДП«Дослідне господарство «Таїровське» на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту)». Внаслідок чого з державної власності було вилучено 10,73 га особливо цінних земель для створення садового товариства працівників Інститутуім.В.Є.Таїрова та Дослідне господарство «Таїровське». На масиві згаданої частини земельної ділянки загальною були сформовані низка окремих земельних ділянок.

У результаті послідуючих узгоджених злочинних дій обвинувачених Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області було прийнято незаконне розпорядження від 22.11.2010 №1344, яким затверджено проекти землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_17 та іншим громадянам України (всього 143 особи) земельних ділянок загальною площею 9,8230га, для ведення садівництва.

Внаслідок дій обвинувачених земельна ділянка загальною площею 10,73 га протиправно вибула з державної власності, чим спричинено шкоду державі у розмірі 20 943 598 грн.

У зазначеному кримінальному провадженні потерпілий не залучався, цивільний позов відсутній.

Як вбачається з постанови слідчого від 13.02.2019, сто п`ятдесят одна земельні ділянки (кадастрові номери зазначаються) визнані речовими доказами з тих підстав, що вони є об`єктом кримінальних протиправних дій і набуті кримінально протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2019 задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області, погоджене прокурором відділу Прокуратури Одеської області, про арешт майна, в межах кримінального провадження № 42016160000000429, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

З метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на земельні ділянки, Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (та його структурним підрозділам), а також державним реєстраторам, заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії або інші дії, що стосуються зміни конфігурації, даних, форм власності, параметрів, цільового призначення зазначених в ухвалі слідчого судді земельних

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 363780, виданого на підставі розпоряджень Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 22.11.2010 за № 1344 та від 27.04.2011 за № 404, ОСОБА_17 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:2999. Останній набув її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.06.2012 (т. 5 а.с. 39-41).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 135763955 від 28.08.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:3125 належить заявниці ОСОБА_18 . Остання набула її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.08.2018 (т. 5 а.с. 48-50).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 84518769 від 07.04.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:3160 належить заявнику ОСОБА_19 . Останній набув її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.04.2017 (т. 5 а.с. 65-69).

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно індексний номер 63246507 від 11.07.2016 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:2951 належить заявнику ОСОБА_20 (т. 5 а.с. 85-87).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 97079314 від 12.09.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:2945 належить заявниці ОСОБА_21 . Остання набула її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.09.2017 (т. 5 а.с. 100-105).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 363791, виданого на підставі розпоряджень Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 22.11.2010 за № 1344 та від 27.04.2011 за № 404, заявник ОСОБА_22 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:2992 (т. 5 а.с. 117-121).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 23414831 від 24.06.2014 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:2997 належить заявнику ОСОБА_15 . Останній набув її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.06.2014 (т. 5 а.с. 151-155).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 119104312 від 30.03.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:3127 належить заявниці ОСОБА_23 . Остання набула її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.03.2018 (т. 5 а.с. 172-174).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 3544429 від 17.05.2013 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:3066 належить заявнику ОСОБА_24 (т. 5 а.с. 209-210).

Як вбачається з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 52723362 від 05.02.2016 частини земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3003 належить заявнику ОСОБА_25 . Останній набув її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2016 (т. 5 а.с. 222-223).

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 52723362 від 05.02.2016 частини земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3003 належить заявниці ОСОБА_26 . Остання набула її у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2016 (т. 5 а.с. 236-237).

Згідно з договором купівлі-продажу від 09.10.2017 ОСОБА_27 набула у приватну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 5123755800:01:002:2948 та 5123755800:01:002:3181 (т.6а.с.1).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 363774, виданого на підставі розпоряджень Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 22.11.2010 за № 1344 та від 27.04.2011 за № 404, заявник ОСОБА_28 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:2873 (т. 6 а.с. 41).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 49447336 від 09.12.2015 земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:3188 належить заявнику ОСОБА_29 (т. 6 а.с. 54).

Разом із цим, згідно з обвинувальним актом, заявникам, які є власниками земельних ділянок, будь-якого звинувачення не висунуто. У відповідності до ст. 642 КПК України, з моменту звернення прокурора із клопотанням про арешт майна (земельних ділянок), зазначені фізичні особи у цьому кримінальному провадженні набули процесуального статусу третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт.

Зі змісту висунутого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обвинувачення вбачається, що для цього кримінального провадження мають значення та підлягають доказуванню факти та обставини вибуття з власності держави зазначених в ухвалі слідчого судді земельних ділянок, а процесуальним джерелом цих доказів є показання, документи, висновки експертів.

Разом із цим, земельні ділянки зазначених третіх осіб, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді від 26.02.2019, не є знаряддям вчинення злочину та не зберігають на собі його сліди, також не містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, арештовані земельні ділянки не можуть слугувати процесуальним джерелом доказів у цьому кримінальному провадженні.

За версією сторони обвинувачення, зазначені земельні ділянки є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом. Проте, враховуючи положення, закріплені в п.3ч.1 та ч. 4 ст. 962 КК України, ці земельні ділянки підлягають поверненню власникам.

З метою забезпечення кримінального провадження процесуальним законом передбачена можливість накладення арешту на об`єкти кримінально протиправних дій. Проте, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для позбавлення особи права розпоряджатися майном має існувати очевидна (навіть мінімальна) причина, яка б виправдовувала подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.

Зі змісту викладеного в обвинувальному акті формулювання обвинувачення вбачається, що земельні ділянки, перелічені в ухвалі слідчого судді від 26.02.2019, формально підпадають під ознаки речових доказів, так як фактично є об`єктом кримінально протиправних дії.

Однак, як слідує з наданих прокурором в суді пояснень, стороною обвинувачення та іншими державними органами не ставиться під сумнів факт добросовісного набуття громадянами ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 належних їм земельних ділянок. Питання про позбавлення заявників права власності на це майно не порушується.

Таким чином, після завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016160000000429 таке втручання у право власності третіх осіб, як арешт майна, вже не відповідає принципу пропорційності, коли має бути дотримано справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом основних прав людини. А враховуючи конкретні обставини справи, скасування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна) жодним чином не зашкодить виконанню завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що в межах цього кримінального провадження цивільний позов не подавався, зазначені земельні ділянки конфіскації та спеціальній конфіскації не підлягають, є очевидним, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2019 (справа № 520/2188/19, провадження № 1-кс/520/2426/19), - задовольнити.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_17 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:2999 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_18 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:3125 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_19 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:3160 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_20 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:2951 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_21 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:2945 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_22 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:2992 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_15 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:2997 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_23 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:3127 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_24 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:3066 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:3003 скасувати.

Арешт земельних ділянок, належних ОСОБА_27 , з кадастровими номерами 5123755800:01:002:2948 та 5123755800:01:002:3181 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_28 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:2873 скасувати.

Арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_29 , з кадастровим номером 5123755800:01:002:3188 скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3